Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📝Кишеньковий календар на 1938 рік (1356-7 рік Гіджри), який видавав польський муфтіат для своїх вірян у Вільно. ✍️Цікаво, що тут додатково зазначені мусульманські парафії на теренах міжвоєнної Польщі, а також знамениті епізоди та пам'ятні моменти спільної польсько-литовсько-татарської історії: прихід татар на терени ВКЛ, Грюнвальдська битва, зрівняння служивих татар у правах зі шляхтою, тощо. 📌20-30 роки ХХ століття - це період "татарського національного відроження" в міжвоєнній Речі Посполитій. Час, коли активно видавались татарські журнали, література, гербовники. Був відроджений муфтіат та відкритий перший "Музей Татар" у Вільно. Спроба віднайти ідентичність сприяла формуванню історичного наративу польських татар, який (з огляду на дворянсько-шляетський статус липків) став нерозривно пов'язаний з національним наративом Польщі. "Татарське відродження" було перерване німецькою та радянською окупацією у вересні 1939 р., та репресіями його активних учасників. #татари_липки #календар #Польща #Литва

📷Кілька османських військових нагород з колекції Національного музеї історії України (#НМІУ): 📌Орден "Османіє" (IV ступеня), впроваджений султаном Абдул-Азізом у 1861 р., за видатні заслуги перед Імперією; 📌"Залізний Півмісяць" ("Галіполійська Зірка"), впроваджений султаном Мехмедом V у вересні 1915 р. #музей #Україна #Османська_імперія #експонат

📷Блюдо з каліграфічними написами, оздоблене геометричними та рослинними орнаментами. Персія, XVI ст. Колекція Британського музею. #експонат #музей #Персія

📝Міжнародна наукова конференція «ХХІV Сходознавчі читання А. Кримського» (м. Київ, Україна), присвячена 30-річчю Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України. 📌Дедлайн подачі заявок і тез до 1 грудня 2021 р. Деталі за посиланням: #анонс #конференція https://cuesc.org.ua/anonsi/mizhnarodna-naukova-konferentsiya-hhiv-shodoznavchi-chitannya-a-krimskogo-m-kiyiv-ukrayina/

🖼️Польський дослідник-реконструктор Wojcech Kasak цікаво розповідає про татарські щити калкани, які широко застосовували у Речі Посполитій та Кримському ханаті. Тут детально можна дізнатись про технологію їх виготлвлення та специфіку використання у XV-XVII столітті (польською мовою): https://www.youtube.com/watch?v=8ttRA42VuwY&list=PLjNIyrfLtB48sw9rPbD7mnQB4Lm0AB6El&index=1&ab_channel=WojciechKasak #калкан #відео #реконструкція #татари

🖼️Урга та околиці, у світлинах Стефана Пассета. Липень, 1913. Колекція Альберта Кана. #фото #Монголія #Китай #Альберт_Кан

📝Як ногайський мурза Баязет намагався стати російським аристократом і створити самовладне князівство в українському Приазов’ї. Цікава стаття від Владислава Грибовського: https://tyzhden.ua/History/253306

Продовження історії про те, як "Баязет-бій став ватажком Ногайського козацького війська та що з того вийшло" (с). https://tyzhden.ua/History/253367 #стаття #текст #ногайці

Напросився прочитати лекцію на курсі "Філософія та есеїстика" для школярів від НЦ "Мала академія наук" - з лекцією "Як писати про сакральне?" Якщо серед читачів є школярі або бажаючі послухати лекцію, тоді запрошую :) Без відкриття істин та чогось нового, але сподіваюсь буде цікаво. П.с. Якщо Ви не школяр, тоді можете бути лише слухачем і не зможете долучитися до дискусії. Реєстрація тут: https://forms.gle/UCPDpSgFuvQbLcZU8

🖼️"Нумідійська сторожа", від австро-французького живописця Рудольфа Ернста (1854-1952). #мистецтво #орієнталізм

Татарська вежа-барбакан в Острозі XVI ст., у якій служив гарнізон надвірних татар князів Острозьких. 3D модель від проекту «Барбакани Волині»: https://barabaka.org/ 📌В Острозі татари-осадники згадуються ще з кінця XV століття, хоча активно їх розселяють вже з XVI ст. 📝«Тут, в Острозі, поселилися жити. Тож біля Горині, річки скелястої, всі там осіли... і вже орють поля, не лишаючи зброї. День Баєрана святкують дуже гучно: до міста всіх їх скликає мечеть із полів, що розкидані всюди…» - писав про острозьких татар Шимон Пекалід у 1600 році. 📌Мешкали у місті вони на вул. Татарській, передмісті Заріччя й Межиріччях. Хоча найбільша компактна група фіксується на початку XVII ст. у передмісті Зарванському, де проживало близько 80 родин «татар Острозьких»: 📝«Гасєй, гетьман татарський, Тохия… Муса, Малюс, Дєчии… Богдан Субанович… Хазан Ординец, Суфал, Бозар… Галєй Чемериз, Ян Дула Султанов, Галєи Салюмон, Гази Бєрда Гаидарович, Юсубъ Сєкрєтар… Халим, Хазар…» та інші. #татари_липки #Волинь #Острог #татарська_вежа

Татарська вежа-барбакан в Острозі XVI ст., у якій служив гарнізон надвірних татар князів Острозьких. 3D модель від проекту «Барбакани Волині»: https://barabaka.org/ 📌В Острозі татари-осадники згадуються ще з кінця XV століття, хоча активно їх розселяють вже з XVI ст. 📝«Тут, в Острозі, поселилися жити. Тож біля Горині, річки скелястої, всі там осіли... і вже орють поля, не лишаючи зброї. День Баєрана святкують дуже гучно: до міста всіх їх скликає мечеть із полів, що розкидані всюди…» - писав про острозьких татар Шимон Пекалід у 1600 році. 📌Мешкали у місті вони на вул. Татарській, передмісті Заріччя й Межиріччях. Хоча найбільша компактна група фіксується на початку XVII ст. у передмісті Зарванському, де проживало близько 80 родин «татар Острозьких»: 📝«Гасєй, гетьман татарський, Тохия… Муса, Малюс, Дєчии… Богдан Субанович… Хазан Ординец, Суфал, Бозар… Галєй Чемериз, Ян Дула Султанов, Галєи Салюмон, Гази Бєрда Гаидарович, Юсубъ Сєкрєтар… Халим, Хазар…» та інші. #татари_липки #Волинь #Острог #татарська_вежа

🎥Запис лекції Олеся Кульцинського, з теми "«Османо-козацьке вістря: міти, реалії та небезпеки". https://www.youtube.com/watch?v=Y8Y1ncRJKgk&ab_channel=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%5CHistoricalWebinar #відео #лекція #Османська_імперія #Україна

У продовження: деталізована панорама Стамбулу у «Картинах з турецького народного життя», Генріха Гендровського. 1575-1600. #Османська_імперія #мистецтво #Генріх_Гендровський

🖼️Кілька ілюстрацій «Картини з турецького народного життя», Генріха Гендровського. 1575-1600. ✍️Генріха Гендровський служив художником при дипломатичній місії Бартоломеуша Пеззена, яку відправив до Стамбулу у ІІ половині XVII століття імператор Рудольф ІІ Габсбург. 📌Митець створив шикарну колекцію ілюстрацій османських типажів, підданих та видів XVI століття, які доступні тепер на сайті Австрійської національної бібліотеки: https://digital.onb.ac.at/RepViewer/viewer.faces?doc=DTL_2288088 #Османська_імперія #мистецтво #Генріх_Гендровський

📝Різьблені кам'яні статуї у формі сфінксів, що звичайна британська родина використовувала в якості "садових гномів", виявились артефактами Стародавнього Єгипту. Їх продали на аукціоні майже за 270 тис. дол. (195 тис. фунтів). 📌Родина з Садбері, на Сході Англії, купила їх 15 років тому за 15-18 фунтів. На відкритому повітрі сфінкси сильно обвітрились, але експертам вдалось встановити, що це оригінальні предмети, віком майже 5 тис. років. В Британію статуї потрапили вірогідно у XVIII столітті, під час "Великого туру" - шаленої моди англійських дворян на мандрівки африканськими та азійськими країнами. Тогочасні "туристи" тягнули з собою всілякі "сувеніри" (оригінальні та підробки), наводнивши безцінними артефактами антикварні крамниці й салони Європи. Насправді, мало хто з них розумів справжню цінність і призначення (в т.ч. культурне, релігійне) подібних речей, а сприймали їх виключно як екзотичний елемент інтер'єру. З часом, це також стало однією з форм колонізації та візуального осмислення регіонів Сходу й Африки. https://edition.cnn.com/style/article/egyptian-statues-intl-scli-scn/index.html #колоніалізм #новини #фото #Єгипет

Рейже, або Райжаї (лит. Raižiai, пол. Rejże), селище на півдні сучасної Литви та один з уламків "татарської атлантиди" Великого князівства Литовського, у якому #татари_липки мешкали з XIV-XV ст. Після І світової війни с. Райжаї стало одним з трьох найважливіших мусульманських духовних осередків Литви. "Татарською Меккою", де зберіглось більше 10-и мусульманських цвинтарів (мізарів). Цей населений пункт потрапив під владу СРСР, що залишило тяжкий слід на місцевій татарській общині. По-при це, в Райжаї залишалась діяти єдина за радянської влади мечеть у Литві. Сьогодні вона одна з найбільших та найстарших у країні. Збудували її у 1889 році, а відремонтували у 1990-1993 роках. Відео про цю мечеть литовською мовою, але дає можливість віртуально оглянути її сучасний стан та зовнішні околиці (включно з мізаром). Плюс кілька фото з Центрального державного архіву Литви: https://www.youtube.com/watch?v=4u8oEeWbvXY&ab_channel=Bernardinailt.redakcija

🖼️У теплий день осені роздивляємось «Осінню гірську садибу», від токійського художника й гравера Касамацу Широ. 1960. ✍️Касамацу Широ прожив довге життя (з 1889-1991), зумівши поєднати традиційні японські стилі у живописі й гравюрі, з мінливими динамічними мистецькими віяннями ХХ століття. Його творчість пережила багато випробування, серед яких землетрус та пожежа у Канто 1923 року, Друга світова та багато іншого. Хоча з 13 років він виготовляв відтиски гравюр з вродливими жінками, саме пейзажі стали його найбільшою пристрастю🍁 #мистецтво #актуальна_погода

📝Як ногайський мурза Баязет намагався стати російським аристократом і створити самовладне князівство в українському Приазов’ї. Цікава стаття від Владислава Грибовського: https://tyzhden.ua/History/253306