Анна Долгарева | Стихи
Лейтенант, водивший канонерки Под огнем неприятельских батарей, Целую ночь над южным морем Читал мне на память мои стихи. Николай Гумилев.
Показати більше📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу Анна Долгарева | Стихи
Канал Анна Долгарева | Стихи (@dolgareva) у мовному сегменті Російська є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 19 836 підписників, посідаючи 1 743 місце в категорії Книги та 33 653 місце у регіоні Росія.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 19 836 підписників.
За останніми даними від 01 серпня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на -79, а за останні 24 години на -10, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 47.98%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 15.87% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 9 519 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 3 149 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 276.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як долгарева, снег, тишина, холод, господь.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“Лейтенант, водивший канонерки
Под огнем неприятельских батарей,
Целую ночь над южным морем
Читал мне на память мои стихи.
Николай Гумилев.”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 02 серпня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Книги.
приемлемо, и только одно огорчает абсолютно: я чувствую в некоторой изоляции от коллег по поэтическому цеху и, соответственно, страдаю от отсутствия профессионального признания.
Понятия не имею, в чем это самое профессиональное признание должно выражаться: видимо, в том, чтобы болтать в комментах с другими поэтами, нахваливая друг друга.
Ирония в том, что я, например, просто постесняюсь идти к кому-то, не зная, что он точно меня любит: слишком много хейта тянется за моим несчастливым именем, и со стороны, скажем так, антивоенной, и со стороны охранительско-патриотической, и все не так, и не слава Богу.
И для одних я представитель Системы и лоялистов, для других неформал и неформат, и постоянно, конечно, ждешь новых пинков.
Я же хотела бы быть хоть с кем-то, но раз за разом остается мне одно: в одиночестве читать странные книги, слушать странные песни и, видимо, всю жизнь искать и не находить собеседников, об этом и пишу.