Кухоль Вакха
Open in Telegram
1 182
Subscribers
+124 hours
+57 days
+1630 days
Posts Archive
1 183
Осінь загострила у мене спрагу до складних текстів. Тішуся, що на полицях книгарень вони все ж спорадично трапляються
1 183
/…/ бо забуття — це наче жива плоть, яка наростає поверх подій і із часом не дає нічого побачити, нічого навіть запідозрити, ні місця, ні сліду.
Барбе дʼОревільї. Дияволиці
Переклад Катерини Кононенко
1 183
Юліус Мьоссель. Симфонія в пеклі, № 2: Andante», бл. 1940-х
Це полотно належить до серії «Симфонія в пеклі» — триптиху з полотен майже однакового формату, які Мьоссель задумав як частини єдиного музичного циклу.
Перед нами — друга робота серії. Її назва Andante відсилає до музичної форми: andante — помірний, неквапливий темп, а middle визначає місце цієї сцени всередині циклу — там, де у симфонії зазвичай міститься повільна частина.
Повну назву Мьоссель власноруч написав на звороті полотна. І це не випадковість: у 1943 році він так само підписав іншу роботу — «Бенкет у пеклі. Частина третя». Схоже, художник сприймав свої фантастичні видіння не як окремі полотна, а як фрагменти ширшого потойбіччя, що розгортається поступово — на кшталт музичного твору.
1 183
Repost from EX LIBRIS Abraham Hosebr
Антоніаццо Романо
(бл. 1430–1512)
Сатанассо (Диявол сидить серед кіл проклятих), бл. 1468
Фреска.
Римська школа, Раннє Відродження
Жахливе зображення Люцифера, засноване на містичних видіннях святої Франчески Римської. Демон панує над упорядкованою, моральною географією пекла, що відображає пізньосередньовічне богослов'я та образи Данте.
Розташування: монастир Тор-де-Спеккі, Рим, Італія
1 183
Останнім часом тут було зовсім мало книжок — мабуть, уперше за довгий час. Тож час потроху буду повертатися до того, з чого цей канал, власне, і починався.
Цими днями поповнила свою античну бібліотеку ще одним діалогом Платона — «Філебом».
А ще нарешті придбала ілюстроване видання про Ніла Хасевича. Давно хотіла мати його у своїй колекції — зокрема, бо його графіка для мене є одним із найсильніших прикладів того, як мистецтво може одночасно бути естетичним, документальним і політичним.
1 183
Жодна картина не вичерпує живопис, жоден малюнок навіть не вичерпує до кінця себе самого лише тому, що кожен витвір змінює, перетворює, прояснює, поглиблює, підтверджує, звеличує, відтворює або передбачає усі інші витвори.
Мистецькі твори не є чимось остаточним не тому, що вони, як усі речі, минають, а тому, що майже все їхнє життя ще попереду.
— Моріс Мерло-Понті. Око і дух
Переклад Романа Черевка
