Вже доступно! Дослідження Telegram за 2025 — головні інсайти року 
Свята Літургійного року
Відкрити в Telegram
Канал, присвячений Літургійному року, святам, які його наповнюють, і скерований на тих, хто бажає вірити усвідомлено. Для тих, хто бажаєте підтримати проект: https://send.monobank.ua/jar/6UhsouyLVZ
Показати більше281
Підписники
Немає даних24 години
+17 днів
+130 день
Триває завантаження даних...
Схожі канали
Немає даних
Виникли проблеми? Будь ласка, оновіть сторінку або зверніться до нашого support-менеджера.
Хмара тегів
Вхідні та вихідні згадування
---
---
---
---
---
---
Залучення підписників
липень '26
липень '26
+1
в 1 каналах
червень '26
+2
в 3 каналах
Get PRO
травень '26
+8
в 2 каналах
Get PRO
квітень '26
+16
в 3 каналах
Get PRO
березень '26
+14
в 2 каналах
Get PRO
лютий '26
+10
в 2 каналах
Get PRO
січень '26
+17
в 4 каналах
Get PRO
грудень '25
+11
в 3 каналах
Get PRO
листопад '25
+241
в 3 каналах
| Дата | Залучення підписників | Згадування | Канали | |
| 01 липня | +1 |
Дописи каналу
1 липня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять свв. безсрібників і чудотворців Косми й Дам’яна. Також їхньому спомину у календарі цих Церков присвячені 1 листопада та 18 жовтня (останнє святкують у Греції). А християни латинського обряду вшановують цих святих 26 (в деяких джерелах 27) вересня.
🔸Ранг безсрібників, до якого відносять Косму і Дам’яна, охоплює осіб, наділених здібністю до лікування, котрі, говорячи сучасною мовою, надавали медичні послуги безоплатно. Через те почитання Косми і Дам’яна набуло широкого поширення. Всі бо хворіють. А ті, хто за життя займалися лікуванням, у народній свідомості постають “відповідальними” за зцілення хворих і після свого переходу до Неба.
🔸Також ранг безсрібників особливий тим, що ставить вірним перед очі не єпископів, священиків чи монахів, котрі займають значну частину літургійного календаря, а мирян, що осягнули святість, займаючись цілком “земною” професією.
Далі детальніше
| 2 |  Церковний календар, 30 червня. Собор дванадцятьох апостолів
Вшанувавши верховних апостолів Петра й Павла, наступного після їхньої пам’яті дня, 30 червня, Церкви візантійської традиції встановили Собор дванадцятьох апостолів.
На початку своєї публічної діяльності Ісус Христос “призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю; і дав їм владу виганяти бісів” (Мр. 3, 14-15). Вони протягом наступних трьох років постійно перебували з Ним, слухали навчання, спостерігали чуда і самі вчилися нести Добру Новину людям.
Перелік дванадцятьох найближчих Христових учнів подають усі чотири євангелисти та Книга Діянь апостолів. Детальніше далі | 300 |
| 3 |  Церковний календар, 29 червня. Святі первоверховні апостоли Петро і Павло
🔸29 червня християни візантійської та латинської традицій відзначають пам’ять славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра й Павла. Дивлячись на назву свята та на ікони цих апостолів, може видатися, що вони разом виконували свою місію. Але Святе Письмо і літургійні тексти цього дня повідомляють протилежне.
👉Вже Вечірня свята починається зі стихири з риторичним питанням: “Якими похвальними вінками завінчаємо Петра й Павла, роз’єднаних тілом і з’єднаних духом, найперших між богопроповідниками?” Тут не тільки прослава святих, а й згадка про те, що земне життя проводили вони таки порізно. Та й коли іноді їхні місійні шляхи перетиналися, апостоли не у всьому досягали згоди.
Далі детальніше | 317 |
| 4 | 27 червня Українська Греко-Католицька Церква відзначає пам’ять священномученика Миколая Чарнецького і двадцяти чотирьох співмучеників та священномученика Омеляна Ковча. Останній загинув у нацистському таборі Майданек, тоді як інші кров’ю засвідчили свою вірність Христові перед переслідуваннями радянської тоталітарної системи.
Це свято було встановлене після того, як Папа Іван Павло ІІ відвідав Україну та 27 червня 2001 р. проголосив цих двадцятьох шістьох осіб блаженними. В Католицькій Церкві це — перший етап до визнання святості. Йому передує беатифікаційний процес, під час якого Дикастерія визнання святих досліджує життя праведників на наявність геройських чеснот та факти чудес за їхнім посередництвом. Остаточне рішення щодо визнання когось блаженним приймає Римський Архиєрей.
Так сталося і з мучениками УГКЦ. Більшість із них — єпископи, священики, монахині, хоча є і один мирянин — дяк Володимир Прийма. Усіх їх об’єднує любов до Бога та людей, безкомпромісність щодо зла, висловлення правди посеред тотальної брехні, закоріненої в державній системі та суспільній свідомості, вірність Євангелію, не зважаючи ні на що.
Така позиція не могла пройти повз увагу каральної машини, яка чи то через ув’язнення, чи через убивство без суду і слідства розправилася з Христовими слугами. З кожним у свій спосіб. Кожен із двадцяти шести блаженних прожив особливе життя і по-особливому увінчав його мученицькою смертю. Детальніша інформація | 454 |
| 5 |  +226 червня Українська Греко-Католицька Церква вшановує новомучеників ХХ ст. отців Андрія Іщака і Миколу Конрада та дяка Володимира Прийму
Вони зазнали мученицької смерті від більшовицького режиму саме 26 червня 1941 року.
У 2001 р. Папа Іван Павло ІІ проголосив їх мучениками за віру.
Детальніше про них | 390 |
| 6 |  У п’ятий четвер після П’ятдесятниці християни вірменської🇦🇲 традиції вшановують святих Саака Партева та Месропа Маштоца, котрі створили абетку вірменської мови та переклали нею Біблію.
🔸Саак Партев був старшим сином католикоса св. Нерсеса Великого, котрий походив з роду св. Григорія Просвітителя. 387 р. сам став католикосом і обіймав цю посаду 52 роки. Був людиною всесторонньо обдарованою. Проявив себе як ритор, філософ, музикант та лінгвіст. Склав багато проповідей, призначених для співу, та святкових літургійних гимнів.
🔸Неоціненну роль в дослідженні давньовірменської писемності та її адаптації для широкого вжитку відіграв Месроп Маштоц. Він блискуче знав з дитинства грецьку і перську мови, певний час виконував служіння писаря в царському суді, однак полишив світське життя задля монашого. Месроп став сподвижником католикоса Саака у впровадженні вірменської абетки на довгі роки.
Детальніше | 99 |
| 7 |  Церковний календар, 24 червня. Різдво Івана Хрестителя
24 червня християни візантійської, латинської, лютеранської, англіканської традицій відзначають Різдво пророка, Предтечі й Хрестителя Йоана (або Івана в українському прочитанні), про котрого Ісус сказав, “що між народженими від жінок не було більшого” (Мт. 11, 11). Також його як пророка вшановують мусульмани.
Справді, мало хто зі святих удостоївся, щоб його народження внесли до церковного календаря. Здебільшого пам’яті святих приурочені до дня їхнього народження для Неба. Християнський Схід натомість на честь Йоана Хрестителя установив 6 свят.
Народився Йоан Хреститель за шість місяців до Різдва Ісуса Христа. Рівно на стільки часу Євангеліє від Луки віддаляє подію Благовіщення від зачаття Йоана. Історія останнього – власне та, з якої починається третє Євангеліє. Далі детальніше | 290 |
| 8 |  Традиційно на великі й менші свята у християн різних традицій (не лише українців) часто відбуваються певні обряди та супроводжують народні звичаї, які науковці або просто віряни схильні вважати і називати язичницькими чи дохристиянськими. Наприклад, колядки на Різдво чи якісь інші обряди. Одним з таких яскравих прикладів є свято Івана Купала, яке часто називають дохристиянським.
І тут виникає питання: яким чином ім’я близькосхідного походження — Іван (яке, відповідно, спочатку дещо інакше звучало) — стало пов’язаним із нібито дохристиянським святом? Тобто звідки у слов’ян могло взятися ім’я, яке явно не є дохристиянським? Зрештою, і сама назва «Івана Купала» дуже нагадує діяльність Івана Хрестителя, адже це свято якраз припадає на різдво Івана Хрестителя.
Розібратися з цим контекстом, з природознавчо-богословськими елементами святкувань та їх походженнями, зі старозавітньою спадщиною у християнській традиції та іншим дотичним продовжуємо розмовляти о. Василем Рудейком, доцентом кафедри літургійних наук УКУ. | 455 |
| 9 |  Жива літургійна традиція починається там, де людина не просто відтворює обряд, а усвідомлено ним живе, — о. Василь Рудейко
У календарі Греко-Католицької Церкви та Східних Католицьких Церков загалом є свята, які, на перший погляд, не зовсім вписуються в традиційний комплекс свят їхніх літургійних календарів. Водночас вони є доволі популярними, нерідко користуються пошаною серед вірян і мають власні богослужбові особливості та сформовані навколо них традиції.
Одним із таких свят є свято Христа Людинолюбця, яке днями відзначали. Звідки походять ці свята? Чи не вступають вони в певне протиріччя з рештою літургійного календаря? Чи не є вони, скажімо, дещо чужорідним елементом у східній традиції? Про це та інше говоримо з о. Василем Рудейком, доцентом кафедри літургійних наук УКУ.
Читати повністю | 463 |
| 10 | Церковний календар, 20 червня. Сострадання Пресвятої Богородиці
Як у Латинській Церкві наступного дня після празника Серця Христового вшановується Непорочне Серце Пресвятої Діви Марії, так в Українській Греко-Католицькій Церкві є адаптація цього культу у святі Сострадання Пресвятої Богородиці. Його відзначають у третю субота по Зісланні Святого Духа, яка цього року випадає 20 червня.
🔸Культ Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії на Заході виник як результат молитовних роздумів середньовічних містиків над зберіганням Богородицею у серці всіх незбагненних діл Божих та її любов’ю до людства. Від XIV cт. формується культ Семи страждань Матері Божої на основі слів праведного Симеона під час події Стрітення: “Тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець” (Лк. 2, 35). Латинська Церква присвячує йому відповідний празник 15 вересня.
🔸Деякі західні богослови ревно обстоюють ідею Богородиці як співвідкупительки людства. Під час ІІ Ватиканського Собору вони намагалися проголосити її як догму, але стараннями Іва Конгара це не вдалося. Тож навіть у Латинській Церкві ідея Богородиці-співвідкупительки, яка прокрадається у празник Сострадання, не є загальноприйнятою. Оминає її й Іван Павло ІІ у своїй “богородичній” енцикліці “Мати Відкупителя” (1987). Для нього передусім Богородиця — не співвідкупителька чи посередниця, що загрожувало б її зрівнянням з Христом, а Його слугиня, учениця та заступниця за людство. Папа Бенедикт XVI так висловився щодо цього титулу: “Формулювання “Співвідкупителька” занадто віддаляється від мови Святого Письма і патристики, а тому викликає неправильні тлумачення... Все походить від Нього, як стверджують, перш за все, Послання до Ефесян і Колосян. Марія є тією, ким вона є, завдяки Йому. Термін “Співвідкупителька” затьмарив би її походження”. А доктринальна заувага Дикастерії доктрини віри “Mater populi fidelis” від 4 листопада 2025 р. вважає його “недоречним та неналежним”.
🔸Східні Церкви з вищезгаданих тем свята зробили акцент саме на страсній. З неї виник образ Страждальної Божої Матері.
Далі детальніше | 102 |
| 11 |  Церковний календар, 19 червня. Апостол Юда, брат Господній🙏
🔸19 червня християни візантійської традиції відзначають пам’ять апостола Юди, іменем котрого підписане новозавітне послання. Латинська та Англіканська Церкви вшановують його в один день з апостолом Симоном 28 жовтня. А Вірменська святкує день свого засновника в суботу після Преображення.
🔸Апостол Юда згаданий серед дванадцятьох. Євангелист Лука говорить про нього як про Юду, сина Якова (пор. Лк. 6, 16; Ді. 1, 13). Йоан закликає не плутати його з Юдою Іскаріотським і, описуючи Тайну Вечерю та довірливу розмову Ісуса з учнями на ній, вкладає в уста цього апостола запитання: “Господи, що таке сталося, що не світові, а нам ти себе об’явиш?” (Йо. 14, 22) Саме після цього Христос дає обітницю спільного житла Отця і Сина в тому, хто Його полюбить, та Зіслання Духа Утішителя.
🔸Євангелист Матей згадує Юду серед братів Ісуса Христа Якова, Йосифа і Симона (Мт. 13, 55).
Далі детальніше | 397 |
| 12 |  Церковний календар, 15 червня. Пророк Амос
15 червня християни візантійської та латинської традицій святкують пам’ять одного з дванадцяти так званих “малих” старозавітних пророків та першого, хто з усього корпусу пророчих книг почав записувати свої видіння.
Середина VIII ст. до Христа для двох частин поділеного Ізраїльського царства — час відносного миру і благополуччя. Їм не загрожують зовнішні вороги. Цар Північного Ізраїля Єровоам ІІ і цар Південного (Юди) Уззія ладнають між собою, що в історії було рідкістю.
Добробут веде до того, що вибраний народ забуває Бога. Поширюються чужоземні язичницькі культи — їм ізраїльтяни і завдячують тим, що в них все гаразд. Придворні пророки пророкують, що так триватиме надалі. А між верхівкою Ізраїля та простим народом росте прірва та збільшується соціальна несправедливість.
І посеред того фізичного благополуччя та духовного занепаду “Господь гримить з Сіону, з Єрусалиму видає свій голос, і пасовиська чабанів сумують, вершина Кармелю сохне” (Ам. 1, 2). Далі детальніше | 480 |
| 13 |  Церковний календар, 14 червня. Неділя Всіх святих українського 🇺🇦народу
Друга неділя по Зісланні Святого Духа Церквами Володимирового Хрещення відзначається як Неділя Всіх святих українського народу. Цього року вона припадає 14 червня за старим стилем.
Не зважаючи на спільну дату святкування, українські Церкви мають на цей день різні служби, в яких згадують різних святих.
Детальніше далі | 452 |
| 14 |  Церковний календар, 13 червня. Спомин Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії🙏
В суботу після Урочистості Пресвятого Серця Ісуса римо-католики відзначають спомин Непорочного Серця❤️ Пресвятої Діви Марії. Цього року свято випадає на 13 червня.
Опосередковано воно пов’язане з Євангелієм від Луки. Чуючи про Божі обітниці щодо її Сина та досвідчуючи чуда, з Ним пов’язані, що не піддавалися людській логіці, Пресвята Богородиця “зберігала все це, роздумуючи в своїм серці” (Лк. 2, 19). Це пізніше привернуло увагу богословів християнського Заходу: наприклад св. Ансельм чи св. Бернард з Клерво згадували Серце Марії у своїх молитвах.
У XVII ст. Серце Марії стає в центрі цілого культу, поширеного поки що подекуди у Франції. Тоді ж з’являються ікони Пресвятої Богородиці з палаючим серцем у грудях, увінчаним терновим вінком на знак участі її в Христових Страстях. В наступних століттях цей культ підкріплюють приватні об’явлення та офіційні відповіді на них Римських Архиєреїв.
Детальніше | 384 |
| 15 |  Церковний календар, 12 червня. Преподобний Онуфрій Великий
🔸12 червня Церкви візантійської і латинської традицій відзначають пам’ять преподобного Онуфрія Великого, культ котрого особливо поширився на українських землях.
🔸Хоч спосіб життя преподобного пустельника, котрий жив наприкінці IV ст., значно відрізняється від того, що проживає пересічна людина, все ж він є однією з найвпізнаваніших постатей в іконографії та скульптурі. Коли бачимо старця з довгою бородою до землі, що прикриває його наготу, і піднесеними в молитві руками, можемо бути певними — це Онуфрій.
🔸Такою впізнаваністю він завдячує св. Пафнутію Єгипетському, котрий детально описав свою зустріч з Онуфрієм, його зовнішність, спосіб життя та на його основі проілюстрував слова Ісуса Христа про непотрібність журитися завтрашнім днем, який турбуватиметься сам про себе (пор. Мт. 6, 34).
Далі детальніше | 448 |
| 16 |  Четвер після Неділі всіх святих у Східних Католицьких Церквах вважається Торжеством поклоніння пречистим Тайнам Тіла і Крови Господа нашого Ісуса Христа (празником Євхаристії). Цього року воно припадає на 11 червня
🔸Урочистість Пресвятих Тіла і Крові Христа (Божого Тіла) виникла у ХІІІ ст. в Латинській Церкві і мала конкретну мету — боротьбу з єресями, які заперечували реальну присутність Ісуса Христа у Євхаристії. Натомість Східні Церкви таких викликів не мали, тому функція буферу обміну між календарями візантійської і латинської традицій тут недоречна. Адже свято з усіма його звичаями, особливо помпезними процесіями, які викликають емоційне захоплення простого люду, є безпідставно скопійоване.
🔸Автентичне вшанування Тіла і Крові Христа у Євхаристії відбувається під час Божественної Літургії. Воно містить і поклоніння, і, щонайголовніше, приймання, єднання з Христом на усіх рівнях. Днем установлення цього Таїнства є Великий Четвер. Християни як Сходу, так і Заходу в усьому цьому однозгідні. Далі детальніше | 337 |
| 17 |  11 червня християни візантійської традиції вшановують пам’ять одразу двох апостолів — Вартоломея (одного з 12-ти) та Варнави (одного із 70-ти)
🔸У Римо-Католицькій та Лютеранській Церквах на цей день припадає лише пам’ять Варнави. Також цих апостолів почитають Англіканська Церква та орієнтальні православні Церкви. А Кіпрська Церква вважає апостола Варнаву своїм засновником та покровителем.
🔸Про Вартоломея Святе Письмо подає доволі скупі відомості. Синоптики і Книга Діянь апостолів його ім’я подають серед списку дванадцяти найближчих учнів Христових. Євангеліє від Йоана про нього не розповідає нічого, хоч Отці Церкви (св. Йоан Золотоустий, св. Кирило Олександрійський, св. Епіфаній Кіпрський) вважають його тією ж особою, що й Натанаїл з Кани Галилейської (Йо. 21, 2), котрого апостол Филип привів до Ісуса зі словами: “Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки” (Йо. 1, 45).
🔸Передання пізніше зобразить місійну подорож цих двох апостолів... Далі детальніше | 397 |
| 18 |  Церковний календар, 9 червня. Святі діви Нуне (Ніна і Мане) 🙏
Третій вівторок після П’ятдесятниці у вірменській традиції присвячений святим дівам Ніні та Мане. Друга з них передала свою печеру св. Григорію Просвітителю, і та стала місцем його відходу до вічності. А перша сама стала Просвітителькою Грузії.
Коли св. Григорій Просвітитель все ще сидів в ув’язненні у ямі м. Арташату, цар Трдат ІІІ переслідував християн. Його жертвами стала і група дів, яка прибула під проводом свв. Ріпсіме і Гаяне. Мане й Ніна були одними з них.
Мане подалася до гори Себух неподалік м. Ерзінджан. Тут вона оселилася в печері і ще майже чверть століття служила Богові молитвою й постом. Сюди наприкінці життя прибув і св. Григорій Просвітитель, шукаючи усамітнення. Увійшовши до печери, він знайшов святу діву мертвою. Просвітитель поховав її тіло і сам оселився у цій печері, де незадовго після цього помер (бл. 326 р.).
Натомість Ніна дійшла ще далі. Вона потрапила до столиці Картлійського царства Мцхети. Далі детальніше | 328 |
| 19 |  Церковний календар, 9 червня. Святитель Кирило Олександрійський 🙏
🔸9 червня християни візантійської традиції вшановують пам’ять Кирила, єпископа Олександрії, одного з найвидатніших представників богословської школи цього міста, котрого Церква проголосила Святим Отцем за видатний внесок у її вчення.
🔸Жив у 376-444 рр. Здобув хорошу освіту та духовну формацію в скиту св. Макарія в Нітрійських горах. Був племінником Олександрійського Патріарха Теофіла. Той поставив Кирила в чин архидиякона і дав благословення виголошувати проповіді.
🔸В тому часі відбувалося запекле протистояння двох найбільших богословських шкіл — Олександрійської та Антіохійської — через різні підходи до тлумачення Святого Письма. Перша робила акцент на його алегоричному прочитанні та Божій природі Ісуса Христа, а друга — на буквальному прочитанні та людській природі. Це вело не тільки до глибшого осмислення та розвитку вчення Церкви, а й до виникнення єресей...
👉Далі детальніше | 395 |
| 20 |  Церковний календар, 8 червня. Початок Петрового посту (Петрівка)
Період, яким Церкви візантійської традиції готуються до свята первоверховних апостолів Петра й Павла (29 червня), називається Петровим постом. Оскільки він починається в понеділок після Неділі Всіх святих, яка є рухомим святом, то його тривалість щороку є іншою. Цього року Петрів піст за юліанським пасхальним календарем починається 8 червня і триває три тижні.
За своїм походженням цей піст давній, але первісно не пов’язувався з верховними апостолами. Називався постом П’ятдесятниці. Перші згадки про нього сягають IV ст. В одному з джерел цього періоду, яке називається “Апостольськими постановами”, сказано таке: “Відсвяткувавши П’ятидесятницю, святкуйте одну седмицю; а після неї одну седмицю постіть; бо справедливо, щоб ви і веселилися про дар Божий, і постили після послаблення” (кн. 5, 20). Про цей піст згадують Отці Церкви Атанасій Великий, Амвросій Медіоланський, Теодорит Кирський, Лев Великий. Далі детальніше | 506 |
