Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📝Як ногайський мурза Баязет намагався стати російським аристократом і створити самовладне князівство в українському Приазов’ї. Цікава стаття від Владислава Грибовського: https://tyzhden.ua/History/253306

Продовження історії про те, як "Баязет-бій став ватажком Ногайського козацького війська та що з того вийшло" (с). https://tyzhden.ua/History/253367 #стаття #текст #ногайці

Напросився прочитати лекцію на курсі "Філософія та есеїстика" для школярів від НЦ "Мала академія наук" - з лекцією "Як писати про сакральне?" Якщо серед читачів є школярі або бажаючі послухати лекцію, тоді запрошую :) Без відкриття істин та чогось нового, але сподіваюсь буде цікаво. П.с. Якщо Ви не школяр, тоді можете бути лише слухачем і не зможете долучитися до дискусії. Реєстрація тут: https://forms.gle/UCPDpSgFuvQbLcZU8

🖼️"Нумідійська сторожа", від австро-французького живописця Рудольфа Ернста (1854-1952). #мистецтво #орієнталізм

Татарська вежа-барбакан в Острозі XVI ст., у якій служив гарнізон надвірних татар князів Острозьких. 3D модель від проекту «Барбакани Волині»: https://barabaka.org/ 📌В Острозі татари-осадники згадуються ще з кінця XV століття, хоча активно їх розселяють вже з XVI ст. 📝«Тут, в Острозі, поселилися жити. Тож біля Горині, річки скелястої, всі там осіли... і вже орють поля, не лишаючи зброї. День Баєрана святкують дуже гучно: до міста всіх їх скликає мечеть із полів, що розкидані всюди…» - писав про острозьких татар Шимон Пекалід у 1600 році. 📌Мешкали у місті вони на вул. Татарській, передмісті Заріччя й Межиріччях. Хоча найбільша компактна група фіксується на початку XVII ст. у передмісті Зарванському, де проживало близько 80 родин «татар Острозьких»: 📝«Гасєй, гетьман татарський, Тохия… Муса, Малюс, Дєчии… Богдан Субанович… Хазан Ординец, Суфал, Бозар… Галєй Чемериз, Ян Дула Султанов, Галєи Салюмон, Гази Бєрда Гаидарович, Юсубъ Сєкрєтар… Халим, Хазар…» та інші. #татари_липки #Волинь #Острог #татарська_вежа

Татарська вежа-барбакан в Острозі XVI ст., у якій служив гарнізон надвірних татар князів Острозьких. 3D модель від проекту «Барбакани Волині»: https://barabaka.org/ 📌В Острозі татари-осадники згадуються ще з кінця XV століття, хоча активно їх розселяють вже з XVI ст. 📝«Тут, в Острозі, поселилися жити. Тож біля Горині, річки скелястої, всі там осіли... і вже орють поля, не лишаючи зброї. День Баєрана святкують дуже гучно: до міста всіх їх скликає мечеть із полів, що розкидані всюди…» - писав про острозьких татар Шимон Пекалід у 1600 році. 📌Мешкали у місті вони на вул. Татарській, передмісті Заріччя й Межиріччях. Хоча найбільша компактна група фіксується на початку XVII ст. у передмісті Зарванському, де проживало близько 80 родин «татар Острозьких»: 📝«Гасєй, гетьман татарський, Тохия… Муса, Малюс, Дєчии… Богдан Субанович… Хазан Ординец, Суфал, Бозар… Галєй Чемериз, Ян Дула Султанов, Галєи Салюмон, Гази Бєрда Гаидарович, Юсубъ Сєкрєтар… Халим, Хазар…» та інші. #татари_липки #Волинь #Острог #татарська_вежа

🎥Запис лекції Олеся Кульцинського, з теми "«Османо-козацьке вістря: міти, реалії та небезпеки". https://www.youtube.com/watch?v=Y8Y1ncRJKgk&ab_channel=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%5CHistoricalWebinar #відео #лекція #Османська_імперія #Україна

У продовження: деталізована панорама Стамбулу у «Картинах з турецького народного життя», Генріха Гендровського. 1575-1600. #Османська_імперія #мистецтво #Генріх_Гендровський

🖼️Кілька ілюстрацій «Картини з турецького народного життя», Генріха Гендровського. 1575-1600. ✍️Генріха Гендровський служив художником при дипломатичній місії Бартоломеуша Пеззена, яку відправив до Стамбулу у ІІ половині XVII століття імператор Рудольф ІІ Габсбург. 📌Митець створив шикарну колекцію ілюстрацій османських типажів, підданих та видів XVI століття, які доступні тепер на сайті Австрійської національної бібліотеки: https://digital.onb.ac.at/RepViewer/viewer.faces?doc=DTL_2288088 #Османська_імперія #мистецтво #Генріх_Гендровський

📝Різьблені кам'яні статуї у формі сфінксів, що звичайна британська родина використовувала в якості "садових гномів", виявились артефактами Стародавнього Єгипту. Їх продали на аукціоні майже за 270 тис. дол. (195 тис. фунтів). 📌Родина з Садбері, на Сході Англії, купила їх 15 років тому за 15-18 фунтів. На відкритому повітрі сфінкси сильно обвітрились, але експертам вдалось встановити, що це оригінальні предмети, віком майже 5 тис. років. В Британію статуї потрапили вірогідно у XVIII столітті, під час "Великого туру" - шаленої моди англійських дворян на мандрівки африканськими та азійськими країнами. Тогочасні "туристи" тягнули з собою всілякі "сувеніри" (оригінальні та підробки), наводнивши безцінними артефактами антикварні крамниці й салони Європи. Насправді, мало хто з них розумів справжню цінність і призначення (в т.ч. культурне, релігійне) подібних речей, а сприймали їх виключно як екзотичний елемент інтер'єру. З часом, це також стало однією з форм колонізації та візуального осмислення регіонів Сходу й Африки. https://edition.cnn.com/style/article/egyptian-statues-intl-scli-scn/index.html #колоніалізм #новини #фото #Єгипет

Рейже, або Райжаї (лит. Raižiai, пол. Rejże), селище на півдні сучасної Литви та один з уламків "татарської атлантиди" Великого князівства Литовського, у якому #татари_липки мешкали з XIV-XV ст. Після І світової війни с. Райжаї стало одним з трьох найважливіших мусульманських духовних осередків Литви. "Татарською Меккою", де зберіглось більше 10-и мусульманських цвинтарів (мізарів). Цей населений пункт потрапив під владу СРСР, що залишило тяжкий слід на місцевій татарській общині. По-при це, в Райжаї залишалась діяти єдина за радянської влади мечеть у Литві. Сьогодні вона одна з найбільших та найстарших у країні. Збудували її у 1889 році, а відремонтували у 1990-1993 роках. Відео про цю мечеть литовською мовою, але дає можливість віртуально оглянути її сучасний стан та зовнішні околиці (включно з мізаром). Плюс кілька фото з Центрального державного архіву Литви: https://www.youtube.com/watch?v=4u8oEeWbvXY&ab_channel=Bernardinailt.redakcija

🖼️У теплий день осені роздивляємось «Осінню гірську садибу», від токійського художника й гравера Касамацу Широ. 1960. ✍️Касамацу Широ прожив довге життя (з 1889-1991), зумівши поєднати традиційні японські стилі у живописі й гравюрі, з мінливими динамічними мистецькими віяннями ХХ століття. Його творчість пережила багато випробування, серед яких землетрус та пожежа у Канто 1923 року, Друга світова та багато іншого. Хоча з 13 років він виготовляв відтиски гравюр з вродливими жінками, саме пейзажі стали його найбільшою пристрастю🍁 #мистецтво #актуальна_погода

📝Як ногайський мурза Баязет намагався стати російським аристократом і створити самовладне князівство в українському Приазов’ї. Цікава стаття від Владислава Грибовського: https://tyzhden.ua/History/253306

🖼️"Ринок шовкових товарів у Каїрі", від британського орієнталіста Девіда Робертса (1796-1864). #мистецтво #орієнталізм

🖼️Мурат Палта - сучасний турецький художник-ілюстратор, який створює роботи в стилі традиційної османської мініатюри. Але з відсилкою до сюжетів культового "західного" кіно. 📌Він дебютував у 2013 році в Алжирі, де раніше вивчав мистецтво середньовічної мініатюри. Але популярним став після виставки у Лондоні. Надихаючись "Шахнаме", Мурат Палта створив свій цикл "персидських" Зоряних Війн, дотримуючись характерних для цього виду мистецтва антуражу та канонів: поєднання кількох сюжетів, ієрархію персонажів, відсутність візуальної перспективи, тощо. 🙃Уявляю, як років через 10, копії його робіт будуть продавати на книжному ринку в Стамбулі, а туристів, любителів екзотики, будуть переконувати, що це справжні мініатюри XVIII-ХІХ століття. #мистецтво #Туреччина #Мурат_Палта

📚Дві книжні новинки від Юлії Крайчаж, польської дослідниці з Інституту орієнтальної філології Університету Варшавського, присвячені татарському і турецькому спадку в мові, прізвищах, топонімах і власних назвах сучасної Польщі. Значна частина обох книг зосереджина на ролі татарського осадництва (#татари_липки) у цих процесах: 📌"Polskie nazwiska tatarskiego i tureckiego pochodzenia", про прізвища й роди, утворені від татарських і турецьких імен чи власних назв. Серед них чимало шляхетських родів татарського походження; http://bibliotekatatarska.pl/aksak-korsak-i-ballaban/ 📌"Tatarskie ślady w polskim krajobrazie", про сліди, які залишились, так би мовити, на карті сучасної Польщі - у топоніміці і локальних назвах (селищах, вулицях, районах). Особливо цікаві ті регіони, де існували (й зараз існують) общини польських татар: http://bibliotekatatarska.pl/tatarskie-slady-w-polskim-krajobrazie/ #книга #література #Польща #татари

🖼️"Перські посли у короля Ефіопії", від польського художника Фрацниска Смуглевича (1745-1807). #мистецтво #орієнталізм

Погляд зі "Сходу" на "Захід". 🎥Цікаве інтерв'ю на АТР, з журналістом Хірано Такаші - японцем, що вивчає українську мову та історію, а також захоплюється культурою кримських татар. ✍️Вперше про Україну він дізнався в дитинстві, з однієї книги про країни "пострадянського простору". Вивчати мову почав на факультативі Токійського університету. Сьогодні він вже 13 років мешкає тут, осмислюючи й популяризуючи культуру українців і кримських татар. Інтерв'ю українською мовою: https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=Pg8uvSN0l-k&feature=youtu.be&ab_channel=%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BBATR #Японія #Україна #кримські_татари #АТР #відео #інтервю

🎥Запис лекції та презентації нової книги "Кореспонденція османського губернатора Хотина Ільяша Колчака в 1730-1739 роках". 📌Лектори: Даріуш Колодзейчик та Маріуш Качка (польською мовою). #лекція #відео #Османська_імперія #Хотин https://www.youtube.com/watch?v=f2lp1Ih2i10&ab_channel=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%5CHistoricalWebinar

🖼️Орієнтальний романтизм від Альберто Пазіні (1826-1899). ✍️Італійський художник відкрив для себе «Схід» через Паризький салон, зв'язки з яким дозволили приєднатись до французької дипломатичної місії в Персію. Під час цієї поїздки він отримав змогу також відвідати Кавказ, Туреччину, Аравію, Єгипет, Сирію та налагодити приязні відносини з османським двором у Стамбулі. Згодом Пазіні неодноразово повертатиметься на «Схід», зокрема і в компанії свого друга-орієнталіста Жана-Леона Жерома. Кілька картин він також створить на замовлення свого покровителя – султана Абула Азіза. Ілюстрації: 📌Дамаск; 📌Кінний ринок у Сирії;. 📌Східний пейзаж з мечеттю; 📌Ринковий день у Константинополі; 📌Караван в пустелі; 📌Арабські вершники; #мистецтво #орієнталізм