Храм поезії (🖤)

дякую, всім. Кошти зібрані. збірку Артура Дроня виграла @sidybldiez

Поетичний реліз року! Я пропонував Анзі видати цю збірку цьогоріч у мене в Amazing Journey to the King of All Cosmos, але виявилось, що видавництво журналу НОГА мене випередило! І я вважаю, що так і має бути налагоджений поетичний процес, аби за видання нової книги поета_ки змагались видавництва та пропонували кращі умови, так буде якісно інакше розвиватися поетична сцена України! ДВРЗ – Анґа Зелена Передзамовити за посиланням тут

Страх обіймає за плечі ніжно, подібно воді. Підійди-но поближче, я дещо тобі скажу. Доки в рожевій м'якоті, у зміїному животі б'ється серце — і я живу. Мерехтить маскуванням смарагдової луски, тисне зношений покрив шкіри та сповзає панчохою вподовж швів, варто торкнутися поглядом соколиним. І сполоханий вогник на кінчику язика зросте в негасиме полум'я, визиратиме з-за підкови усмíшки, кованої з загартованої межі. Тож дослухай, або біжи, бо в отруєному нутрі не лишилося відчуттів, окрім страху та голоду. Чи нічого більше крім голоду. І коли говоритиму ротом змієвим, жалити невідомою мовою, відлуннями в голові, тримай руки схрещеними на грудях. Не вір мені @snigpoetry #теплий_сніг #мері

не заходить у сни але завше стоїть за ворітьми дірявлячи ніч недопалками очей глухо б'є в барабан із твоєї шкіри й місце оголене озивається спазмами задом наперед виводить на паркані: спробуй пройдись у моїх черевиках чи потанцюй у моїх кайданах поглянь крізь мої окуляри чи підійми мої повіки понеси мого наплічника чи хреста пожуй мого хліба чи жуйку з-під столу стань зрештою мною і взри як нічого не змінюється @bozhkoistyping #ірина_божко

Треба бігти час вкраде у Геліоса сонячну колісницю і возитиме день, наганяючи швидкість. розгониться так, що вже не зупиниться, не завмиратиме, як раніше. стане скупий на додаткові секунди для найважливіших митей. і не вдасться простежити, як забуваємо просто жити. а годинник-то тікає! а час то тікає крізь пальці, то тулить циферблатом до вуха і не дає поспати. у вічному "треба бігти" часто дихати не встигаю. задихаюсь. невже цьому марафону нема ні кінця ні краю? крається серце, бо в цьому змаганні я білий заєць, обдурений черепахою. от би в добі було 48 годин! тоді... я прожила б удвічі менше світанків. досі не помічаючи, що з приходом весни зірки поскладали нові сузір'я. що якщо час спливає, це значить, що він пливе. що шум дороги нагадує звуки моря. море уже замерзло. хоча календар і досі на сторінці із липнем. волосся липне до лоба, а я біжу і біжу чорно-білими смугами, не оглядаючись, не зупиняючись, лише сподіваючись, що за рогом мене зустріне червоне світло автомобільних фар. кінець. @khashchi #гортензія

На ютуб-каналі "Племені твердого" з'явилися якісні відео з виступів на слемі 🔥 Тут я читаю "Плями" ("Кожній радянській людині потрібен страх"): https://www.youtube.com/watch?v=6sXnHChqErU&list=PLEcYpUxqGQLbfud4Bw8QMpW6NEk84X_68&index=9 А тут читаю "Відданість": https://www.youtube.com/watch?v=hG5en_QXC88&list=PLEcYpUxqGQLbfud4Bw8QMpW6NEk84X_68&index=31 Буде класно, якщо ви прокоментуєте, мені буде радісно 🤗

Привид Застигли співи серпанком сивим І ледве скиглить старе гілля. Якщо ти привид на денці вирви, Уламок тіні в тобі закляк. А голка віри ніяк не звикне Латати рани удовж і вшир. І нитку світла вдягати швидко, Коли і місяць твій поводир. Долаєш стіни, коли до цілі Веде жаристе бажання змін. Та тільки привид пройде безслідно, Живому з серцю — намисто з дір. Чи не з провини не бачиш цінне? Скінченні миті земних орбіт. А висі кпинять, сміються дзвінко, Коли готують подіям збіг. Якщо не привид, не в Кентервілі, То марно фарби не розливай. Та кровоспинне бери надійне, Вже й так достатній вантаж дивам. Лякає привид із Хіросими? Каміння-свідки тримають біль. І що не гримне, ідуть зусилля, Щоб для тривоги знайти рубіж. І що не гримне, луна поривом Уламки тіні в тебе несе. Але не скнієш, у мрієкрилих Для схрону іскор міцний кисет. @literospletinnia #поезія #цюрих

Відсутність сонця не завадить мені поділись нарешті цією красою 🤩 Прозорий бісер це якась окрема любов🔥 Думаю Леся була б у захваті 😏 *очікується в зелених та блакитних відтінках

коліщатка розкрутились на повну не стукають, лиш нестерпно дзижчать і будять щоранку, як на роботу бути гвинтиком системи не так погано, коли вона працює на знищення погодитись на всі правила прийняти всі ризики розписатись в журналі видачі гніву і не здавати назад складність підвищується, ігрова зона стискається, як пробита легеня а кілзона росте, пожирає усе навколо дементором висмоктує всі кольори в ім’я вічного сіряка світ уроборсається у конвульсіях я тут, щоб продовжити страждання, тільки обравши чиї життя дорожчає смерть дешевшає смерть виходить на промислові рейки і я стою за станком навіть у нічну зміну, клепаю жахіття у головах (тих, що залишаться цілими) це конвеєр за яким не знудишся, конструктор, де ціль — розібрати крізь кістки досверлити до правди і зрозуміти, що істина не у вині, а у крові потоки виносять мене на берег і повертають до тями мене знову будить дзижчання я знову іду на завод одягнувши посмішку і шолом @virshok #карич

слова які звучать в наших діалогах це завжди як гра в сніжки буквально як гра в сніжки дивися я влучила і я хотіла влучити але це вийшло незумисне випадково ненароком несвідомо як тобі подобається ставитися до цього так і стався я знаю, що ти думаєш про мене вигадуєш химерні несподівані живі репліки заплющуєш очі і дивишся в мої ось я сиджу навпроти і ми говоримо тож скажи мені корона чи башта? це весело але перестань сумніватися цей вірш про тебе цей вірш про тебе цей вірш про тебе але ти і зараз думаєш що ні ахххах а якщо я скажу, що цей пост відкритий лише для однієї людини? та годі це найпростіший текст з усіх можливих мені подобаються фіалки @deli_dacota

кажеш мені: повір у небо рибами повне сріблом луски дзенькоче грім хвостом щучим звивається вітер кажеш: прийми просто що вгору корінням ростуть дерева у місяць впиваючись гостро і копанкою ніч є перевернутою де зорі – розкидані будні але бачу: небо порожнє як забутий кухоль жодна рибина не лишає сліду лише птахи листами ненаписаними зриваються торкаюся дерев: вони мовчать корінням униз де земля дихає глиною а не вигаданими океанами падаю у ніч – не копанку, а радше згоїну на тілі дня не зшиту словами вимовленими пошепки тому я стою під небом без рибин і вчуся дивитися твій уповільнений двадцять п'ятий кадр. Оксана Мовчан @sarahwatsonrhymes ВМ9

Який же це філософ без очей? Чия душа часнику не їла, то смердіти не буде. Іван Миколайчук фільм «Вавилон XX» діряве полотно зовʼялої грози зненацька вислизне крізь ринву верховіття і спраглих коней приженуть поїти на (виплекане) збіжжя пасовиська з-понад долу (в фрагментах памʼяті засвіченої плівки) останні спадкоємці Вавилону розтягне засвіток злиденний ціповʼяз руками дужими і зачина рутину скупої молотьби відлунням стугонливим — в жнива поволеньки обходить й сироту розбійниця з косою чи наганом у кумачеву плахту в зборки вбрана до ладу́ поглянь, там наймитами гожі вітряки жбурляють в спини міх поневіряння зо Чебрецевої гори звідкіль востаннє тужливе голосіння вдів зліта й до сіней котиться а в сінях яв схилилась до любови й погойдує в колисці немовля #вм9 #1тур

✨

Долучаюсь допоміжною банкою до збору коштів на авто для медиків НГУ. Основний збір ведуть: Вероніка та @dykaposhta Для мобільності та своєчасної евакуації поранених з поля бою медики НГУ потребують повнопривідний позашляховик. Попередня вартість авто складає 310 000 грн. Запит НАДТЕРМІНОВИЙ, на жаль, час грає не на нашому боці. Загальна ціль: 310 000 грн Моя ціль: 2 000 грн Банка: send.monobank.ua/jar/3zZaojkUHr номер банки: 4874 1000 3853 3579 (при натисканні копіюється) Також розіграємо збірку короткої прози Гемінґвей нічого не знає, Артура Дроня (доставка НП безкоштовна). Донат кратний 30 грн, і ви учасник розіграшу, чим більше донатів, тим більше шансів на перемогу (для клієнтів інших банків, залишіть коментар або напишіть в ПП) Друзі, без вас не вивеземо! Долучайтеся!

Нанизую дні на задвірках скляного намиста. Навіється мить, що освітить на подих буття. До кінчиків губ доторкнеться минулим плейлистом краплинка тепла серед вибоїн шляху крізь час. Затертий поріг погасав на світлинах до болю. Пройтися б ще раз по знайомих наосліп стежках... Висвітлює тінь точну грань усього, що бороню — пронизує так, наче в горло врізався метал. Оглянувшись знову, штовхаю цятки рахівниці, і рух уперед не сповільнює втомлений крок. Так хочеться там без кінця залюбки залишитись, щоб поряд були всі, кого обділив епілог. @Mr.nobody #nobody

Гадання на книжці Олександри Хопти "Птаходім"! Напишіть до 00:00 у коментарях сторінку книжки від 4 до 93, а також рядок, щоб дізнатися своє передбачення на наступний тиждень від чарівної сойки 🪄 #неймовірнігадання

Передбачення Олени

я вам не хліб. я глина, з багном замішана. слина землі, що в роті піщано колеться. вийнята із утроби старого річища. вирівняна сансарним / гончарним колесом. випалена в печі до крихкої твердості. вимазана лишайно-рябою фарбою. грубі боки у човнику пальців тепляться. стінки тонкі невипите перетравлюють. скільки не лий – усотується у тріщини. сітка смоли ворушиться павутиняно. я напуваю тільки дурних і миршавих, з божих кишень розсипаних попідтиннями. п’яні не брешуть – їм недостатньо сталості. цівки зізнань течуть нутряною сирістю. скільки ще душ готові зі мною статися, доки знайду найважчу, що зможу винести? доки вберу порепаною поливою докори рук і дотики-недомовлення. буде лежати поряд, ряба і глиняна. буде зубами вічності перемолота. сито повзти нам долі, де шлях засві(д)чено між намистин піщаника непоміченим. бачити сни в утробі старого річища. знати: колись отямимось. кимось іншим(и). @alefandco #алеф

Друзі, 23 травня о 18:00 у Stories Cafe відбудеться Творчий вечір «АЛЕФ» — особлива зустріч з автором у Києві. Це буде єдина можливість зустрітися з Алеф у Києві в такому форматі. ⚡️ живе читання текстів; ⚡️ живий акомпанемент (фоно); ⚡️ відверта розмова з гостями; ⚡️ перформанс від авторки; ⚡️ вільний мікрофон. 🤫 Ми готуємо не просто літературну подію, а емоційний досвід – вечір, де слово, музика та естетика зіллються в одну історію. 📍 Stories Cafe — вул. Костянтинівська, 20/14 🕕 23.05 · 18:00 🎟 Вхід: донат від 200 грн