Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Невеличке поповнення власної колекції. Дякую за подарунок адміну каналу "Обранці духів". 📕«На кавказько-турецькому фронті. Спомини 1916-1918 рр.». Мемуари Лева Биковського (1895-1992), українського історика, журналіста та бібліографа з (майже) неймовірною біографією. Він багато писав про значення чорноморського регіону в історії України, вважаючи його вивчення життєво необхідним. Видання охоплює період між 1916 та 1918 роками – час, коли молодий інженер-технік Лев Биковський служив на російсько-османському фронті першої світової війни. Тут детально описаний турецький Трабзон (Трапезунд) після його захоплення російськими військами, а також висвітлені події українізації цих підрозділів після революції в Петрограді. Цікаві історії про життя української громади в Трапезунді, а також її взаємини з турецькою адміністрацією, сповнені важливими деталями безпосереднього учасника цих подій. #книга #текст #Туреччина #Україна #Трабзон

✍️"...росіяни оголосили конкурс на написання кращої історії Кримського ханства. На цей заклик відгукнувся тодішній найавторитетніший історик Османської імперії і орієнталіст Іан фон Гаммер-Пургштейль (1774-1856), який написав невеличку книгу Кримське ханство під верховенством Оттаманської Порти. Професор Смірнов повністю позичив назву цієї праці...". 🎥Інтерв'ю з Олександром Галенком про місце Криму в історії України, осмислення кримськотатарської спадщини та необхідність системного інституційного вивчення орієнталістики. Заголовок трохи "клікбейтний", але інтерв'ю цікаве: #інтервю #кримські_татари #Крим #Україна https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=9IFDIq4nlwg&feature=youtu.be&ab_channel=QIRIMMedia

4 жовтня в SOAS University of London відбудеться лекція на тему: "Враг мого врага мій друг: співпраця України та Японії в Манчжуріі проти Радянського Союзу (1932-1945)" від Ольги Хоменко (Оксвордський Університет, Інститут Ніссан). Доповідь присвячена розповіді про діяльність Івана Світа, українського журналіста та історика. Після російської революції він був змушений емігрувати з України спочатку на Далекий Схід, а потім до Харбіна. У Владивостоці, як журналіст, він займався пробудженням українського національного руху та створенням самостійного політичного утворення на Далекому Сході, пов’язаного з Україною. Під час сибірської інтервенції Світ та інші українці вперше зустріли японців. Пізніше, після 1932 року в Маньчжурії Іван Світ відновив зв'язок з японцями і зміг отримати підтримку для видання українських ЗМІ.

🖼️Ритми повоєнного Сеулу (1956-1963) у знімках корейського фотографа Хан Йонг Су (1933-1999). ✍️Хан Йонг Су захопився фотографією у 1953 р., після повернення з фронту Корейської війни. На його очах відбувались фундаментальні зміни в країні та людях, які автор намагався відобразити в кожному кадрі. Сеул забудовувався новими районами, поруч з якими все ще зберігались уламки «старого міста». У 1966 році Хан Йонг Су відкрив власну фотостудію та працював переважно в комерційній рекламі та на fashion-зйомках. По-при це, він продовжував мистецькі пошуки, надихаючись стилем знаменитого фотокооператуву «Magnoom Photos» (зокрема, творчістю Анрі Картьє-Брессона). #фото #мистецтво #Корея

📝«Ми випадково живі». Нове інтерв’ю в The New York Times з Саїдом Ісмагіловим, муфтієм мусульман України (ДУМ «Умма»), який після російського повномасштабного вторгнення приєднався до «Госпітальєрів» в якості водія-стрільця та парамедика. ✍️Відверта та щира розповідь про щоденну тяжку роботу з евакуації поранених тут поєднана з особистими спогадами про дитинство, окупацію рідного Донецька в 2014 р., капеланство й релігійну діяльність. Чудове нагадування «західній» аудиторії про те, що ця війна не впала на наші голови раптово… 📌Повний текст за посиланням: https://www.nytimes.com/2023/09/15/world/europe/ukraine-russia-muslims.html #текст #інтервю #іслам #Україна

Нагадаю, що на Google arts & culture також є сторінка Національного музею історії України. Разом з колегами ми підготували туди цікаві блоки про виставку «MIRAS. Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ. Кілька слів там є і про кавову культуру та етикет кримських татар. Поки небагато, але активно працюємо над наповненням. Тож вже скоро буде окремий блок про каву. https://artsandculture.google.com/story/uwUBCPYpTO0_XA?hl=uk #MIRAS_Спадщина #кримські_татари #Крим #музей #Україна #google_arts

✍️«Відкрита в Ефіопії як чарівний плід і потрапивши на османську землю через Ємен у 15 столітті, незабаром кава зайняла своє місце престижного напою як в султанському палаці, так і в багатьох оселях. Кава з часом породила не лише власні ритуали та церемонії, але й відіграла важливу роль у розвитку суспільного життя…». 📝Якщо хочете на вихідних поринути у яскравий світ кавової культури Османської імперії, рекомендую познайомитись з чудовим тематичним блоком на Google arts & culture, який створив знаменитий «Музей Пера», у Стамбулі. Блок присвячений історії турецької кавової культури з власними повсякденними традиціям, ритуалам, етикетом та іншими соціальними й культурними контекстами, які за століття сформувались навколо цього улюбленого напою. Ілюструються тематичні блоки шикарною порцеляною з м. Кютаг’я, а також гравюрами й фото з колекції «Suna and İnan Kıraç Foundation» (фундаторів Музею Пера). #кава #музей #Османська_імперія #Стамбул #google_arts

Вересень проводжає літо останніми теплими днями. 🖼️«Соняшники» (2010), від Секіно Юсаку, японського художника та майстра деревориту. За освітою Секіно Юсаку був хіміком, але життя тісно поєднало його з мистецтвом - не в останню чергу належність до родини митців. Довгий час він працював гравером, виготовляючи літографії, гравюри та офорти для інших художників. Але з 1980-х почав друкувати власні твори, які завдяки поєднанню мистецької чутливості й наукової точності здобули популярність в Японії, Європі та США. 🌻Соняшник – дуже популярна рослина в традиційному та сучасному японському мистецтві. Вона тісно асоціюється не лише з врожаєм чи теплими серпневими днями, але й символізує життєву силу, енергію, вдачу, щастя й довголіття… Всі ті риси, якими наділяють людей з ім’ям Хімаварі😊. Після російського вторгнення багато японців ілюстрували слова підтримки Україні саме соняшниками, про що я вже колись писав. Тішить, що наша країна асоціюється в Японії саме з цією чудовою рослиною. #мистецтво #Японія

Вчора раптово пішов з життя відомий український релігієзнавець Ігор Козловський. З великим сумом сприйняв цю новину, адже запам’ятав його як дуже сильну й харизматичну особистість, а також вдумливого дослідника. Кілька років тому спілкувався з паном Ігорем про значення бахурів (пахощів) і культуру сприйняття запахів в ісламській традиції. Ця розмова згадується з особливою приємністю, адже вона надихнула мене переосмислити значення деяких артефактів у культурі кримських татар. Багато людей у ці дні згадують про Ігоря Козловського. Учні, друзі, близькі, знайомі… Приєднуюсь до співчуття родині.

🖼️Саме час купити кавун. Про це нагадує творчість Хафіда Аль Друбі (1914-1991), впливового іракського художника-модерніста та наставника митців, який намагався поєднати «західні» мистецькі стилі зі спадщиною власного народу. Художника захоплювали ритми міського життя. Повсякденні клопоти й турботи, у яких проходили найкращі дні мешканців його улюбленого Багдаду. #Ірак #Багдад #мистецтво #кавун

Ватикан таки не полишив мрію про католицьку Монголію, навіть через 700 років після мандрівок Джованні дель Плано Карпіні та Віллема де Рубрука. ⚡А якщо серйозно, то Папа Римський Франциск вперше відвідав Монголію. Його літак приземлився в аеропорту «Чингізхан» в Улан-Баторі, а дівчина в національному костюмі пригостила Понтифіка традиційним молочним напоєм «ааруула». Свою мету Папа Франциск пояснює намірами сприяти міжрелігійному діалогу, а також бажанням донести послання Церкви у найвіддаленіші куточки світу, які довгий час оминались належною увагою. 📝Монголія має одну з найменших католицьких громад у світі: з 3х мільйонів жителів, католиками себе визнають лише 1400 її громадян. На них припадає 25 священників (з них лише 2 монголи), 33 черниці та 1 молодий кардинал. Дехто бачить у візиті Папи «геополітичну мету», адже Монголія розташовується між росією та Китаєм. Таким чином вона може послужити «нейтральною зоною» для діалогу. Що саме може значити цей «діалог» не уточнюють. Нагадаю, що різку критику Франциска викликали не лише його оцінка російського імперського спадку на фоні вторгнення в Україну, але й історична угода Ватикану про визнання ролі комуністичної партії у призначенні католицьких єпископів в Китаї. #новини #Монголія #Ватикан

✍️«Хто не поважає знання, той, хай би він був навіть хан чи падишаг, не зможе створити нічого ґрунтовного, нічого довготривалого і рано чи пізно не уникне ганьби. Я повісив ланцюга у цих дверях, щоби кожний, ким би він не був, схиляв би свою голову при вході до цього священного храму наук на знак поваги до знання…». За легендою, ці слова промовив кримський хан Менглі І Ґерай, коли на поч. 16 ст. завершилось будівництво Зинджирли-медресе в Салачику (тепер це околиці Бахчисараю). 📷Фото входу до Зинджирли-медресе, зроблене під час експедиції Усеїна Боданінського у 1920-х роках. #фото #Крим #кримські_татари #Україна

✍️Весела забава при дворі османського султана: двоє чоловіків на гойдалках змагаються у тому, хто зможе дістати більше призів - скляного посуд та металевих кілець, підвішених до стелі. Музиканти підбадьорюють учасників конкурсу, а чоловіки знизу ловлять зняті призи у розкриту тканину. 🖼️Ілюстрація з «орієнтального альбому» (1590) Бартелла Шахмана (1559-1614), німецького мандрівника й урядника з м. Ґданськ. Наприкінці 16 ст. Шахман здійснив дворічне паломництво до Святої Землі через землі Османської імперії. На згадку про подорож він замовив альбом з типажами та звичаями підданих султана, над створенням якого працювали щонайменше троє європейських художників. Після повернення до Ґданська, Шахман досяг великого успіху: став урядником, меценатом і навіть бурмістром. Відомо, що він збирав монети, книги та твори мистецтва, які сьогодні не збереглися. Звісно, окрім цього альбому, який сьогодні зберігається в Музеї Катару, у м. Доха. #Османська_імперія #мистецтво #Катар #Польща

✍️«Кайруан по арабськи "біла наречена степу" найоригінальніше із всіх ісламських міст, які нам довелось бачити. Воно заховало ще свій давній чистий орієнтальний характер, без европейських домішок; залізничного двірця і кільканайцятьох біля него будинків, що стоять осторонь святого місця… Перед каварнею під розпятим для тіни полотном сиділи Араби при чорній каві. Деякі грали в кістки, иньші в шахи. З повагою супокійні, наче з каміня ковані. Ми переходили біля них з шумом, сьміхами і криком. Се не робило на них найменшого вражіня. Сиділи суворі, і як закляті, начеби та нагла і нахабна юрба дяврів їх цілком не обходила.». 📝В 1911 р. український доктор права та майбутній урядник ЗУНР Василь Мковський (1872-1944) відвідав місто Кейруан в Тунісі. Свої враження від подорожі до одного з найважливіших міст мусульманського Магрибу та відвідин мечеті Укба він виклав у журналі «Ілюстрована Україна» в 1913 р. #тектс #тревелог #Україна #Туніс #Кейруан #кава

🖼️Бухта Золотого рогу в Стамбулі, від Ернста Кьорнера (1846-1927), німецького художника, який з юних років був безмежно закоханий у море. #мистецтво #орієнталізм #Стамбул

📷На фото: Джеміль Александровіч, вулиця Татарська в м. Слонім (де він народився), а також місцева мечеть, збудована в середині 19 ст. #Литва #Польща #Білорусь #татари_липки #Азербайджан

✍️Джеміль Александровіч народився у татарській общині в м. Слонім. Його сім’я походила від ординського роду Насифі, що осів на заході Білорусі за правління Гедиміновичів. На поч. ХХ ст. Александровіч опублікував багато розвідок та художніх статей з різноманітної тематики: від походження тюркських народів, до окремих аспектів сучасного життя й традицій татар Польщі. Він також не оминув суспільного життя, підтримуючи зв’язки з національними рухами тюркських народів. Після революції 1917 р. багато литовських татар долучились до розбудови державних, суспільних та наукових інституцій тюркського світу. Дехто з них осів в Криму та Азербайджані. Сам Александровіч приїхав до Баку в 1918 р., разом з Мацеєм Сулькевичем (литовським татарином, головою Кримського крайового уряду). Тут він захопився місцевою старовиною й почав працювати в Азербайджанському археологічному комітеті. Майже 10 років дослідник приймав участь у археологічних експедиціях з вивчення стародавніх міст, курганів та поселень на Кавказі, допомагав у охороні пам’яток і випуску каталогів. Дата смерті Александровіча нажаль точно невідома. За свідченням родичів він мешкав в Баку до 1930-х років, а потім міг бути репресованим радянською владою. Але документальних тверджень цьому поки не виявили. #Азербайджан #татари_липки #текст

📕У Вільнюсі надрукували книгу про литовського татарина Джеміля Александровіча (1883-?) – журналіста та археолога, який у 1920-х р. став одним з фундаторів археологічної науки Азербайджану. Збірник укладений азербайджанською дослідницею Тамілою Керімовою, за участі посольства Азербайджану. Окрім біографії Александровіча, до видання увійшли статті вченого про азербайджанську старовину та розвідки з історії литовських татар. 📷Книгу ще не бачив, але зацікавила фотографій до неї: учасники археологічної експедиції в Азербайджані 1920-х років, на якій поруч з Александровічем можна впізнати Всеволода Зуммера (1885-1970), знакового українського орієнталіста та дослідника пам’яток мистецтва народів «Сходу». На фото він стоїть згори, з бородою та в окулярах. Поки не впевнений на 100%, але дівчина у цій компанії дуже схожа на Тетяну Пассек (1903-1968), відому дослідницю трипільської культури. Вона також приймала участь цих експедиціях, тож цілком може бути. #татари_липки #Азербайджан #Кавказ #Україна #Польща #Литва

Досліджуючи походження окремих музейних предметів, натрапляю на цікаві випадки, які об’єдную в рубрику #музейні_історії. 📝Зацікавило одне надходження до #НМІУ в 1955 р.: Володимир Рог, учень 4-го класу київської школи, передав до музею японський орден, який знайшов під час збору картоплі неподалік від аеропорту в Святошино. Не досліджував детально цю тему, але за описом схоже на Орден Священного скарбу одного зі ступенів - нагороду європейського типу, яку виготовляли з білого срібла та емалі. Її вручали військовим та цивільних за бездоганну службу, а також іноземцям за заслуги перед Японією. ✍️Як цей орден потрапив на картопляні поля Київщини? Під час Другої світової його могли вручити союзному німецькому офіцеру, який згодом загубив чи обміняв орден вже в Україні. Або це черговий «трофей», який загубив український учасник боїв у Маньчжурії після повернення додому. Версій може бути багато, адже предмет із числа «випадкових знахідок». Але історія сама по собі цікава. #музей #експонат #Україна #Японія #Київ

🖼️«Служниця з кавою» (1857), від Джона Фредеріка Льюїса (1804-1876), впливового британського художника орієнталіста, який значну частину життя прожив в Італії, Іспанії, Єгипті та на Балканах. #мистецтво #орієнталізм #кава