Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

В м. Ізмір відкрили парк імені Агатангела Кримського. Це вже друга памʼятка на честь українського сходознавця. У 2021 році в Анкарі вже зʼявилась вулиця його імені. Також, Чернівці стали містом-побратимом Ізміра🙂 #Україна #Туреччина #Ізмір

Має бути цікава подія: ⚡«Досвід деколонізації на прикладі індійського півострова». Публічна лекція від Мрідули Гош, докторки філософії й викладачки кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії. Мрідула Гош є громадянкою Індії, водночас вона добре знає Україну, тривалий час живе у Києві. 📌21 грудня, о 18:00, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві (майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок). Більше деталей за посиланням: #анонс #лекція #музей #деколонізація #Індія https://fb.me/e/qH9dY9h2W

⚡Запрошую приєднатись до публічного діалогу «Масовий голод у Криму у 1921-1923 рр. і кримськотатарський народ», який відбудеться в #Скарбниця_НМІУ. Будуть цікаві доповіді про різні аспекти цих трагічних подій: історико-політичний, соціальний, економічний, культурний. А також про їх відображення в кримськотатарській художній літературі першої половини 20 ст. (на прикладах творів Асана Сабрі Айвазова, Абібулли Одабаша, Аблякіма Ільмія). 📌Понеділок, 18 грудня о 15.00; 📌Деталі за посиланням: https://fb.me/e/4UjgjtA0x #музей #анонс #MIRAS_Спадщина#музей #кримські_татари#Крим

🖼️«Сто видів Великого Токіо в період Шьова» - модернізація Японії, оспівана в роботах ілюстратора Коїдзумі Кішо (1893-1945). ✍️Коїдзумі Кішо заробляв створенням ілюстрацій для газет і журналів, що масово випускались у Японії на початку 20 ст. У 1928 р. він розпочав одну зі своїх найголовніших серій - «Сто видів Великого Токіо в період Шьова», над якою працював наступні 12 років. Токіо тут постає індустріальним та модерністським містом, яке відродилось немов фенікс з руїн масштабного землетрусу Канто 1923 р. Ця серія демонструє світу грандіозні успіхи перебудови столиці реформованої Японії, яка живе новим життям. Головні герої цих ілюстрацій: сучасні залізо-бетонні будівлі банків, торгівельних павільйонів, залізничних вокзалів чи мостів, збудованих при залученні «західних» архітекторів. Саме таким Токіо можна було побачити лише в міжвоєнний період, адже згодом чимало цих нових районів згорить у полум’ї Другої світової. #мистецтво #Японія #модернізм

✍️Історія кожної родини – це частина дуже довгої розповіді, яка одного разу почалась та досі триває, поки про неї пам’ятають. Пережитий досвід кожної сім’ї відображає віхи життя цілого народу. А знайомство з цим досвідом робить історію народу більш особистою, адже дозволяє побачити «людину» серед потоку героїчних\трагічних подій чи сухої статистики. Про це власне й нова книга Марини Гримич, в якій відображена історія кількох поколінь відомої кримськотатарської родини Умерових, у центрі якої два її представника: політик Ільмі Умеров, та його брат Бекір Умеров, натхненник і організатор протестних акцій «Москва-1987». Книга сповнена цікавих деталей про боротьбу кримських татар за власні права в часи СРСР, повернення на історичну батьківщину й «зрадливе закулісся» (с) кримської політики у 1990-2000-х. Замовити книгу можна тут: https://books.nora-druk.com/product/umerovy2/ #книга #кримські_татари #Крим #Україна

"Таємничий світ пекторалі". 📕Колеги зі #Скарбниця_НМІУ підготували крутезний подарунок під новий рік: видання, присвячене золотій пекторалі скіфського часу - одній з найграндіозніших археологічних знахідок України. ✍️Пектораль була виявлена командою археологів на чолі з Борисом Мозолевським у 1971 р., під час дослідження скіфського кургану Товста Могила (нині м. Покров, Дніпропетровська обл.). Унікальність цієї події полягає в тому, що процес знахідки детально й професійно зафіксований, а сам курган (поховання) не було раніше пограбоване. Тож пектораль має "контекст" та "супутні артефакти", що дозволило дізнатись багато цінних відомостей про цю річ та її епоху. У виданні представлені авторські статті, з яких можна дізнатись про те, як досліджували курган? Хто був "власником" пекторалі? А також як її виготовляли і які сенси вкладали у яскраві сюжети на ній. Скоро буде презентація видання, тож можна буде замовити примірник для себе. Чекаємо з нетерпінням🙂 #книга #анонс #НМІУ #музей #Україна #археологія

⚡Цієї неділі запрошую у мандрівку «ремісничими кварталами» Криму, під час якої можна буде оглянути колекцію оригінальних виробів кримськотатарських майстрів 19 – початку 20 століття. На екскурсії «завітаємо» до майстерні мідників «baqırcı», дізнаємось про особливості роботи бахчисарайських ювелірів «quyumcı» та вишивальниць «nağışçı». Своєю невтомною працею вони створювали вишукані зразки ювелірного мистецтва, елементи традиційного одягу та предмети побуту, які через віки демонструють багате різноманіття кримськотатарської спадщини. Розуміння соціального контексту цих предметів, а також процесу їх виготовлення, використання й сприйняття, проявляють взаємозв’язки між «світом речей» корінного народу та його звичаями, етикетом, світоглядом, господарським і духовним життям. 📌10 грудня, неділя. О 13.00. 📌Деталі в анонсі за посиланням: #Крим #кримські_татари #музей #MIRAS_Спадщина https://fb.me/e/43a7PkghI

Вечірнє: 📷«На сцені життя» (1954), один з найвідоміших знімків Фана Го (1937-2016), китайського фотографа, який багато років знімав міське життя Гонконгу. В своїх інтерв'ю він часто повторював, що "світло - це справжня душа фотографії "(с). #фото #Китай #Гонконг

🖼️Негода в Криму буває небезпечною. Доведено часом. "Сімеїз", з альбому літографій Фрідріха Гросса «КРИМ» (1957). 📌Більше ілюстрацій можна побачити на виставці "MIRAS.Спадщина" в #Скарбниця_НМІУ, або ж на нашій віртуальній виставці на Google Arts & Culture (за посиланням): #мистецтво #орієнталізм #Кримські_татари #Крим #музей #погода #Україна https://artsandculture.google.com/pocketgallery/SQXhoHfn5QKm9g?pgs=eyJOYyI6InRoZWF0ZXItdmlldyJ9

📷Турецька архітектурна спадщина – це не лише силуети стамбульських мечетей і палаців, але й інші прекрасні, хоча й менш відомі пам’ятки. Під час поїздки на схід Туреччини кілька років тому, якось особливо запам’ятав візит до «Медресе з двома мінаретами» (Çifte Minareli Medrese) в Ерзурумі. Це чудова пам’ятка доби Сельджуків, збудована у другій пол. 13 століття. Одразу привертає увагу її вишуканий портал. Рослинні композиції у вигляді «дерева життя» з фінікового листя, над якими зображений двоголовий орел – дуалістичний символ влади сельджукських султанів. Під рослинною композицією розміщено дві змії (іноді «читаються» як голови драконів) – ще один популярний символ-оберег у анатолійському мистецтві 13 ст., який зображували біля входу до палаців, мечетей, медресе чи карвасарів (має давні індо-перські корені). В середині медресе дуже затишний дворик. Кілька приміщень відведені під вистав рукописів, санджаків 17-18 ст., а також механічних годинників. #архітектура #Туреччина #Ерзурум #фото

📷П.С. Мені дуже подобалась обкладинка до видання 1928 року, яку створив Василь Кричевський-молодший. Було б чудово обіграти її у перевиданні також (можливо в якості ілюстрації). #фото #література #чтиво

📕Нарешті дочекався перевидання «Майстер корабля», Юрія Яновського (1902-1954). Це дебютний модерністський роман українського письменника 1928 року, який став творчим підсумком його роботи на Одеській кіностудії. Вже якось згадував, що у романі згаданий реальний візит міністра зовнішніх справ Туреччини до Одеси у 1920-х роках, та його зустріч з радянським наркомом іноземних справ. Ця подія привернула увагу в «українських колах», адже не лише підкреслювала суб’єктність України (хоча вже «радянської республіки»), але й відображала величезний інтерес українців до Туреччини часів Ататюрка, як прикладу модернізації, деколонізації та глибоких успішних структурних змін. Про інші "турецькі сюжети" у творчості українських письменників напишу трохи згодом, а поки той самий уривок з Майстра корабля: ✍️«Оркестра грала турецький гимн. Фанфари пронизливо співали. Міністр став на берег і зняв циліндра. За міністром вискочив ад'ютант. Простягнута рука міністра зустріла руку комісара, яка перед цим віддала особі міністра честь по-військовому. І ще дужче й голосніше загриміли труби оркестри… Від імені мого уряду, вітаю ас пане міністре із щасливим прибуттям до нашої країни. В вашій особі я вітаю представника великого турецького народу, що виборов собі волю й незалежність…». #Україна #Туреччина #література #текст #чтиво

Вітаю колег з важливим успіхом і дякую всім, хто працював над поверненням «кримської колекції» з Нідерландів. #музей #Скарбниця_НМІУ #фото #Крим #Україна

📷Мистецтво порожнечі, у творчості Уеди Шьоджі (1913-2000), японського фотографа, відомого відстороненим та мрійливим стилем. Його герої найчастіше зображені у підкреслено постановочних позах. Але водночас, вони зображені розкутими, гармонійно вписуючись у порожній пейзаж, майже позбавлений деталей. ✍️Уеда Шьоджі захопився фотографією в дитинстві, коли батько подарував йому першу камеру. Окрім тогочасних японських фотостудій, на нього вплинули різні напрямки європейського модернізму. Стартом неповторного стилю вважається знімок «Чотири дівчини. Чотири позиції» (1939), на якій кожна з дівчат дивиться в різні сторони. Фотограф провів більшу частину життя неподалік власного будинку, знімаючи людей на фоні піщаних дюн чи морського узбережжя у префектурі Тотторі. Після смерті виявилось, що митець залишив після себе дивовижну спадщину – майже 5 тисяч неопублікованих фото… #фото #мистецтво #Японія

📝Цікава історія про те, як в м. Умань у 1780-х роках ледь не виникла вулиця Татарська, на якій хотіли розселити татар липків з північних районів Речі Посполитої. Сьогодні це українське місто могло би також асоціюватись зі спадщиною литовських татар, але не склалось: ✍️Наприкінці 18 століття імперії "будували" між собою кордон у Східній Європі, розділяючи спадщину Гетьманщини, Речі Посполитої та Кримського ханату. В цей час відомий польський магнат Станіслав Щесний Потоцький (1751-18) провадив активну «будівничу» діяльність та намагався заселити свої обширні володіння на українському Правобережжі, підсиливши їх господарський та військовий потенціал. Очевидним джерелом «людських ресурсів» для нього слугували нащадки козаків та дрібна малоземельна шляхта (т.з. «чиншові») - вправні до війни, комерції та господарства, а також мотивовані у пошуку кращого життя. Королівський уряд запропонував Станіславу Потоцькому залучити «татарську шляхту», що служила у легких уланських підрозділах та походила з давніх осередків литовських татар на півночі Речі Посполитої: наприклад з с. Сорок Татар, міст Вільно, Троки, тощо. Поселити їх планували з родинами в Умані, на окремій вулиці. Проєкт так і не вдалось втілити через втручання Отто Магнуса фон Штакельберґа (1736-1800), російського (балтійський німець) посла в Речі Посполитій, якого сильно занепокоїло підсилення польського військового потенціалу цього «прикордонного» регіону. Тож він доклав зусиль, щоб запобігти втіленню цієї ідеї. П.С. За однією з версій, саме з Потоцькими пов’язують появу досить пізньої осади служивих (литовських) татар на Поділлі – в с. Ковалівка (Вінницька обл.). За неї я згадував на каналі раніше. #татари_липки #Україна #Польща #Литва #Умань

📝Цікаве та інформативне інтерв'ю про українські дипломатичні ініціативи в Африці, й очікування від них: ✍️"- Україна має намір розширити дипломатичну присутність у африканських країнах. Як вони це сприймають? - Дуже позитивно, з розумінням того, що воююча країна знайшла відповідні кошти, ресурси й кадровий потенціал… А це, повірте, дуже непросто зробити, бо в Африку не можна відправляти будь-кого. Якщо взяти класичну дипломатію провідних західних держав і проаналізувати біографії послів Америки в країнах Африки, то побачите, що це одні з найбільш досвідчених дипломатів...". #Африка #Україна #інтервю #текст

🖼️"Каїр у вечірніх променях" (1889), від Карла Вутке (1849-1927), відомого німецького орієнталіста й мандрівника. #мистецтво #Єгипет #Каїр

Чудова кримськотатарська дитяча пісенька для підняття настрою: ✍️«Кішка»/«Mışıq» Є в нас чорна кішка, Оченята блищать, немов іскра, Взимку – коло вогнища кицька, А влітку – в тіні у віконця; *** Подивитись на неї – така лінива, Лягає й спить, де прийдеться, Від ласки ніжиться в’яло, Мурчить і треться грайливо. *** Але скочить миттєво й насторожиться, Очі раптом розкриє, Коли десь миша заворушиться. 📌Джерело: Захаревич З., Одабаш А. «Крымско-татарские детские песни» (1926). 🖼️Котик на літографії «Сімеїз», Фрідріха Ґросса. З альбому «Крим» (1855), який експонується на виставці «MIRAS.Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ #Крим #кримські_татари #пісня #мистецтво #музей #MIRAS_Спадщина

Випадково натрапив на цікаве фото з сайту Тракайського історичного музею в Литві: 📷Серая Шапшал (1873-19), відомий караїмський орієнталіст, тюрколог, а також духовний і світський голова кримських караїмів (гахан), сидить в оточенні литовських татар у м. Вільнюс. Хоча Серая Шапшал походив з числа караїмів Криму, йому належить важлива роль у дослідженні та збереженні спадщини цієї спільноти в Литві та Польщі. Також, Шапшал долучився до фундації Караїмського історико-ентографічного музею в Литві, куди передав зібрану колекцію рукописів, а також культових, обрядових та повсякденних предметів караїмської культури. #фото #караїми #Крим #Україна #Литва #татари_липки

🎙️Згадав про своє інтерв’ю на «Культура. Live» у березні 2021 року, під час якого разом з ведучою Катериною Толокольніковою говорили про інтерес Лесі Українки до «Сходу», а також вплив орієнтальних сюжетів та типажів на її творчість. В той час саме досліджував походження експонату з колекції Національного музею історії України – підручник «Стародавня історія східних народів», який Леся Українка написала для своєї молодшої сестри під враженнями від прочитання однойменної праці Луї Менара. Окрім обставин написання книги, також піднімаємо тему захоплення «Сходом» серед європейськи (в т.ч. українських) митців та інтелектуалів епохи fin de sicle, завдяки яким Леся Українка й захопилась цією темою. Ну й звісно не оминули самі мандрівки української поетеси в Крим та Єгипет. 📌Послухати ефір можна за посиланням (з 14 хвилини): http://nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=2749631 #Україна #інтервю #аудіо #музей #Леся_Українка