Центр сучасної культури у Дніпрі
رفتن به کانال در Telegram
Центр сучасної культури у Дніпрі (Dnipro Center for Contemporary Culture / DCCC) Вівторок-субота 12:00-19:00 Крутогірний узвіз, 21а dniproccc.org https://www.facebook.com/dniproccc https://www.instagram.com/dniproccc/
نمایش بیشتر1 794
مشترکین
+224 ساعت
+37 روز
+1730 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
ابر برچسبها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
سپتامبر '26
سپتامبر '26
+17
در 0 کانالها
اوت '26
+54
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '26
+54
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '26
+39
در 4 کانالها
Get PRO
مه '26
+22
در 2 کانالها
Get PRO
آوریل '26
+23
در 3 کانالها
Get PRO
مارس '26
+55
در 3 کانالها
Get PRO
فوریه '26
+7
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '26
+20
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '25
+26
در 1 کانالها
Get PRO
نوامبر '25
+47
در 4 کانالها
Get PRO
اکتبر '25
+44
در 2 کانالها
Get PRO
سپتامبر '25
+27
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '25
+19
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '25
+32
در 2 کانالها
Get PRO
ژوئن '25
+91
در 3 کانالها
Get PRO
مه '25
+49
در 6 کانالها
Get PRO
آوریل '25
+45
در 1 کانالها
Get PRO
مارس '25
+67
در 2 کانالها
Get PRO
فوریه '25
+50
در 2 کانالها
Get PRO
ژانویه '25
+24
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '24
+50
در 2 کانالها
Get PRO
نوامبر '24
+82
در 4 کانالها
Get PRO
اکتبر '24
+81
در 6 کانالها
Get PRO
سپتامبر '24
+64
در 3 کانالها
Get PRO
اوت '24
+24
در 1 کانالها
Get PRO
ژوئیه '24
+61
در 4 کانالها
Get PRO
ژوئن '24
+50
در 5 کانالها
Get PRO
مه '24
+48
در 2 کانالها
Get PRO
آوریل '24
+78
در 13 کانالها
Get PRO
مارس '24
+43
در 4 کانالها
Get PRO
فوریه '24
+35
در 4 کانالها
Get PRO
ژانویه '24
+33
در 1 کانالها
Get PRO
دسامبر '23
+11
در 2 کانالها
Get PRO
نوامبر '23
+68
در 1 کانالها
Get PRO
اکتبر '23
+23
در 2 کانالها
Get PRO
سپتامبر '23
+21
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '23
+24
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '23
+29
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '23
+40
در 0 کانالها
Get PRO
مه '23
+27
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '23
+18
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '23
+20
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '23
+24
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '23
+58
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '22
+64
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '22
+76
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '22
+95
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '22
+144
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '22
+27
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '22
+20
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '22
+15
در 0 کانالها
Get PRO
مه '22
+41
در 0 کانالها
Get PRO
آوریل '22
+17
در 0 کانالها
Get PRO
مارس '22
+8
در 0 کانالها
Get PRO
فوریه '22
+18
در 0 کانالها
Get PRO
ژانویه '22
+11
در 0 کانالها
Get PRO
دسامبر '21
+15
در 0 کانالها
Get PRO
نوامبر '21
+21
در 0 کانالها
Get PRO
اکتبر '21
+10
در 0 کانالها
Get PRO
سپتامبر '21
+22
در 0 کانالها
Get PRO
اوت '21
+13
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئیه '21
+26
در 0 کانالها
Get PRO
ژوئن '21
+29
در 0 کانالها
Get PRO
مه '21
+238
در 0 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 17 سپتامبر | 0 | |||
| 16 سپتامبر | +2 | |||
| 15 سپتامبر | +1 | |||
| 14 سپتامبر | +1 | |||
| 13 سپتامبر | 0 | |||
| 12 سپتامبر | +1 | |||
| 11 سپتامبر | +1 | |||
| 10 سپتامبر | 0 | |||
| 09 سپتامبر | 0 | |||
| 08 سپتامبر | +1 | |||
| 07 سپتامبر | +1 | |||
| 06 سپتامبر | +1 | |||
| 05 سپتامبر | +1 | |||
| 04 سپتامبر | 0 | |||
| 03 سپتامبر | +3 | |||
| 02 سپتامبر | +2 | |||
| 01 سپتامبر | +2 |
پستهای کانال
У суботу о 18:00 відкриваємо виставку «Тобі не здалося, ти залишишся назавжди».
Це проєкт про ландшафт та людей у крихку мить, коли війна залишиться позаду, та про пам'ять, яка не зникне. Кожна з робіт виставки по-своєму говорить про крихкість, турботу та способи уявити майбутнє.
Робота Анни Звягінцевої «Моя сорочка» перетворюється на простір-сховок, а фотографії Елени Субач із серії «Сховане» фіксують українські пам’ятники та скульптури, захищені від небезпеки на початку повномасштабної війни. Скляні молотки Любомира Сікача, що мали б символізувати ремонт і відновлення, самі стають крихкими.
Інсталяція Дениса Панкратова «Голодини» — про простір, у якому гілки і дерева найкраще передають стани суспільства в часи вибору. Мідна «Гілка» Анни Тарадіної постає як образ паростка, що проривається крізь проблеми й турботи.
«Літня кухня» Любомира Сікача працює з пам’яттю про людину через те, що залишається. Так само як і Даша Коломієць, чия робота «Пил під моїм ліжечком» створює, можливо, найточніший портрет художниці.
У роботах Даші Чечушкової «Посібник перед сповіддю» та «Прості люди (те, що могло б сформувати заповіді цивільного)» можна побачити суспільство, яке обирає шлях пам’ятання і висаджує пейзаж майбутнього вже сьогодні. А у перформансі Анни Тарадіної — силу, з якою людина справляється із небезпеками, хоч і сама стає їхньою частиною.
Завершує залу серія поезій «Ідеальні дні» Станіслава Туріни — у ній митець уявляє, яким буде його життя після війни.
Назва виставки запозичена із фрагмента роботи Любомира Сікача «Літня кухня».
Під час відкриття відбудеться кураторська екскурсія виставкою.
2 поверх, виставковий простір DCCC.
Вхід вільний.
Кураторка: Катерина Яковленко.
Виставка є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
| 2 | Долучайтесь сьогодні о 18:00 до останньої лекції в межах програми про локальну ідентичність.
Разом з істориком Антоном Лягушею поговоримо те, що таке міська пам’ять та хто її формує, чи може місто мати багато версій минулого та як це впливає на наше відчуття приналежності до місця.
Антон Лягуша — доктор філософії, експерт з публічної історії: історичної наратології та медіакомунікацій.
У своїх дослідженнях та публічній діяльності зосереджується на питаннях меморіалізації, суспільного осмислення втрат, історичної травми та ролі его-документів у формуванні історичної науки про сучасну війну.
Вхід вільний, за реєстрацією.
2 поверх, лекторій.
Фото з лекції Юрія Фанигіна «Ідентичності Дикого поля: кочове минуле українського степу». | 299 |
| 3 | Перформативні читання мисткині Даші Чечушкової — у суботу на відкритті виставки «Тобі не здалося, ти залишишся назавжди» в DCCC.
Авторський текст поєднує поетичну, документальну та есеїстичну форми. Він побудований навколо грецького кореня polys («багато») та досліджує стан множинності, в якому опиняється людина під час війни: множинність ідентичностей, голосів, значень і досвідів, що накладаються один на одного, не втрачаючи власної окремішності.
Текст поєднує особисту історію — присвячену матері авторки — з роздумами про довгострокові екологічні та медичні наслідки війни, зокрема вплив забруднення ґрунтів важкими металами на онкологічну захворюваність.
Також він порушує питання відповідальності й дистанції, з якої сприймається війна тими, хто не є її безпосереднім свідком.
Даша Чечушкова — одеська художниця. У своїй практиці працює з тотальною інсталяцією, створенням «ситуації», яку ідентифікує як «спів-буття» та «спів-подію». Використовує для цього різні медіа, де центральним елементом залишається особистий щоденник-блокнот.
У 2020-2022 роках була учасницею та співзасновницею творчої спільноти на ОСРЗ-2 (закинутий судноремонтний завод в Одесі), який вплинув та розвинув тему ситуаційного, крихкого мистецтва в контексті «спів-існування» з іншим.
«Тобі не здалося, ти залишишся назавжди» — виставка – поетичний роздум про те, яким буде ландшафт, час, стосунки між людьми після війни.
Виставка відкриється 19 вересня о 18:00.
Перформативні читання почнуться о 19:00.
Вхід вільний.
Авторка фото: Олександра Населка.
Виставка є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. | 307 |
| 4 | Історична драма «Роза» про жінку, що повертається з війни, — 1 жовтня о 18:30 в кінотеатрі DCCC.
Кіно досліджує адаптацію ветеранки у післявоєнній Європі 16–17 століть. Головну роль у фільмі виконала номінантка на «Оскар» Сандра Гюллер.
У зруйнованій Тридцятилітньою війною Європі загадковий солдат з'являється у відлюдному селі, оголошуючи себе спадкоємцем занедбаного маєтку. Селяни зустрічають чужинця з підозрою, але ця людина приховує таємницю, значно більшу за походження документів.
Під чоловічим одягом ховається жінка на імʼя Роза, яка готова піти на все заради нового життя. Навіть на шлюб із донькою місцевого фермера.
Після показу відбудеться розмова про жінок на війні з представницями руху VETERANKA.
Над дубляжем працювали рух VETERANKA разом із Артхаус Трафік та BAKER STREET sound studio за підтримки Goethe-Institut Ukraine.
Ролі озвучили Олена Апчел, Катерина Біленко, Ірина Мірончук, Ярина Квасній, Данило Хомутовський, Олександр Будько «Терен», Олена Смолярчук, Олена Шульга, Максим Попович, Сергій Колос, Володимир Міненко, Ілля Ярема.
Тривалість: 93 хв.
Мова: українська.
Квитки — за посиланням.
1 поверх, кінотеатр. | 400 |
| 5 | Долучайтесь сьогодні о 18:00 до передостанньої лекції в межах програми про локальну ідентичність.
Будемо говорити з Ларисою Денисенко про життя людей на окупованих територіях та те, як росія намагається впливати на ідентичності через страх, примус і насилля.
Лариса Денисенко — письменниця, правозахисниця. Досліджує та документує російські злочини, зокрема воєнні злочини сексуального насильства під час війни, психологічний терор на тимчасово окупованих територіях та долі людей в окупації.
Вхід вільний, за реєстрацією.
2 поверх, лекторій.
Фото з лекції Тетяни Пилипчук «Як музей формує образ міста?» в межах програми про локальну ідентичність. | 365 |
| 6 | Сьогодні о 18:30 галерея Артсвіт презентує сайт своєї колекції.
На презентації говоритимуть про роль приватних колекцій та архівів у збереженні й дослідженні українського мистецтва, а також про роботи, що входять до колекції галереї Артсвіт.
Окрему увагу приділять тому, як мистецьку спадщину можна оцифровувати та робити доступною онлайн. Команда галереї розповість про створення сайту колекції й те, як цифрові інструменти допомагають відкривати нові зв'язки між роботами, авторами та темами.
Учасниці: кураторка колекції галереї Артсвіт Вікторія Нікітіна, мистецтвознавиця й заступниця директора Національного художнього музею України Оксана Баршинова.
Модеруватиме подію Олександра Шовкун.
Вхід вільний, за реєстрацією.
Проєкт реалізується в межах програми MUSEUM FUTURES, яку впроваджують RIBBON International та Мистецький арсенал у співпраці з ГО «Спільнота Мистецького арсеналу». | 548 |
| 7 | Яким буде день, у якому більше не буде війни?
Це питання ставить виставка «Тобі не здалося, ти залишишся назавжди», яка відкриється в DCCC 19 вересня о 18:00.
Кураторка та дослідниця візуальної культури Катерина Яковленко пропонує уявити, яким ми бачимо своє майбутнє, яким буде ландшафт, час та стосунки між людьми, коли зникнуть щоденні трагедії та небезпеки.
Читайте кураторський текст до виставки.
Художниці та художники: Анна Звягінцева, Даша Коломієць, Денис Панкратов, Любомир Сікач, Елена Субач, Анна Тарадіна, Станіслав Туріна та Даша Чечушкова.
Побачити виставку можна буде до 19 грудня включно.
Вхід вільний. | 552 |
| 8 | 18 вересня о 18:30 показуємо в кінотеатрі DCCC добірку короткометражних фільмів про кохання під час війни режисерок Діани Анікєєвої та Надії Парфан.
Це історії про близькість, любов і стосунки в реальності війни. Герої фільмів вчаться бути разом попри відстань, травматичний досвід і невизначеність.
«Ластівки, даю зелене світло» (реж. Діана Анікєєва)
Еліна і Саша — закохана пара, яка користується кріслами колісними й будує спільний дім та стосунки на рівних. Еліна живе з інвалідністю з дитинства, а Саша опинився у кріслі колісному після поранення під Бахмутом. Поки він вчиться жити в новій реальності, спогади про війну раз у раз повертають його в минуле.
«Розкажи мені казочку» (реж. Діана Анікєєва)
Двоє українських військових стають символом квір-видимості під час війни, та за образом публічної пари їхні стосунки поступово руйнуються під тиском відстані, ревнощів і непроговорених травм.
Фільм отримав Special Mention на Sunny Bunny International Queer Film Festival (Київ) та спеціальну відзнаку фестивалю «Миколайчук OPEN» (Чернівці).
«Це побачення» (реж. Надія Парфан)
Це історія про столицю країни, в якій триває повномасштабна війна, але не припиняється життя у всіх його проявах. На світанку по Києву з шаленою швидкістю мчить авто. Коли воно нарешті гальмує, з машини виходить людина у камуфляжі. На неї чекають.
Фільм «Це побачення» отримав спеціальну відзнаку журі на Берлінському кінофестивалі (2023).
Тривалість показу — 1 година.
Вхід вільний, за реєстрацією.
Кількість місць обмежена.
1 поверх, кінотеатр DCCC.
Виробництво фільму «Ластівки, даю зелене світло!» здійснила кінокомпанія Phalanstery Films. Фільм входить до циклу Takflix Original та створений за підтримки Українського культурного фонду. | 571 |
| 9 | Наші уявлення про міста формують не лише архітектура, офіційні наративи чи міфи.
Важливу роль відіграють й особисті спогади та історії, які наповнюють простір і які ми розповідаємо іншим.
Чому одні події, місця та постаті зберігаються у міській пам’яті, а інші залишаються непоміченими? Хто впливає на те, що ми пам’ятаємо, а що забуваємо? Як пам’ять про місця, людей та події формує наше відчуття приналежності до міста й локальні ідентичності?
16 вересня о 18:00 разом з істориком Антоном Лягушею поговоримо про множинність міських історій, пам’ять як спосіб орієнтуватися у світі та те, як минуле впливає на наші уявлення про себе сьогодні.
Поміркуємо про те, чому про місто може мати багато версій минулого, як ці голоси співіснують, доповнюють або суперечать одне одному і чи можемо ми в такому випадку говорити про спільну пам’ять.
Антон Лягуша — доктор філософії, експерт з публічної історії: історичної наратології та медіакомунікацій. У своїх дослідженнях та публічній діяльності зосереджується на питаннях меморіалізації, суспільного осмислення втрат, історичної травми та ролі его-документів у формуванні історичної науки про сучасну війну.
Вхід вільний, за реєстрацією.
2 поверх, лекторій.
Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. | 534 |
| 10 | Якою може бути культура Дніпра через 5 років?
Останні місяці разом із представниками культурного сектору ми шукаємо відповіді на це питання в межах розробки стратегії розвитку культури міста.
До процесу вже долучилися культурні менеджери, незалежні митці, дослідники, представники муніципалітету, інституцій, громадських організацій та бізнесу.
Для того щоб створити стратегію, нам потрібно більше думок та поглядів на культурний ландшафт міста.
Тому ми публікуємо перші результати цієї роботи та запрошуємо вас ознайомитися з ними. Чи відображають вони реальні потреби культурного середовища? Яких тем, викликів або можливостей бракує? Що, на вашу думку, має стати пріоритетом для міста найближчими роками?
Ваші ідеї допоможуть нам врахувати важливі проблеми та візії для розвитку культурного поля у Дніпрі.
Перші напрацювання дивіться за посиланням.
А поділитися вашими думками та ідеями можна тут. | 613 |
| 11 | На окупованих територіях з різних причин досі залишаються українці. Як часто ми думаємо про них?
Що це значить — жити в окупації? Які злочини російська окупаційна влада вчиняє щодо людей? Як вони намагаються зберегти свою ідентичність в умовах страху та насилля?
Про це будемо говорити з письменницею та правозахисницею Ларисою Денисенко 14 вересня о 18:00 в межах лекційної програми про локальну ідентичність.
Зокрема поговоримо про те, чим є окупація, як змінюється людина та її відчуття власної ідентичності в цих умовах і чому ми часто намагаємось про це не думати. Про психологічний терор, примус і насильство, способи, якими росія намагається впливати на тожсамості, а також про те, як люди пристосовуються до життя в умовах окупації.
Окремо торкнемося дискусій довкола колабораціонізму. Чи можна завжди чітко розділити поведінку мешканців окупованих територій на «правильну» та «неправильну»? Де проходить межа між вимушеним пристосуванням, спробою захистити себе й близьких та співпрацею з окупаційною владою? І як Україна визначає цю межу на рівні законодавства?
Лариса Денисенко — письменниця, правозахисниця. Досліджує та документує російські злочини, зокрема воєнні злочини сексуального насильства під час війни, психологічний терор на тимчасово окупованих територіях та долі людей в окупації.
Вхід вільний, за реєстрацією.
2 поверх, лекторій.
Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. | 714 |
| 12 | 4–6 вересня у Дніпрі відбудеться «ЗАЛІЗНЯК-fest» — фестиваль, присвячений фотографії, пам’яті, культурній спадщині та взаємодії спільнот.
Це один із проєктів, що реалізуються в межах програми «Спадщина. Простір для роботи». DCCC є частиною консорціуму програми — об’єднання організацій-партнерів, які спільно працюють над підтримкою локальних культурних ініціатив.
«ЗАЛІЗНЯК-fest» був започаткований у Покровську організацією «Культурний код Покровська+». Через повномасштабну війну команда була змушена релокуватися до Дніпра та відновлювати свою діяльність уже тут. Цього року фестиваль уперше пройде в новому місті, а однією з наскрізних тем програми стане досвід переміщення й збереження пам'яті про місця, до яких вже немає доступу.
Назва фестивалю відсилає до Марка Залізняка — фотографа, краєзнавця та дослідника Донеччини, який документував життя регіону, його людей та ландшафти.
Протягом трьох днів у різних просторах Дніпра відбудуться виставки, лекції, презентації, майстерні та публічні розмови. Серед локацій: Дніпровський театр опери та балету, парк імені Тараса Шевченка, Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького та Дніпровський художній музей.
У програмі — лекції про вернакулярну фотографію, переселення та досвіди Дніпра у часи Першої світової війни, фотоархіви як інструмент збереження пам’яті та переповідання історій.
Крім того, на фестивалі можна буде побачити кілька виставкових проєктів, присвячених Донеччині, фотографічній спадщині регіону та досвіду вимушеного переміщення. Також можна буде долучитися до презентації друкованого видання про Покровськ.
Програму та додаткову інформацію шукайте на сторінці «Культурний код Покровська+».
Фото з Літньої школи «Спадщина. Простір для роботи».
Проєкт «ЗАЛІЗНЯК-fest / ВІДНОВЛЕННЯ / ДНІПРО» реалізується в рамках програми «Спадщина. Простір для роботи» за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. | 692 |
| 13 | 19 вересня о 18:00 відкриваємо виставку «Тобі не здалося, ти залишишся назавжди» в DCCC.
Це виставка «про те, як камінь всередині людини перетворюється на легку пір’їнку, що піднімається крізь ребра, коли зрештою очікування обертається на бажану зустріч».
«Тобі не здалося, ти залишишся назавжди» стала поетичним роздумом про те, яким буде ландшафт, час, стосунки між людьми, коли не стане тривог і настане «після війни». Про очікування, самотність і те, що проростає на їхньому місці, коли все це зникає. А натомість залишається пам’ять — знайомих пейзажів, рідних будинків, близьких людей; лишається слід, який говорить про присутність складної історії в житті кожного.
Кураторка виставки Катерина Яковленко пропонує уявити, яким ми як учасники різних спільнот, бачимо своє майбутнє. Поміркувати про мить полегшення і свободи.
Водночас виставка свідомо уникає універсальної відповіді, пропонуючи кожному та кожній подумати про цей час — день, у якому більше не буде війни. Момент, коли увага буде прикута хіба що до траєкторії, якою рухається метелик у бабиному городі; або коли можна буде провалитися в денний сон — і прокинувшись відчути, ніби ти спав вічність.
Кураторка: Катерина Яковленко.
Художниці та художники: Анна Звягінцева, Даша Коломієць, Денис Панкратов, Любомир Сікач, Елена Субач, Анна Тарадіна, Станіслав Туріна та Даша Чечушкова.
Побачити виставку можна буде до 19 грудня включно.
2 поверх, виставковий простір DCCC.
Вхід вільний.
Виставка є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. | 554 |
| 14 | Остання можливість побачити виставку «Транзитні зони».
Це проєкт, що досліджує нові форми невидимості, які виникають у досвіді війни. У центрі експозиції — військові художники й художниці, а також цивільні митці та мисткині, чия практика формується в умовах переміщення, дистанції та нестабільності присутності.
На закритті виставки відбудеться музична подія саунд-артистки undo despot. Вона працюватиме наживо із мовою програмування SuperCollider, створюючи звук у реальному часі — шар за шаром, від інфранизьких частот до мерехтливих електронних текстур.
Музичний перформанс undo despot почнеться сьогодні о 18:00 в кінотеатрі (тривалість — близько 40 хв).
Вхід вільний, за реєстрацією. | 672 |
| 15 | Вже завтра о 18:00 на закритті виставки «Транзитні зони» відбудеться музичний перформанс одеської мисткині undo despot.
Працюючи наживо з мовою програмування SuperCollider, вона створює композицію в реальному часі — від глибоких низьких частот до крихких електронних текстур. У цьому перформансі алгоритми стають музикою, а тиша — частиною звучання.
Перформанс стане завершальною подією виставки «Транзитні зони» — проєкту про досвід перебування «між», де пам’ять, травма та ідентичність перебувають у постійному русі та переосмисленні.
Вхід вільний, за реєстрацією.
1 поверх, кінотеатр.
Відео: нойз щосереди. | 677 |
| 16 | Долучайтесь сьогодні о 18:00 до нової лекції в межах програми про локальну ідентичність.
Будемо говорити з істориком Ігорем Кочергіним про те, як індустріалізація впливала на життя й повсякденням містян, змінюють їхні уявлення про себе.
Вхід вільний, за реєстрацією. | 677 |
| 17 | Музичний перформанс undo despot — у суботу о 18:00 на закритті виставки «Транзитні зони» в DCCC.
Одеська мисткиня undo despot працюватиме наживо із SuperCollider, створюючи звук у реальному часі — шар за шаром, від інфранизьких частот до мерехтливих електронних текстур.
Це лайвкодинг на межі алгоритму й тілесності, де тиша теж стає частиною композиції.
undo despot працює з алгоритмічною композицією, екологічними медіа та електронікою. Через звук, який можна відчути фізично, вона досліджує, як майбутнє вже присутнє в теперішньому й поступово його змінює.
Транзитні зони» — це виставка, що осмислює стан «між» як спільний простір, у якому пам’ять, травма та досвід перебувають у постійному русі й переозначенні. Проєкт представляє роботи військових митців та мисткинь, а також художників та художниць, чия практика формується в умовах переміщення.
Вхід вільний, за реєстрацією.
1 поверх, кінотеатр.
Проєкт реалізовано в межах Cultural Transformation Movement за підтримки Creative Europe та Фонду культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ. | 776 |
| 18 | Вже завтра о 18:30 покажемо «Фучжоу» Михайла Іллєнка в кінотеатрі DCCC.
Нащадка українців, які колись емігрували за океан, Ореста, шаленим вітром стихій закидає в українське село. Через небезпечні, кумедні і безглузді пригоди, автори поєднують свого героя з коханою дівчиною, Катериною.
Події «Фучжоу» розгортаються на початку ХХ століття, хоча часові і просторові координати тут доволі умовні. Серед локацій фільму трапляються і придніпровські поселення, і узбережжя Флориди, і Бермудський трикутник.
Як і в магічному реалізмі, у фільмі Михайла Іллєнка розмиваються межі сну і реальності. Наповнений іронією, легендам, байками і анекдотами фільм контрастує з українським поетичним кіно і водночас лишається відданим його традиціями.
Тривалість: 91 хв.
Мова: українська.
Квитки — за посиланням (150 грн). | 540 |
| 19 | Подовжили виставку «Транзитні зони» до суботи включно.
Виставка осмислює стан «між» як спільний простір, у якому пам’ять, травма та досвід перебувають у постійному русі й переозначенні. «Транзитні зони» представляють роботи військових митців та мисткинь, а також художників та художниць, чия практика формується в умовах переміщення.
Перебуваючи між фронтом і тилом, домом і вигнанням, присутністю та вилученістю, ці досвіди вступають у взаємний резонанс, утворюючи нову топографію чутливості.
Учасники та учасниці: Софія Булгакова, Любов Дуракова, Павло Ковач, Віталій Кохан, Маргарита Половінко, Георгій Потопальський, Крістіна Соломуха, Іван Світличний, Анна Тарадіна, Леся Васильченко, Євген Арлов та Марина Федоренко, mediaklub, photinus new media lab.
Кураторки: Лєра Полянськова, Ксенія Ульянова.
Вхід вільний.
2 поверх, виставковий простір DCCC.
Графік роботи: 12:00-19:00.
Проєкт реалізовано в межах Cultural Transformation Movement за підтримки Creative Europe та Фонду культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ. | 734 |
| 20 | Як заводи формували нову міську ідентичність Дніпра та інших міст?
Як індустріалізація вплинула на дозвілля, традиції та календар свят містян? Яким чином європейські підприємці змінювали український південь і чи можна цей процес назвати колонізацією? Чи справді Дніпро — місто, сформоване передусім промисловістю?
Про це будемо міркувати на лекції історика Ігоря Кочергіна вже у п'ятницю о 18:00.
Зокрема поговоримо про першу й другу хвилі індустріалізації, відкриття та освоєння родовищ, розвиток вугільної й металургійної промисловості, міграцію населення на Донеччину та Луганщину, а також про постаті й процеси, що вплинули на формування промислового образу Дніпра.
Ігор Кочергін — доктор історичних наук, доцент, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Військового інституту танкових військ НТУ «ІХПІ», офіцер ЗСУ. Дослідник постаті Олександра Поля. Сфера наукових інтересів: історія Півдня України, генеалогія, військове лідерство, краєзнавство.
Вхід вільний, за реєстрацією.
2 поверх, лекторій.
Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. | 553 |
