Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🎥Завершальна частина розмови, цього разу присвячена військовому мистецтву Кримського ханства та стереотипам, що постали навколо цієї теми. Вдалось записатись навіть з першого дублю🙂 #відео #Кримське_ханство https://www.youtube.com/watch?v=HgOxH6K4OiE&t=22s&ab_channel=%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85-Yol

Про різницю у поглядах на Хотинську війну 1621 року у Речі Посполитої та Османської імперії, а також про те, як наслідки цих подій сприймали різні її учасники у своїх писемних джерелах. Текст від колег з #НМІУ до нашої виставки "Битва під Хотином та доля Центрально-Східної Європи". #виставка #текст #МІСТ #Хотин_1621

🖼️Шкатулка для зберігання рукописів. Османська імперія, XVII ст. Колекція "Музею мистецтв" у Лос-Анджелесі, США. #експонат #музей #Османська_імперія

І знову для любетелів кіно: "Цей дощ ніколи не скінчиться". Документальна стрічка української режисерки Аліни Горлової, у якій розповідається про історію молодого волонтера "Червоного хреста" Андрія Сулеймана, сина сирійського курда та українки. Юнак народився у Сирії, але у підлітковому віці його родина змушена була тікати від війни в український Лисичанськ. У 2014 році війна прийшла і туди. Коли під час першої частини зйомок помер батького головного героя, родина вирішує поховати його в рідному місті Хасеке, у Сирії, а знімальна група наважується супроводжувати родину під час важкого шляху додому. Світова прем'єра стрічки відбулась у 2020 році в Амстердамі, на найбільшому фестивалі документального кіно IDFA, отримавши нагороду «Найкращий повнометражний фільм» в секції «Перша Поява». Поки якоїсь суб'єктивної оцінки цього кіно дати не можу, адже в український прокат стрічка має вийти весною 2022 року. Але на думку експертів - поки що це одна з найочікуваніших українських прем'єр року. Тож, чекаємо на вихід... Інтерв'ю з режисеркою та трейлер - за посиланнями: https://suspilne.media/182979-u-kievi-vidkrilasa-vistavka-golodomor-ocima-ukrainskih-hudoznikiv/ #кіно #анонс #інтервю #Сирія #Україна

"Каннон грає з місяцем". Фото з місячного затемнення, яке спостерігали біля статуї Хейва Каннон, в Нірасакі. Японія, 19.11.2021.

🎥Поціновувачів кіно може зацікавити. 30 листопада буде відкриття фестивалю "Ізраїль: шість чуттів Сходу-2021". На ньому анонсовано онлайн-перегляд цікавого документального фільму «Арабське кіно», про кінокультуру і творчість Близького Сходу минулих десятиліть. А також - документальну стрічку про життя і культуру євреїв у арабських країнах та Ірані. 📌Реєстрація за посиланням: https://211floor.com/stream/dokumentalnii-film-arabske-kino?fbclid=IwAR04qydLfdaHllQdr7q5Y0AQmySvene3LmSmJDI_wMlG9X8ob7QV5_r5Amc #кіно #анонс

Приєднаюсь до конь'юктури і запощу "qr-код Кримського ханства": ✍️Печатка хана Мехмеда І Ґерая. З ярлика 1515 р., який звільняв жителів фортеці Кирк-Ор (Чуфут-Кале) від податків і повинностей. Оригінал зберігається в відділі рукопису #ЦНБ_Вернадського. В даний момент експонується на нашій виставці "Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи", в #НМІУ. 📌Виставка триватиме майже до квітня 2022 р., тож запрошую🙂. #Хотин_1621 #МІСТ #Кримське_ханство #Ґераї

🎥Запросили сказати кілька слів про український вимір історії татар-липків. Формат для мене був новий, тому трохи розгубився. Але, не зважаючи на кілька випадкових обмовок, впорались з першого дубля🙂 #татари_липки #Литва #Україна #Польща #Білорусь https://www.youtube.com/watch?v=Mv4hUMSY47U&t=746s&ab_channel=%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85-Yol

🖼️Тепла осінь цього року – найкращий час для мрійливих пейзажів від Міямото Шуфу (1950 р. н.), одного з найкращих майстрів деревориту у сучасній Японії. Чудово, що японські митці бачать свою культуру живим і динамічним явищем, яке постійно розвивається та вдосконалюється, при цьому не втрачаючи традиційних сенсів. Це не застиглий у часах Хокусая чи Хіросіге «напівфабрикат», який «дістають з полиць» на національні свята. А навпаки активно практикують, подібно до традиційного мистецтва деревориту (ксилографії, або ж кольорової гравюри на дереві), у якому вже багато років працює Міямото Шуфу. #мистецтво #Японія #гравюра #настрій

🎙️Разом з другом і колегою Ярославом завітали на «Громадське радіо». Говорили з ведучим Василем Шандро про виставку «Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи», що зараз проходить в Національному музеї історії України. Через оригінальні артефакти й документи ми намагались показати суб’єктивний погляд та мотивацію кожного з учасників цих подій, а також зрозуміти те, як Хотинська битва переосмислювалась у історичних традиціях наступних поколінь: мемуарах її учасників, козацьких літописах Величка й Грабянки чи османській хроніці Мустафи Наїми. 📌Запис ефіру можна прослухати за посиланням. #Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ #виставка #інтервю #радіо

⚡Кримськотатарський традиційний орнамент "орьнек" пройшов важливу проміжну ланку на шляху до внесення у Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Про це кореспонденту "Укрінформ" повідомила керівник громадської організації «Алєм» Есма Аджієва. Деталі за посиланням: #новини #орьнек #кримські_татари #Україна https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3351714-krimskotatarskij-ornek-rekomenduvali-vnesti-u-spisok-unesko.html

📝Кому цікаво, зараз на польському Підлящщі проживає найчисельніша група польських татар, яких загалом у цій країні близько 2.5 тис. Хоча їх община згадується в околицях Бохонік ще з XV ст., по-справжньому велику групу «татар магометан» тут оселив король Ян ІІІ Собеський після Польсько-Турецької війни 1672-1676 рр. З тих самих часів в регіоні з’явився "Татарський шлях" - дорога, вздовж якої розташовувались місцеві господарства (фільварки) служивих татар XVII-XVIII ст. На 1939 рік місцева мусульманська община була вже досить невеликою. Але після ІІ світової війни сюди знову почали прибувати татари-мусульмани з різних регіонів Польщі, адже саме на Підлящщі залишились найдавніші татарські мечеті й кладовища – осередок духовного життя польських мусульман. 📷Кілька сучасних фото «Татарського шляху» на Підляшші – 10 кілометрів туристичного маршруту зі скансеном, фестивалем та історичними татарськими пам’ятками. #татари_липки #фото #Польща

В контексті обговорення нового загострення міграційної кризи на Білорусько-Польському поліссі, кілька днів тому напівсерйозно дослідники згадали про багатовікові традиції прийняття «мусульманських біженців» на землях колишнього Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, маючи на увазі #татар_липків. Вже сьогодні натрапив на новину про те, що Ахмеда, сирійця, який загинув під час спроби перетнути білорусько-польський кордон (переплисти Західний Буг), поховали на старому татарському мізарі біля с. Бохоніки. Організацію служби взяла на себе місцева мусульманська умма польських татар. Для багатьох (неполяків) це стало несподіванкою – в Бохоніках живуть якісь місцеві мусульмани? І як довго? #Польща https://www.fakt.pl/wydarzenia/polityka/kryzys-na-granicy-polsko-bialoruskiej-pogrzeb-imigranta-w-bohonikach/q3glx24

Мандрівний лама. Монголія поч. ХХ ст. Постійно перебував у дорозі. На подібних лам розповсюджувалася заборона володіти майном більшим, ніж те, що поміститься у похідну торбину.. Інколи займалися екзорцизмом і мантикою через спілкування з духами або божествами, які розповідали про майбутнє.

🖼️Фаусто Зонаро (1854-1929), ще один італійський художник-орієнталіст, який вирішив переїхати жити у Стамбул після прочитання тревелогу «Константинополь» (1877) Едмондо де Амічіса. 📌З 1892 року він мешкав разом з дружиною в районі Пера (суч. Бейоглу), європейської частини Стамбулу, де налагодив контакти з двором османського султана. Його роботу «Імператорський полк Ертугрула на Галатському мосту» (1901) придбав навіть султан Абдул Хамід ІІ, що згодом принесло Фаусто Зонаро посаду придворного живописця. #мистецтво

🖼️І кілька робіт вже згаданого вище італійського художника-орієнталіста Чезаре Бізео (1843-1909), автора ілюстрацій до другого видання тревелогу «Константинополь», Едмондо де Амічіса. ✍️На запрошення Ісмаїла-паші (Хедива й модернізатора Єгипту) Чезаре Бізео у 1870 році працював над оздобленням палаців та громадських будівель Александрії та Каїру. Результатом його наступних поїздок в Північну Африку стали полотна з колоритними панорамами Марокко та Єгипту: 📌Арабський ринок 📌Східна танцівниця 📌Караван бедуїнів 📌Околиці Каїру #мистецтво

✍️«В Константинополі не може бути сумнівів, навіть самий недовірливий мандрівник впевнений у ньому. Там кожен зачарований, і зовсім не через його величне минуле чи свою звичку захоплюватись. У цього міста є своя універсальна й суверенна краса, що вражає поета й археолога, посла й торговця, принца й матроса, сіверянина та мешканку півдня. Це найпрекрасніше місце на Землі, весь світ так вважає…». 📝Короткий уривок з «Константинополя» (1877), одного з найпопулярніших тревелогів про столицю Османської імперії. Його написав італійський відставний офіцер, репортер та письменник Едмондо де Амічіса (1846-1908). Цілі покоління художників, письменників та мандрівників надихались його ностальгічними образами «старого Стамбулу» ХІХ століття. А Орхан Памук та Умберто Еко радили неодмінно читати цю книгу перед візитом до величного міста. Едмондо де Амічіса потрапив до війська у 16 років, але доля не зробила з нього полководця. Поразка італійської армії при с. Кустоца спонукала покинути службу й почати писати мемуари. Вже у 1870 році він налагодив співпрацю з авторитетною римською газетою «La Nazione», де публікував свої подорожні записки з Марокко, Іспанії, Туреччини та Франції. 📖Книга «Константинополь» побачила світ у 1877 році й стала великим успіхом автора за межами Італії. Її одразу перевидали кількома мовами (французькою, англійською), а вже до другого італійського видання шикарні ілюстрації створив художник-орієнталіст Чезаре Бізео, приятель Амічіса по мандрівкам у Північну Африку. 📌«Константинополь» англійською мовою (1896) можна прочитати й завантажити тут: https://ia800900.us.archive.org/22/items/constantinople01amicgoog/constantinople01amicgoog.pdf

Інтерв'ю про археолога Нінель Бокій, одну з першовідкривачів відомої Золотоординської пам'ятки XIV ст. у с. Торговиця (Кіровоградська область України), де згодом розкопали золотоординську баню (хахам), керамічний водогін, могильник та скарби ханських монет. На пам'ятку натрапили під час пошуків місця битви на Синіх Водах 1362 р.: "...Нінель Михайлівна намагалася шукати ті місця, де гіпотетично могли бути залишки або цієї битви, або поховань. Багато спілкувалися з місцевими людьми, і вони розповідали про знайдені кістки під час земляних робіт... Фактично тиждень не було результатів, аж поки на схилі річки Синюха ми відкрили перше поховання... А потім ми знайшли інше поховання, де лежала купка монет: дві срібні та вісім мідних, зелених від часу. На срібних ми помітили арабські письмена, це були імена Джучидских ханів Золотої Орди. Це були монети Хана Навруза, кінець 50-х років ХIV-го століття..." https://suspilne.media/179640-zitta-navpomacki-ak-zivut-nezraci-u-kropivnickomu/ #археологія #Золота_Орда

Цікаве інтерв'ю про археолога Нінель Бокій - одну з першовідкривачів знаменитої Золотоординської пам'ятки XIV століття у с. Торговиця (нині Кіровоградська область України), де згодом була розкопана золотоординська баня (хахам), водогін, могильник та скарби ханських монет. На саму пам'ятку натрапили під час пошуків місця битви на Синіх Водах: "...Нінель Михайлівна намагалася шукати ті місця, де гіпотетично могли бути залишки або цієї битви, або поховань. Багато спілкувалися з місцевими людьми, і вони розповідали про знайдені кістки під час земляних робіт... Фактично тиждень не було ніяких результатів, аж поки буквально на схилі річки Синюха ми відкрили перше поховання... А потім ми знайшли інше поховання, де лежала купка монет: дві срібні та вісім мідних, зелених від часу. На срібних ми помітили арабські письмена, це були імена Джучидских ханів Золотої Орди. Це були монети Хана Навруза, кінець 50-х років ХIV-го століття..." https://suspilne.media/179640-zitta-navpomacki-ak-zivut-nezraci-u-kropivnickomu/ #стаття #інтервю #археологія #Золота_Орда

Комуністична партія Китаю прийняла резолюцію, у якій підсумувала свої основні історичні досягнення та озвучила цілі на майбутнє. Резолюція також утвердила статус Сі Цзіньпіна в ролі "Великого Керманича", прирівнявши його до Мао Цзедуна та Ден Сяопіна. https://www.bbc.com/news/world-asia-china-59229935 #новини #Китай