Храм поезії (🖤)

Зроби мені темно Зроби мені темно, щоб я вмить воскресла, З попелу сумнівів, з уламків безсилля. Бо часом пітьма не кінець і не прірва, Це двері, за якими ховаються крила. Зроби в домі темно, щоб зайві вогні Не дивились за нами крізь штори, Щоб дихання тільки та тіні одні Писали на шкірі любові узори. Зроби мені тепло, щоб я не замерзла, Щоб в жилах моїх крига скресла, Щоб серце, яке ти тримав у руці, Знов билося шалено у пристрасті. Зроби мені темно, зроби мені тихо, Сховай до світанку від мороку світу. Бо там, де кохання не знає про лихо, Дві долі здіймаються крилами світла. Людмила Крохмалюк

Літо ти випотрошуєш сонну мене, ще м’яку, перепливаєш рибиною котишся полем, коруєш тіло мого дерева залишаєш себе, солону, в кожному череві моїх звірів відтак вони вже не можуть одужати тобою ти мовчиш, говорячи, і говориш мовчки кожне з твоїх слів падає всередину так глибоко ніби хоче там залишитись назавше шрамить мої квіти і дає поживу рікам світ з тобою — це гірський хребет де кожне твоє «ні» кидає мене вниз де кожне твоє «так» підіймає догори де кожен твій дощ із дотиків зцілює шкірну землю і дає надію квітам в мені прорости моїм звірам — видихнути а рибам — пливти супроти течії. @novakain_poetry #новакаїн #оля_новак

⚡️ ОНОВЛЕННЯ ПО ЗБОРУ!!! Додаємо до запиту колеса для квадроцикла (до 30К) і ремонт робочої автівки (30-40К). Ціль збору змінила на 160К. 💰 Донатити сюди: Банка: https://send.monobank.ua/jar/95AL8k4Rv5 Номер картки: 4874 1000 3937 6911 Paypal: veronikamovchann@gmail.com "на девайси для НГУ" 🙏 Ви – найкращі і ваша підтримка неоціненна!

• Ностальгія за станом закоханості • В мене вгризається гострими іклами Байдужість твоя, що надумана мною. Дні ці минають нервово й сповільнено. Та чи не вважаєш мене ти дурною? Чи не багато мене в твоїм просторі? Чи, може, мені вже пора відступити? В мене вгризаються іклами гострими Тобою мені не даровані квіти. Тобою мені подаровані посмішки Під шкірою тиснуться щемно розрядами. Але це мовчання тягуче і болісне. І я відчуваю, як падаю, падаю... ... Я відпустила, схвильованість стихла. Та чи зрозумів ти тоді ці "сигнали"? Моя закоханість мчалася віхрем, Лягаючи згубним складним перевалом У серці моєму під сумнівом "хто я" Із присмаком віри на кляту взаємність. Ті "кроки" були незначні, трохи кволі – Насправді я просто горіла таємно. (с) Аделіс 09.01.2026 ~ 01.06.2026 #Вірші_Аделіс

​Дороги ніколи не мають кінця Вони пролізають хащами, ведуть манівцями Наче посмішки, що ховаються у зморшках лиця Дороги тікають за обрій. Дороги це слуги долі Це присяжні, які виносять вирок Де написано, що слід винести Твоїм сідницям... Лиця. Такі награно стерті І до болю відверті У перенесеному ними болю. Ти спитаєш коли ті дороги Приведуть до мети До цілі. Ціль же - просто залишитись цілим Але не утекти і не ховатися. Дороги привели у буремні часи Дороги мають з них вивести Але як все це вивезти? Кожна зима - це традиції й свято Що можуть бути востаннє Кожна весна - наче промінь кохання Що може бути востаннє Кожне літо - це пристрасть цілунку справжньої любові Що може бути востаннє Кожна осінь - це меланхолії ніжне веління Що може бути востаннє Ми - закінчуємось Ми - закінчуємось Ми - закінчуємось © Кудлатий #кудлатий

гранатове дерево половини доби спільнокореневе вразливості виткій і засмаглій що поселитися під тінню твоєю пірʼїновикрійним плодом червоної масті повизбирувати осолоду в поділ соковито збігши в дірчасті сходи-пригоршні на цьому березі приголомшливо загубленім хіба залишитись рвучко падати поруч зерном до зерна обважніло на крону у вʼязкім павутинні забавляючи вітер відпуском пролягла безумовність гранатово стигла і згортатись в тобі гомінким вороттям чи то пасокою циркулюючи вміло на безлюднім міжсвітті іменем нарікла б і любила @nlitvinovapoetry #літвінова

Розігрується поетична збірка неймовірної талановитої поетки Олександри Хопти (і моєї дорогої подруги)з підписом за донат на збір для НГУ Умови: - всього 50 номерів. 1 номер=50 грн - пишете в коменти до цього допису номери, які забираєте, я підтверджую і після цього робите донат - розіграш проведу, коли розберуть всі номери Пігнали! https://send.monobank.ua/jar/95AL8k4Rv5 1 Микола 5 Микола 7 Микола 10 Микола 12 Микола 13 Оксана Лихогляд 15 Микола 20 Микола 21 Ірина 22 Ольга Ритик 24 Микола 25 Микола 26 Ірина 27 Микола 30 Микола 33 Микола 35 Микола 40 Микола 43 Микола 45 Микола 50 Микола

*** Сигнал тривоги викрешують старі гальмівні колодки автобусів, застигають схвильовані трамваї, виють похмурі тролейбуси, свідки напівзнищеного автопарку в центрі міста — і як їм не довіряти? метал на землі передчуває наближення металу з неба, механізм самозбереження ґрунтується на технічному обслуговуванні, а моє життя давно складається з основних зупинок, екзистенційних пунктів призначення може здатися дивною думка, що безпечніше глибоко під землею та дедалі частіше я погоджуюсь: під землею безпека і спокій, і я не маю на увазі метро *** На пропалині календаря нового року жевріє майбутня зміна теперішнього стану видихає тобі в потилицю притьмарює свідомість затуманює розум веде кігтем по сонячному сплетінню дряпає лускою твою шкіру і питається «даси ще одну цигарку?» *** Мерзла вода спускається на грішну землю, щоб вкрити мерзлу землю. Мерзла вода вкриває мерзлу воду. Шар за шаром, шар за шаром. Останній теплий подих живої води крізь радіатори-лівньовки на клаптику сухого асфальту дарує надію на відлигу. Прорив тепломережі. Оаза надії. 2023 Copyright: Чурков Максим #на_поверхні . підтримати автора і подякувати за творчість можна тут: 4731185634973942

І  знов  нестерпно  тихо  настає якась  чужа  зухвала  веремія, де  тінь  моя  мене  не  впізнає, де  голос  мій  —  і  той  мені  чужіє. Я  там  мовчу.  Задихано  мовчу. Я  там  слова  навшпиньки  обминаю. Мов  хрест  важкенний,  душу  волочу, і  сам  себе  на  ньому  розпинаю. Я  там  мовчу.  Приречено  мовчу під  тихим  криллям  втомленого  дому і  знов  свічу  мовчання,  як  свічу, за  упокій  собі  ж  таки  самому. ...Дощу  предовгі  пальці  на  шибках заграють  щось  достоту,  як  музики, що  й  звідкілясь  прийде  до  мене  страх поглянути,  чи  став  на  грані  крику. Та  він  лиш  мить  торкається  плеча і  геть  іде,  не  взявши  ані  звуку, І  знов  моє  мовчання,  як  свіча, пооддаль  слів  блукає  тихоруко. Над  ним  небес  дірявий  балаган. Над  ним  пригасле  місячне  багаття... Та  цілий  гурт  немовлених  благань, які  все  більше  схожі  на  прокляття. Грицько Чубай

Лотерейка від Олі Ритик! Розігрується гердан з намистинами виконаний в цікавих кольорах які гарно грають на сонці(камера на жаль не передає), відправка в подарунковому пакуванні зі смаколиком ❤️🩷🩵 Гортай аби побачити більше! Довжина ~ 27 см + завʼязки Ширина з намистинками 3,5 см Схема Анни Макухіної 🫶 Збираємо на допоміжну баночку @def.irton для збору на ремонт автівки для 8Абр НГУ «Гармаш». Один номерок = 35грн Всього 50 номерків Алгоритм дій такий: обираєте номерок, пишете в коментарях або в пп, я даю номер картки і ви робите донат, якщо номерок зайнятий, обираєте інший🫶 Розіграю через генератор випадкових чисел як розберуться всі номерки. Всім бажаю удачі! *доставка по Україні за рахунок переможця #благодійналотерея #прикрасиручноïроботи

Лотерейка від Олі Ритик! Розігрується гердан з намистинами виконаний в цікавих кольорах які гарно грають на сонці(камера на жаль не передає), відправка в подарунковому пакуванні зі смаколиком ❤️🩷🩵 Гортай аби побачити більше! Довжина ~ 27 см + завʼязки Ширина з намистинками 3,5 см Схема Анни Макухіної 🫶 Збираємо на допоміжну баночку @def.irton для збору на ремонт автівки для 8Абр НГУ «Гармаш». Один номерок = 35грн Всього 50 номерків Алгоритм дій такий: обираєте номерок, пишете в коментарях або в пп, я даю номер картки і ви робите донат, якщо номерок зайнятий, обираєте інший🫶 Розіграю через генератор випадкових чисел як розберуться всі номерки. Всім бажаю удачі! *доставка по Україні за рахунок переможця #благодійналотерея #прикрасиручноïроботи

Лотерейка від Олі Ритик! Розігрується гердан з намистинами виконаний в цікавих кольорах які гарно грають на сонці(камера на жаль не передає), відправка в подарунковому пакуванні зі смаколиком ❤️🩷🩵 Гортай аби побачити більше! Довжина ~ 27 см + завʼязки Ширина з намистинками 3,5 см Схема Анни Макухіної 🫶 Збираємо на допоміжну баночку @def.irton для збору на ремонт автівки для 8Абр НГУ «Гармаш». Один номерок = 35грн Всього 50 номерків Алгоритм дій такий: обираєте номерок, пишете в коментарях або в пп, я даю номер картки і ви робите донат, якщо номерок зайнятий, обираєте інший🫶 Розіграю через генератор випадкових чисел як розберуться всі номерки. Всім бажаю удачі! *доставка по Україні за рахунок переможця #благодійналотерея #прикрасиручноïроботи

якби ми навчались у гоґвортсі зараз була би приблизно наша десята річниця випуску в когось було би крісло в візенгамоті у когось лонгслів з особистим номером в команді по квідичу хтось би навчав захисту від темних мистецтв хтось би збирав колекцію артефактів можливо у ній опинився б той самий камінь проте ми не навчались у гоґвортсі і світ цей аж ніяк не магічний із каменів хіба ниркові‌ чи той що у цю хвилину тисне мені на груди і саме тому горе чимдуж збиває нас в купу як отару овець і саме тому в двадцять вісім я гуглю вінки із написом «від однокласників» і саме тому не можу полишити думку яких частин тіла у тебе тепер немає і саме тому на фасад школи вчеплять нову табличку і саме тому мій раціон сьогодні дві кави та йогурт саме тому усі наші фото застиглі і я не маю часовороту щоб знову побачити нас у залитій світлом кімнаті в день здачі підручників в кінці травня і саме тому у магічному світі ми б побачили що нашу карету тягнуть тестрали @crescent_poetry #онофріюк

надщерблене люстерко дійсності обмаж глиною вогнетривкою така ж бо оказія вірити коли світ сиплеться на голову війною коли серпантиново манівцями котимось всупереч гравітації а так би хотілось знову віднайтись один в одному й зостатися підіймати світлість як квітку до ребер бігти навстріч затуляти очі долонею співзалежити крихкій вдачі як тебе не відтяти у березневої і синхронної повені повної голосів наземних стебел, любове моя?

#самасобіфотограф #фотомистецтво #еротика #естетика

Ми знаємо, як довго ви чекали на цей момент і як часто запитували про альманах. Тож із радістю повідомляємо: його вже можна замовити! А для тих, хто ще не знає, що це за імба, — розповідаємо 👀 Це альманах харківської андеграундної слемерської поезії, що охоплює період із 2019 до 2024 року. У ньому зібрані тексти 29 харківських авторів та авторок — голосів, які формували й продовжують формувати сучасну поетичну сцену міста. Це не просто збірка віршів, а документ епохи й зріз харківського слем-руху: чесного, живого, сміливого та безкомпромісного. Вартість примірника — 600 грн. Частина коштів піде на покриття витрат на друк, а решту ми передамо Силам оборони України. Це принципова для нас позиція, адже саме завдяки нашим військовим ми маємо можливість творити, працювати й розвивати українську культуру. Щоб замовити альманах, потрібно: — заповнити реєстраційну форму; — оплатити 600 грн за реквізитами у реєстраційній формі, обов’язково вказавши в призначенні платежу: «Оплата за журнал, без ПДВ, ПІБ покупця», щоб ми могли повноцінно сплатити податки; — прикріпити квитанцію про оплату до реєстраційної форми; — пообіцяти нам, що ставитиметеся до альманаху як до справжньої реліквії 🖤 Дякуємо кожному й кожній, хто підтримує сучасну українську поезію та допомагає нашим захисникам і захисницям. Все буде слем 🥁 Реєстраційна форма (де є реквізити для оплати) — тут: https://forms.gle/aQ5zjZw7CUdoyX7y9

Десь промені стиглі пекучого сонця нарешті за обрій зайшли. Облишили людству надії й питання до Будди (Сіддхартхи) одвічні. У місті Ухань, що в басейні середньої течії річки Янцзи, Старенька хатинка на вулиці дивиться вікнами прямо на північ. Господарі хати – подружжя: відважний Чжимін і вродлива Аймінь. Знеможена вкрай, бо забрала триклята падуча хвороба всі сили, Ковтаючи сльози, дружина ледь чутно спитала: "Можливо, мені Врятує життя чарівна мандрагора, що будь-які хворості цілить?" І він пригадав: як ходив ще дитиною в школу художню Їн Цю, То в книжці історію дивну читав про пораду із дій Авіценни: Тоді, коли місяць уповні на квіти опустить яскравість свою, Коріння одразу набуде властивостей дивних і дійсно безмежних. Іще на світанку він швидко заправив на тілі щільніше ханьфу І рушив у гори крізь вічні ліси, де здіймаються в небо секвої. Ішов кілька діб, попри втому ні разу, хоча і хотів, не заснув, Урешті дістався вершин, де росте дивоцвіт, що всі немочі гоїть. Непросто таке уявити, та впорався вчасно сміливий Чжимін. Два клубні потерті отримав, коли вже на схилі невпинно світало. Заради коханої можна зробити будь-що у своєму житті – Напевно, у цьому вся сутність речей і неписані принципи дао. Вернувшись додому, він зілля цілюще зварив на червонім вині. І загадка досі: чи сила чаклунська містилася дійсно в напої, Чи диво створила любов, чий нестримний вогонь у серцях червонів — Та тільки відтоді навіки забула Аймінь, як недуг непокоїть. Костянтин Ватульов & Марія Чекарьова

на пам'ять Маркізі Коли всередині мене зродились врешті власні спогади існування біля обвугленого сусідського дому і шести-семи пожежних екіпажів, ти стояла на землі твердо, обіймала потрісканий асфальт м'якими пухкенькими лапами так ніжно, як смерть. Ти була володаркою вулиці і з грацією гірської рисі вабила кожної весни десятки кавалерів. Їхні серенади не давали мені, десятирічному, спати. Гладити тебе можна було лише з дозволу, але щойно руки торкалися шерсті, ти приголублювалась так ніжно, що всі негаразди миттю щезали кудись за небокрай. Ти ганяла нашого бідного песика по колу, між гаражем та подвір'ям, що мимоволі ми всі потрапляли у химерну екранізацію Тома та Джері — тільки мишка гавкала і була більше за тебе разів десь зо п'ять. Ти була воістину аристократична, красиво-смугаста королева міста, в якому відключали по графіках воду, і вроду твою ще до сьогодні носить останній твій син. Ти до останку кружляла, лишаючи криваві сліди, поки рак без жалю роз'їдав твої груди. І наш дід з другом, поки бабусі не було, дав тобі прощальний укол. І я, ридаючи, здіймаюся східцями, несучи лопату й мішок. Я ще відчуваю вагу твого тіла і як безбожно вона тисне на мою душу. Вирушай, Маркізо, своїми пухкими м'якенькими лапами у останню мандрівку — з-під розкішної яблуні в саду Погулянки аж до центру землі. Кудлатий #кудлатий

Барани, Оо Готові, Оооо Хто проспівав став лайк 😏 #в_наявності