Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📕Під кінець року отримав нове українське перевидання «Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм», польсько-американської дослідниці Еви Томпсон. Авторка творчо застосувала до російської літератури підхід, запропонований Едвардом Саїдом у знаменитому «Орієнталізмі» (1978), зробивши на поч. 2000-х важливий крок у науковому осмисленні російського колоніалізму та ролі російської культури в його становленні, зміцненні і сприйнятті. ✍️Ева Томпсон детально розбирає конкретні сюжети й типажі в російській літературі, аналізуючи те, як розчерком пера талановитих письменників творився зручний образ підкорених народів, який закріплював міф про «цивілізаційну місію» російської культури на завойованих нею землях. Дослідниця також звертає увагу на те, що «західна» гуманітаристика багато років зосереджувалась на осмисленні власного колоніального досвіду. А це призвело до хибних уявлень про колоніалізм, як лише «заморську справу». Насправді, російський імперський та радянський досвід показують, що у становищі колонізованих народів цілком можуть опинятись не лише далекі племена умовних «дітей лісу» (за Е. Саїдом), але й сусідні спільноти, які мають давні політичні, мистецькі, літературні традиції, а також крупні міста, науку та інші атрибути тогочасних уявлень про «цивілізованість». Раджу книгу не лише фахівцям, але й тим, хто хоче більше дізнатись про теоретичну основу постколоніальної теорії та деколонізації, до яких все частіше звертаються у контексті витоків сьогоднішньої російської агресії в Україні. #чтиво #книга #колоніаліз

🖼️Естетика засніженої Японії в роботах Цучії Коїцу (1870-1949), японського художника й майстра деревориту. З 1930-х років він працював у напрямку «шін-ханга», намагаючись вдихнути нове життя у традиційне «укійо-е». Чудове поєднання світло-тіні надають таємничості й казковості образу т.з. «Старої Японії», яка продовжує існувати у зображеннях відомих пам’яток, знакових місць чи сільських пейзажів, так популярних в ці роки на «Заході». #мистецтво #Японія #зима

🖼️Як випити каву на висоті у 28 метрів? Розповідає одна з мініатюр у «Surname-i Vehbi», створена Левіні (Абдулджелілом Челебі, 1680-1732), знаменитим палацовим художником «Доби тюльпанів» в Османській імперії. ✍️У 1720 р. султан Ахмед ІІІ організував пишні святкування сюннету (обрізання) власних синів, яке тривало протягом 15 днів. Воно супроводжувалось музикою, частуваннями, парадами й іншими веселощами. На 4 день виступали канатоходці й фокусники. Головний герой цієї мініатюри – Гаджі Шагін, на очах у глядачів був зв’язаний та закритий у великий кошик, який підняли над здивованим натовпом на висоту у 28 метрів. На вершині щогли Гаджі Шагін дивовижним чином вивільнився від мотузок та вистрибнув з закритого кошика, тримаючи в руках кавник (ібрик), наповнений запашною й гарячою кавою. Демонструючи спокій, він двічі налив собі цей напій, викинувши вниз кавову гущу під радісні вигуки, демонструючи таким чином, що кава все ще гаряча… #мистецтво #Османська_імперія #кава #Стамбул #свято

Традиційна новорічна підбірка у подарунок для наших читачів. На жаль, за минулий рік багато каналів припинило свою діяльність, але також з'явилися нові. Сподіваємося, що їх буде лише більшати у 2024 р. Пломінь - 🔥Медіа про культуру та філософію, видавництво. Смак сутінок - ⛩про японські релігії та фольклор. Вірусні митарства - 💒Про релігії, віруси і не тільки! Релігієзнавчий хробак - 🐉авторський канал про українські релігієзнавчі книги. Каптрьока ім. Рибакова - 🕸Перегляд концепцій, які стосуються Слов'янського Язичництва та його сучасних форм. Стамбульський синдром - 🕌про Стамбул і Туреччину, багато релігієзнавчих цікавинок. Нотатки орієнталіста -🛕 Канал про Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході Артерія - 🧜🏻‍♀️Про красиве: живопис, графіку, ілюстрацію, фотографію, etc. Лабораторія секулярної медитації - ☸️Цей канал для живого обміну інформацією щодо різних практик медитації поза межами релігії та езотеричних організацій. НТП - 🛐Народність Традиція Православ'я. НТП_Новини - ✝️новини з християнського світу Видавництво РХ - 📚книги на тему релігії, філософії, культури, езотеризму. Гроби, гриби і дисертації - 🍄канал накволоетнографічний і антропологічний. ДивоІндія - 🇮🇳канал про давню і сучасну Індію. Страшно середньовічне - 🏰маргіналії середньовічних рукописів. Ашока на планеті духовних мавп - ☸️канал про буддизм тхеравади. Антропологія та етнографія - 🚃назва каналу все відображає. Багато спостережень з повсякдення. Потішна Кліо - 🏺канал про історичні цікавинки. Центр дослідження Фінляндії - 🇫🇮багато про прекрасну Суомі. Сагорі - про культуру, кухню та життя в Азії. cogito ergo deus Est - роздуми про християнство.✝️ Індуїзм, шактизм і буддизм - назва каналу говорить сама за себе :)☸️🕉 Ведизм. Брагманізм. Індуїзм (Sanatana-Dharma) - багато про релігійне з Індії.🕉 Релігійно-інформаційна служба України - олди інформаційного простору тепер і в телеграмі. 🛐 Забуття - естетика українських руїн 🏚️ Видавництво РХ - неможливо забути про нашого видавця. Забігайте і купуйте книги!📚 Ravensfjord - українська Скандинавістика🇸🇪🇳🇴🇫🇮🇫🇴🇩🇰🇮🇸🇦🇽 𝔰𝔢𝔭𝔱𝔢𝔪𝔟𝔢𝔯𝔲𝔫𝔡𝔢𝔯𝔤𝔯𝔬𝔲𝔫𝔡 - трішки японських естетичних замальовок.🇯🇵 Записки на драконячій лусці - тут про Китай 🐉🐲 Ну і не забувайте підписуватися на нас👻👻👻 Обранці духів. Також хочемо подякувати всім нашим Патронам, які були з нами цей рік. Сподіваємося, що Ви залишатесь з нами і наступного року 🙂 Всі бажаючі можуть долучитися за посиланням: https://www.patreon.com/CSRCcE П.с. Будемо вдячні за поширення нашої підбірки каналів. Всіх з прийдешніми Різдвяними і Новорічними святами!

🖼️ «Боснійський базар» та «Латинський міст» у Сараєво, від австрійського жанрового художника Алоїза Шенна (1826-1897). #мистецтво #орієнталізм #Боснія

В м. Ізмір відкрили парк імені Агатангела Кримського. Це вже друга памʼятка на честь українського сходознавця. У 2021 році в Анкарі вже зʼявилась вулиця його імені. Також, Чернівці стали містом-побратимом Ізміра🙂 #Україна #Туреччина #Ізмір

Має бути цікава подія: ⚡«Досвід деколонізації на прикладі індійського півострова». Публічна лекція від Мрідули Гош, докторки філософії й викладачки кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії. Мрідула Гош є громадянкою Індії, водночас вона добре знає Україну, тривалий час живе у Києві. 📌21 грудня, о 18:00, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві (майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок). Більше деталей за посиланням: #анонс #лекція #музей #деколонізація #Індія https://fb.me/e/qH9dY9h2W

⚡Запрошую приєднатись до публічного діалогу «Масовий голод у Криму у 1921-1923 рр. і кримськотатарський народ», який відбудеться в #Скарбниця_НМІУ. Будуть цікаві доповіді про різні аспекти цих трагічних подій: історико-політичний, соціальний, економічний, культурний. А також про їх відображення в кримськотатарській художній літературі першої половини 20 ст. (на прикладах творів Асана Сабрі Айвазова, Абібулли Одабаша, Аблякіма Ільмія). 📌Понеділок, 18 грудня о 15.00; 📌Деталі за посиланням: https://fb.me/e/4UjgjtA0x #музей #анонс #MIRAS_Спадщина#музей #кримські_татари#Крим

🖼️«Сто видів Великого Токіо в період Шьова» - модернізація Японії, оспівана в роботах ілюстратора Коїдзумі Кішо (1893-1945). ✍️Коїдзумі Кішо заробляв створенням ілюстрацій для газет і журналів, що масово випускались у Японії на початку 20 ст. У 1928 р. він розпочав одну зі своїх найголовніших серій - «Сто видів Великого Токіо в період Шьова», над якою працював наступні 12 років. Токіо тут постає індустріальним та модерністським містом, яке відродилось немов фенікс з руїн масштабного землетрусу Канто 1923 р. Ця серія демонструє світу грандіозні успіхи перебудови столиці реформованої Японії, яка живе новим життям. Головні герої цих ілюстрацій: сучасні залізо-бетонні будівлі банків, торгівельних павільйонів, залізничних вокзалів чи мостів, збудованих при залученні «західних» архітекторів. Саме таким Токіо можна було побачити лише в міжвоєнний період, адже згодом чимало цих нових районів згорить у полум’ї Другої світової. #мистецтво #Японія #модернізм

✍️Історія кожної родини – це частина дуже довгої розповіді, яка одного разу почалась та досі триває, поки про неї пам’ятають. Пережитий досвід кожної сім’ї відображає віхи життя цілого народу. А знайомство з цим досвідом робить історію народу більш особистою, адже дозволяє побачити «людину» серед потоку героїчних\трагічних подій чи сухої статистики. Про це власне й нова книга Марини Гримич, в якій відображена історія кількох поколінь відомої кримськотатарської родини Умерових, у центрі якої два її представника: політик Ільмі Умеров, та його брат Бекір Умеров, натхненник і організатор протестних акцій «Москва-1987». Книга сповнена цікавих деталей про боротьбу кримських татар за власні права в часи СРСР, повернення на історичну батьківщину й «зрадливе закулісся» (с) кримської політики у 1990-2000-х. Замовити книгу можна тут: https://books.nora-druk.com/product/umerovy2/ #книга #кримські_татари #Крим #Україна

"Таємничий світ пекторалі". 📕Колеги зі #Скарбниця_НМІУ підготували крутезний подарунок під новий рік: видання, присвячене золотій пекторалі скіфського часу - одній з найграндіозніших археологічних знахідок України. ✍️Пектораль була виявлена командою археологів на чолі з Борисом Мозолевським у 1971 р., під час дослідження скіфського кургану Товста Могила (нині м. Покров, Дніпропетровська обл.). Унікальність цієї події полягає в тому, що процес знахідки детально й професійно зафіксований, а сам курган (поховання) не було раніше пограбоване. Тож пектораль має "контекст" та "супутні артефакти", що дозволило дізнатись багато цінних відомостей про цю річ та її епоху. У виданні представлені авторські статті, з яких можна дізнатись про те, як досліджували курган? Хто був "власником" пекторалі? А також як її виготовляли і які сенси вкладали у яскраві сюжети на ній. Скоро буде презентація видання, тож можна буде замовити примірник для себе. Чекаємо з нетерпінням🙂 #книга #анонс #НМІУ #музей #Україна #археологія

⚡Цієї неділі запрошую у мандрівку «ремісничими кварталами» Криму, під час якої можна буде оглянути колекцію оригінальних виробів кримськотатарських майстрів 19 – початку 20 століття. На екскурсії «завітаємо» до майстерні мідників «baqırcı», дізнаємось про особливості роботи бахчисарайських ювелірів «quyumcı» та вишивальниць «nağışçı». Своєю невтомною працею вони створювали вишукані зразки ювелірного мистецтва, елементи традиційного одягу та предмети побуту, які через віки демонструють багате різноманіття кримськотатарської спадщини. Розуміння соціального контексту цих предметів, а також процесу їх виготовлення, використання й сприйняття, проявляють взаємозв’язки між «світом речей» корінного народу та його звичаями, етикетом, світоглядом, господарським і духовним життям. 📌10 грудня, неділя. О 13.00. 📌Деталі в анонсі за посиланням: #Крим #кримські_татари #музей #MIRAS_Спадщина https://fb.me/e/43a7PkghI

Вечірнє: 📷«На сцені життя» (1954), один з найвідоміших знімків Фана Го (1937-2016), китайського фотографа, який багато років знімав міське життя Гонконгу. В своїх інтерв'ю він часто повторював, що "світло - це справжня душа фотографії "(с). #фото #Китай #Гонконг

🖼️Негода в Криму буває небезпечною. Доведено часом. "Сімеїз", з альбому літографій Фрідріха Гросса «КРИМ» (1957). 📌Більше ілюстрацій можна побачити на виставці "MIRAS.Спадщина" в #Скарбниця_НМІУ, або ж на нашій віртуальній виставці на Google Arts & Culture (за посиланням): #мистецтво #орієнталізм #Кримські_татари #Крим #музей #погода #Україна https://artsandculture.google.com/pocketgallery/SQXhoHfn5QKm9g?pgs=eyJOYyI6InRoZWF0ZXItdmlldyJ9

📷Турецька архітектурна спадщина – це не лише силуети стамбульських мечетей і палаців, але й інші прекрасні, хоча й менш відомі пам’ятки. Під час поїздки на схід Туреччини кілька років тому, якось особливо запам’ятав візит до «Медресе з двома мінаретами» (Çifte Minareli Medrese) в Ерзурумі. Це чудова пам’ятка доби Сельджуків, збудована у другій пол. 13 століття. Одразу привертає увагу її вишуканий портал. Рослинні композиції у вигляді «дерева життя» з фінікового листя, над якими зображений двоголовий орел – дуалістичний символ влади сельджукських султанів. Під рослинною композицією розміщено дві змії (іноді «читаються» як голови драконів) – ще один популярний символ-оберег у анатолійському мистецтві 13 ст., який зображували біля входу до палаців, мечетей, медресе чи карвасарів (має давні індо-перські корені). В середині медресе дуже затишний дворик. Кілька приміщень відведені під вистав рукописів, санджаків 17-18 ст., а також механічних годинників. #архітектура #Туреччина #Ерзурум #фото

📷П.С. Мені дуже подобалась обкладинка до видання 1928 року, яку створив Василь Кричевський-молодший. Було б чудово обіграти її у перевиданні також (можливо в якості ілюстрації). #фото #література #чтиво

📕Нарешті дочекався перевидання «Майстер корабля», Юрія Яновського (1902-1954). Це дебютний модерністський роман українського письменника 1928 року, який став творчим підсумком його роботи на Одеській кіностудії. Вже якось згадував, що у романі згаданий реальний візит міністра зовнішніх справ Туреччини до Одеси у 1920-х роках, та його зустріч з радянським наркомом іноземних справ. Ця подія привернула увагу в «українських колах», адже не лише підкреслювала суб’єктність України (хоча вже «радянської республіки»), але й відображала величезний інтерес українців до Туреччини часів Ататюрка, як прикладу модернізації, деколонізації та глибоких успішних структурних змін. Про інші "турецькі сюжети" у творчості українських письменників напишу трохи згодом, а поки той самий уривок з Майстра корабля: ✍️«Оркестра грала турецький гимн. Фанфари пронизливо співали. Міністр став на берег і зняв циліндра. За міністром вискочив ад'ютант. Простягнута рука міністра зустріла руку комісара, яка перед цим віддала особі міністра честь по-військовому. І ще дужче й голосніше загриміли труби оркестри… Від імені мого уряду, вітаю ас пане міністре із щасливим прибуттям до нашої країни. В вашій особі я вітаю представника великого турецького народу, що виборов собі волю й незалежність…». #Україна #Туреччина #література #текст #чтиво

Вітаю колег з важливим успіхом і дякую всім, хто працював над поверненням «кримської колекції» з Нідерландів. #музей #Скарбниця_НМІУ #фото #Крим #Україна

📷Мистецтво порожнечі, у творчості Уеди Шьоджі (1913-2000), японського фотографа, відомого відстороненим та мрійливим стилем. Його герої найчастіше зображені у підкреслено постановочних позах. Але водночас, вони зображені розкутими, гармонійно вписуючись у порожній пейзаж, майже позбавлений деталей. ✍️Уеда Шьоджі захопився фотографією в дитинстві, коли батько подарував йому першу камеру. Окрім тогочасних японських фотостудій, на нього вплинули різні напрямки європейського модернізму. Стартом неповторного стилю вважається знімок «Чотири дівчини. Чотири позиції» (1939), на якій кожна з дівчат дивиться в різні сторони. Фотограф провів більшу частину життя неподалік власного будинку, знімаючи людей на фоні піщаних дюн чи морського узбережжя у префектурі Тотторі. Після смерті виявилось, що митець залишив після себе дивовижну спадщину – майже 5 тисяч неопублікованих фото… #фото #мистецтво #Японія

📝Цікава історія про те, як в м. Умань у 1780-х роках ледь не виникла вулиця Татарська, на якій хотіли розселити татар липків з північних районів Речі Посполитої. Сьогодні це українське місто могло би також асоціюватись зі спадщиною литовських татар, але не склалось: ✍️Наприкінці 18 століття імперії "будували" між собою кордон у Східній Європі, розділяючи спадщину Гетьманщини, Речі Посполитої та Кримського ханату. В цей час відомий польський магнат Станіслав Щесний Потоцький (1751-18) провадив активну «будівничу» діяльність та намагався заселити свої обширні володіння на українському Правобережжі, підсиливши їх господарський та військовий потенціал. Очевидним джерелом «людських ресурсів» для нього слугували нащадки козаків та дрібна малоземельна шляхта (т.з. «чиншові») - вправні до війни, комерції та господарства, а також мотивовані у пошуку кращого життя. Королівський уряд запропонував Станіславу Потоцькому залучити «татарську шляхту», що служила у легких уланських підрозділах та походила з давніх осередків литовських татар на півночі Речі Посполитої: наприклад з с. Сорок Татар, міст Вільно, Троки, тощо. Поселити їх планували з родинами в Умані, на окремій вулиці. Проєкт так і не вдалось втілити через втручання Отто Магнуса фон Штакельберґа (1736-1800), російського (балтійський німець) посла в Речі Посполитій, якого сильно занепокоїло підсилення польського військового потенціалу цього «прикордонного» регіону. Тож він доклав зусиль, щоб запобігти втіленню цієї ідеї. П.С. За однією з версій, саме з Потоцькими пов’язують появу досить пізньої осади служивих (литовських) татар на Поділлі – в с. Ковалівка (Вінницька обл.). За неї я згадував на каналі раніше. #татари_липки #Україна #Польща #Литва #Умань