Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🖼️В дощовий день розглядаємо чудових осінніх котів, від Ішіди Сюнсьо (1874-1911), японського художника, який переймався збереженням традиційного живопису в еру Мейдзі. ✍️Ішіда Сюнсьо працював у часи буремних змін, які переживала Японія на шляху до модернізації. На тлі дискусій між шанувальниками «західної» культури та апологетами повернення до традиційних технік, митця критикували обидві сторони за «розмитий» авторський стиль. Ці осінні котики намальовані в техніці «карабаке» - крапаючи фарбою на вологу поверхню, митець розтирав «плями» сухим пензлем, щоб передати у зображенні відтінки й неповторний градієнт. За своє коротке життя художник встиг відкрити для себе світ: подорожував Європою, Північною Америкою, Китаєм та Індією. Його захоплювали різні мистецькі техніки та віяння – європейський модерн, китайський живопис, книжкова мініатюра часів Моголів… Визнання він здобув незадовго до смерті, подарувавши шанувальникам затишні й атмосферні сюжети. #мистецтво #Японія #погода

🖼️«Татарський хан» - готичний типаж правителя Кримського ханства часів Віденської битви 1683 р. Ілюстрація з видання «Детальний опис Паннонії і цілої Туреччини на Сході» (Том 1, 1685), Йогана Крістофера Вагнера (1640-?), відомого німецького письменника та мислителя. ✍️Вагнер закінчив Альтдорфський університет. Працював в м. Нюрнберг, де писав на широку тематику: про астрономію, астрологію, філософію, медицину. Популярністю користувались його календарі (по-суті довідники) з описами відомих подій, правителів, країн та героїв. Перший том «Детального опису Паннонії і цілої Туреччини…» видали одразу після Віденської битви 1863 р., хоча подібне зображення хана (з невеликими відмінностями) трапляється і в попередніх виданнях автора. Великий інтерес до Османів сприяв друку праць Вагнера, з описами Османської, Перської та інших «видатних імперій Сходу» (с) – «Сіни», «азійської Тартарії», тощо. #мистецтво #кримські_татари #Крим #Україна #Османська_імперія

Трохи орієнтальної ботаніки: ⚡В Музеї палацу короля Яна ІІІ Собеського у Вілянові відкрилась цікава виставка: «Східний рай. Турецькі впливи в польських садах». Виставка розповідає про те, якими шляхами через Османську імперію до Речі Посполитої з 16 ст. потрапляли «східні рослини», популярні в медицині, кулінарії та декорі шляхетських маєтків: тюльпани, шафран, розмарин, цитрусові й фігові дерева, тощо (загалом, близкьо 16 видів). ✍️Куратори дають змогу підняти набагато глибші питання – як ці рослини впливали на формування образу «Сходу» в Речі Посполитій? Адже мода на їх розведення вимагала створення павільйонів, теплиць і наметів, виконаних в орієнтальному стилі, які за формою нагадували мечеті, мінарети, палаци, лазні, наповнені відповідними елементами декору (зброя, килими, фонтани, шахи, тощо). Такий ракурс дає можливість краще зрозуміти, яким чином ця мода закріпила стійкі уявлення про вигляд, смак і запах «Сходу». А також – сприяла збиранню й осмисленню знань про його природу, простір та людей. #виставка #музей #Польща #Україна #Туреччина https://www.wilanow-palac.pl/wystawa_orientalny_raj_wplywy_tureckie_w_ogrodach_polskich_18_wrzesnia_31_grudnia_2023.html

🖼️Типажі кримських татар у творчості Івана Ціоглінського (1858-1913), живописця та зачинателя польського імпресіонізму. З колекції Muzeum Narodowy (Варшава). ✍️Іван Ціоглінський народився в Варшаві, але довгий час жив і працював в Петербурзі, підтримуючи тісні зв’язки з польським та українським мистецькими колами. Його роботи виставляли в багатьох галереях, зокрема Парижу та Берліну. Після смерті митець заповів свої картини музеям Варшави, Кракова, Познані, Вільнюса, Львова, де вони зберігаються сьогодні. Життя на похмурій півночі спонукало Ціоглінського шукати натхнення у орієнтальних сюжетах. На початку 20 ст. він багато подорожував Кавказом, Близьким Сходом та Північною Африкою, щоб «купатись в кольорах та відтінках» (с). Не оминуло митця і захоплення Кримом, на що вплинули «Кримські сонети» Адама Міцкевича. Яскраві типажі кримських татар виконані у теплих емоційних кольорах, які сьогодні подумки відправляють нас до вільного Криму. #мистецтво #Крим #кримські_татари #Україна #Польща

🖼️Осінь має свою неповторну естетику. Мрійливі пейзажі від Міямото Шуфу, сучасного японського художника та майстра деревориту. Творчість цього митця чудово ілюструє здатність мистецтва передавати настрій з допомогою відтінків кольорів - градієнту, який розмиває межу між предметами та матеріями. Міямото Шуфу популярний в Європі та США, де його часто порівнюють зі знаними пост/імпресіоністами. В будь якому випадку, його мрійливі, ностальгічні та трохи меланхолійні сюжети не залишають байдужими😊 #мистецтво #Японія #осінь

✍️«"Афганські" санкції були остаточно згубними для СРСР. Вони не тільки зробили афганську авантюру Кремля найдорожчою в його історії, але й виснажили залежну від ресурсів економіку, похитнули його соціально-політичну систему та ускладнили збереження лояльних режимів у державах-сателітах…». Рекомендую познайомитись з детальним інтерв’ю про те, як СРСР намагався обходити санкції, накладені на нього після вторгнення до Афганістану в 1980-х роках. Окрім сучасних паралелей з росією, тут багато цікавого про взаємозалежність сфери технологій та глобальної економіки. В якості експерта був долучений мій давній друг, який вже багато років досліджує радянське вторгнення в Афганістан. Тож матеріал має хорошу джерельну базу. https://ukraineworld.org/en/articles/analysis/russia-circumventing-sanctions?fbclid=IwAR2ly7kf7eLZ6xh5QBTCauvlDATE1XRm2fW_EMAmpMPcYjCLZJjZAer-Avs #текст #стаття #санкції #Афганістан

✍️Нещодавно помер історик, журналіст та письменник Олекса Гайворонський. Не перебільшу, якщо назву його одним з найвпливовіших сучасних дослідників і популяризаторів історії Криму ханської доби. Багато хто вже написав про те, яким проривом для свого часу стали його «Повелителі двох материків», або ж цикл історичних випусків на АТR. Кримський ханат у працях цього дослідника постає не уламком середземноморського, тюркського чи османського світів. Він сам претендує на статус самобутнього центру, який століттями впливав на долю й життя сусідніх країн та народів. Олекса Гайворонський мав особливу здатність занурювати у епоху своїми текстами та історіями. Більше 15 років він працював у Бахчисарайському музеї-заповіднику, послідовно змінюючи саму концепцію репрезентації історичної спадщини Криму XV-XVIII століть: на рівні досліджень, виставок та численних авторських екскурсій Ханським палацом. Екскурсії, до слова, разюче вирізнялись від орієнтальних казок про «гареми, розкіш та деспотію» (с), якими багато років «годували» туристів в Бахчисараї. 📌Дуже люблю його книгу\путівник «Країна Крим.Qirim Yurti», яка зібрала багато цінних та цікавих відомостей про пам'ятки Криму часів правління Ґераїв (доступна на цьому сайті): https://masterknyg.com.ua/kramnychka/krym-ta-krymski-tatary/

Вчора в Стрижавці під Вінницею відкрили відновлений монумент на могилі турецьких військовополонених, які померли тут в госпіталі на території маєтку Ґрохольських. Це були полонені війни 1877-78 років, а сам пам'ятник – 1881 року. Більша історія цього пам'ятника – на фб: https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02v9TuL6JAgfMJTbc2EMhHgXfbXfSh5u6VzKfQwEa1Nnwk7rDqofQAYkn8JAS1FQtZl&id=100064351976528

Невеличке поповнення власної колекції. Дякую за подарунок адміну каналу "Обранці духів". 📕«На кавказько-турецькому фронті. Спомини 1916-1918 рр.». Мемуари Лева Биковського (1895-1992), українського історика, журналіста та бібліографа з (майже) неймовірною біографією. Він багато писав про значення чорноморського регіону в історії України, вважаючи його вивчення життєво необхідним. Видання охоплює період між 1916 та 1918 роками – час, коли молодий інженер-технік Лев Биковський служив на російсько-османському фронті першої світової війни. Тут детально описаний турецький Трабзон (Трапезунд) після його захоплення російськими військами, а також висвітлені події українізації цих підрозділів після революції в Петрограді. Цікаві історії про життя української громади в Трапезунді, а також її взаємини з турецькою адміністрацією, сповнені важливими деталями безпосереднього учасника цих подій. #книга #текст #Туреччина #Україна #Трабзон

✍️"...росіяни оголосили конкурс на написання кращої історії Кримського ханства. На цей заклик відгукнувся тодішній найавторитетніший історик Османської імперії і орієнталіст Іан фон Гаммер-Пургштейль (1774-1856), який написав невеличку книгу Кримське ханство під верховенством Оттаманської Порти. Професор Смірнов повністю позичив назву цієї праці...". 🎥Інтерв'ю з Олександром Галенком про місце Криму в історії України, осмислення кримськотатарської спадщини та необхідність системного інституційного вивчення орієнталістики. Заголовок трохи "клікбейтний", але інтерв'ю цікаве: #інтервю #кримські_татари #Крим #Україна https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=9IFDIq4nlwg&feature=youtu.be&ab_channel=QIRIMMedia

4 жовтня в SOAS University of London відбудеться лекція на тему: "Враг мого врага мій друг: співпраця України та Японії в Манчжуріі проти Радянського Союзу (1932-1945)" від Ольги Хоменко (Оксвордський Університет, Інститут Ніссан). Доповідь присвячена розповіді про діяльність Івана Світа, українського журналіста та історика. Після російської революції він був змушений емігрувати з України спочатку на Далекий Схід, а потім до Харбіна. У Владивостоці, як журналіст, він займався пробудженням українського національного руху та створенням самостійного політичного утворення на Далекому Сході, пов’язаного з Україною. Під час сибірської інтервенції Світ та інші українці вперше зустріли японців. Пізніше, після 1932 року в Маньчжурії Іван Світ відновив зв'язок з японцями і зміг отримати підтримку для видання українських ЗМІ.

🖼️Ритми повоєнного Сеулу (1956-1963) у знімках корейського фотографа Хан Йонг Су (1933-1999). ✍️Хан Йонг Су захопився фотографією у 1953 р., після повернення з фронту Корейської війни. На його очах відбувались фундаментальні зміни в країні та людях, які автор намагався відобразити в кожному кадрі. Сеул забудовувався новими районами, поруч з якими все ще зберігались уламки «старого міста». У 1966 році Хан Йонг Су відкрив власну фотостудію та працював переважно в комерційній рекламі та на fashion-зйомках. По-при це, він продовжував мистецькі пошуки, надихаючись стилем знаменитого фотокооператуву «Magnoom Photos» (зокрема, творчістю Анрі Картьє-Брессона). #фото #мистецтво #Корея

📝«Ми випадково живі». Нове інтерв’ю в The New York Times з Саїдом Ісмагіловим, муфтієм мусульман України (ДУМ «Умма»), який після російського повномасштабного вторгнення приєднався до «Госпітальєрів» в якості водія-стрільця та парамедика. ✍️Відверта та щира розповідь про щоденну тяжку роботу з евакуації поранених тут поєднана з особистими спогадами про дитинство, окупацію рідного Донецька в 2014 р., капеланство й релігійну діяльність. Чудове нагадування «західній» аудиторії про те, що ця війна не впала на наші голови раптово… 📌Повний текст за посиланням: https://www.nytimes.com/2023/09/15/world/europe/ukraine-russia-muslims.html #текст #інтервю #іслам #Україна

Нагадаю, що на Google arts & culture також є сторінка Національного музею історії України. Разом з колегами ми підготували туди цікаві блоки про виставку «MIRAS. Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ. Кілька слів там є і про кавову культуру та етикет кримських татар. Поки небагато, але активно працюємо над наповненням. Тож вже скоро буде окремий блок про каву. https://artsandculture.google.com/story/uwUBCPYpTO0_XA?hl=uk #MIRAS_Спадщина #кримські_татари #Крим #музей #Україна #google_arts

✍️«Відкрита в Ефіопії як чарівний плід і потрапивши на османську землю через Ємен у 15 столітті, незабаром кава зайняла своє місце престижного напою як в султанському палаці, так і в багатьох оселях. Кава з часом породила не лише власні ритуали та церемонії, але й відіграла важливу роль у розвитку суспільного життя…». 📝Якщо хочете на вихідних поринути у яскравий світ кавової культури Османської імперії, рекомендую познайомитись з чудовим тематичним блоком на Google arts & culture, який створив знаменитий «Музей Пера», у Стамбулі. Блок присвячений історії турецької кавової культури з власними повсякденними традиціям, ритуалам, етикетом та іншими соціальними й культурними контекстами, які за століття сформувались навколо цього улюбленого напою. Ілюструються тематичні блоки шикарною порцеляною з м. Кютаг’я, а також гравюрами й фото з колекції «Suna and İnan Kıraç Foundation» (фундаторів Музею Пера). #кава #музей #Османська_імперія #Стамбул #google_arts

Вересень проводжає літо останніми теплими днями. 🖼️«Соняшники» (2010), від Секіно Юсаку, японського художника та майстра деревориту. За освітою Секіно Юсаку був хіміком, але життя тісно поєднало його з мистецтвом - не в останню чергу належність до родини митців. Довгий час він працював гравером, виготовляючи літографії, гравюри та офорти для інших художників. Але з 1980-х почав друкувати власні твори, які завдяки поєднанню мистецької чутливості й наукової точності здобули популярність в Японії, Європі та США. 🌻Соняшник – дуже популярна рослина в традиційному та сучасному японському мистецтві. Вона тісно асоціюється не лише з врожаєм чи теплими серпневими днями, але й символізує життєву силу, енергію, вдачу, щастя й довголіття… Всі ті риси, якими наділяють людей з ім’ям Хімаварі😊. Після російського вторгнення багато японців ілюстрували слова підтримки Україні саме соняшниками, про що я вже колись писав. Тішить, що наша країна асоціюється в Японії саме з цією чудовою рослиною. #мистецтво #Японія

Вчора раптово пішов з життя відомий український релігієзнавець Ігор Козловський. З великим сумом сприйняв цю новину, адже запам’ятав його як дуже сильну й харизматичну особистість, а також вдумливого дослідника. Кілька років тому спілкувався з паном Ігорем про значення бахурів (пахощів) і культуру сприйняття запахів в ісламській традиції. Ця розмова згадується з особливою приємністю, адже вона надихнула мене переосмислити значення деяких артефактів у культурі кримських татар. Багато людей у ці дні згадують про Ігоря Козловського. Учні, друзі, близькі, знайомі… Приєднуюсь до співчуття родині.

🖼️Саме час купити кавун. Про це нагадує творчість Хафіда Аль Друбі (1914-1991), впливового іракського художника-модерніста та наставника митців, який намагався поєднати «західні» мистецькі стилі зі спадщиною власного народу. Художника захоплювали ритми міського життя. Повсякденні клопоти й турботи, у яких проходили найкращі дні мешканців його улюбленого Багдаду. #Ірак #Багдад #мистецтво #кавун

Ватикан таки не полишив мрію про католицьку Монголію, навіть через 700 років після мандрівок Джованні дель Плано Карпіні та Віллема де Рубрука. ⚡А якщо серйозно, то Папа Римський Франциск вперше відвідав Монголію. Його літак приземлився в аеропорту «Чингізхан» в Улан-Баторі, а дівчина в національному костюмі пригостила Понтифіка традиційним молочним напоєм «ааруула». Свою мету Папа Франциск пояснює намірами сприяти міжрелігійному діалогу, а також бажанням донести послання Церкви у найвіддаленіші куточки світу, які довгий час оминались належною увагою. 📝Монголія має одну з найменших католицьких громад у світі: з 3х мільйонів жителів, католиками себе визнають лише 1400 її громадян. На них припадає 25 священників (з них лише 2 монголи), 33 черниці та 1 молодий кардинал. Дехто бачить у візиті Папи «геополітичну мету», адже Монголія розташовується між росією та Китаєм. Таким чином вона може послужити «нейтральною зоною» для діалогу. Що саме може значити цей «діалог» не уточнюють. Нагадаю, що різку критику Франциска викликали не лише його оцінка російського імперського спадку на фоні вторгнення в Україну, але й історична угода Ватикану про визнання ролі комуністичної партії у призначенні католицьких єпископів в Китаї. #новини #Монголія #Ватикан

✍️«Хто не поважає знання, той, хай би він був навіть хан чи падишаг, не зможе створити нічого ґрунтовного, нічого довготривалого і рано чи пізно не уникне ганьби. Я повісив ланцюга у цих дверях, щоби кожний, ким би він не був, схиляв би свою голову при вході до цього священного храму наук на знак поваги до знання…». За легендою, ці слова промовив кримський хан Менглі І Ґерай, коли на поч. 16 ст. завершилось будівництво Зинджирли-медресе в Салачику (тепер це околиці Бахчисараю). 📷Фото входу до Зинджирли-медресе, зроблене під час експедиції Усеїна Боданінського у 1920-х роках. #фото #Крим #кримські_татари #Україна