Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🎥І трохи про образ "іншого" через призму ранньомодерних джерел. Цікава лекція від Андрія Бовгирі про образи "турка" й "татарина" у писемних джерелах 17 - поч. 18 ст. Зокрема - козацьких літописах "Самовидця", Григорія Граб'янки та Самійла Величка. #відео #лекція #Україна https://www.youtube.com/watch?v=JKjkgn7Hcn4

🖼Трохи османської естетики «доби тюльпанів». Знаменитий фонтан султана Агмеда ІІІ в Стамбулі (біля воріт палацу Топкапи), від фотостудії «Robertson & Beato» (Феліче Беато та Джеймса Робетсона). Альбом «Фотографії Криму та Константинополя» (1855). Чудове й сміливе для свого часу поєднання традиційних османських мотивів та французьких модних трендів у своєрідне «османське рококо». #фото #Османська_імперія #Стамбул #Туреччина

Французька ескадра у Балаклаві (1855), від Жана Батиста Анрі Дюран-Браже (1814-1879), французького офіцера, художника-мариніста та фотографа. В юності він служив на флоті офіцером. Ходив морем до Алжиру, Єгипту та вздовж атлантичного узбережжя Африки. Приймав участь у поверненні праху імператора Наполеона з о. Св. Єлени. Вивчаючи живопис, паралельно захопився «новомодним» мистецтвом фотографії. Малював морські битви й пейзажі для французького адміралтейства. Коли у 1853 р. вибухнула Східна (Кримська) війна, художника закріпили до французької ескадри у Чорному морі, де він складав плани фортець і укріплень, робив замальовки узбережжя. Загалом, Кримська війна стала чи не першим військовим конфліктом, який висвітлювався в найдрібніших деталях. Уявіть, що лише у часи Кримської війни на півострові перебували аж 15 фото-кореспондентів. Серед них були і Феліче Беато, Роджер Фентон та Джеймс Робертсон, про яких на цьому каналі згадую досить часто. #фото #мистецтво #Крим #Кримська_війна_1853

⚡«Світ міфів та шаманізм у ненців». Цікава лекція у галереї «Дукат», від Віталія Щепанського, релігієзнавця, кандидата філософських наук. ✍«...За своїм традиційним віруванням ненці – анімісти. Вони вірять у всюдисущу присутність духів: покровителів тварин, тундри, гір, річок, озер, океану. Для ненців дерева й каміння – не просто природні форми, а радше живі істоти, які мають власну свідомість та здатні передавати мудрість людям – але тільки якщо уважно слухати. Оповідачем і медіатором між світом людей, духів, тварин, рослин і ландшафтів виступає шаман. У міфологічному всесвіті ненців все пов’язане між собою та перебуває у гармонії, якщо людина не завдає навколишньому світу надмірної шкоди...». https://facebook.com/events/s/%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F-%D1%89%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D0%B2%D1%96/392437576838013/ #анонс #лекція #офлайн

🎙Sabalar hayır! Поки п’єте ранкову каву sabah qahvesi, пропоную послухати моє інерв'ю на "Радіо культура" про кавову традицію кримських татар та обставини створення облікової кати цього елементу. Майже 40 хвилин обговорюємо соціальну роль цього чудового напою, який за століття свого побутування в Криму здобув так багато культурних контекстів. #інтервю #радіо #кава #Крим #кимські_татари https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3774489

☕Кавова культура для кримських татар – це частина живої й самобутньої традиції, яка вже багато поколінь допомагає підтримувати родинні та дружні зв’язки, зберігати власні традиції й ідентичність. Не дивно, що за століття побутування кави в Криму процес її споживання збагатився власними соціальними та культурними сенсами. Затвердження цього елементу – важливий інструмент не лише документування, але й охорони культурної спадщини корінного народу України. Дуже радий, що разом з Есмою Аджієвою зміг стати співавтором цієї облікової карти. Від ідеї до подання облікової карти ми пройшли довгий шлях збору й запису «кавових історій» серед носіїв культури, а також підготовки документації. Дякую всім, хто долучився до цього процесу. Далі вас чекає багато цікавого. #кава #кримські_татари #Крим #Україна

⚡«Кавова культура кримських татар» та «Агир ава ве Кайтарма – традиційний танець кримських татар» поповнили Національний інвентар, що представляє культуру корінних народів України. Ініціатором подання на розгляд елементів нематеріальної культурної спадщини виступила команда ГО «Алєм» та її голова Есма Аджієва. Елементи отримали схвалення Експертної Ради з питань нематеріальної культурної спадщини і були підписані т.в.о. міністра Культури та інформаційної політики України👇

⚡️Анонс цікавої лекції від Михайла Якубовича, українського дослідника й автора перекладу смислів Корану українською мовою. Захід в рамках виставки «Корани, що пережили депортацію». Наскільки зрозумів з анонсу, формат події змішаний: відвідувачі офлайн, лектор онлайн. #анонс #лекція https://facebook.com/events/s/%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B8%D0%BD-%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE/367977079417481/

Sabalar hayır! Ще трохи кримськотатарських домашніх солодощів до кави від друзів. У продовження до попереднього поста про молочний цукор sütlü şeker (сутлю шекер): https://t.me/orientalistnotes/3455 П.С. Кавовий посуд - робота майстрині Марини Курукчі. #кава #кримські_татари #Крим

📷Друзі надіслали трохи фото зі «східної» колекції Лувру. Керамічні кахлі та посуд переважно з Ірану, Туреччини, Месопотамії, Сирії. Речі достатньо відомі, адже публікувались у наукових/популярних виданнях. #фото #музей #Лувр

Колеги на регулярній основі організовують чудовий семінар з історії Криму та Причорноморʼя. ⚡️Цього разу буде розмова про нову книгу Дмитра Вирського "Війна на Півдні: хроніки степового прикордоння України (ХVI – середина XVII ст.)" . 📌 1 березня 18:00 Join Zoom Meeting https://us02web.zoom.us/j/73330657487... Meeting ID: 733 3065 7487 Passcode: 7AWnmh #анонс #онлайн #Крим #Україна

📷Бахчисарай та його жителі, на листівках початку 20 ст. #Крим #Бахчисарай #Україна #кримські_татари

Про переклад Ібн Фадлана, за який згадував: https://t.me/orientalistnotes/2719

📕«Антологія літератур Сходу» (1961). Українські переклади з азербайджанської, турецької, арабської, китайської, корейської, індонезійської, перської, бенгальської, гінді та інших «східних» мов, зроблені або видані у Харкові. ✍️Упорядником, автором вступної статті та приміток був знаковий український сходознавець Андрій Ковалівський (1885-1965), про якого вже згадував у контексті перекладу подорожі Агмеда Ібн-Фадлана до Волзької Булгарії у 10 ст. Вступна стаття до видання цінна навіть сама по собі, як нарис про історію українського осередку орієнтальних досліджень у Харкові в імперський та радянський час. Окремі твори (зокрема деякі «сучасні пісні народів Сходу») очевидно містять ідеологічну складову, яка вимагалась для того, щоб видання побачило світ. Зокрема – це т.з. корейська «народна пісня», яка прославляє Л. Толстого, Маркса і комунізм. Але в цілому видання цінне й знакове, адже зібрало антологію українських перекладів зі «східних мов» класичних творів і фольклору. #книга #текст #чтиво

🗺Крим на карті «Північні території Османської імперії». Стамбул, поч.19 ст. Це одна з перших османських карт, які Порта підготувала на основі новітніх методів картографування. ✍Наприкінці 18 ст. посилюється інтерес до картографування володінь Османської держави серед «західних» імперій. Безперечно, на це впливало їх суперництво у «східному питанні». Саме тому, найперші сучасні карти володінь султана були створені на замовлення російського, французького, британського уряду, з метою оновити існуючу інформацію про регіон, його ландшафт, населення, господарство, тощо. Від цього залажало й планування та стратегія на випадок війни (з османами, або ж між собою).Османи не стояли осторонь процесу модернізації. Саме так і з’явилась ця карта, надрукована в районі Ускюдар (Стамбул). Найближчі місяці буду більше писати про картографування Криму у 19 ст. в контексті Кримської війни 1853 р. Плануємо з колегами виставку в #НМІУ, тож слідкуйте за тегом #Кримська_війна_1853 #карта #Османська_імперія #Крим

📷«Кинджал Топкапи» 18 ст., зі скарбниці османських султанів. Подарунок для перського шаха, який так і не презентували. Фото з моїх подорожей Туреччиною. ✍У 1746 р. на замовлення султана Махмуда І стамбульські майстри виготовили коштовний кинджал, який відправили володарю Персії Надір-шаху на знак примирення. На шляху до Персії османське посольство отримало звістку про те, що Надір-шах загинув від рук заколотників в Хорасані. Тож їм нічого не залишалось, як повернутись до Стамбулу. Кинджал вкритий діамантами та крупними смарагдами з Колумбії. Оздоблений емаллю, золотом, композиціями з троянд та фруктів. Ручка кинджала має вбудований англійський годинник. Цей статусний і символічний подарунок є одним з найцінніших у скарбниці палацу Топкапи. Він став дуже популярним після виходу фільму «Топкапи» (1964), головні герої якого планували пограбування палацу заради цього ска. #фото #музей #експонат #Османська_імперія #Стамбул #Персія

🖼«Алупка», літографія від видавництва Еміля Берндта (Verlag v. Emil Berndt), Одесса-Лейпциг. ✍Еміль Берндт (помер у 1908 р.) – видавець німецького походження, який працював у Одесі. Він володів відомою книжковою крамницею в місті, але гравюри, літографії й ілюстрації для книжок друкував в Лейпцигу. На літографії з видом Алупки можна помітити купол і мінарет вже неіснуючої мечеті, яка була збудована у 1834 р. за проєктом Філіппа Ельсона (1793-1867), відомого англійського архітектора на російській службі (він дуже багато чого будував в Криму у цей час). За стилістикою мечеть відрізнялась від традиційної кримськотатарської й була більш подібною до Поволзьких. Олекса Гайворонський писав, що мечеть припинали існувати у 1927 р. – вона сильно постраждала від землетрусу й була розібрана на будівельні матеріали радянською владою. #Крим #Україна #мистецтво

🖼Орієнтальні типажі у творчості французького художника Жозефа-Марі Вієна (1716-1809). Вони виконані в т.з. античному стилі, або ж «на давньогрецький манер». У цій серії різноманітних народів та їх костюмів є також відоме зображення «татарського принца» (кримськотатарського аристократа) початку 18 століття. #мистецтво #кримські_татари

Вітаю колег з чудовим виданням! 📚«Мистецтво країн Азії та ісламського світу» - каталог Музею Ханенків, в якому підібрано близько 150 яскравих експонатів із великої колекції. За останні роки музейники не лише уточнили атрибуцію відомих артефактів, але й переосмислили концепцію репрезентації «Сходу» в музеї: ✍«В українських музеях донині називають «східними» культури та артефакти, які географічно не завжди походять зі сходу щодо України. Наприклад турецькі, кримськотатарські, сирійські, єгипетські, балканські колекції. «Схід» позначав не так географічну, як культурну належність цих колекцій до «інших» - чужих, неєвропейських – культур… У 2000-х роках музей здійснив дрейф від визначення «східна колекція» до поняття «азійська колекція»… У цьому виданні... ми відійшли від традиції бінарного протиставлення «Захід» - «Схід», «європейське» - «азійське». Ми розглядаємо музейні артефакти як складові великих цивілізаційних комплексів – «Азії» та «ісламського світу...». #музей #текст #книга