Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

☕Кавова культура для кримських татар – це частина живої й самобутньої традиції, яка вже багато поколінь допомагає підтримувати родинні та дружні зв’язки, зберігати власні традиції й ідентичність. Не дивно, що за століття побутування кави в Криму процес її споживання збагатився власними соціальними та культурними сенсами. Затвердження цього елементу – важливий інструмент не лише документування, але й охорони культурної спадщини корінного народу України. Дуже радий, що разом з Есмою Аджієвою зміг стати співавтором цієї облікової карти. Від ідеї до подання облікової карти ми пройшли довгий шлях збору й запису «кавових історій» серед носіїв культури, а також підготовки документації. Дякую всім, хто долучився до цього процесу. Далі вас чекає багато цікавого. #кава #кримські_татари #Крим #Україна

⚡«Кавова культура кримських татар» та «Агир ава ве Кайтарма – традиційний танець кримських татар» поповнили Національний інвентар, що представляє культуру корінних народів України. Ініціатором подання на розгляд елементів нематеріальної культурної спадщини виступила команда ГО «Алєм» та її голова Есма Аджієва. Елементи отримали схвалення Експертної Ради з питань нематеріальної культурної спадщини і були підписані т.в.о. міністра Культури та інформаційної політики України👇

⚡️Анонс цікавої лекції від Михайла Якубовича, українського дослідника й автора перекладу смислів Корану українською мовою. Захід в рамках виставки «Корани, що пережили депортацію». Наскільки зрозумів з анонсу, формат події змішаний: відвідувачі офлайн, лектор онлайн. #анонс #лекція https://facebook.com/events/s/%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B8%D0%BD-%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE/367977079417481/

Sabalar hayır! Ще трохи кримськотатарських домашніх солодощів до кави від друзів. У продовження до попереднього поста про молочний цукор sütlü şeker (сутлю шекер): https://t.me/orientalistnotes/3455 П.С. Кавовий посуд - робота майстрині Марини Курукчі. #кава #кримські_татари #Крим

📷Друзі надіслали трохи фото зі «східної» колекції Лувру. Керамічні кахлі та посуд переважно з Ірану, Туреччини, Месопотамії, Сирії. Речі достатньо відомі, адже публікувались у наукових/популярних виданнях. #фото #музей #Лувр

Колеги на регулярній основі організовують чудовий семінар з історії Криму та Причорноморʼя. ⚡️Цього разу буде розмова про нову книгу Дмитра Вирського "Війна на Півдні: хроніки степового прикордоння України (ХVI – середина XVII ст.)" . 📌 1 березня 18:00 Join Zoom Meeting https://us02web.zoom.us/j/73330657487... Meeting ID: 733 3065 7487 Passcode: 7AWnmh #анонс #онлайн #Крим #Україна

📷Бахчисарай та його жителі, на листівках початку 20 ст. #Крим #Бахчисарай #Україна #кримські_татари

Про переклад Ібн Фадлана, за який згадував: https://t.me/orientalistnotes/2719

📕«Антологія літератур Сходу» (1961). Українські переклади з азербайджанської, турецької, арабської, китайської, корейської, індонезійської, перської, бенгальської, гінді та інших «східних» мов, зроблені або видані у Харкові. ✍️Упорядником, автором вступної статті та приміток був знаковий український сходознавець Андрій Ковалівський (1885-1965), про якого вже згадував у контексті перекладу подорожі Агмеда Ібн-Фадлана до Волзької Булгарії у 10 ст. Вступна стаття до видання цінна навіть сама по собі, як нарис про історію українського осередку орієнтальних досліджень у Харкові в імперський та радянський час. Окремі твори (зокрема деякі «сучасні пісні народів Сходу») очевидно містять ідеологічну складову, яка вимагалась для того, щоб видання побачило світ. Зокрема – це т.з. корейська «народна пісня», яка прославляє Л. Толстого, Маркса і комунізм. Але в цілому видання цінне й знакове, адже зібрало антологію українських перекладів зі «східних мов» класичних творів і фольклору. #книга #текст #чтиво

🗺Крим на карті «Північні території Османської імперії». Стамбул, поч.19 ст. Це одна з перших османських карт, які Порта підготувала на основі новітніх методів картографування. ✍Наприкінці 18 ст. посилюється інтерес до картографування володінь Османської держави серед «західних» імперій. Безперечно, на це впливало їх суперництво у «східному питанні». Саме тому, найперші сучасні карти володінь султана були створені на замовлення російського, французького, британського уряду, з метою оновити існуючу інформацію про регіон, його ландшафт, населення, господарство, тощо. Від цього залажало й планування та стратегія на випадок війни (з османами, або ж між собою).Османи не стояли осторонь процесу модернізації. Саме так і з’явилась ця карта, надрукована в районі Ускюдар (Стамбул). Найближчі місяці буду більше писати про картографування Криму у 19 ст. в контексті Кримської війни 1853 р. Плануємо з колегами виставку в #НМІУ, тож слідкуйте за тегом #Кримська_війна_1853 #карта #Османська_імперія #Крим

📷«Кинджал Топкапи» 18 ст., зі скарбниці османських султанів. Подарунок для перського шаха, який так і не презентували. Фото з моїх подорожей Туреччиною. ✍У 1746 р. на замовлення султана Махмуда І стамбульські майстри виготовили коштовний кинджал, який відправили володарю Персії Надір-шаху на знак примирення. На шляху до Персії османське посольство отримало звістку про те, що Надір-шах загинув від рук заколотників в Хорасані. Тож їм нічого не залишалось, як повернутись до Стамбулу. Кинджал вкритий діамантами та крупними смарагдами з Колумбії. Оздоблений емаллю, золотом, композиціями з троянд та фруктів. Ручка кинджала має вбудований англійський годинник. Цей статусний і символічний подарунок є одним з найцінніших у скарбниці палацу Топкапи. Він став дуже популярним після виходу фільму «Топкапи» (1964), головні герої якого планували пограбування палацу заради цього ска. #фото #музей #експонат #Османська_імперія #Стамбул #Персія

🖼«Алупка», літографія від видавництва Еміля Берндта (Verlag v. Emil Berndt), Одесса-Лейпциг. ✍Еміль Берндт (помер у 1908 р.) – видавець німецького походження, який працював у Одесі. Він володів відомою книжковою крамницею в місті, але гравюри, літографії й ілюстрації для книжок друкував в Лейпцигу. На літографії з видом Алупки можна помітити купол і мінарет вже неіснуючої мечеті, яка була збудована у 1834 р. за проєктом Філіппа Ельсона (1793-1867), відомого англійського архітектора на російській службі (він дуже багато чого будував в Криму у цей час). За стилістикою мечеть відрізнялась від традиційної кримськотатарської й була більш подібною до Поволзьких. Олекса Гайворонський писав, що мечеть припинали існувати у 1927 р. – вона сильно постраждала від землетрусу й була розібрана на будівельні матеріали радянською владою. #Крим #Україна #мистецтво

🖼Орієнтальні типажі у творчості французького художника Жозефа-Марі Вієна (1716-1809). Вони виконані в т.з. античному стилі, або ж «на давньогрецький манер». У цій серії різноманітних народів та їх костюмів є також відоме зображення «татарського принца» (кримськотатарського аристократа) початку 18 століття. #мистецтво #кримські_татари

Вітаю колег з чудовим виданням! 📚«Мистецтво країн Азії та ісламського світу» - каталог Музею Ханенків, в якому підібрано близько 150 яскравих експонатів із великої колекції. За останні роки музейники не лише уточнили атрибуцію відомих артефактів, але й переосмислили концепцію репрезентації «Сходу» в музеї: ✍«В українських музеях донині називають «східними» культури та артефакти, які географічно не завжди походять зі сходу щодо України. Наприклад турецькі, кримськотатарські, сирійські, єгипетські, балканські колекції. «Схід» позначав не так географічну, як культурну належність цих колекцій до «інших» - чужих, неєвропейських – культур… У 2000-х роках музей здійснив дрейф від визначення «східна колекція» до поняття «азійська колекція»… У цьому виданні... ми відійшли від традиції бінарного протиставлення «Захід» - «Схід», «європейське» - «азійське». Ми розглядаємо музейні артефакти як складові великих цивілізаційних комплексів – «Азії» та «ісламського світу...». #музей #текст #книга

⚡Побачив анонс цікавої лекції про жіночі божества Стародавнього Єгипту: ✍️«Бастет, Маат, Нуанет, Нехбет... У єгипетській міфології величезна кількість цікавих жіночих божеств, одначе історія Єгипту сягає більше трьох тисячоліть, і не всі божества існували одночасно в усі епохи...». На лекції від сходознавця й лінгвіста Микити Самсоненка можна дізнаєтесь: Ким ставали єгипетські цариці після смерті? Якими були особливості іконографії у різних богинь Стародавнього Єгипту? Звідки походить і як розшифровують їх імена? А також які таємниці ховають давні фрески та стели?. 📌П’ятниця, 16 лютого. О 19:00 (Київський час); Організатори: спільнота «Київська Школа Сходознавства». Формат: онлайн; Вартість: 500 грн; 📌Детальніше про подію за посиланням: #анонс #лекція #онлайн #Єгипет https://www.instagram.com/p/C2SODPAtFE2/?igsh=N2QzbTB6dW1lOHp4

Вечірнє: 🖼️“Кіт”(1966), від Хасегави Рінджіро (1904-1988), японського художника й письменника родом з Хоккайдо, що малював у «західному стилі». Знайшов невеликий уривок зі спогадів художника, де він згадує, що кота звали Таро. На створення цієї картини у нього пішло майже 6 років, адже Таро спав у цій позі лише восени, коли погода ставала холоднішою. Кожен раз, як художник підходив робити замальовки - кіт швидко змінював позу або йшов геть. Тож Хасегава Рінджіро нікуди не спішив, і іноді цілими тижнями спостерігав за котом, вичікуючи "ідеального моменту" для роботи над картиною. Що ж, він нікуди не спішив... Зображення пейзажів і сцен повсякденного життя у роботах цього художника сповнені затишку та спокою. Всього того, що найбільше цінуєш у ці важкі часи. #мистецтво #Японія

Відібрав декілька атмосферних фото з експедиції по Центральній Азії. Звісно ж це знову архів Федора Вовка. Багато національних типажів, одяг, побут, релігійні школи, джума, читання Корану та багато всього іншого. Більше фото можна знайти у самому архіві. НА ІА НАНУ, ф.1, оп.1, справа 249. Етнографія. Центральна Азія. Киргизи, сарти, татари.

🖼«Жінка з кавовим сервізом», від Карла Хааса (1820-1915), британського художника орієнталіста німецького походження, який черпав натхнення у подорожах до Єгипту, Сирії, Лівану та Палестини. На картині зображений традиційний кавовий посуд: арабський кавник «даллах», порцелянові чашечки «фільджан» та підстаканчики «зарф». #мистецтво #кава

🖼Відомі єгипетські політики й зірки поп-культури, у творчості Шанта Аведісяна (1951-2018), вірменсько-єгипетського художника, який своєю творчістю прагнув поєднати «спадщину» з сучасними мистецькими течіями. Іконографія Стародавнього Єгипту, ісламські геометричні орнаменти, арабська каліграфія, османські мініатюри та суфійський містицизм тут помножені на прийоми модерністських плакатів. Усі ці елементи найкраще відображають його сприйняття багатогранності та різноманітності ідентичності сучасного Єгипту. #мистецтво #Єгипет