Shodiyor | Grants Hunter
Відкрити в Telegram
● Influencer ● PhD (Law) Researcher in Australia 🇦🇺 ● Dictator ● Roséholic, Olieholic, Gracieholic [ @A_Shodiyor ] Reklama uchun: @ads_grants_hunter youtube.com/@grants_hunter 2 - loyiha: @ecoblog_uz Bog'lanish uchun: @Contact_GrantsHunter_bot
Показати більше📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу Shodiyor | Grants Hunter
Канал Shodiyor | Grants Hunter (@grants_hunter) у мовному сегменті Узбецька є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 15 104 підписників, посідаючи 13 559 місце в категорії Освіта та 5 299 місце у регіоні Узбекистан.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 15 104 підписників.
За останніми даними від 11 листопада, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на -134, а за останні 24 години на 2, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 15.72%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 14.61% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 2 374 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 2 207 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 44.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“● Influencer
● PhD (Law) Researcher in Australia 🇦🇺
● Dictator
● Roséholic, Olieholic, Gracieholic
[ @A_Shodiyor ]
Reklama uchun: @ads_grants_hunter
youtube.com/@grants_hunter
2 - loyiha: @ecoblog_uz
Bog'lanish uchun: @Contact_GrantsHunter...”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 12 листопада, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Освіта.
15 104
Підписники
+224 години
-247 днів
-13430 днів
Архів дописів
15 114
She'r bitdim:
Erkak dunyoni zabt etar, tog‘larni oshar,
Ayol bir nigohi bilan uni adashtirar.
Minglab aql egalari topolmagan chorani,
Bir ayol topib qo‘yar erkakning ojiz joyini.
Shoir — Melburniy.
@grants_hunter
15 114
She'r bitdim:
Erkak dunyoni zabt etar, tog‘larni oshar, Ayol bir nigohi bilan uni adashtirar. Minglab aql egalari topolmagan chorani, Bir ayol topib qo‘yar erkakning ojiz joyini.
15 114
"Amerika universitetlariga qanday topshirsam bo'ladi" degan savol botga ham, izohlarga ham juda ko'p keladi. Ushbu postda yetarlicha informativ tarzda javob berib ketaman.
1 - qadam. Universitet tanlang! Universitetni ushbu xalqaro reytinglardan tanlashingiz mumkin. Xalqaro reytinglar haqida [bu yerda] tanishing.
2 - qadam. Amerika universitetlariga qabull davrlari bilan tanishing. Bular Fall, Spring, Summer bo'lishi mumkin. Qabul davrlari haqida esa [bu yerda] batafsil tanishasiz.
3 - qadam. Amerika universitetlariga topshirish uchun mo'ljalangan platformalar bilan tanishing. Ular (Common App, Coalition App yoki Direct application bo'lishi mumkin) haqida esa [bu yerda] ma'lumot olishingiz mumkin. Bakalavr uchun topshirmoqchi bo'lganlar asosan Common App'dan foydalanishadi. Common App haqida qo'llanma [bu yerda], uni to'ldirish jarayoni haqida video esa [bu yerda].
4 - qadam. Hujjatlarni tayyorlash. Universitetlarga qabul uchun kerakli hujjatlar esse, CV, tavsiyanomalar va boshqa asosiy hujjatlar bilan batafsil [bu yerda] tanishsangiz bo'ladi.
5 - qadam. AQSh universitetlarida o'qish imkonini beradigan dasturlar bilan tanishish. [Bu yerda] shunday dasturlarning ayrimlari bilan tanishishingiz mumkin.
Telegram | Youtube | Mentorlik xizmatlari | Ads_Service
15 114
Bir necha yillardan beri bir davlatda bir yil ham yashamayapman. Har yili kamida ikki marta samolyotda uchmoqdaman. Tashqaridan mazza tuyilishi mumkin, lekin ba'zan odam joniga ham tegadi. Xullas, bu — oxirgisi PhD'dan so‘ng, bir davlatda uzoqroq muddat qolib "chiriyman". Charchadi odam :)
@grants_hunter
15 114
Hop, Merab birinchi uribdi. Bunga Usmon javob beribdi. Lekin Merab uni urganda bir oʻzi qildi. Guruh boʻlib ham emas. Masala shu yerda. Javob qaytarish Usmonda qolgan desak ham, nega shu ishga qolganlarni aralashtirdi yoki aralashdi. Koʻpchilik Merab tomonda, men ham.
@grants_hunter
15 114
Osiyolik ayollarga qiziqmaydigan Durov unga josus ayollar yuborilmayotgani sababli fransuz, rus va eronliklar razvedkalaridan "xafa":
Unfair that CEOs who aren’t into Asian girls get fewer dating options from spy agencies.
Where are the French/Russian/Iranian honeypots? Not one spy girl sent my way. Are they even trying?
France is excused — their decision-makers aren’t into girls. Everyone else: try harder!
15 114
Musulmon siyosatchilari G‘arb siyosatida o‘ynash qoidalarini o‘rganib olishdi
So‘nggi yillarda AQSh siyosatida kuzatilayotgan voqealar e’tiborga molik. 2025-yilda Zohran Mamdani Nyu-York meri etib saylandi. 2026-yil noyabrida esa Abdul El-Sayed Michigan shtatidan AQSh Senatiga saylanib, mamlakat tarixidagi ilk musulmon senatorga aylandi.
Xo‘sh, oxirgi yillarda nima o‘zgardi?
Menimcha, musulmon siyosatchilar G‘arb siyosiy tizimining ishlash mexanizmlarini yaxshiroq tushunib yetishdi. Faqat o‘z diniy yoki etnik jamoasining qo‘llab-quvvatlashi bilan siyosiy g‘alabaga erishib bo‘lmasligini anglashdi. Buning uchun kengroq ijtimoiy koalitsiya zarur.
Mamdani bunga yaqqol misol. Uni bir qarasangiz, yahudiylar bayramida, boshqa safar hindu jamoasi vakillari bilan, yana bir safar kamalak ranglilar hamjamiyati orasida ko‘rasiz. Bu shunchaki tadbirlarda qatnashish emas, balki siyosiy vakillikni o‘z jamoasi chegarasidan tashqariga olib chiqish. Haqiqiy siyosatchi shu tarzda "o‘yin o‘ynaydi".
Chunki G‘arb siyosatida g‘alaba qozonish uchun turli e’tiqod, qarash va manfaatlarga ega insonlarni umumiy maqsad atrofida birlashtira olish kerak.
Bu yerda muhim saboq bor: siyosatda faqat o‘zligingni namoyish etish emas, boshqalarning manfaatlarini ham tushunish va ifodalash zarur.
Mamdani, El-Sayed kabi siyosatchilar musulmon identitetini yashirmasdan, kengroq jamiyatning siyosiy kun tartibida ishtirok etish yo‘lini tanlashmoqda.
O‘z jamoang nomidan gapirish muhim, ammo butun jamiyat nomidan mas’uliyat olish undan ham muhimroq.
@grants_hunter — join us!
15 114
Musulmon siyosatchilari G‘arb siyosatida o‘ynash qoidalarini o‘rganib olishdi
So‘nggi yillarda AQSh siyosatida kuzatilayotgan voqealar e’tiborga molik. 2025-yilda Zohran Mamdani Nyu-York shahri meri etib saylandi. 2026-yil noyabrida esa Abdul El-Sayed Michigan shtatidan AQSh Senatiga saylanib, mamlakat tarixidagi ilk musulmon senatorga aylandi.
Xo‘sh, oxirgi yillarda nima o‘zgardi?
Menimcha, musulmon siyosatchilar G‘arbda shakllangan siyosiy tizimning ishlash mexanizmlarini yaxshiroq tushunib yetishdi. Ular siyosatda faqat o‘z diniy yoki etnik jamoasining qo‘llab-quvvatlashiga tayanish yetarli emasligini anglay boshlashdi. Saylovda g‘alaba qozonish uchun kengroq ijtimoiy koalitsiya shakllantirish kerak.
Mamdani bunga yaqqol misol. Uni bir qarasangiz, yahudiylar bayramida, boshqa safar hindu jamoasi vakillari bilan, yana bir safar kamalak ranglilar hamjamiyati vakillari orasida ko‘rasiz. Bu shunchaki turli tadbirlarda ko‘rinish berish emas. Bu — siyosiy vakillikni muayyan diniy yoki etnik guruh chegarasidan tashqariga olib chiqish. Haqiqiy siyosatchi shunday "oʻyin oʻynaydi".
Chunki musulmon saylovchilarning ovozi muhim bo‘lsa-da, faqat musulmon jamoasining qo‘llab-quvvatlashi bilan G‘arbning yirik siyosiy maydonlarida g‘alaba qozonish qiyin. Buning uchun jamiyatning turli qatlamlari, turli e’tiqod va dunyoqarash vakillari bilan umumiy manfaatlar atrofida birlasha olish kerak.
Aslida, bu yerda muhim bir siyosiy saboq bor: siyosiy tizimda muvaffaqiyat qozonish uchun faqat o‘zligingni namoyish etish emas, boshqalarning ham manfaatlarini tushunish va ifodalash zarur.
Mamdani ham, El-Sayed ham musulmon identitetini yashirish orqali emas, balki shu identitet bilan birga kengroq jamiyatning siyosiy kun tartibida ishtirok etish orqali tarixiy natijaga erishdi.
Ehtimol, musulmon siyosatchilar endi shuni tushunib yetishayotgandir: siyosiy maydonda o‘z jamoang nomidan gapirish muhim, ammo butun jamiyat nomidan mas’uliyat olish undan ham muhimroq.
@grants_hunter - join us!
15 114
Uni-buni qoʻyinglar, yaqinda Oʻzbekistonga boraman. Havo qanday? Sovuqmi? Yomgʻirmi? Quyoshmi? Qormi? Odamlar qanday kiyimda yuribdi?
