Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🖼️«Ранкова молитва», від швейцарського художника-орієнталіста Отто Пільни (1866-1936). У віці 19 років він здійснив свою першу подорож на Схід, самостійно подолавши шлях від Каїра до Тріполі. Його захоплювали пустельні ландшафти та культура бедуїнів, до караванів яких він згодом неодноразово повертався для пошуку натхнення. А близьке знайомство з османською владою Єгипту та розуміння місцевих звичаїв відкрили для Отто унікальну можливість – він став одним з тих небагатьох, кому дозволяли спостерігати й детально зображувати сцени з повсякденного життя та молитви жителів пустелі. #мистецтво #орієнталізм #Африка #Єгипет #бедуїни

🖼️"Свободу арабского народа не задушить!". Плакат роботи Віктора Корецького (1909-1998), радянського живописця українського походження, який був випущений у 1958 році, після чергового загострення арабо-ізраїльського конфлікту. #плакат #пропаганда #мистецтво

📚Інтерв'ю з президентом Асоціації україністів Японії, проф. Йошіхіко ОКАБЕ, про його дисертацію та нову книгу «Історія японсько-українських відносин 1915 – 1937 рр.». ✍️"...Після відвідування Донецька 2009 року я об’їздив Україну від сходу до заходу, де в часі подорожей чув від українців оповіді про те, що японці та українці об’єдналися й боролися проти радянської влади в таборах Сибіру після Другої світової війни. Це мене дуже зацікавило, і я почав шукати і знаходити деякі історичні записи щодо цієї теми. Зокрема йдеться про звіт 1936 року міністерства закордонних справ Маньчжоу-Ґо, держави-маріонетки Японії. Прочитавши його, я був дуже здивований змістом, адже йшлося про те, що японська влада в Маньчжурії детально дослідила й описала не лише українську історію та культуру, а й людські стосунки українців у Харбіні. Крім того, я знайшов мапу населення українців на Далекому Сході, складену МЗС Маньчжурії в 1936 році японською мовою. Цю мапу я публікую в своїй книжці..." #анонс #Японія #Україна #книга

📷Кебір Джамі (Велика Мечеть), затишна мечеть у м. Ларнака, на Кіпрі. Її спорудили ще у XVI ст., першочергово як католицьку церкву, що вже за османської влади стала мечеттю. У XVIII ст. її оригінальну споруду капітально перебудували з білого каменю у сучасний вигляд, за фінансування губернатора острову, паші Абу Бакра (1670-1758). Теперешній мінарет спорудили вже на поч. 1900-х. Сьогодні у путівниках її називають найдавнішою мечеттю острова, а також найбільш відкритою для відвідувачів і туристів. #фото #мечеть #Кіпр

🎥«Мурзілка в Африці» (1934), анімаційний фільм, створений на київський кінофабриці «Українфільм». Режисери – відомі українські живописці Євген Горбач та Семен Гуєцький; ✍️Головний герой анімації - енергійний піонер Мурзілка (герой однойменного дитячого журналу), який дізнається про важкі будні чорношкірої дівчинки Кане в Африці. Разом з другом-розумником (який в окулярах і з книгою) він летить на далекий континент, де з допомогою жирафи визволяє дівчинку з полону жорстоких колонізаторів, яких ви легко впізнаєте по корковим шоломам й бакенбардам. Небезпечні африканські хижаки та екзотичні пейзажі супроводжують Мурзілку у його пригодах. У фіналі ж колонізатора з’їдає крокодил, а Кане летить з радянськими дітьми на літаку в СРСР. Всі щасливо танцюють. 📌Переглянути анімацію можна за посиланням. #відео #колоніалізм #Африка #СРСР #Україна

🖼️"Кіт на столі", від Асано Такеджі (1900-1999), японського художника та випускника Кіотської школи мистецтв. #мистецтво #кіт #Японія

🖼️"Бімаранський релікварій", або "Скринька з Бімарана". Це золотий релікварій, на якому збереглось найбільш раннє зображення Будди в людській формі. ✍️Датується І ст. н.е. Релікварій знайшов брит. археолог Чарльз Массон у 1830-х, розкопуючи буддійські ступи у с. Бімаран, в районі Гандхара (тепер Схід Афганістану). Нині релікварій зберігається в колекції Британського музею. 🎥Більше про відкриття предмету та його значення, можна дізнатись у відео від співробітниці музею, д. Сушма Джансарі. https://www.youtube.com/watch?v=NZMqY3d-dQA #відео #артефакт #Афганістан #фото #буддизм

📸Ферман османського султана Агмеда ІІ (1643-1695), до неназваного по імені принца з родини Ґереїв й сераскера буджацьких ногайців, виступити на Молдавію супроти «ляхів та козаків» у випадку їхнього нападу. 18–27 квітня 1692 р. (1103 рік по гіджрі). Гарний зразок османського діловодства XVII ст., з колекція #ЦНБ_Вернадського. Експонується на нашій виставці #Хотин_1621 в #НМІУ у Києві. #фото #виставка #музей #бібліотека #Україна #Османська_імперія

🗺️Торгівельна мережа согдійців, таких собі "фінікійців Центральної Азії" 4-8 ст. н.е., на Шовковому шляху від Японського до Чорного й Середземного морів. Мабуть коректніше було би позначати тогочасні назви держав, але карта загалом good🙂 #карта #Шовковий_шлях #шляхи

📸Лама біля ступи, в околицях храму Гадан. Урга, Монголія. 1913. Фотограф Стефан Пассе. Колекція Альберта Канна. #фото

📸Масивний срібний кухоль з позолотою, роботи німецького майстра Петера Шенемарка, оздоблений сценами битви проти турків. ІІ пол. XVII ст. Колекція Скарбниці #НМІУ. Чудовий зразок, який ілюструє масове уявлення європейців про турецьку загрозу і османські типажі. Експонується на нашій виставці #Хотин_1621 в Києві. Фото зі сторінки музею. #фото #виставка #музей

🖼️Кримськотатарський світ у графіці Ніни Жаба (1875-1942). Художниця проживала в Криму з 1906 по 1924 рр., створивши кілька сотень мініатюр з пам’ятками архітектури й пейзажами півострова. Особливо теплими і атмосферними є її картини, що репрезентують повсякденне життя, побут та традиційну культуру кримських татар. Як жінці, їй був відкритий доступ до іншої сторони життя мусульманської родини – повсякденних клопотів, обрядів чи догляду за дітьми, які вона чудово представила у своїх акварелях. #мистецтво #Крим

📸«Китайські актори», від Лай Афонга - одного з перших китайських фотографів часів династії Цін. Комерційна фотографія в Китаї стала прибутковою індустрією після напливу європейських фотографів, що прагнули висвітлювали опіумні війни ІІ половини ХІХ ст. Дуже швидко китайські митці зрозуміли переваги нових візуальних технологій. Навчаючись у Фелічі Беато й Мілтона Міллера, вони почали відкривати свої майстерні, адаптуючи нові «західні» технології до власного культурного середовища. Цікаво, що перші фото китайські майстри друкували на місцевих матеріалах - шовку, слоновій кістці і камені. А використання нових швидко вписали у концепцію руху «Самозміцнення» (1860-і роки), метою якого було вивчення іноземних технологій та включення їх у китайське суспільство. 📌Більше читайте у інформативній статті про перших фотографів Китаю. #фото #Китай #стаття

Кіуті Нобуо був з числа японських військовополонених, що після Другої світової опинились у радянських таборах. Йому випала доля побувати і в Україні. А після тяжкого повернення додому ще й створити серію колоритних ілюстрацій про побачені місця й людей. Сьогодні ці роботи (з детальними коментарями) можна побачити на сайті, створеному його сином Масато: 📌Аматорський бейсбол в радянському таборі 📌Робота каменярем 📌Розлам льоду на Дніпрі 📌З угорськими полоненими «японолюбами» 📌В Україні родюча земля. Там багато картоплі 📌Як сказати, що хочеш у туалет? 📌Маленьке українське містечко Слов'янськ та соняхи 📌Німецький оркестр і японська класика 📌Лікарня в Дружківці (Донеччина) #Японія #Україна

📸«Золотий острів» на р. Янцзи. Дж. Томпсон. Сер. 1860-х. Шотландець Джон Томпсон був одним з перших "західних" фотографів у Китаї. Він прибув до Піднебесної ще в сер. ХІХ ст. та працював майже в один час зі знаменитим #Фелічі_Беато. Здійснюючи подорож вздовж р. Мін, Томпсон зафіксував сотні місцевих краєвидів, споруд та людей, захопивши європейську публіку екзотичними типажами далекого закутку світу. До кожного фото він додавав розгорнутий коментар, створивши одну з найбільших (і найперших) візуальних баз даних про цю країну та її мешканців. Джон Томпсон став у витоків документальної та комерційної фотографії, розпочавши шалений попит на фотокамери – технічну новинку, яка дуже швидко стала невід’ємним атрибутом подорожей на Схід. 📌Трохи детальніше про його альбом «Ілюстрації Китаю та його людей» (1873), читайте за посиланням.

🗺️Кілька цікавих робіт від Роберта М. Чапіна-молодшого, з деколоніальними мотивами 50-60 років, атмосферою Холодної війни та поглядом на "Третій світ", як поле для протистояння систем. Чапін більше 30 років малював карти для знаменитого "Нью-Йорк: TIME". Чимало його робіт пішли на першу сторінку і їх побачили мільйони людей по всьому світу. 📌"Два світи" (1950); "Червона загроза Південній Азії" (1951); "Час червоного Китаю" (1955); "Дві Африки" (1960); #карта #плакат #деколонізація #Холодна_війна

🎥Завершальна частина розмови, цього разу присвячена військовому мистецтву Кримського ханства та стереотипам, що постали навколо цієї теми. Вдалось записатись навіть з першого дублю🙂 #відео #Кримське_ханство https://www.youtube.com/watch?v=HgOxH6K4OiE&t=22s&ab_channel=%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85-Yol

Про різницю у поглядах на Хотинську війну 1621 року у Речі Посполитої та Османської імперії, а також про те, як наслідки цих подій сприймали різні її учасники у своїх писемних джерелах. Текст від колег з #НМІУ до нашої виставки "Битва під Хотином та доля Центрально-Східної Європи". #виставка #текст #МІСТ #Хотин_1621

🖼️Шкатулка для зберігання рукописів. Османська імперія, XVII ст. Колекція "Музею мистецтв" у Лос-Анджелесі, США. #експонат #музей #Османська_імперія

І знову для любетелів кіно: "Цей дощ ніколи не скінчиться". Документальна стрічка української режисерки Аліни Горлової, у якій розповідається про історію молодого волонтера "Червоного хреста" Андрія Сулеймана, сина сирійського курда та українки. Юнак народився у Сирії, але у підлітковому віці його родина змушена була тікати від війни в український Лисичанськ. У 2014 році війна прийшла і туди. Коли під час першої частини зйомок помер батького головного героя, родина вирішує поховати його в рідному місті Хасеке, у Сирії, а знімальна група наважується супроводжувати родину під час важкого шляху додому. Світова прем'єра стрічки відбулась у 2020 році в Амстердамі, на найбільшому фестивалі документального кіно IDFA, отримавши нагороду «Найкращий повнометражний фільм» в секції «Перша Поява». Поки якоїсь суб'єктивної оцінки цього кіно дати не можу, адже в український прокат стрічка має вийти весною 2022 року. Але на думку експертів - поки що це одна з найочікуваніших українських прем'єр року. Тож, чекаємо на вихід... Інтерв'ю з режисеркою та трейлер - за посиланнями: https://suspilne.media/182979-u-kievi-vidkrilasa-vistavka-golodomor-ocima-ukrainskih-hudoznikiv/ #кіно #анонс #інтервю #Сирія #Україна