in book we trust

🍁 ЖОРЖОВТЕНЬ — розіграш подарунків! Розігруємо: ⚡️ Зарядну станцію BLUETTI Elite 30 V2 (600 Вт, 288 Вт·год) ⚡️ Павербанк HM-330 (70 000 mAh, 66 Вт) ⚡️ Термос Stanley Adventure To-Go (1 л) Як взяти участь? До 31 жовтня купуйте та передзамовляйте книжки «Жоржа» через директ або месенджер. Одна покупка = один шанс на перемогу Більше покупок — більше шансів! Доставка безкоштовна від 1000 грн 🪩 Кожен покупець гарантовано отримає промокод на знижку 20%, що діятиме в листопаді та грудні. Переможців оголосимо 2 листопада Нехай щастить! 🙂‍↔️ Переможців оберемо рандомайзером. Якщо переможець не відповість протягом доби, проведемо повторний розіграш. Подарунки надішлемо протягом 7 робочих днів. Знижка -20% не розповсюджується на передзамовлення та не сумують я з іншими знижками.

Якщо ваші діти фанатіють від «Бодьо» То не можу не сказати, що зараз у Reserved акція на дитячий одяг із цим персонажем. І так, я не знала, що він в оригіналі — не Бодьо, а Пуцьо. Не Пукіо (Pucio). Настав і мій час дізнатися. in book we trust

«Клара і Сонце» Кадзуо Ішіґуро могла стати книжкою для дітей п’яти-шести років. З яскравими ілюстраціями та простою історією. І персонажкою, яка нагадувала б ляльку або маленьку тваринку. Ішіґуро вже уявляв цю книжку, коли вирішив перевірити ідею на своїй доньці Наомі. Вона вислухала батька — і подивилася на нього, за словами Ішіґуро, майже кам’яним обличчям. Таку історію маленьким дітям розповідати не можна. Вони будуть травмовані. Ішіґуро погодився з донькою й вирішив написати її для дорослих. Клара — штучна приятелька, роботка для дітей. Вона стоїть у магазині й чекає, поки хтось її вибере. Згодом її купує родина важкохворої Джозі. Світ навколо Клари досить похмурий: штучний інтелект витісняє людей із роботи, дітей генетично «покращують», суспільство дедалі сильніше розділяється, а родина Джозі готується до її вірогідної смерті. Тобто Наомі все ж таки була права. Але є одна важлива штука, яку залишив Ішіґуро: він залишив у дорослому романі дитячий спосіб бачити світ. Саме тому оповідь ведеться від імені Клари. На початку вона майже табула раса. Клара уважно дивиться на людей, але ще не розуміє багатьох їхніх правил. Збирає фрагменти поведінки й намагається скласти з них пояснення. А іноді робить висновки, які дорослій людині здаються абсурдними. Клара живиться сонячною енергією. Тому Сонце для неї поступово стає чимось більшим за джерело живлення. Вона починає наділяти його майже божественною силою й будує власну систему причин і наслідків: якщо Сонце дає життя їй, можливо, воно може врятувати й Джозі. Ішіґуро говорив, що саме це любить у книжках для маленьких дітей. Там дозволена дивна логіка. Дитина знає дві речі, поєднує їх — і отримує третю, абсолютно неправильну з дорослої точки зору, але внутрішньо послідовну. Саме таку атмосферу дитячої книжки — яскраві кольори, Сонце й «crazy child's logic» — він свідомо залишив у Кларі. Штучний інтелект дав письменникові можливість повернути цю логіку в роман для дорослих. Клара може бути надзвичайно складною машиною й водночас дивитися на світ майже як дитина. Він ставить поруч із нами істоту, яка намагається зрозуміти, що саме в людях варте любові. in book we trust

Моя нова колонка про Марлона Джеймса для «Фокусу» вже вийшла Як і писала вище — там і про те, що мрію про 501 Levi’s і про те, як можна перепрожити рік. І про те, чому так цікаво читати Марлона Джеймса і що це винагороджує. Стаття за посиланням — https://focus.ua/uk/opinions/771590-chorniy-leopard-rudiy-vovk-i-ne-tilki-hto-takiy-marlon-dzheyms-vi-takogo-shche-ne-chitali in book we trust

Нові старі страхи: про що говорили Юрій Андрухович, Войцех Тохман і Кшиштоф Чижевський під час цьогорічного Bookforum? Війни, катастрофи, кінець звичного світу — людство переживає їх знову і знову, щоразу шукаючи нові слова для старого досвіду. Слухайте та дивіться розмову ось тут: https://www.youtube.com/live/GjjRMVN-gvw?si=p1mwquJUI25LwsGV #promo

Історія починається з того, що вісім чоловіків у Кінгстоні зголосились грати в театральній постанові. А так починається один із підзаголовків моєї нової колонки для «Фокусу». Її ще немає, але тизерити я почну. Вона, як ви могли зрозуміти, про Марлона Джеймса. Я маю його новий роман «The Disappearers» англійською завдяки Младі з Overbooked. Відповідно гріх було не написати про це ще й в колонці. Отже, чоловіки між собою не знайомі, але є те, що їх обʼєднує — всі геї. Спочатку я трохи побоювалася, чи відгукнеться мені досвід, такий відмінний від мого. Зараз я і про Кінгстон, і про квір-кодинг, і про театр. І дуже помилялась. Із перших сторінок — суцільний метч. До прикладу, головний герой, якому насправді 18, каже, що 17. Все тому, що прожив паскудний рік і таким чином хоче надолужити. А ще я мрію про Levi’s 501 і уявіть, про них дуже добре згадують уже в першому розділі. І такі чудні співпадіння у мене з Марлоном не вперше. До речі, якщо казати про сетинг (Кінгстон), то місто описано чудово, але якщо ви хочете більше візуалізації — нагадаю, що за сценарієм Марлона Джеймса, є серіал «Прибрати Міллі Блек». І його можна українською подивитись на Megogo — https://megogo.net/ua/view/25512646-pribrati-milli-blek.html. Чим я і планую сьогодні займатися. Події розгортаються зокрема в Кінгстоні, де відповідно і знімали серіал.  in book we trust

Можу сходити запитати у фахівця😅 чому чупакабра так поступає in book we trust

Що Даніель Кельман розповів під час цьогорічного BookForum? В продовженні розмови Юрка Прохаська з Даніелем Кельманом, яка відбулась в межах 33 Львівського міжнародного BookForum. Ось кілька цікавих цитат німецько-австрійського письменника: ◽️️️️️️️У мене 17-річний син. Я думаю, яку професію можна порадити цьому поколінню. Я не знаю професій, про які можна бути впевненим, що вона буде існувати через 20 років в тій формі, що зараз. ◽️️️️️️️Коли ми дивимось на ті жахливі політичні бурі, які зараз відбуваються, — наприклад, постійні перемоги правих сил на виборах. Ми сприймаємо це, як на момент спантеличення й сподіваємось, що це налагодиться. Але, можливо, це щось таке, як втрата стабільності й здорового глузду, яка може ніколи вже не повернеться. ◽️️️️️️️Залишається все менше людей, які здатні обробляти інформацію. Я думаю, може ми потрапили в такий момент, який був наприкінці існування Римської імперії. Можливо, зараз настає початок раннього Середньовіччя. ◽️️️️️️️Моя надія також пов’язана зі штучним інтелектом. В цілому, потенціал прогресу перемагає руйнівний потенціал. Я вірю, що прогрес переможе. Більше його думок можна почути ось тут, раджу послухати: https://www.youtube.com/watch?v=vOq_qMjxWLc&t=1183s #promo

Фан-факт (а може і не фан) — боюсь павуків Сьогодні знімали буктрейлер до «Склепу Місячного Павука» Натана Баллінгруда і видно дуже багато говорили про павуків. Тому тепер реклама в інсті для мене виглядає отак — скину в комент. Дякую) А сюди кину трохи бекстейджу зі зйомок. Вибачте якщо що, що воно оце на ніч. Але коли ще? Ну і книжку кину. Думаю, обкладинка не дасть її пропустити у книгарнях. А детальніше чому вона крута і що це за автор — тут. До речі, дуже радію, що Натан Баллінгруд погоджується на спільнопости з нами. Його екранізує Hulu і ось трішки ми) in book we trust

А ви слухали цю класну розмову Юрка Прохаська з Даніелем Кельманом? Вона відбулася в межах 33 Львівського міжнародного BookForum. Тема розмови: що читаємо в сьогоднішніх просторах? Дивитися тут: https://www.youtube.com/watch?v=vOq_qMjxWLc&t=1183s #promo

Книжка про життя людини, яка раптово стає доглядальницею близького з деменцією. Емма Хемінг Вілліс спирається на власний досвід після діагнозу фронтотемпоральної деменції у свого чоловіка, Брюса Вілліса, та доповнює текст порадами лікарів, психологів і фахівців із догляду. Вийшла українською у видавництві Yakaboo Publishing. in book we trust

Станьте частиною премії жанрової української літератури «Своя полиця»! 📖 Беріть участь у відкритому онлайн-голосуванні! Обирайте улюблені книжки в десяти категоріях та підтримуйте авторів своїм голосом. Серед учасників письменники та письменниці, чиї романи були видані у період з 1 листопада 2025 до 30 вересня 2026 включно. Голосування проходить на офіційному сайті «Своя полиця», за посиланням (https://svoyapolytsya.com/award) Встигніть до 2 листопада 😉 #promo

Якщо ви так само як і ми, вважаєте, що книга не закінчується після прочитання — ласкаво просимо до Жорж клубу! У видавництві виходить дуже класна історія — книга «Трюфель» Кіри Джейн Бакстон. Це тосканське літо вина, сонця і сексу, легені перехоплює від сміху, піт стікає по грудях, і всі зігріті сонячним промінням, від якого стають медовими помідори й душі У книзі багато їжі. І тому що ми зробили? Правильно, вирішили її приготувати. Це був суп, який згадується в тексті. У ньому має бути стільки морепродуктів, скільки «с» у назві. І ні, це був не просто суп. Проте деталі згодом, а поки маленький бек і нагадування, що подібні туси — чудовий тімбілдінг. Так, так, історія з книги не закінчується після прочитання. А локація у промзоні Києва — окремий вайб 😅 in book we trust

Він ненавидить її за минуле. Вона навіть не підозрює, з ким провела ніч. «Залиш мене» К. М. Моронової — темна романтика про ненависть, небезпечний потяг, військові операції та двох людей, яким доведеться навчитися довіряти одне одному, щоб вижити. Два роки тому Нелл Ґеллоуз стала єдиною вцілілою після загибелі свого елітного загону Riøt. Тепер вона отримує призначення до Malum — спецпідрозділу, який береться за найнебезпечніші місії. Проблема лише в тому, що його бійці звинувачують колишню команду Нелл у смерті свого товариша. Напередодні нового призначення Нелл дозволяє собі одну ніч із незнайомцем, сподіваючись хоча б ненадовго забути про минуле. Але вже наступного дня дізнається, що цей чоловік — Боунз, її новий командир, безжальний спецпризначенець, який ненавидить її чи не найбільше за всіх. Попереду на них чекають смертельно небезпечні завдання, вимушена близькість і почуття, які дедалі складніше ігнорувати. А коли одна з операцій іде не за планом, Нелл доведеться вирішити, чи готова вона ризикнути власним життям заради людини, яка від самого початку хотіла її позбутися. Передзамовлення «Залиш мене» ексклюзивно в Книгарні «Є»! Лише до 4 листопада діє знижка 15% — замовляйте книжку за 561 грн замість 660 грн. Передзамовлення за посиланням: https://book-ye.com.ua/khudozhnya-literatura/lyubovni-romany/temna-romantika/zalish-mene/ #promo

Одного дня Прімі Мохамед пішла спати. І що? Справедливо запитаєте ви, бо теж цим займаєтесь кожного дня. Але різниця в тому, що того дня уві сні вона побачила те, що згодом перетвориться в «Убивцю лісу». Після пробудження в пам’яті залишився лише уривок: тронна зала, кам’яна стіна, черепи, світло вогню — і чийсь голос позаду, який говорив щось на кшталт: «Але хіба діти відповідають за гріхи батька?» Усього кілька секунд уявної сцени. Мохамед не пам’ятала, що було у сні до цього і що мало статися після. Вона просто записала образ і фразу. А потім навколо неї почала рости книжка. Сон дав письменниці моральну проблему, а вона створила з неї книжку. В «Убивці лісу» жорстокий правитель, якого всі називають Тираном, викликає до себе Веріс Торн. Його двоє дітей зникли в зачарованому Північному лісі. Веріс — єдина людина, якій колись вдалося зайти туди, врятувати дитину й повернутися. Тепер вона має зробити це знову. Відмовитися неможливо: якщо діти не повернуться, Тиран знищить її родину й селище. У Веріс є всі причини ненавидіти цього чоловіка. Але рятувати ж треба не його, а дітей. І саме тут фраза зі сну перетворюється на конструкцію всієї історії: скільки ми винні невинній людині, якщо її порятунок допомагає людині, яку ми ненавидимо? Мохамед могла б зробити з цього простий квест: зайти в страшний ліс, пройти випробування, знайти дітей, повернутися. Але її початкове питання постійно ускладнює завдання. Веріс рятує не просто двох загублених дітей. Вона рятує спадкоємців Тирана, який тероризує її світ. Тому кожен крок до їхнього порятунку одночасно виглядає правильним і політично нестерпним. Сам ліс працює за схожою логікою. У ньому є правила, але вони не обов’язково справедливі. Є істоти, з якими можна домовитися, але ціна угоди може виявитися страшнішою за відмову. Веріс постійно мусить вирішувати «який із поганих варіантів я готова прийняти?». Автори та авторки часто розповідають, що побачили уві сні персонажа, сцену або цілий сюжет. Прімі Мохамед сон подарував питання без відповіді. in book we trust

На премії «Своя полиця» у категорії містика, химерна проза голосуємо за ◾️ «Куб» Євгена Товстонога! А ви? Голосувати тут: https://svoyapolytsya.com/award#pricing in book we trust

У Litosvita триває реєстрація на бестселер-програму «Курс письменницької майстерності» ⚡ На вас чекають 9 лекцій, 5 практичних занять та індивідуальні фідбеки лекторів, неформальна розмова із Сергієм Жаданом та public talk від випускників із кейсами виходу книжок у топових видавництвах. Ви навчитеся: • системно генерувати й розвивати ідеї для текстів, використовуючи різні техніки креативного письма; • обирати жанр і форму для своєї історії та враховувати жанрові очікування читачів; • будувати сюжет, композицію та конфлікт, щоб історія мала логіку й динаміку; • створювати переконливих персонажів, продумувати їхню мотивацію та розвиток протягом історії; • працювати з мовою, розширювати словниковий запас і використовувати різні мовні засоби; • писати природні діалоги й монологи, які розкривають персонажів і рухають історію; • редагувати власні тексти, бачити структурні та мовні проблеми й доопрацьовувати рукопис; • готувати рукопис до подання у видавництво, писати синопсис і розуміти принципи роботи з редактором; • долати творчі бар’єри, підтримувати мотивацію та перетворювати письмо на регулярну практику. Лектори і спікери — Сергій Жадан, Марія Титаренко, Ростислав Семків, Богдана Романцова, Ольга Войтенко, Катерина Близнюк, Олена Кузьміна, Катерина Щадило, Ольга Дубчак, Марія Олекса, Галина Листвак. Старт — 13 жовтня. Навчання — онлайн. Усі деталі та реєстрація: https://litosvita.com/writing З промокодом in book we trust ви отримаєте 10% знижку. #promo

Нобелівську премію з літератури отримала канадська письменниця Енн Карсон За сміливу та винахідливу творчість, яка, у грайливому діалозі з класичною традицією, створила нові форми для сучасної літератури. in book we trust

Колись Сюзанна Кларк працювала у видавничій сфері й в ті часи вечорами вона ходила на курс, присвячений оповіданням Хорхе Луїса Борхеса. Тоді у неї з'явився дивний текст — лише п'ять, шість чи сім сторінок. Через багато років із них виріс роман «Піранезі». Проблема була в тому, що сама Кларк тоді поняття не мала, як написати цю книжку. Але свій драфт вона не викинула. Просто роками носила його із собою, іноді діставала й перечитувала, а потім знову відкладала. Тим часом Кларк написала зовсім інший роман — величезний, складний «Джонатан Стрендж і містер Норрелл». Його створення зайняло близько десяти років. Роман вийшов у 2004-му, став міжнародним бестселером і перетворив майже невідому авторку на одну з головних нових постатей британського фентезі. А вже наступної весни її життя різко звузилося. Після місяців подорожей, промо й перельотів Кларк захворіла. Згодом її стан діагностували як синдром хронічної втоми. Вона намагалася працювати над продовженням «Джонатана Стренджа», але письмо, яке і раніше було складним, стало майже неможливим. Кларк розповідала, що не могла вирішити навіть, яка з двох версій речення краща. Ще важче було визначити, куди має рухатися сюжет. Кожна історія починала розростатися в десятки напрямків. Минали роки. Незавершені проєкти накопичувалися. І тоді серед них знову з'явилися ті самі кілька старих сторінок. На відміну від продовження великого історичного роману, майбутній «Піранезі» здавався Кларк керованим. Для «Джонатана Стренджа» вона проводила величезні дослідження. Для нової книжки їй, за словами самої Кларк, знадобилася фактично одна книжка про хмари. Малий масштаб, який колись міг здаватися недоліком задуму, тепер став його перевагою. Історія теж дивним чином почала резонувати з життям авторки. Герой «Піранезі» живе у нескінченному Будинку — світі залів, сходів, статуй, припливів і птахів. Він майже цілковито відрізаний від інших людей. Але сам не вважає своє життя порожнім. Навпаки, він уважно спостерігає за Будинком, записує припливи, помічає птахів, запам'ятовує статуї й поступово вибудовує надзвичайно багаті стосунки з дуже обмеженим простором. Кларк розповідала, що під час роботи усвідомлювала паралель: вона сама була людиною, яку хвороба відрізала від світу й прив'язала до одного місця, тоді як Піранезі, формально ізольований від людства, почувався вільним. На цю ідею наклалася ще одна сімейна історія. У Кларк була тітка з хворобою серця, яка останні десять-п'ятнадцять років життя майже не могла вставати. Після її смерті Кларк отримала маленький щоденник. Тітка записувала туди найдрібніші зміни дерева, яке бачила з вікна своєї кімнати. Для Кларк це стало доказом простої речі: фізичне обмеження простору не обов'язково означає збіднення внутрішнього життя. Можна бути в одній кімнаті й усе одно залишатися пов'язаним зі світом. Це все можна перетворити на гарну та мотиваційну історію про те, як хвороба «подарувала» письменниці роман. Але сама Кларк описувала ті роки значно жорсткіше. Хвороба забрала в неї здатність нормально працювати, породила відчуття непотрібності й у певний момент змусила майже перестати думати про себе як про письменницю. Кларк не повернула собі попереднє життя і не навчилася просто ігнорувати обмеження. Натомість вона знайшла книжку, масштаб якої відповідав тому життю, яке в неї залишалося. in book we trust

Світ стає цікавішим, щойно ми дізнаємося, що під його видимою поверхнею щось приховано Моя колонка на Фокусі як книжкової блогерки https://focus.ua/uk/opinions/769960-chomu-lyudi-lyublyat-chitati-knigi-pro-tayemni-spilnoti-prihovani-simvoli-ta-zmovi in book we trust