Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
الذهاب إلى القناة على Telegram
Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході. Часто ділюсь актуальним про свої дослідження Криму, історію кримських та польсько-литовських татар.
إظهار المزيد1 806
المشتركون
لا توجد بيانات24 ساعات
-37 أيام
-530 أيام
أرشيف المشاركات
⚡Колеги продовжують семінар з історії Криму та Північного Причорноморʼя на регулярній основі. Приєднуйтесь:
👇Конференція в Zoom:
https://us02web.zoom.us/j/73330657487?pwd=djFTREVPcHRwSCtEUkFqSjJLV1liUT09
Ідентифікатор конференції: 733 3065 7487
Код доступу: 7AWnmh
#лекція #онлайн #Крим #анонс
🌙Більше року на виставці «MİRAS. Спадщина» експонувався чудовий рукопис з колекції партнерів виставки – Національної бібліотеки ім. В. Вернадського. Це «Світочі зіслання й таємниці тлумачення», тафсір (тлумачення Корану) відомого середньовічного мусульманського вченого аль-Байдауві. Його переписали в Криму у 1823 р. Зробив це мулла Абд аль-Барі Ахмад Ефенді в «медресе Менглі Ґерея» - знаменитому Зинджирли-медресе у Салачику, передмісті Бахчисарая. Цікаво, що переписувач на одній зі сторінок залишив додаткові замітки про отримані на зберігання книги, а також відомості про народження членів власної родини. А саме: Гані (рабі аль-ахір 1263); Аміна (11 рамадана 1266); Аїша (16 рабі аль-ауваль 1269); Ахмад (21 ша’бана 1270). Цей тафсір – чудовий свідчення багатої інтелектуальної культури кримських татар. Атрибуція тафсіру Михайла Якубовича.
📌Якщо ви якимось дивом за цей час ще не були на виставці «MİRAS. Спадщина» - запрошую відвідати Скарбницю Національного музею історії України🙂
#Крим #кримські_татари #музей
🌷Орієнтальна ботаніка від Маріанни Норт (1830-1890), відомої британської дослідниці, мандрівниці й художниці, яка «полювала» на «заморські екзотичні рослини» на 6 континентах нашої планети.
✍З юності Маріанна Норт вивчала музику й живопис, а також любила мандрувати разом з батьком по Європі, Єгипту й Сирії. Після його смерті художниця отримала спадщину, яка дозволила подорожувати світом, досліджуючи флору. Протягом 1871-1885 рр. вона відвідала Ямайку, Чилі, Японію, Індію, Борнео, Яву, Цейлон (Шрі-Ланку), Південну Африку, Австралію та Нову Зеландію, створивши більше 800 картин з видами різноманітних рослин та пейзажів. Усі ці картини передала знаменитому "Королівському ботанічному саду К’ю", профінансувавши відкриття у ньому окремої галереї. Хто цікавиться ботанікою у контексті «заморських експедицій», раджу читати «Щасливе життя» - спогади/тревелог Маріанни Норт:
https://archive.org/details/recollectionsofh01nortuoft/page/n7/mode/2up
Repost from Обранці духів ✙
Отримав у подарунок від пана Юрія Завгороднього і Анастасії Стрєлкової ось таку чудову книгу. Всіх авторів знаю особисто. Був присутній на багатьох семінарах, де обговорювалися теми, що подані у змісті. Дуже тішусь, що незважаючи на війну такі праці зʼявляються. Тираж 100 примірників, тому в продажі книги немає. Можливо знайдеться добрий видавець, що зможе видати другий наклад, бо тема книги і наповнення дійсно цікаві.
🖼 Природа та весна, від Йокоями Місао (1920-1973), талановитого японського художника-модерніста, який на великих полотнах дуже тонко передавав кольори та настрій. Він вивчав як традиційні японські техніки, так і «західний» живопис. Певний час виготовляв комерційні плакати та вивіски. Під час Другої світової його мобілізували до імператорської армії, де він проходив службу в Китаї. З 1945 р. опинився у таборах інтернованих в Сибіру й Казахстані, де майже 5 років працював на шахтах. Повернувшись до Японії, він відновив заняття мистецтвом. У роботах Йокоями Місао відмічають насичені кольори, які він передавав з допомогою вапна й вугілля.
#мистецтво #Японія
📷«Подорож Перською затокою» (1916-1918). Фотоальбом британського священника Едвіна Обрі Сторрс-Фокса (1888-1975), створений під час його подорожі в Індію. Серед знімків природи, морського узбережжя й архітектури є також сцени міського життя. Зокрема – фото кав’ярні в Кувейті.
👇Джерело:
https://www.qdl.qa/en/archive/81055/vdc_100022635324.0x000001
🎥Кримські музиканти на німецькій кінохроніці «Bilder Von Der Halbinsel Krim» (1918). Зйомка «ландшафтів і мальовничих видів Криму» 1918 року, оцифрована Бундесархівом. На відео також Балаклава, Алупка, Байдари.
📌Повне відео тут:
#відео #Крим #кримські_татари #Україна
https://www.filmportal.de/video/bilder-von-der-halbinsel-krim
🎥І трохи про образ "іншого" через призму ранньомодерних джерел. Цікава лекція від Андрія Бовгирі про образи "турка" й "татарина" у писемних джерелах 17 - поч. 18 ст. Зокрема - козацьких літописах "Самовидця", Григорія Граб'янки та Самійла Величка.
#відео #лекція #Україна
https://www.youtube.com/watch?v=JKjkgn7Hcn4
🖼Трохи османської естетики «доби тюльпанів». Знаменитий фонтан султана Агмеда ІІІ в Стамбулі (біля воріт палацу Топкапи), від фотостудії «Robertson & Beato» (Феліче Беато та Джеймса Робетсона). Альбом «Фотографії Криму та Константинополя» (1855). Чудове й сміливе для свого часу поєднання традиційних османських мотивів та французьких модних трендів у своєрідне «османське рококо».
#фото #Османська_імперія #Стамбул #Туреччина
Французька ескадра у Балаклаві (1855), від Жана Батиста Анрі Дюран-Браже (1814-1879), французького офіцера, художника-мариніста та фотографа. В юності він служив на флоті офіцером. Ходив морем до Алжиру, Єгипту та вздовж атлантичного узбережжя Африки. Приймав участь у поверненні праху імператора Наполеона з о. Св. Єлени. Вивчаючи живопис, паралельно захопився «новомодним» мистецтвом фотографії. Малював морські битви й пейзажі для французького адміралтейства. Коли у 1853 р. вибухнула Східна (Кримська) війна, художника закріпили до французької ескадри у Чорному морі, де він складав плани фортець і укріплень, робив замальовки узбережжя. Загалом, Кримська війна стала чи не першим військовим конфліктом, який висвітлювався в найдрібніших деталях. Уявіть, що лише у часи Кримської війни на півострові перебували аж 15 фото-кореспондентів. Серед них були і Феліче Беато, Роджер Фентон та Джеймс Робертсон, про яких на цьому каналі згадую досить часто.
#фото #мистецтво #Крим #Кримська_війна_1853
⚡«Світ міфів та шаманізм у ненців». Цікава лекція у галереї «Дукат», від Віталія Щепанського, релігієзнавця, кандидата філософських наук.
✍«...За своїм традиційним віруванням ненці – анімісти. Вони вірять у всюдисущу присутність духів: покровителів тварин, тундри, гір, річок, озер, океану. Для ненців дерева й каміння – не просто природні форми, а радше живі істоти, які мають власну свідомість та здатні передавати мудрість людям – але тільки якщо уважно слухати. Оповідачем і медіатором між світом людей, духів, тварин, рослин і ландшафтів виступає шаман. У міфологічному всесвіті ненців все пов’язане між собою та перебуває у гармонії, якщо людина не завдає навколишньому світу надмірної шкоди...».
https://facebook.com/events/s/%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F-%D1%89%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D0%B2%D1%96/392437576838013/
#анонс #лекція #офлайн
🎙Sabalar hayır! Поки п’єте ранкову каву sabah qahvesi, пропоную послухати моє інерв'ю на "Радіо культура" про кавову традицію кримських татар та обставини створення облікової кати цього елементу. Майже 40 хвилин обговорюємо соціальну роль цього чудового напою, який за століття свого побутування в Криму здобув так багато культурних контекстів.
#інтервю #радіо #кава #Крим #кимські_татари
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3774489
☕Кавова культура для кримських татар – це частина живої й самобутньої традиції, яка вже багато поколінь допомагає підтримувати родинні та дружні зв’язки, зберігати власні традиції й ідентичність. Не дивно, що за століття побутування кави в Криму процес її споживання збагатився власними соціальними та культурними сенсами. Затвердження цього елементу – важливий інструмент не лише документування, але й охорони культурної спадщини корінного народу України. Дуже радий, що разом з Есмою Аджієвою зміг стати співавтором цієї облікової карти. Від ідеї до подання облікової карти ми пройшли довгий шлях збору й запису «кавових історій» серед носіїв культури, а також підготовки документації. Дякую всім, хто долучився до цього процесу. Далі вас чекає багато цікавого.
#кава #кримські_татари #Крим #Україна
⚡«Кавова культура кримських татар» та «Агир ава ве Кайтарма – традиційний танець кримських татар» поповнили Національний інвентар, що представляє культуру корінних народів України. Ініціатором подання на розгляд елементів нематеріальної культурної спадщини виступила команда ГО «Алєм» та її голова Есма Аджієва. Елементи отримали схвалення Експертної Ради з питань нематеріальної культурної спадщини і були підписані т.в.о. міністра Культури та інформаційної політики України👇
⚡️Анонс цікавої лекції від Михайла Якубовича, українського дослідника й автора перекладу смислів Корану українською мовою. Захід в рамках виставки «Корани, що пережили депортацію». Наскільки зрозумів з анонсу, формат події змішаний: відвідувачі офлайн, лектор онлайн.
#анонс #лекція
https://facebook.com/events/s/%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B8%D0%BD-%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE/367977079417481/
Sabalar hayır! Ще трохи кримськотатарських домашніх солодощів до кави від друзів. У продовження до попереднього поста про молочний цукор sütlü şeker (сутлю шекер):
https://t.me/orientalistnotes/3455
П.С. Кавовий посуд - робота майстрині Марини Курукчі.
#кава #кримські_татари #Крим
📷Друзі надіслали трохи фото зі «східної» колекції Лувру. Керамічні кахлі та посуд переважно з Ірану, Туреччини, Месопотамії, Сирії. Речі достатньо відомі, адже публікувались у наукових/популярних виданнях.
#фото #музей #Лувр
Колеги на регулярній основі організовують чудовий семінар з історії Криму та Причорноморʼя.
⚡️Цього разу буде розмова про нову книгу Дмитра Вирського "Війна на Півдні: хроніки степового прикордоння України (ХVI – середина XVII ст.)" .
📌 1 березня 18:00
Join Zoom Meeting
https://us02web.zoom.us/j/73330657487...
Meeting ID: 733 3065 7487
Passcode: 7AWnmh
#анонс #онлайн #Крим #Україна
