Свята Літургійного року
Kanalga Telegram’da o‘tish
Канал, присвячений Літургійному року, святам, які його наповнюють, і скерований на тих, хто бажає вірити усвідомлено. Для тих, хто бажаєте підтримати проект: https://send.monobank.ua/jar/6UhsouyLVZ
Ko'proq ko'rsatish293
Obunachilar
Ma'lumot yo'q24 soatlar
+17 kun
+430 kun
Ma'lumot yuklanmoqda...
O'xshash kanallar
Ma'lumot yo'q
Muammo bormi? Iltimos, sahifani yangilang yoki bizning qo'llab-quvvatlash boshqaruvchimizga murojaat qiling>.
Taglar buluti
Kirish va chiqish esdaliklari
---
---
---
---
---
---
Obunachilarni jalb qilish
Sentabr '26
Sentabr '26
+5
3 kanalda
Avgust '26
+3
2 kanalda
Get PRO
Iyul '26
+12
3 kanalda
Get PRO
Iyun '26
+2
3 kanalda
Get PRO
May '26
+8
2 kanalda
Get PRO
Aprel '26
+16
3 kanalda
Get PRO
Mart '26
+14
2 kanalda
Get PRO
Fevral '26
+10
2 kanalda
Get PRO
Yanvar '26
+17
4 kanalda
Get PRO
Dekabr '25
+11
3 kanalda
Get PRO
Noyabr '25
+241
3 kanalda
| Sana | Obunachilarni jalb qilish | Esdaliklar | Kanallar | |
| 17 Sentabr | 0 | |||
| 16 Sentabr | 0 | |||
| 15 Sentabr | 0 | |||
| 14 Sentabr | 0 | |||
| 13 Sentabr | +1 | |||
| 12 Sentabr | 0 | |||
| 11 Sentabr | 0 | |||
| 10 Sentabr | 0 | |||
| 09 Sentabr | +1 | |||
| 08 Sentabr | +1 | |||
| 07 Sentabr | +1 | |||
| 06 Sentabr | 0 | |||
| 05 Sentabr | +1 | |||
| 04 Sentabr | 0 | |||
| 03 Sentabr | 0 | |||
| 02 Sentabr | 0 | |||
| 01 Sentabr | 0 |
Kanal postlari
17 вересня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять св. Софії та її доньок — Віри, Надії та Любові. Римський Мартиролог подає їхнє вшанування порізно: св. Софії — 30 вересня, а Віри, Надії і Любові — 1 серпня.
🔸Свята Софія, як стверджує Передання, переїхала у ІІ ст. з Мілану до Риму. Овдовівши, вона у християнському дусі виховувала трьох доньок з іменами богословських чеснот. Отці-єзуїти під керівництвом Жана Болланда, котрі у XVI ст. збирали, впорядковували та видавали Житія Святих Латинської Церкви, святих Віру, Надію, Любов і Софію (Мудрість) вважали лише уособленням чеснот, а не реальними особами, оскільки перші згадки про них з’являються доволі пізно — у VII cт.
🔸А з VIII ст. відомо, що Папа Адріан І переслав мощі мучениць єпископові Ремігієві Страсбурзькому. Переживши період нищення святинь в роки Французької революції, частина їх сьогодні зберігається в церкві св. Трофима муніципалітету Ешо поблизу Страсбурга. Далі детальніше
| 2 |  +115 вересня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять мученика Микити Готського, до котрого українська народна побожність більш, ніж через тисячоліття по тому прикріпила титул Бісоборця, виділивши як виняткового переможця над нечистою силою.
🔸Такі маніпуляції зазвичай прокрадаються там, де бракує історичних фактів про популярного протягом століть святого. Таке можна сказати і про Микиту Готського. Навіть важко визначити, чи не був він аріанином. Адже належав до племені вестготів, серед яких у IV ст. поширювалося вчення про Христа, однак у аріанському варіанті.
🔸Житіє святого наголошує, що охрестив його готський єпископ Теофіл, учасник І Вселенського Собору в Нікеї. Однак змінив його на катедрі Ульфіла, яскраво виражений аріанин, і Микиті, виглядає, досить добре при ньому поводилося. Єпископ винайшов готську абетку і переклав цією мовою Святе Письмо, а Микита, займаючи доволі солідне становище у суспільстві, допомагав у поширенні Євангелія.
Далі цікавіше | 341 |
| 3 |  +1Знаряддя смерті, яке стало символом Спасіння: про Хрест, реліквії та інші речі, що свідчать про Божу присутність
✝️Хрест відіграє в Церкві надзвичайну роль. Це і символ мучеництва, і символ Воскресіння Ісуса Христа. Хрест фактично став вівтарем, на якому Христос приніс Себе в жертву.
👉У нашій розмові з о. Василем Рудейком, доцентом кафедри літургійного богослов’я Українського католицького університету, зосереджуємося на походженні і змісті свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста, на богословському осмисленні символіки Хреста. А також говоримо про реліквії та інші матеріальні символи присутності Божої і про небезпеки, які виникають від неправильного їх трактування.
Читати повністю | 366 |
| 4 |  13 вересня — день пам’яті св. Корнилія, котрого у візантійській традиції вшановують як священномученика, а в лютеранській — як святого воїна. Римо-Католицька Церква, приймаючи позабіблійні розповіді про його життя та визнаючи єпископом, встановила його спомин на 2 лютого.
🔸Сотник Корнилій відомий нам з Книги Діянь апостолів. Коли апостол Петро зупинився в Яффі, в домі Симона-гарбаря, сотник Корнилій з Кесарії, котрий служив в італійському полку, мав видіння Божого ангела. Цей чоловік, поганин за походженням, був прихильником юдейської релігії.
🔸“Побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився” (Ді. 10, 2), — каже про нього Святе Письмо. Далі у притаманній йому манері передає слова ангела, котрий з’явився Корнилієві: “Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе” (Ді. 10, 4). Іншими словами: “Ось тобі відповідь від Бога на всі твої зусилля, спрямовані до нього”.
Далі детальніше | 336 |
| 5 | 13 вересня, напередодні одного з найбільших свят літургійного року — Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста, християни візантійського обряду відзначають пам’ять Оновлення храму Воскресіння в Єрусалимі.
🔸Якщо заглянути в історію, то побачимо, що саме подія посвячення храму Воскресіння була центральною, а урочисте почитання Хреста вже виокремилося з неї.
🔸Станом на IV ст., коли християнство у Візантійській імперії стало вільно сповідуватися, а її правителі свв. Костянтин та Олена відновлювали сплюндровані та будували нові святині, Єрусалим перебував у занепаді. Від здобуття та зруйнування його римським імператором Титом 70 р. і аж до цього часу у ньому хазяйнували погани. Вони вигнали з міста всіх юдеїв, а християнські пам’ятки закидували землею та на їхньому місці будували капища своїм божествам.
🔸Пам’ять про те, де відбувалися найвизначніші події з життя Ісуса Христа, передавалася усно. Тож Костянтин та Олена на основі цих свідчень вирішили відновити їх. На той час Голгота та Гріб Господній неподалік були зрівняні з землею, і на їхньому місці стояв храм Венери.
🔸Рівноапостольна Олена у Єрусалимі спершу зруйнувала всі язичницькі храми та взялася до відновлення християнських святинь. На місці розп’яття та поховання Ісуса Христа знайшла три хрести, один з яких чудесним способом визначили як той, який належав Спасителеві. Почалося спорудження храму на честь Христового Воскресіння, яке тривало десять років. Він охоплював і Голготу, і Господній Гріб.
Детальніше і більше | 409 |
| 6 |  9 вересня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять батьків Пресвятої Богородиці — Йоакима і Анни. Латинська традиція їх вшановує 26 липня.
🔸Оскільки від Йоакима і Анни народилася “Отроковиця, що вмістила Бога, … і Адамове прокляття в нас руйнує Зродженням своїм” (стихира Вечірні 9 вересня), то й почитання їхнє у літургійному календарі є особливим. Крім цього дня, візантійська традиція ще святкує Успіння св. Анни 25 липня та Зачаття Пресвятої Богородиці, яке випереджає сьогоднішнє свято рівно на 9 місяців (9 грудня). Імена Йоакими і Анни фігурують на єктенії серед переліку найвидатніших святих, за молитвами до котрих звертаються під час Литії чи Утрені великих свят літургійного року, а також на великому відпусті богослужінь суботи, де згадано тих святих, котрим присвячуються дні в тижні.
🔸Особливий спомин Йоакима і Анни 9 вересня відображає традицію вшановувати наступного після великого празника дня тих осіб, котрі зіграли в його події ключову роль.
👉Далі детальніше | 460 |
| 7 |  Особливості української іконографії «Різдво Пресвятої Богородиці»
🔸Серед ікон маріологічної тематики «Різдво Пресвятої Богородиці» відкриває той цикл празників Літургійного року, що знаменує собою початок християнської сотеріології.
🔹Іконографія Різдва Богородиці є однією з провідних в українському середньовічному малярстві, про що свідчить велика кількість та різноманітність збережених творів у музейних зібраннях України.
🔸Ікони цієї тематики сповнені особливої урочистості і людської теплоти. Народження у безплідних батьків Йоакима і Анни дитини, котра мала стати матір’ю Бога, є приводом до особливої радості.
🔹Детальніше | 388 |
| 8 |  Різдво Пресвятої Богородиці Церкви візантійської і латинської традицій святкують 8 вересня.
🔸Відомості про Різдво Пресвятої Богородиці Церква черпає з апокрифічного Євангелія Якова, написаного в другому столітті. З цього апокрифу довідуємось, що батьки Богородиці – Йоаким та Анна, довгий час були бездітними, що вважалось ганьбою серед народу. Адже за переданням кожна праведна людина мала б дати потомство Ізраїлю. Через це Йоаким, попри всі свої багатства, був зневажений перед народом і не міг першим принести дари Богові.
🔸В пошуках відповіді від Бога Йоаким йде постити на сорок днів і ночей в пустелю, водночас з тим й Анна молиться вдома про дарування дитя, яке вона посвятить Господеві. Бог відповідає на молитву Анни та Йоакима і через ангела повідомляє, що вони зачнуть дитя, яке буде прославлене серед усіх народів. Йоаким з великою радістю вертається додому, роздаючи народу і священикам чисельні дари, а через дев’ять місяців Анна народжує дівчинку, якій дає ім’я Марія. Далі детальніше | 691 |
| 9 |  Спогад про чудо, яке було в Колосах, тобто Хонах, від архистратига Михаїла
Крім загальновідомого Собору архистратига Михаїла та інших безплотних сил, Церкви візантійської традиції мають ще одне свято на його честь, яке відзначають 6 вересня. Воно пригадує нам чудо, яке відбулося за посередництвом св. Михаїла в Колосах, та стало архетипом усіх чудес “небесних воїнств архистратига”.
Місто Колоси у Малій Азії відоме у Святому Письмі. Його мешканцям адресований один з листів апостола Павла, де він зокрема критикує колосян за “сповидну покору і служіння ангелам” (Кл. 2, 18), яке виходило за рамки здорового глузду та затьмарювало собою поклоніння Христові.
Водночас у цьому регіоні проповідували й інші апостоли. З ними пов’язують цілюще джерело, яке витікало поблизу Колос, у водах якого отримували зцілення як християни, так і язичники. Далі детальніше | 712 |
| 10 |  5 вересня Католицька Церква відзначає пам’ять св. Терези Калькутської, відомої як Мати Тереза, засновниці Ордену Милосердя, благодійні доми якого діють більш, ніж у ста країнах світу, та мають на меті допомагати бідним і стражденним.
Агнеса Гонджа Бояджу, албанка за походженням, народилася 1910 р. у Скоп’є (тому Албанія і Македонія сперечаються про місце її народження). Згодом переїхала до Ірландії і у 18 років вступила до монастиря сестер Лорето у Дубліні. Монаше ім’я Тереза вибрала на честь св. Терези з Лізьє.
1929 р. її відправили на місію до Індії. Тереза прибула до монастиря Лорето в Дарджілінгу. Протягом 30-40-х рр. викладає в жіночій школі св. Марії в Калькутті. Згодом очолює її.
Від 1946 р. починає систематично допомагати нужденним на вулицях Калькутти, завдяки чому її майбутні місії стануть знаними по всьому світу. 1948 р. вона створила Орден Милосердя, який опікувався притулками, школами, лікарнями для бідних. 1950 р. Папа Пій ХІІ офіційно його затвердив. Далі детальніше | 440 |
| 11 |  5 вересня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять пророка Захарії та праведної Єлисавети, батьків св. Івана Предтечі. У Римському Мартиролозі для спомину цих святих виділено 5 листопада.
Життєвою історією Захарії та Єлисавети починається Євангелія від Луки. Священик Єрусалимського храму та “його жінка з дочок Арона” (Лк. 1, 5), хоч і живуть праведно, однак довгі роки не можуть мати дітей, що в Ізраїлі вважалося наслідком грішного життя та ознакою відкинення Богом. Передання та пізніші дослідники стверджують, що подружжя мешкало в містечку Ейн-Карем. А тропар канону Утрені 5 вересня так оспівує їхнє життя: “Ти проводив твоє життя впорядковано, бо всі заповіді Господні з Єлисаветою сповнив”.
Захарія згідно зі своєю чергою приносить жертви у храмі. Одного разу під час кадильної жертви йому з’являється архангел Гавриїл. Він сповіщає, що молитва священика про потомство вислухана, і його дружина народить сина Івана... Далі детальніше | 510 |
| 12 |  2 вересня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять мученика Маманта, подвиг котрого надихав інших видатних святих. Християни латинської традиції вшановують його 17 листопада.
🔸Жив і постраждав Мамант у Кесарії Каппадокійській у ІІІ ст. Тому його засвідчення віри в Христа своєю смертю було ще доволі живим для св. Григорія Богослова, котрий розповідає про постання церкви над могилою мученика, та св. Василія Великого, котрий у ній виголосив проповідь “На честь святого мученика Маманта”, що збереглася до сьогодні. Щось подібне, як мученики, котрі потерпіли від тоталітарних режимів ХХ ст., надихають сучасних християн. Недаремно сказав Тертуліан, що “кров мучеників — насіння християн”.
🔸Культ мученика Маманта поширився в Кесарії одразу по його смерті, а далі перейшов на всю Візантійську імперію не без заслуги вищезгаданих Отців Церкви.
Далі детальніше | 510 |
| 13 |  Індикт або початок нового літургійного року більшість Православних Церков світу і католики візантійського обряду відзначають 1 вересня.
🔸Індиктом у Ромейській імперії називали початок щорічної сплати офіційного податку на державу. Враховуючи, що врожай збирали восени, то індикт припадав у більшості куточків імперії на вересень.
🔸З першого століття по Р.Х. за формальну дату початку індикту слугувало 23 вересня як час осіннього рівнодення та день народження римського імператора Августа. В V столітті по Р.Х. початок індикту зміщується на перше вересня, а після указу імператора Юстиніана 537-го року датувати усі документи відраховуючи від першого вересня – цей день починає міцно пов'язуватись з початком нового року.
🔸Церква з IV століття приймає датування по індиктам і, найвірогідніше, тоді ж включає святкування Індикту в коло церковних пам'ятей. Саме тому, аж до початку другого тисячоліття датою святкування Індикту могло бути як 23-го, так і 1-го вересня.
Детальніше | 598 |
| 14 |  31 серпня християни візантійської традиції відзначають Положення чесного пояса Пресвятої Владичиці нашої Богородиці — одне з тих богородичних свят, які через певну реліквію, приналежну Матері Христа, образно показують її опіку, захист людства та скерування його до Бога.
🔸Свій пояс, як стверджує Передання, Богородиця залишила апостолу Томі, що часто зображають на іконах, присвячених празнику. На початку V ст. він був перенесений з Єрусалиму до Константинополя імператором Аркадієм та протягом тривалого часу зберігався у храмі Пресвятої Богородиці у Влахерні.
🔸На межі ІХ-Х ст., коли Візантійською імперією правив Лев VІ Філософ, важко захворіла його дружина Зоя. Передання розповідає, що вона мала об’явлення про те, що зцілиться, якщо прикладе пояс Богородиці до свого тіла. Його вийняли зі спеціального ковчега і виявили, що він зберігся неушкодженим. Цариця поклала пояс на хворе тіло і, як було їй раніше об’явлено, одужала.
👉Далі детальніше | 444 |
| 15 |  Пам’ять про усікновення чесної голови св. Івана Хрестителя вшановують 29 серпня Церкви візантійської традиції. У цей день є строгий піст.
🔸Про мученицьку смерть Івана Предтечі детально розповідається в Євангелії від Марка (6, 14-30). Іван Хреститель осуджував царя Ірода за те, що той жив із дружиною свого рідного брата – Іродіадою. Відтак жінка захотіла помститися Іванові і таким чином приховати свій ганебний вчинок. Натомість "Ірод боявся Йоана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий, тож і беріг його. Слухаючи його, непокоївся він дуже, однак слухав його охоче", — говорить Святе Письмо.
🔸Одного разу, коли Ірод святкував свій день народження, для нього танцювала танець донька Іродіади – Соломея. Цей танець дуже сподобався Іродові і він пообіцяв дівчині, що виконає будь-яке її бажання. Дівчина, за намовою матері, попросила принести їй голову Івана Хрестителя. ... Далі детальніше | 567 |
| 16 |  28 серпня Церкви Володимирового хрещення відзначають пам’ять преподобних отців, що спочивають у Дальніх печерах Києво-Печерської лаври
🔸Заснована в ХІ ст. преподобними Антонієм і Теодосієм Печерськими, Києво-Печерська лавра до сьогодні залишається однією з найважливіших українських святинь, а започаткована ними на руських землях монаша традиція протягом століть давала плід чеснотливого життя багатьох насельників обителі.
🔸Тіла найвизначніших з них, котрі ще за життя відзначалися винятковою святістю, а по смерті стали посередниками здійснення чуд, є виставлені до почитання. Частина зберігається у Ближніх печерах комплексу, а частина — в Дальніх. Декотрі мають у літургійному календарі встановлені окремі дні на свою честь, інших же Церква постановила вшановувати соборно. Так з’явилися свята на честь отців, що спочивають у Дальніх печерах, знаних ще як Теодосієві (28 серпня), та похованих у Ближніх — Антонієвих (28 вересня).
🔸Дальні печери являють собою систему підземних келій та церков...
Далі детальніше | 456 |
| 17 |  28 серпня Церкви візантійської, латинської та різних протестантських традицій відзначають день пам’яті св. Августина, єпископа Гіппону, котрий заклав підвалини систематичного богослов’я, особливо для конфесій західного християнства.
🔸Життя св. Августина (13 листопада 354 — 28 серпня 430) коротко можна охарактеризувати як болючий пошук, сповнений сумнівів, блукань, падінь. А від вічної загибелі, на яку він наражався своєю гріховною поведінкою протягом першої половини свого життя, рятували Августина Божа благодать, роздуми над якою пізніше у його богословській спадщині займуть одне з чільних місць, та молитва матері Моніки.
🔸Крізь різні перипетії проходив Августин, поки врешті не відбулася його особиста зустріч з Христом та навернення в автентичному його розумінні — як цілковита переміна способу життя. Недаремне стала крилатою його фраза “Неспокійне моє серце, Господи, поки не спочине у Тобі”, з якої починається його автобіографічний трактат “Сповідь”.
Далі детальніше | 438 |
| 18 |  27 серпня УГКЦ відзначає пам’ять блаженних преподобномучениць Лаврентії Герасимів та Олімпії Біди, сестер Згромадження св. Йосифа, котрих більшовики засудили на досмертне ув’язнення за відмову покидати монашество та християнське виховання дітей.
🔸Ольга Біда і Лавкадія Герасимів походили із селянських сімей. Перша народилася 1903 р., а друга 1911 р. на Львівщині. У Цеблові був дім Згромадження Сестер св. Йосифа, тож Ольга у ранньому віці вступила сюди. Згодом в Цеблові робила свої перші кроки в монашестві і Лавкадія. Прийнявши вічні обіти, вони отримали імена Олімпії та Лаврентії відповідно.
🔸Олімпія і Лаврентія разом з посестрами керують захоронками (дитсадками), катехизують, готують дітей до першої Сповіді й Причастя. Свій молитовний досвід передають і дорослим, опікуючись організацією Апостольства Молитви.
🔸За цими служіннями і застав сестер у Хирові прихід радянської влади. Загарбники змушували монахинь відмовитися від носіння габітів та катехизації, однак ті не скорилися.
Далі детальніше | 438 |
| 19 |  26 серпня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять святого подружжя Адріана і Наталії
🔸Адріан жив в кінці ІІІ — на початку IV ст. в Нікомидії, був поганином та виконував службу судового урядника. В імперії тривало переслідування християн, розпочате Максиміаном. Близько 304 р. імператор привів до Адріана групу з двадцяти трьох чоловіків, котрі сповідували віру в Христа, щоб той вніс їх до списку призначених на страту.
🔸Допитуючи їх, Адріан цікавився, звідки ж вони черпають силу, щоб отак безстрашно поводитися перед лицем смерті. Він все більше заглиблювався у питання віри, а мученики свідчили йому про Христа. Врешті Адріан наказав і себе внести двадцять четвертим до списку.
Далі детальніше | 502 |
| 20 |  25 серпня християни візантійської традиції відзначають пам’ять апостола Тита, адресата одного з послань апостола Павла та першого єпископа о. Криту.
🔸За походженням Тит був греком. Апостол Павло навернув його з поганства імовірно під час своєї першої подорожі, адже вже близько 50 р. той супроводжує його на Єрусалимський собор, де вирішується питання, чи слід новонаверненим зберігати усі приписи Закону Мойсея. Тим, хто згодом вноситиме сум’яття у засновані ним спільноти, Павло ставитиме Тита як живий приклад того, що обрізання для охрещених не потрібне: “А й Тит, що був зі мною, бувши греком, не був примушений до обрізання” (Гл. 2, 3).
🔸Під час свого трирічного перебування в Ефесі Павло дізнався про розколи та публічні гріхи коринтської спільноти. Щоб напоумити її, він написав Перше послання до Коринтян, а згодом відіслав до них Тита перевірити, чи відбулися зміни на краще.
Далі детальніше | 415 |
