Кухоль Вакха

Франц фон Ленбах

Джон Д. Баттен. Ілюстрація до Aislinge Meic Con Glinne

Венцель Петер. Адам і Єва

Кентаври Ґюстава Моро

Останнім часом тут було зовсім мало книжок — мабуть, уперше за довгий час. Тож час потроху буду повертатися до того, з чого цей канал, власне, і починався. Цими днями поповнила свою античну бібліотеку ще одним діалогом Платона — «Філебом». А ще нарешті придбала ілюстроване видання про Ніла Хасевича. Давно хотіла мати його у своїй колекції — зокрема, бо його графіка для мене є одним із найсильніших прикладів того, як мистецтво може одночасно бути естетичним, документальним і політичним.

Анрі Детуш

Ніклаус Мануель. 10 000 мучеників на горі Арарат

Гольціус. Геркулес Фарнезе

Обкладинки до старих українських та діаспорних видань

Жодна картина не вичерпує живопис, жоден малюнок навіть не вичерпує до кінця себе самого лише тому, що кожен витвір змінює, перетворює, прояснює, поглиблює, підтверджує, звеличує, відтворює або передбачає усі інші витвори. Мистецькі твори не є чимось остаточним не тому, що вони, як усі речі, минають, а тому, що майже все їхнє життя ще попереду. — Моріс Мерло-Понті. Око і дух Переклад Романа Черевка

Соломон Ґесснер

Ян Тоороп. Аврора

Леонора Керрінгтон. Спокуса святого Антонія

Етьєн-Гаспар Робер. Фанстасмагорія, 1797

Ілюстрації Моріса де Бека до шести зацензурованих віршів Бодлера, що мали ввійти до збірки «Квіти зла» Перше видання, присвячене виключно цим поезіям, вийшло у Франції аж у 1917 році, через 5 років на світ зʼявилась книга з роботами де Бека. Однак офіційна заборона на їхнє поширення у Франції діяла аж до 1940-х років через лесбійський та садо-еротичний зміст.

Мунк. Акварелі

Обіцяла собі, що буду регулярніше писати про прочитане, а за минулий тиждень трохи назбиралося книг, хай і дрібнувато за кількістю. З такого — дослідження про Максимовича (з плюсів: багато полотен, дотепер не експонованих), Гельвецій у перекладі Підмогильного від "Основ" (щоб порозкошувати не тільки оком, а й словом). Проте коротко розповісти хочеться про крайню з книг — коментарі Улінки Рублак, професорки ранньомодерної європейської історії, до робіт Гольбейна Назва дослідження дещо може збити з пантелику, але це тому, що, хоча обʼєднувальною темою і слугує середньовічний мотив танцю смерті, Рублак через життєпис Гольбейна ненавʼязливо висвітлює тодішні мистецькі тенденції й історичні пертурбації, якими було окреслено появу й поширення реформатського руху. Згадує про Кранаха старшого, взаємини Гольбейна та Еразма, авжеж заторкує прикметність саме гольбенівської серії про Смерть та його «алфавіту». Що сподобалося — це відсутність ліричних відступів, якими часто зловживають історики мистецтва, анахронізмів

Петрус Христус. Мадонна з немовлям, близько 1460 рік Мадрид

Паоло Уччелло. Битва при Сан-Романо, близько 1435-1440 рр Робота була частиною циклу з трьох панелей, що прославляла перемогу флорентійців над Сієною в битві 1432 року. Картини замовив Леонардо Бартоліні Салімбені - впливовий політичний діяч тодішньої Флоренції, який сам брав участь у військовій кампанії. У 1484 році ними заволодів Лоренцо Медічі, який розмістив їх у Палаццо Медічі Ріккарді. Після передачі галереї Уффіці було вирішено залишити там лише центральну панель, тоді як дві інші продали Національній галереї та Лувру. Нереалістичні кольори сцени цієї панелі та жорсткі різкі форми створюють цікавий ефект: так, наче перед глядачем розігрується шахова партія. Коні та воїни зображені масивними й застиглими у просторі, впорядкованому перспективою.

Два деви з оповіді про те, як Фатх-Алі Шах Каджар у подобі Рустама убиває демонів. Анонім Деви населяють межу між людським і надприродним світами та часто виступають супротивниками героїв і царів.