Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📷І трохи чудових зразків традиційного кримськотатарського орнаменту #Орьнек, яким прийнято щедро оздоблювати посуд, одяг, прикраси й інші декоративні та побутові речі. Кожен геометричний і рослинний знак орнаменту має своє значення й трактування, а в композиції він "читається" як книга. 📌Фото нашої виставки "Орьнек. В мереживі Криму", що проходила в #НМІУ у 2019 році. Взято з фотоколекції голови правління ГО "Алєм" Есми Аджієвої; Фотограф Сергй Савченко; 🎥Предмети виготовлені різними майстрами Орьнек. Більше про їх роботу можна дізнатись на ютуб-каналі ГО "Алєм". #Україна #кримські_татари #ЮНЕСКО

⚡Сьогодні, 16 грудня, на 16-й сесії Міжурядового комітету з питань охорони нематеріальної культурної спадщини UNESCO, яке проходить у Парижі, елемент нематеріальної культурної спадщини України «Орьнек - кримськотатарський орнамент та знання про нього» внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Сердечно вітаємо всіх причетних☺️ #новини #кримські_татари #Орьнек #ЮНЕСКО #Україна https://www.facebook.com/110487026335488/posts/902823557101827/?sfnsn=mo

🎤Лекція «400 років визнання турками української нації: Хотинська війна за османськими свідченнями»; ✍️До нашої виставки #Хотин_1621 в #НМІУ відкривається лекторій. У настіпні місяці будемо організовувати цікаві заходи з фахівцями, які розкажуть про різні виміри Хотинської війни 1621 року. Розпочинається цикл з лекції українського сходознавця Олександра Галенка, який розкаже про ці знамениті події з османської перспективи. А саме про те, як османські джерела репрезентували українських козаків. 📌Чекаємо в НМІУ (Київ, Володимирська 2) 18 грудня у суботу, о 14.00; Деталі лекції за посиланням. #лекція #анонс

🖼️Панорами й вулиці Константинополя, у живописі австрійського художника Карла Кауфмана (1843 – 1905). #орієнталізм #мистецтво #Стамбул

І трохи актуальної погоди. 🖼️"Дощ в долині Ябакей", від Хашігучі Гойо. 1918. #мистецтво #Японія #погода

📷"Обличчя Будди", від Міхаеля Ямашито. Безтурботне обличчя з загадковою посмішкою - один з улюблених образів сучасного японського фотографа, що надихає його у багаторічній роботі в Азії. #фото #Будда

13 грудня виповнилось 95 років з народження українського орієнталіста Ярослава Дашкевича (1926-2010), автора численних праць про Великий степовий кордон та зв’язки українців зі «Сходом». Тут невелика стаття про менш відомі сторінки життя дослідника: його походження, ув’язнення в ГУЛАГу та захист дисертації вірменською мовою в Єревані. #стаття #текст #Україна #сходознавство

📙Державна архівна служба України та Галузевий державний архів Служба безпеки України презентували проект онлайн доступу до документів радянських репресій в Криму 1920-1940х рр. Десятки тисяч імен жертв, організаторів та виконавців терору, фото з особистих справ розстріляних доступні на офіційному порталі архівної служби: https://cutt.ly/pYYW6gB #архів #документи #Крим #репресії

Для поціновувачів кави й кавової культури: ✍️«У 1554 р. двоє сирійців відкрили у Константинополі першу в місті кав’ярню. Поставили зручні дивани й постелили килим. Незабаром їх заклад заслужив репутацію місця, де можна завести нові знайомства. Серед клієнтів було багато спудеїв, шанувальників науки, безробітних майстрів… любителів шахів, вчителів. За 50 років до того, кава вперше з’явилась в історичних джерелах. Батьківщина кави – Ефіопія. Саме тут у XV ст. почали збирати з диких дерев її врожай на продаж. Спеціально культивувати каву почали на терасових схилах у Ємені. І невдовзі, завдяки війнам й торгівлі, про новий напій дізнався весь Аравійський півострів і Середземномор’я. Іноді турецькі султани першим ділом будували в завойованому місті кав’ярню, щоб продемонструвати «цивілізованість своєї влади». У 1576 р. німецький учений Леонард Раувольф відвідав Алеппо і бачив, як група людей п’є «чорний, мов чорнило» напій: «Вони без остроги прикладалися вустами до китайської чашки, дуже гарячої, відпивали трохи й передавали по колу»... 📚Це невеликий уривок з книги «Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій», від американського історика Огюстіна Седжвіка. Книга присвячена тернистому шляху, що пройшла кавова культура від «орієнтальної екзотики» чи «турецького трунку», до винятково цінного товару у міжнародній торгівлі, важливого атрибуту нашого звиклого повсякдення. На прикладі кави, автор намагається показати чим є глобальна економіка і як віддалені континенти взаємопов’язані господарством та світовим поділом праці. 📌Замовити переклад українською (2021) можна на сайті видавництва «Лабораторія»: https://laboratoria.pro/products/kavalend-temna-imperiya-odniei-lyudini-ta-stvorennya-nashogo-ulyublenogo-narkotiku #книга #кава #чтиво #колоніалізм

Магічний листок гри "Ліла" з Індії 🇮🇳. Дуже миленькі змійки 🐍.

І трохи ранкового до сніданку: ✍️«Ось ви прокинулися вранці, йдете в душ, берете губку – її зробили на островах у Тихому океані. Дістаєте з полиці мило – його зварив француз. Йдете на кухню й робите каву – її виростили у Південній Америці. Може ви любите чай? Його зібрав китаєць. Віддаєте перевагу какао? Його привезли з Західної Африки. Потім ви смажите тости – пшеницю виростив англомовний фермер (не збудьте пекаря). Ваш сніданок об’їхав пів світу…». Мартін Лютер Кінг. #цитата

📷Коли писемні традиції різних епох зустрічаються в одному місці. Нігерія, 1970-і. Фото з «африканської серії» знаменитого Пола Алмасі (1906-2003). #фото #Африка #Нігерія

🖼️Російсько-Японська війна 1904-1905 років у альбомі-щоденнику українського художника-баталіста Миколи Самокиша (1860-1944); ✍️З 1904 р. М. Самокиш провів 7 місяців у Маньчжурії, супроводжуючи на лінії фронту Ніжинський драгунський полк, паралельно відправляючи замальовки бойових дій до журналу «Нива». Вже у 1908 році свої суб’єктивні враження про Далекий Схід і війну з Японією він виклав у окремому альбомі акварелей та малюнків пером, що супроводжувались коментарями й поясненнями подій. 📌Альбом можна завантажити за посиланням. #Японія #Україна #мистецтво

🖼️«Ранкова молитва», від швейцарського художника-орієнталіста Отто Пільни (1866-1936). У віці 19 років він здійснив свою першу подорож на Схід, самостійно подолавши шлях від Каїра до Тріполі. Його захоплювали пустельні ландшафти та культура бедуїнів, до караванів яких він згодом неодноразово повертався для пошуку натхнення. А близьке знайомство з османською владою Єгипту та розуміння місцевих звичаїв відкрили для Отто унікальну можливість – він став одним з тих небагатьох, кому дозволяли спостерігати й детально зображувати сцени з повсякденного життя та молитви жителів пустелі. #мистецтво #орієнталізм #Африка #Єгипет #бедуїни

🖼️"Свободу арабского народа не задушить!". Плакат роботи Віктора Корецького (1909-1998), радянського живописця українського походження, який був випущений у 1958 році, після чергового загострення арабо-ізраїльського конфлікту. #плакат #пропаганда #мистецтво

📚Інтерв'ю з президентом Асоціації україністів Японії, проф. Йошіхіко ОКАБЕ, про його дисертацію та нову книгу «Історія японсько-українських відносин 1915 – 1937 рр.». ✍️"...Після відвідування Донецька 2009 року я об’їздив Україну від сходу до заходу, де в часі подорожей чув від українців оповіді про те, що японці та українці об’єдналися й боролися проти радянської влади в таборах Сибіру після Другої світової війни. Це мене дуже зацікавило, і я почав шукати і знаходити деякі історичні записи щодо цієї теми. Зокрема йдеться про звіт 1936 року міністерства закордонних справ Маньчжоу-Ґо, держави-маріонетки Японії. Прочитавши його, я був дуже здивований змістом, адже йшлося про те, що японська влада в Маньчжурії детально дослідила й описала не лише українську історію та культуру, а й людські стосунки українців у Харбіні. Крім того, я знайшов мапу населення українців на Далекому Сході, складену МЗС Маньчжурії в 1936 році японською мовою. Цю мапу я публікую в своїй книжці..." #анонс #Японія #Україна #книга

📷Кебір Джамі (Велика Мечеть), затишна мечеть у м. Ларнака, на Кіпрі. Її спорудили ще у XVI ст., першочергово як католицьку церкву, що вже за османської влади стала мечеттю. У XVIII ст. її оригінальну споруду капітально перебудували з білого каменю у сучасний вигляд, за фінансування губернатора острову, паші Абу Бакра (1670-1758). Теперешній мінарет спорудили вже на поч. 1900-х. Сьогодні у путівниках її називають найдавнішою мечеттю острова, а також найбільш відкритою для відвідувачів і туристів. #фото #мечеть #Кіпр

🎥«Мурзілка в Африці» (1934), анімаційний фільм, створений на київський кінофабриці «Українфільм». Режисери – відомі українські живописці Євген Горбач та Семен Гуєцький; ✍️Головний герой анімації - енергійний піонер Мурзілка (герой однойменного дитячого журналу), який дізнається про важкі будні чорношкірої дівчинки Кане в Африці. Разом з другом-розумником (який в окулярах і з книгою) він летить на далекий континент, де з допомогою жирафи визволяє дівчинку з полону жорстоких колонізаторів, яких ви легко впізнаєте по корковим шоломам й бакенбардам. Небезпечні африканські хижаки та екзотичні пейзажі супроводжують Мурзілку у його пригодах. У фіналі ж колонізатора з’їдає крокодил, а Кане летить з радянськими дітьми на літаку в СРСР. Всі щасливо танцюють. 📌Переглянути анімацію можна за посиланням. #відео #колоніалізм #Африка #СРСР #Україна

🖼️"Кіт на столі", від Асано Такеджі (1900-1999), японського художника та випускника Кіотської школи мистецтв. #мистецтво #кіт #Японія

🖼️"Бімаранський релікварій", або "Скринька з Бімарана". Це золотий релікварій, на якому збереглось найбільш раннє зображення Будди в людській формі. ✍️Датується І ст. н.е. Релікварій знайшов брит. археолог Чарльз Массон у 1830-х, розкопуючи буддійські ступи у с. Бімаран, в районі Гандхара (тепер Схід Афганістану). Нині релікварій зберігається в колекції Британського музею. 🎥Більше про відкриття предмету та його значення, можна дізнатись у відео від співробітниці музею, д. Сушма Джансарі. https://www.youtube.com/watch?v=NZMqY3d-dQA #відео #артефакт #Афганістан #фото #буддизм