Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📝Кілька тез про «внутрішню колонізацію» від Александра Еткінда: 📌Колонізація завжди пов’язана зі спробою освоїти чуже; 📌Це не завжди морські подорожі і зустріч з кардинально іншими суспільствами, а й повільне, повзуче просування суходолом. Не лише з «Заходу» на «Схід», а й в інших напрямах. І така колонізація є навіть більш розповсюдженою, ніж морська; 📌Колонізація буває іншою, ще й через відсутність екзотичних товарів та розвинутих маршрутів сполучення. В такому разі вона триваліша. Але, її метою також є засоби благополуччя – хутро, земля, зерно, ліс, люди; 📌Сухопутна імперія повна сірих зон, непізнаних внутрішніх просторів, які осмислювали, освоювали, вивчали, колонізували по кілька разів у різний час; 📌Військові й економічні сили сухопутних імперій зазвичай направлені на периферію. Для своїх сучасників, слово «колонізація» не мало негативного значення, і вживалось у контексті «поширення цивілізації» на «не цивілізовані народи»; 📌Таким чином, внутрішня колонізація є процесом встановлення вигідного політичного, військового, економічного і іншого порядку на певній території, який супроводжується інтеграцією цієї самої території в імперські структури та налагодженням процесу стягування з неї «благ» (податків, необхідних товарів чи ресурсу). Тобто – створенням структури; 🎥Лекцію Александра Еткінда (на основі книги Internal Colonization: Russia’s Imperial Experience. Cambridge: Polity Press, 2011) можна послухати за посиланням нижче: https://www.youtube.com/watch?v=u27Pn9aCX2g&ab_channel=%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D0%BC%D0%B0 #лекція #текст #відео #колоніалізм #постколоніалізм #внутрішня_колонізація #Еткінд

📝Хороша і детальна стаття про те, як імперський наратив історії Криму вписується у постколоніальну теорію, а точніше – теорію поселенського колоніалізму. ✍️На прикладі історії Криму, Максим Свєженцев характеризує поселенську колонізацію як явище, а також розглядає образ цієї колонії, її демографічний склад та знання про півострів – як імперський конструкт, який був «…інструментом, створеним задля контролю імперії над цією територією» (с). П.с. У статті заявлено, що автор готує найближчім часом монографію. Чекаємо з нетерпінням. #стаття #Крим #Україна #Росія #СРСР #деколоніалізм #посколоніалізм #внутрішня_колонізація #орієнталізм #погляд https://uamoderna.com/md/kolonizovanij-pivostriv-istoriya-krimu-v-konteksti-teorii-poselenskogo-kolonializmu

📷Католицька меса в маленькому тибетському селищі Ціжун (Cizhong), китайської провінції Юньнань. Photo by Michael Yamashito, 2021. ✍️Місцевий храм було збудовано майже 150 років тому французькими та швейцарськими єзуїтами. Останні європейські священники були вислані звідти ще у 1950-х роках, а приміщення церкви зруйноване. Мешканці Ціжуна, переважна більшість з яких тибетці, продовжували дотримуватись католицької віри і відбудували храм у 1980 році. Сьогодні месу щонеділі веде китайський священник. Служба проводиться тибетською мовою. 📌Фото з профілю Міхаеля Ямашіто: https://www.instagram.com/p/CNPzZsMBBF_/ #фото #Тибет #Китай #Ямашіто

🖼️"Зовнішня" реклама японських авіаліній 60-х років. #Японія #реклама #погляд

📷Керамічні труби з розкопок золотоординського міста біля с. Торговиця. 1 половина 14 століття. Кіровоградська область, Україна. 📌Подібні труби виготовлялись місцевими гончарами та використовувались для спорудження водогону. Аналогічні конструкції застосовували й у інших золотоординських містах для подачі води в бані (хамами) та нагнітання повітря в печі (тандири). 📌Фото зі сторінки Археологічного музею імені Н.Бокій, у ЦПУ ім. В.Винниченка. #фото #експонат #археологія #тандир #хамам #Золота_Орда #Україна

Історія про Тайхо Кокі (Івана Боришка), знаменитого японського сумоїста українського походження, який спромігся 32 рази здобути престижний Імператорський кубок з сумо: #стаття #Україна #Японія #сумо #діаспора #локальна_історія https://localhistory.org.ua/texts/statti/taikho-koki-velikii-ptakh-z-ukrayinskoiu-oznakoiu/

🖼️ Ілюстрації: 📌Фрагмент люльки для опіуму (без чашечки та мундштука). Східна Азія, кін. 19- поч. 20 ст. Колекція Національного музею іторії України. 📌Джон Менінгітон. Щоденник легіонера. Київ: "Пропала грамота", 2021.

Колоніальний опіумний декаданс у Тонкіні, зі щоденника французького легіонера Джорджа Менінгтона: ✍️«Після їжі маленький сержант влягався на рисову циновку. Дружина його вносила дерев’яну дощечку, на якій стояла маленька лампа, бамбукова трубка для опіуму у блакитній глиняній мисці, маленькі срібні шпажки та крихітна коробочка із порцією дурману… Це був урочистий момент дня. Тхо (ім’я сержанта) підіймав трубку, розігрівав миску над вогнем, і чорні очиці його лагідно та задоволено поглядали на жінку – саме так чоловік і дивиться на кохану дружину. Трубка… схожа на пристрій, який всі азіати використовують для вдихання парів опіуму. Вона складалась із стебла полірованого бамбука, нижній кінець якого закривався кришкою зі слонової кості, а з іншого кінця прикріплявся срібний диск із маленькою дірочкою в центрі. Через неї і вдихали пари… Тхо розігрів трубку над лампою, акуратно поліруючи поверхню рукавом своєї зеленої куртки. Його друга половинка занурювала в коробочку срібні шпажки та витягала їх вже вкритими коричневим густим наркотиком, схожим на патоку. Цю масу вона тримала над вогнем – і вона густішала та шипіла; Сержант притиснув трубку до губ, вогонь нагрівав гладеньку поверхню чаші, на якій дружина розкатувала опіум, притримуючи лівою рукою чашу. І як же неймовірно вона з цим вправлялась! Уже через кілька секунд наркотик скочувався у маленьку кульку, розміром з горошину… Диму не було, весь відправився у легені цього маленького коричневого чоловічка. Очі його були напів заплющені, обличчя світилось блаженством… Сержант любив курити в тиші, тож я сидів мовчки, поки він сам не заговорив. Миготіння опіумної лампи лише поглиблювало темряву ззовні. Коричнево-жовте обличчя Тхо нагадувало мені химерну та вигадливу японську статуетку зі слонової кістки, а темрява навколо – чорний оксамит коробочки, в якій лежала ця статуетка. З місця, де я сидів, було видно передпліччя сержантової дружини, з сонним замилуванням я споглядав, як її маленькі вправні пальчики пораються з опіумом. М’яке світло відтіняло золотом її шкіру, і рука її виглядала вишукано та тонко. На мить я навіть забув про спеку при вигляді такої рембрантівської сцени. 📌Фрагмент зі спогадів британського джентльмена Джорджа Менінгтона, про його службу у складі Французького Іноземного легіону в Індокитаї на зламі 19-20 століть.

"Клуб дружби Радянського Союзу і Китаю". На портретах: Сталін, Ленін, Сунь Ятсен та Чан Кайші. Шеньян (Китай), 1946 рік. #Китай #СРСР #фото

За травень одразу дві важливі для постколоніального виміру новини: 📌28 травня Німеччина визнала свою провину за геноцид народів гереро та нама, здійснений в часи колоніального правління у Намібії (1884-1915). https://www.bbc.com/ukrainian/news-57281008?at_medium=custom7&at_custom4=38940270-BF96-11EB-A909-433A16F31EAE&at_campaign=64&at_custom3=BBC+News+Ukraine&at_custom2=facebook_page&at_custom1=%5Bpost+type%5D 📌27 травня президент Франції Еманюель Макрон, під час свого візиту до Руанди, визнав частину політичної відповідальності своєї країни за геноцид народності тутсі в цій країні у 1994 році. Хоча і зазначив, що "...у вбивць було не французьке обличчя". https://www.reuters.com/world/frances-macron-rwanda-reset-ties-survivors-expect-apology-2021-05-26/ #новини #стаття #Африка #Франція #Німеччина #Руанда #Намібія

📝Трохи роздумів про асиміляцію культури, деколоніалізм та право народів самим говорити від свого імені. ✍️"Накривати великою парасолькою" - такий цікавий вислів почув у інтерв'ю одного польського репортера, який пояснював деталі тривалого "гастрономічного протистояння" Південної Кореї та Китаю за кімчу - гостру мариновану страву з капусти. Якщо коротко, Китай все частіше позиціонує кімчу, як свою національну страву, аргументуючи це тим, що корейська діаспора проживає на теренах Піднебесної століттями. А тому, їх культура, як і культура інших народів Китаю, вже давно є складовою частиною "Китайського світу" (тобто умовної "парасольки"). https://www.bbc.com/news/world-asia-55129805 Думаю доречно буде порівняти цей випадок з іншою історією, яка хоча й не пов'язана зі Сходом, але все ж піднімає проблеми наслідків асиміляції культури, внутрішньої колонізації та потреби деколоніального повороту у мистецтві, культурі й гуманітаристиці. 📌Маємо на увазі дискусію навколо виставки картин Іллі Рєпіна у м. Хельсінкі (Фінляндія), куратори якої послідовно ігнорували місце України у творчості цього художника. Дійшло до того, що навіть у описах до картин з оригінальним назвами "Українка", "Запорожці пишуть листа турецькому султану" чи "Запорожець, що сміється", їх дійові особи стали "росіянами". 👇Цікава стаття про цю виставку за посиланням: https://lb.ua/culture/2021/05/14/484495_vistavka_riepina_gelsinki_myaka.html ✍️Є багато досліджень на тему того, як імперський простір асимілював, осмислював, перевідкривав та відтворював історію і культуру своїх (пост)колоній. Знаходячись у завідома виграшній позиції, "великі держави" розміщували (й досі розміщують) під свою "парасольку" надбання інших культур, епох, цивілізацій, вибірково наділяючи їх зручними для свого наративу рисами. І хоча ці питання більше дискутуються у контексті переосмислення історії Сходу й Африки (орієнталізму, заморської історії, деколоніалізму, постколоніалізму, тощо), вони актуальні для розуміння взаєозв'язку "колонія-метрополія" різних регіонів та епох. #роздуми #колоніалізм #постколоніалізм #деколоніалізм #асиміляція_культури #внутрішня_колонізація #Україна #мистецтво

⚡В 2016 році у Франції оголосили про створення Меморіалу жертвам рабства. В 2018 році, вже за президента Макрона, була створена робоча група з числа митців, суспільних діячів та чиновників, для розробки концепції меморіалу, що мав розміститись у паризькому саду Тюільрі. ✍️Сьогодні дискусія навколо проекту зайшла в глухий кут. Існують різні точки зору на шляхи деколонізації проблеми работоргівлі та переосмислення наслідків французького колоніалізму. 📌Цікаво спостерігати за розвитком цих подій, адже в Україні також точаться дискусії навколо різних наративів у висвітленні трагедій голокосту, другої світової та голодомору. В будь якому разі, колоніальний спадок є проблемою надзвичайно глибокою. А її шляхи вирішення є очевидними лише для тих, кого ця проблема мало обходить. #колоніалізм #новини #стаття #деколоніалізм #постколоніалізм #Франція https://www.rfi.fr/ru/%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%8F/20210510-%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB-%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC-%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%B2-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6%D0%B5-%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B9-%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B8-%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2

🐘Той момент, коли мамонт виявився османським бойовим слоном 17 століття. Але це ще не точно🤔 https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3240456-hto-priviv-na-bukovinu-bojovih-sloniv.html

🎥Один з промороликів до олімпіади у Токіо. Як на мене, це дуже крутий візуальний стиль, у якому можна впізнати чимало шедеврів японської графіки: https://www.youtube.com/watch?v=KjLfqX-gXZ0&ab_channel=MullenLoweFrance #Японія #олімпіада #відео #сумо #живопис #промо

✍️Цікавий вебінар про Хотинську війну 1621 року.

📷Афганістан часів другої англо-афганської війни 1878-1880 років. 📌Фото з групи "Хроніки прекрасної епохи": https://www.facebook.com/1093324994047813/posts/4288066851240262/?sfnsn=mo

Існує стала думка, що антрополог виступає як людина, котра "пише" чужу культуру. Автор пізнає Іншого і водночас самого Себе через текст. Транслювати побачене також можна не лише через науковий текст. На мою думку, "Печальні тропіки" Клода Леві-Строса, саме такий текст. Свій погляд на цей твір висловила Сюзан Зонтанг в есе "Герой нашого часу" (1963 р.). За посиланням переклад фрагменту цього тексту: https://telegra.ph/Geroj-nashogo-chasu-05-23 При бажанні можна купити собі можливість прочитати текст повністю :)

"І для кочівників і для сартів...". Реклама російських калошів на туркестанському базарі.