Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

💡Кілька разів підписники наполегливо рекомендували створити інстаграм для "Нотаток орієнталіста". Нарешті знайшов час це зробити😊. На цій платформі трохи більше можливостей розміщувати якісні ілюстрації і короткі відео, а також відмічати установи чи людей. Хто частіше коистується цією платформою - запошую пиєднатись за посиланням: 🖼П.С. Катинка для пивернення уваги: Дівчина та кіт, від Парк Хан-Рюля (нар. 1950), сучасного корейського поета та художника. https://www.instagram.com/orientalistnotes?igsh=MThiajlkdmRrYWEwaA%3D%3D&utm_source=qr

✍Гуань-ді є одним з найпопулярніших божеств та міфічних героїв Китаю. Його історичним прототипом був Гуань Юй (160–219) – полководець епохи Трьох царств, який ще за життя став символом мужності, відваги та вірності. Після смерті полководця канонізували, а релігійний синкретизм китайської культури сприяв утвердженню його культу одночасно у буддійській, даоській та конфуціанській традиціях як покровителя різних верств та професій. У буддійській традиції Гуань-ді вшановують як вартового буддійського вчення та храмів, бога війни, врожаю, удачі, літератури, добробуту, зцілення та комерційного успіху. З часом, маньчжури почали вшановувати Гуань-ді, як одного зі своїх легендарних предків та покровителя правлячої династії Цинь. Серед монголів, бурятів та калмиків він асоціювався з епічним героєм, небесним вершником та захисником стад Гесер-ханом. А на Тибеті - із грізним божеством Джамсараном. 🐉У легендах про Гуань-ді згадується і дракон (Луна), зображення якого разом з «перлиною погоди» прикрашає верхній одяг статуетки. В середньовічному романі «Трицарство» Ло Гуаньчжуна, Чорним драконом називають знамениту алебарду полководця Гуань Юя. 📌Статуетка збеігається в колекції НМІУ. Більше про маршрут експедиції київських лікарів Д. Заболотного та його учня В. Таранухіна можна почитати у моїй статті (в співавторстві): Савченко О., Мионенко Т. Буддійські статуетки з колекції НМІУ, що належали епідеміологу Д.К.Заболотному: походження та атрибуція. #Китай #Монголія #Україна #орієнталізм_медицина #музей #текст #стаття

📷У рік дракона – чудова статуетка китайського божества Гуань-ді, одяг якого оздоблений зображенням цього благородного створіння. Статуетку привіз український епідеміолог Данило Заболотний з протичумної експедиції до Монголії та Китаю (Вейчан, у Маньчжурії) в 1898 р., разом з трьома іншими фігуками буддійських божеств та бодґісатв. Колекція #НМІУ. #фото #музей #Україна #Китай #Монголія

🖼Ще тохи актуальної погоди й справжньої зими від Сакамото Коїчі, сучасного японського художника й майстра деревоиту, особливо продуктивного у 1960-1980-х роках. Романтичні образи японських сільських пейзажів та старих будинків, вкритих снігом, стабільно переосмислюються як у традиційному, так і сучасному японському мистецтві... #мистецтво #Японія #зима #актуальна_погода

⚡Як в Гетьманщині готували кадри для «східної» дипломатії? Або з досвіду вивчення кримськотатарської мови полковником Іваном Нечаєм: ✍В "Актах АЮЗР" зафіксовано цікавий епізод з біографії козацького полковника Івана Нечая, молодшого брата знаменитого й популярного серед козаків Данила Нечая, полковника брацлавського. У 1654 р. російські воєводи повідомляли про те, що Іван Нечай повернувся з Криму, де провів останні 4 роки. З його ж слів відомо, що відправив його туди старший брат для вивчення кримськотатарської мови й перекладу. В 1654 р. Іван Нечай був відкликаний з Криму й отримав важливу посаду «білоруського полковника» на Стародубщині. Він також одружився на Степаніді, одній з доньок Богдана Хмельницького, увійшовши до найближчого кола козацької еліти. В документі повідомляється, що спочатку його не хотіли відпускати з Криму на це «підвищення», щоб не втрачати такий цінний кадровий актив під рукою у хана: «…його бусурманили й хотіли його у себе в Криму затримати навічно, але нині він з Криму пішов…». Зв’язки з Кримським ханатом для Гетьманщини були одними з пріоритетних напрямків. Але їх підтримка потребувала кадрового складу на різних рівнях, які знали не лише мову, а й інший дипломатичний етикет, спосіб життя, етику, культуру. Ну і звісно - могли орієнтуватись в «змінах настрою» при ханському/султанському дворі, мати там «друзів», ділові контакти, інформаторів. Іноді цю нішу займали «нації професійного спрямування»: польсько-литовські татари (липки), вірмени, греки, для яких подібна робота часто була спадковою. Але готували й нових «фахівців» (писарів, дипломатів), яких потребувало як гетьманське оточення в Чигирині, так і при полковнику, в даному випадку брацлавськму, Данилі Нечаю – полк якого безпосередньо межував з ханськими володіннями. #Україна #Крим #кримські_татари #Гетьманщина #дипломатія

📷Фото Трабзону з моєї поїздки кількарічної давнини (вигляд на місто з пагорбу Бозтепе), а також фрагмент зі спогадів Лева Биковського. #фото #Трабзон #Туреччина #Україна #книга

📕Історія зустрічі в турецькому Трабзоні «земляків» зі Звенигородки на Київщині: Лева Биковського (1895-1992), історика та журналіста, який у 1916-1918 рр. служив інженером-техніком на російсько-османському фронті, а також Агатангела Кримського (1871-1942), сходознавця, який був у цей час в складі «Трапезундської науково-історичної комісії» російської АН: ✍«В осени 1916 р. приїхав у Трапезунд проф. А.Ю. Кимський, відомий український письменник і науковець-сходознавець. Він, хоч народжений в одному з найстаріших міст на Волині – Володимирі-Волинському, був ближче звязаний зі Звенигородкою, на Київщині. Тут його батько мав дім, а я впродовж 1905-12 рр. вчився в Звенигородській Комерційній Школі (сам Биковський народився у сусідньому с. Вільховець – авт.)... Проф. А. Кимський був членом науково-історичної комісії, що її вислала у Трапезунд Російська Академія Наук в науково-дослідних цілях. Професор А. Кримський як сходознавець, зокрема турколог, брав участь у всіх працях комісії, але чомусь не був з того задоволений. Він мешкав у якомусь пенсіонаті в французькій дільниці міста, а обідав в офіцерському зібранні. Довідавшись про приїзд професора я відшукав його і ми сердечно, як «земляки», відновили своє знайомство. Зовнішньо проф. А. Кимський мало що змінився від останньої з ним зустрічі, лише нервові рухи його плечей та руки (смикання) стали дещо різкіші й частіші. Професор був вельми зайнятий своєю працею в комісії і тому спочатку ми рідко зустрічались. Наші взаємовідносини пожвавішали й затіснились щойно пізніше у квітні-травні 1917 року, напередодні й з настанням революції…». #текст #Трабзон #Туреччина #Україна

📕Під кінець року отримав нове українське перевидання «Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм», польсько-американської дослідниці Еви Томпсон. Авторка творчо застосувала до російської літератури підхід, запропонований Едвардом Саїдом у знаменитому «Орієнталізмі» (1978), зробивши на поч. 2000-х важливий крок у науковому осмисленні російського колоніалізму та ролі російської культури в його становленні, зміцненні і сприйнятті. ✍️Ева Томпсон детально розбирає конкретні сюжети й типажі в російській літературі, аналізуючи те, як розчерком пера талановитих письменників творився зручний образ підкорених народів, який закріплював міф про «цивілізаційну місію» російської культури на завойованих нею землях. Дослідниця також звертає увагу на те, що «західна» гуманітаристика багато років зосереджувалась на осмисленні власного колоніального досвіду. А це призвело до хибних уявлень про колоніалізм, як лише «заморську справу». Насправді, російський імперський та радянський досвід показують, що у становищі колонізованих народів цілком можуть опинятись не лише далекі племена умовних «дітей лісу» (за Е. Саїдом), але й сусідні спільноти, які мають давні політичні, мистецькі, літературні традиції, а також крупні міста, науку та інші атрибути тогочасних уявлень про «цивілізованість». Раджу книгу не лише фахівцям, але й тим, хто хоче більше дізнатись про теоретичну основу постколоніальної теорії та деколонізації, до яких все частіше звертаються у контексті витоків сьогоднішньої російської агресії в Україні. #чтиво #книга #колоніаліз

🖼️Естетика засніженої Японії в роботах Цучії Коїцу (1870-1949), японського художника й майстра деревориту. З 1930-х років він працював у напрямку «шін-ханга», намагаючись вдихнути нове життя у традиційне «укійо-е». Чудове поєднання світло-тіні надають таємничості й казковості образу т.з. «Старої Японії», яка продовжує існувати у зображеннях відомих пам’яток, знакових місць чи сільських пейзажів, так популярних в ці роки на «Заході». #мистецтво #Японія #зима

🖼️Як випити каву на висоті у 28 метрів? Розповідає одна з мініатюр у «Surname-i Vehbi», створена Левіні (Абдулджелілом Челебі, 1680-1732), знаменитим палацовим художником «Доби тюльпанів» в Османській імперії. ✍️У 1720 р. султан Ахмед ІІІ організував пишні святкування сюннету (обрізання) власних синів, яке тривало протягом 15 днів. Воно супроводжувалось музикою, частуваннями, парадами й іншими веселощами. На 4 день виступали канатоходці й фокусники. Головний герой цієї мініатюри – Гаджі Шагін, на очах у глядачів був зв’язаний та закритий у великий кошик, який підняли над здивованим натовпом на висоту у 28 метрів. На вершині щогли Гаджі Шагін дивовижним чином вивільнився від мотузок та вистрибнув з закритого кошика, тримаючи в руках кавник (ібрик), наповнений запашною й гарячою кавою. Демонструючи спокій, він двічі налив собі цей напій, викинувши вниз кавову гущу під радісні вигуки, демонструючи таким чином, що кава все ще гаряча… #мистецтво #Османська_імперія #кава #Стамбул #свято

Традиційна новорічна підбірка у подарунок для наших читачів. На жаль, за минулий рік багато каналів припинило свою діяльність, але також з'явилися нові. Сподіваємося, що їх буде лише більшати у 2024 р. Пломінь - 🔥Медіа про культуру та філософію, видавництво. Смак сутінок - ⛩про японські релігії та фольклор. Вірусні митарства - 💒Про релігії, віруси і не тільки! Релігієзнавчий хробак - 🐉авторський канал про українські релігієзнавчі книги. Каптрьока ім. Рибакова - 🕸Перегляд концепцій, які стосуються Слов'янського Язичництва та його сучасних форм. Стамбульський синдром - 🕌про Стамбул і Туреччину, багато релігієзнавчих цікавинок. Нотатки орієнталіста -🛕 Канал про Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході Артерія - 🧜🏻‍♀️Про красиве: живопис, графіку, ілюстрацію, фотографію, etc. Лабораторія секулярної медитації - ☸️Цей канал для живого обміну інформацією щодо різних практик медитації поза межами релігії та езотеричних організацій. НТП - 🛐Народність Традиція Православ'я. НТП_Новини - ✝️новини з християнського світу Видавництво РХ - 📚книги на тему релігії, філософії, культури, езотеризму. Гроби, гриби і дисертації - 🍄канал накволоетнографічний і антропологічний. ДивоІндія - 🇮🇳канал про давню і сучасну Індію. Страшно середньовічне - 🏰маргіналії середньовічних рукописів. Ашока на планеті духовних мавп - ☸️канал про буддизм тхеравади. Антропологія та етнографія - 🚃назва каналу все відображає. Багато спостережень з повсякдення. Потішна Кліо - 🏺канал про історичні цікавинки. Центр дослідження Фінляндії - 🇫🇮багато про прекрасну Суомі. Сагорі - про культуру, кухню та життя в Азії. cogito ergo deus Est - роздуми про християнство.✝️ Індуїзм, шактизм і буддизм - назва каналу говорить сама за себе :)☸️🕉 Ведизм. Брагманізм. Індуїзм (Sanatana-Dharma) - багато про релігійне з Індії.🕉 Релігійно-інформаційна служба України - олди інформаційного простору тепер і в телеграмі. 🛐 Забуття - естетика українських руїн 🏚️ Видавництво РХ - неможливо забути про нашого видавця. Забігайте і купуйте книги!📚 Ravensfjord - українська Скандинавістика🇸🇪🇳🇴🇫🇮🇫🇴🇩🇰🇮🇸🇦🇽 𝔰𝔢𝔭𝔱𝔢𝔪𝔟𝔢𝔯𝔲𝔫𝔡𝔢𝔯𝔤𝔯𝔬𝔲𝔫𝔡 - трішки японських естетичних замальовок.🇯🇵 Записки на драконячій лусці - тут про Китай 🐉🐲 Ну і не забувайте підписуватися на нас👻👻👻 Обранці духів. Також хочемо подякувати всім нашим Патронам, які були з нами цей рік. Сподіваємося, що Ви залишатесь з нами і наступного року 🙂 Всі бажаючі можуть долучитися за посиланням: https://www.patreon.com/CSRCcE П.с. Будемо вдячні за поширення нашої підбірки каналів. Всіх з прийдешніми Різдвяними і Новорічними святами!

🖼️ «Боснійський базар» та «Латинський міст» у Сараєво, від австрійського жанрового художника Алоїза Шенна (1826-1897). #мистецтво #орієнталізм #Боснія

В м. Ізмір відкрили парк імені Агатангела Кримського. Це вже друга памʼятка на честь українського сходознавця. У 2021 році в Анкарі вже зʼявилась вулиця його імені. Також, Чернівці стали містом-побратимом Ізміра🙂 #Україна #Туреччина #Ізмір

Має бути цікава подія: ⚡«Досвід деколонізації на прикладі індійського півострова». Публічна лекція від Мрідули Гош, докторки філософії й викладачки кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії. Мрідула Гош є громадянкою Індії, водночас вона добре знає Україну, тривалий час живе у Києві. 📌21 грудня, о 18:00, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві (майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок). Більше деталей за посиланням: #анонс #лекція #музей #деколонізація #Індія https://fb.me/e/qH9dY9h2W

⚡Запрошую приєднатись до публічного діалогу «Масовий голод у Криму у 1921-1923 рр. і кримськотатарський народ», який відбудеться в #Скарбниця_НМІУ. Будуть цікаві доповіді про різні аспекти цих трагічних подій: історико-політичний, соціальний, економічний, культурний. А також про їх відображення в кримськотатарській художній літературі першої половини 20 ст. (на прикладах творів Асана Сабрі Айвазова, Абібулли Одабаша, Аблякіма Ільмія). 📌Понеділок, 18 грудня о 15.00; 📌Деталі за посиланням: https://fb.me/e/4UjgjtA0x #музей #анонс #MIRAS_Спадщина#музей #кримські_татари#Крим

🖼️«Сто видів Великого Токіо в період Шьова» - модернізація Японії, оспівана в роботах ілюстратора Коїдзумі Кішо (1893-1945). ✍️Коїдзумі Кішо заробляв створенням ілюстрацій для газет і журналів, що масово випускались у Японії на початку 20 ст. У 1928 р. він розпочав одну зі своїх найголовніших серій - «Сто видів Великого Токіо в період Шьова», над якою працював наступні 12 років. Токіо тут постає індустріальним та модерністським містом, яке відродилось немов фенікс з руїн масштабного землетрусу Канто 1923 р. Ця серія демонструє світу грандіозні успіхи перебудови столиці реформованої Японії, яка живе новим життям. Головні герої цих ілюстрацій: сучасні залізо-бетонні будівлі банків, торгівельних павільйонів, залізничних вокзалів чи мостів, збудованих при залученні «західних» архітекторів. Саме таким Токіо можна було побачити лише в міжвоєнний період, адже згодом чимало цих нових районів згорить у полум’ї Другої світової. #мистецтво #Японія #модернізм

✍️Історія кожної родини – це частина дуже довгої розповіді, яка одного разу почалась та досі триває, поки про неї пам’ятають. Пережитий досвід кожної сім’ї відображає віхи життя цілого народу. А знайомство з цим досвідом робить історію народу більш особистою, адже дозволяє побачити «людину» серед потоку героїчних\трагічних подій чи сухої статистики. Про це власне й нова книга Марини Гримич, в якій відображена історія кількох поколінь відомої кримськотатарської родини Умерових, у центрі якої два її представника: політик Ільмі Умеров, та його брат Бекір Умеров, натхненник і організатор протестних акцій «Москва-1987». Книга сповнена цікавих деталей про боротьбу кримських татар за власні права в часи СРСР, повернення на історичну батьківщину й «зрадливе закулісся» (с) кримської політики у 1990-2000-х. Замовити книгу можна тут: https://books.nora-druk.com/product/umerovy2/ #книга #кримські_татари #Крим #Україна

"Таємничий світ пекторалі". 📕Колеги зі #Скарбниця_НМІУ підготували крутезний подарунок під новий рік: видання, присвячене золотій пекторалі скіфського часу - одній з найграндіозніших археологічних знахідок України. ✍️Пектораль була виявлена командою археологів на чолі з Борисом Мозолевським у 1971 р., під час дослідження скіфського кургану Товста Могила (нині м. Покров, Дніпропетровська обл.). Унікальність цієї події полягає в тому, що процес знахідки детально й професійно зафіксований, а сам курган (поховання) не було раніше пограбоване. Тож пектораль має "контекст" та "супутні артефакти", що дозволило дізнатись багато цінних відомостей про цю річ та її епоху. У виданні представлені авторські статті, з яких можна дізнатись про те, як досліджували курган? Хто був "власником" пекторалі? А також як її виготовляли і які сенси вкладали у яскраві сюжети на ній. Скоро буде презентація видання, тож можна буде замовити примірник для себе. Чекаємо з нетерпінням🙂 #книга #анонс #НМІУ #музей #Україна #археологія

⚡Цієї неділі запрошую у мандрівку «ремісничими кварталами» Криму, під час якої можна буде оглянути колекцію оригінальних виробів кримськотатарських майстрів 19 – початку 20 століття. На екскурсії «завітаємо» до майстерні мідників «baqırcı», дізнаємось про особливості роботи бахчисарайських ювелірів «quyumcı» та вишивальниць «nağışçı». Своєю невтомною працею вони створювали вишукані зразки ювелірного мистецтва, елементи традиційного одягу та предмети побуту, які через віки демонструють багате різноманіття кримськотатарської спадщини. Розуміння соціального контексту цих предметів, а також процесу їх виготовлення, використання й сприйняття, проявляють взаємозв’язки між «світом речей» корінного народу та його звичаями, етикетом, світоглядом, господарським і духовним життям. 📌10 грудня, неділя. О 13.00. 📌Деталі в анонсі за посиланням: #Крим #кримські_татари #музей #MIRAS_Спадщина https://fb.me/e/43a7PkghI