Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🎨Як сучасне «західне» мистецтво знову підкорює Іран? ✍️Останній рік зустрічав кілька статей, присвячених виставці робіт Енді Воргола в Тегеранському музеї сучасного мистецтва. Для декого це стало відкриттям, що на виставках в Ірані можна побачити не старовину, а й щось «сучасне» та «західне». Вирішив згадати кількома словами про те, звідки там взялась велика колекція робіт знаменитих митців. 📝Енді Воргол був улюбленим художником шахбану (імператриці) Фарах Пехлеві, дружини шаха Мохаммеда Реза Пехлеві. Вона захопилась мистецтвом ще в Парижі, навчаючись на архітектора. А згодом здобула славу «іранської Жаклін Кенеді», покровительки мистецтва та музеїв. У 1977 році за її ініціативи був відкритий Тегеранський музей сучасного мистецтва, де активно збирались та експонувались класичні та сучасні роботи Клода Моне, Марка Ротко, Джексона Поллока та інших. Ці твори імператриця Фарах придбала за гроші з іранського «нафтового буму», а їхня сьогоднішня вартість сягає суми у кілька мільярдів доларів. У 1976 році Ферейдун Ховейда, посол Ірану в ООН, запросив Енді Воргола до Тегерану. Імператриця мріяла, щоб він намалював її портрет, на що художник з інтересом погодився. В результаті, було створено мінімум 14 портретів Фарах, а інші картини митця поповнили колекцію Тегеранського музею. Після ісламської революції 1979 року колекція цих картин зберігалась у фондах музею. Знову її експонувати почали відносно нещодавно. Припускають, що причина цьому – Covid-19 та фінансова криза. Іранський уряд просто не може ігнорувати такий культурний капітал, на який існує великий попит. Адже в Тегерані й досі працюють, хоча й не без проблем, десятки художніх майстерень, серед власників яких є чимало жінок. https://www.economist.com/middle-east-and-africa/2021/10/23/irans-impressive-collection-of-western-art #текст #мистецтво #Іран

🖼️"Гора Фудзі у жовтні", від Токурікі Томікічіро. 1939-1940. #мистецтво #Японія

📷Індійські жінки збирають пожертвування для індійських солдат британської армії, в часи Першої світової.

🖼️Персидська фляга. Кінець XVI ст. Династія Сефевідів. Колекція Художньо-історичного музею у Відні, Австрія. Виготовлена зі шкіри, дерева, фарби, срібної та шовкової нитки. #музей #мистецтво #Персія #Австрія

📝Кишеньковий календар на 1938 рік (1356-7 рік Гіджри), який видавав польський муфтіат для своїх вірян у Вільно. ✍️Цікаво, що тут додатково зазначені мусульманські парафії на теренах міжвоєнної Польщі, а також знамениті епізоди та пам'ятні моменти спільної польсько-литовсько-татарської історії: прихід татар на терени ВКЛ, Грюнвальдська битва, зрівняння служивих татар у правах зі шляхтою, тощо. 📌20-30 роки ХХ століття - це період "татарського національного відроження" в міжвоєнній Речі Посполитій. Час, коли активно видавались татарські журнали, література, гербовники. Був відроджений муфтіат та відкритий перший "Музей Татар" у Вільно. Спроба віднайти ідентичність сприяла формуванню історичного наративу польських татар, який (з огляду на дворянсько-шляетський статус липків) став нерозривно пов'язаний з національним наративом Польщі. "Татарське відродження" було перерване німецькою та радянською окупацією у вересні 1939 р., та репресіями його активних учасників. #татари_липки #календар #Польща #Литва

📷Кілька османських військових нагород з колекції Національного музеї історії України (#НМІУ): 📌Орден "Османіє" (IV ступеня), впроваджений султаном Абдул-Азізом у 1861 р., за видатні заслуги перед Імперією; 📌"Залізний Півмісяць" ("Галіполійська Зірка"), впроваджений султаном Мехмедом V у вересні 1915 р. #музей #Україна #Османська_імперія #експонат

📷Блюдо з каліграфічними написами, оздоблене геометричними та рослинними орнаментами. Персія, XVI ст. Колекція Британського музею. #експонат #музей #Персія

📝Міжнародна наукова конференція «ХХІV Сходознавчі читання А. Кримського» (м. Київ, Україна), присвячена 30-річчю Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України. 📌Дедлайн подачі заявок і тез до 1 грудня 2021 р. Деталі за посиланням: #анонс #конференція https://cuesc.org.ua/anonsi/mizhnarodna-naukova-konferentsiya-hhiv-shodoznavchi-chitannya-a-krimskogo-m-kiyiv-ukrayina/

🖼️Польський дослідник-реконструктор Wojcech Kasak цікаво розповідає про татарські щити калкани, які широко застосовували у Речі Посполитій та Кримському ханаті. Тут детально можна дізнатись про технологію їх виготлвлення та специфіку використання у XV-XVII столітті (польською мовою): https://www.youtube.com/watch?v=8ttRA42VuwY&list=PLjNIyrfLtB48sw9rPbD7mnQB4Lm0AB6El&index=1&ab_channel=WojciechKasak #калкан #відео #реконструкція #татари

🖼️Урга та околиці, у світлинах Стефана Пассета. Липень, 1913. Колекція Альберта Кана. #фото #Монголія #Китай #Альберт_Кан

📝Як ногайський мурза Баязет намагався стати російським аристократом і створити самовладне князівство в українському Приазов’ї. Цікава стаття від Владислава Грибовського: https://tyzhden.ua/History/253306

Продовження історії про те, як "Баязет-бій став ватажком Ногайського козацького війська та що з того вийшло" (с). https://tyzhden.ua/History/253367 #стаття #текст #ногайці

Напросився прочитати лекцію на курсі "Філософія та есеїстика" для школярів від НЦ "Мала академія наук" - з лекцією "Як писати про сакральне?" Якщо серед читачів є школярі або бажаючі послухати лекцію, тоді запрошую :) Без відкриття істин та чогось нового, але сподіваюсь буде цікаво. П.с. Якщо Ви не школяр, тоді можете бути лише слухачем і не зможете долучитися до дискусії. Реєстрація тут: https://forms.gle/UCPDpSgFuvQbLcZU8

🖼️"Нумідійська сторожа", від австро-французького живописця Рудольфа Ернста (1854-1952). #мистецтво #орієнталізм

Татарська вежа-барбакан в Острозі XVI ст., у якій служив гарнізон надвірних татар князів Острозьких. 3D модель від проекту «Барбакани Волині»: https://barabaka.org/ 📌В Острозі татари-осадники згадуються ще з кінця XV століття, хоча активно їх розселяють вже з XVI ст. 📝«Тут, в Острозі, поселилися жити. Тож біля Горині, річки скелястої, всі там осіли... і вже орють поля, не лишаючи зброї. День Баєрана святкують дуже гучно: до міста всіх їх скликає мечеть із полів, що розкидані всюди…» - писав про острозьких татар Шимон Пекалід у 1600 році. 📌Мешкали у місті вони на вул. Татарській, передмісті Заріччя й Межиріччях. Хоча найбільша компактна група фіксується на початку XVII ст. у передмісті Зарванському, де проживало близько 80 родин «татар Острозьких»: 📝«Гасєй, гетьман татарський, Тохия… Муса, Малюс, Дєчии… Богдан Субанович… Хазан Ординец, Суфал, Бозар… Галєй Чемериз, Ян Дула Султанов, Галєи Салюмон, Гази Бєрда Гаидарович, Юсубъ Сєкрєтар… Халим, Хазар…» та інші. #татари_липки #Волинь #Острог #татарська_вежа

Татарська вежа-барбакан в Острозі XVI ст., у якій служив гарнізон надвірних татар князів Острозьких. 3D модель від проекту «Барбакани Волині»: https://barabaka.org/ 📌В Острозі татари-осадники згадуються ще з кінця XV століття, хоча активно їх розселяють вже з XVI ст. 📝«Тут, в Острозі, поселилися жити. Тож біля Горині, річки скелястої, всі там осіли... і вже орють поля, не лишаючи зброї. День Баєрана святкують дуже гучно: до міста всіх їх скликає мечеть із полів, що розкидані всюди…» - писав про острозьких татар Шимон Пекалід у 1600 році. 📌Мешкали у місті вони на вул. Татарській, передмісті Заріччя й Межиріччях. Хоча найбільша компактна група фіксується на початку XVII ст. у передмісті Зарванському, де проживало близько 80 родин «татар Острозьких»: 📝«Гасєй, гетьман татарський, Тохия… Муса, Малюс, Дєчии… Богдан Субанович… Хазан Ординец, Суфал, Бозар… Галєй Чемериз, Ян Дула Султанов, Галєи Салюмон, Гази Бєрда Гаидарович, Юсубъ Сєкрєтар… Халим, Хазар…» та інші. #татари_липки #Волинь #Острог #татарська_вежа

🎥Запис лекції Олеся Кульцинського, з теми "«Османо-козацьке вістря: міти, реалії та небезпеки". https://www.youtube.com/watch?v=Y8Y1ncRJKgk&ab_channel=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%5CHistoricalWebinar #відео #лекція #Османська_імперія #Україна

У продовження: деталізована панорама Стамбулу у «Картинах з турецького народного життя», Генріха Гендровського. 1575-1600. #Османська_імперія #мистецтво #Генріх_Гендровський

🖼️Кілька ілюстрацій «Картини з турецького народного життя», Генріха Гендровського. 1575-1600. ✍️Генріха Гендровський служив художником при дипломатичній місії Бартоломеуша Пеззена, яку відправив до Стамбулу у ІІ половині XVII століття імператор Рудольф ІІ Габсбург. 📌Митець створив шикарну колекцію ілюстрацій османських типажів, підданих та видів XVI століття, які доступні тепер на сайті Австрійської національної бібліотеки: https://digital.onb.ac.at/RepViewer/viewer.faces?doc=DTL_2288088 #Османська_імперія #мистецтво #Генріх_Гендровський