Психологічна підтримка

​Як побороти страх зробити помилку? Нав'язливе бажання зробити все правильно псує людям життя, адже їм складно спілкуватися з незнайомцями і займатися творчістю, вони не розуміють своїх бажань. Інколи таким людям складно наважитися на таку банальну річ, як купівля нового одягу: будь-які зміни лякають. Звідки береться цей страх? Можливо, це через батьків, які постійно були незадоволені поведінкою дитини або ж карали за помилки. Або через вчителів, які висміювали за невдачі. У результаті дитина, яка росла в такій атмосфері, стає дорослим, якому непросто спілкуватися та проявляти себе. Адже в житті немає чітких правил, яких треба дотримуватися. А отже, неможливо робити все правильно і без помилок. Тому такі люди в багатьох випадках не досягають успіху, адже залишаються осторонь, бо нічого не роблять через страх помилитися. Але є й хороші новини: бути спонтанним – це навичка, а отже, цього можна навчитися. Допоможе вправа “Неправильні назви” 🔸 Вказуйте на вибіркові предмети навколо вас та називайте їх неправильними словами: на стілець кажіть собака, а на машину – чотири. Спробуйте прямо зараз. Вправа займає приблизно 30 секунд. Саме тому її можна виконувати будь-де: поки їдете в метро або навіть у ліфті. 🔸 Після цього проаналізуйте, як поводиться мозок. Найімовірніше, він буде прагнути внести в цей хаос якийсь порядок. Наприклад, подавати слова з однієї категорії: дерево, ліс, квітка, листок. Або тільки іменники. 🔸 Опирайтеся цьому прагненню мозку повернути нас на шлях правильності. Для цього виконайте вправу ще раз. Але вже тепер використовуйте словниковий запас максимально. Ця вправа навчить бути спонтанними “тут і зараз”. Тренуйтеся щодня і з часом ви позбудетеся бажання робити все правильно. Як наслідок, будь-які рішення будуть прийматися швидше, навіть у бажанні обирати нетиповий для вас одяг. Зрештою, буде легше відкритися для нових можливостей і кращого життя. Підписатися на канал «Психологічна підтримка»

​Чому порівнювати себе з іншими – погана ідея? Усі ми робимо це – порівнюємо себе з іншими. З друзями, колегами, знайомими, зірками із соцмереж... Порівнюємо зовнішність, успіхи, стосунки, матеріальні здобутки. І часто ці порівняння роблять нас нещасливими. Чому ж так важко стриматися від того, щоб не мірятися з іншими? 🔸 Соціальне програмування. Із самого дитинства нас вчать бути кращими, прагнути до успіху, перемагати. І де як не в порівнянні з іншими можна оцінити свій "прогрес"? 🔸 Необ'єктивність. Ми схильні порівнювати свої слабкі сторони з чужими сильними. Звичайно ж, на такому тлі ми будемо програвати. 🔸 Чужий успіх завжди блискучий. У соцмережах люди публікують лише найкращі моменти свого життя, створюючи ілюзію бездоганного життя. Ми ж бачимо лише цю картинку, забуваючи про те, що за нею ховаються проблеми і невдачі, як і в усіх. 🔸 Заздрість. Чим більше ми порівнюємо себе з іншими, тим більше шансів відчути заздрість. А заздрість – це руйнівна емоція, яка шкодить нашому самопочуттю і взаєминам із людьми. Що ж робити? ✅ Перестаньте фокусуватися на інших. Зосередьтеся на собі, на своїх цілях і бажаннях. ✅ Відзначайте свої досягнення. Нехай це будуть навіть маленькі перемоги – важливо хвалити себе за них. ✅ Порівнюйте себе лише із собою в минулому. Так ви будете бачити реальний прогрес, а не зациклюватися на недосяжних ідеалах. ✅ Пам'ятайте, що всі люди різні. У кожного своя унікальна життєва траєкторія. Немає сенсу йти чужим шляхом. ✅ Будьте вдячні за те, що маєте. Замість того, щоб шкодувати про те, чого у вас немає, цінуйте те, що вже є у вашому житті. Порівнювати себе з іншими – можна. Їхній успіх може стати для вас мотивацією, щоб розпочати діяти. Життя – це подорож, а не пункт призначення. Тому беріть ініціативу, навчайтеся, розвивайтеся, рухайтеся. Завжди пам'ятайте, що ви – унікальна і неповторна особистість, яка з кожним кроком стає кращою версією себе. Підписатися на канал «Психологічна підтримка»

​Коли майбутнє лякає: як подолати тривожні думки В умовах війни, коли немає стабільності, особливо страшно за своє майбутнє. Людині стає важко приймати рішення, або ж вона сумнівається у зробленому виборі. Мрії для такої людини під забороною, а будувати плани складно, навіть якщо це плани на найближчий тиждень. Через це – відчуття безпорадності. Коли людина зіштовхується з невідомим, мозок спершу намагається зрозуміти, що трапилося – суть подій, їхні причини та наслідки. Потім починає будувати прогнози: як розвиватимуться події і що мені при цьому робити. З-поміж усіх варіантів мозок відбирає найбільш реалістичний, і людина починає до нього готуватися. Проте якщо спрогнозувати майбутнє складно, коли воно є невизначеним, і при цьому негативні варіанти розвитку подій видаються більш очевидними, людина може оцінити ситуацію як справжню катастрофу і почати панікувати. Це називається катастрофізацією – когнітивним викривленням, при якому людина розцінює найнегативніший сценарій як найбільш вірогідний, не розглядаючи альтернативи. Водночас людина спирається не на факти, а підганяє факти під негативні думки, шукаючи підтвердження своїй правоті. Оскільки катастрофа видається людині настільки всеохопною, справжнім “кінцем світу”, то людина нічого не робить для її запобігання, а просто впадає у відчай. Як зруйнувати цей негативний сценарій? Сформулюйте чотири варіанти майбутнього: перший – найстрашніший, другий – “середньої важкості”, третій – реалістично позитивний, четвертий – нереалістично позитивний (казковий), в якому все обов’язково буде добре, і ситуація розв’яжеться ледь не сама собою. Наявність декількох варіантів розвитку подій допоможе повернутися в реальність. Дасть усвідомлення, що ніхто точно не знає, яким виявиться майбутнє, і варіантів майбутнього завжди більше ніж один. Також корисно буде щоразу, коли вас лякає думка про майбутнє, давати відповідь на запитання: “Чому я боюсь?”, “Для чого?”, “Через що?”. Можливо, виявиться, що причин для паніки немає. Ці вправи допоможуть зменшити тривожність і дадуть сили жити життя тут і зараз. Підписатися на канал «Психологічна підтримка»

​Як виявити насильство у стосунках? Щорічно в Україні понад 1,1 мільйона осіб стикається з домашнім насильством, найбільше страждають від нього жінки. На жаль, з початком повномасштабного вторгнення ситуація стала гіршою: через стрес, психологічну напругу та виснаження насильство може зʼявлятися навіть у тих стосунках, де раніше його не було. Завжди складно прийняти той факт, що обраний партнер завдає шкоди, особливо, коли початок стосунків нагадував казку. І це одна з причин, чому так багато жінок мають труднощі із розірванням аб’юзивних стосунків. Стосунки, в яких є насильство, можна довго намагатися рятувати — замовчуючи, пробачаючи й терплячи усе. Але, на жаль, це вкрай негативно впливає на вас у перспективі: погіршується самооцінка, підвищується тривожність, з’являються проблеми з довірою, порушуються соціальні зв’язки з іншими людьми, а внаслідок тривалого стресу з’являються численні проблеми зі здоров’ям. Насильство у стосунках може бути не лише фізичним і зовсім не обов’язково залишає за собою синці. Також вирізняють такі види насильства: 💔 сексуальне (примус до дій сексуального характеру); 💔 економічне (контроль фінансів, заборона працювати чи навчатися); 💔 психологічне (маніпуляції, погрози, газлайтинг, переслідування, ізолювання). Чи вважається насильством, якщо ви сваритеся? Ні, конфлікти є нормою у здорових стосунках. Але якщо в конфліктах партнер раз за разом не чує ваших аргументів або потреб, раптово вибухає і проявляє агресію, починає маніпулювати, аби досягти бажаного результату, або починає ображати вас, аби переконати в чомусь, — це чіткі ознаки психологічного насильства. Ось ще приклади дій партнера, яких не має бути у здорових стосунках: 💔 відмовляється чути ваше «ні»; 💔 порушує ваші кордони; постійно ревнує; 💔 виміщає злість на слабших; гнівно реагує на будь-що, що не подобається; 💔 вірить у стереотипні гендерні ролі; 💔 приймає рішення за вас; 💔 прагне контролювати ваші витрати, переміщення чи спілкування. Якщо чимало з описаних ознак є вашою рутиною, варто пошукати сили, аби розірвати коло домашнього насильства. Для отримання психологічної, юридичної чи соціальної консультацій ви можете звернутися до безоплатних гарячих ліній: 1547 — урядова гаряча лінія з питань запобігання та протидії домашньому насильству; 116 123 — національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству. Джерело: pleso.me Підписатися на канал «Психологічна підтримка»

Що по культурі?🤔 Українська музика, кіно, театр, подкасти, стендап, виставки - все цікаве та трендове на одному каналі. Долучайтеся, щоб не проґавити важливе та діліться інформацією з друзями! ⤵️ https://t.me/schopoculturi

​«Хороший лікар» (2017) Молодий хірург-аутист, переїжджає з села до хірургічного відділення престижної лікарні Св. Бонавентура. Мерфі має проблему з соціалізацією, через яку йому доводиться терпіти нерозуміння з боку своїх колег. Єдиним захисником Шона стає нейрохірург, професор Аарон Глассман. Він кидає виклик скептицизму та упередженням правління та персоналу лікарні, коли запрошує нового співробітника приєднатися до команди. Шону доводиться працювати більш старанно, ніж будь-коли раніше, щоб довести оточуючим, що його видатні медичні здібності дозволять врятувати багато життів пацієнтів.

​Синдром відкладеного життя Чекаєте слушного часу, щоб реалізувати свої мрії та життєві цілі? Все обіцяєте собі почати нове життя “з понеділка”, який так і не настає? Ймовірно, ви маєте синдром відкладеного життя – психологічний стан, при якому людина живе в постійному очікуванні щасливого життя. При цьому вона завжди шукає виправдання для того, аби відстрочити моменти для радості: “схудну, тоді й одягну бажану сукню”, “вийду заміж/одружуся, тоді й буду щасливою/им” тощо. Чому людина живе так, наче її життя – репетиція перед світлим і щасливим майбутнім? Причин може бути кілька. Наприклад, людина постійно боїться невдачі. Або ж через невпевненість у собі їй складно робити активні кроки для досягнення мети. Може бути так, що людина не розуміє, якого майбутнього прагне. Або ж їй важко сформулювати конкретні кроки, які необхідно здійснити для досягнення результату. Перепоною для здійснення власних мрій можуть бути прокрастинація, перфекціонізм або нестача мотивації. Які наслідки може мати синдром відкладеного життя? Людину супроводжуватиме почуття невдоволення собою. Вона розуміє, що втрачає можливості. Через це – тривога, емоційна незрілість, невміння радіти справжньому. Таким людям страшно приймати рішення. Вони незадоволені своїм життям і порівнюють себе з іншими – більш заможними, успішними та доглянутішими людьми. Як подолати синдром? 🔸 Вчіться радіти життю тут і зараз: шукайте приємні моменти у кожному дні. 🔸 Хваліть себе за будь-які успіхи, навіть незначні, та проявляйте емпатію до себе. 🔸 Плануйте з вечора наступний день, створюйте графік активності: це допоможе позбутися прокрастинації. 🔸 Сформулюйте свої цілі та мрії. Пропишіть план із чіткими пунктами, що потрібно зробити для їхнього досягнення. Нехай маленькі кроки допоможуть прийти вам до великої мети. 🔸 Усвідомте, що помилки – це частина процесу розвитку. Це допоможе вам позбутися страху провалу та перфекціонізму. 🔸 Заручіться підтримкою близьких, ментора або психолога. 🔸 Не крадіть час у себе самого: розпочніть діяти вже сьогодні. Підписатися на канал «Психологічна підтримка»

​Гнів: інструкція з експлуатації Швидкий темп життя, надмірний стрес, погані новини, кризи і постійний тиск викликають внутрішнє напруження, роздратованість і спалахи гніву, за які часто можна пошкодувати. Суспільство вчить погано почуватися через наявність гніву, але він не є недоліком характеру. Важливо те, як людина обходиться з негативними емоціями. Розрізняють основний гнів (відповідь на нападки) і захисний гнів (покликаний приховати внутрішній біль, сором, жах, страх або почуття безпорадності). Оскільки приховування негативних емоцій і почуттів є однією з причин тривожності та депресивних станів, важливо не пригнічувати гнів, а екологічно випускати і справлятися з ним. Як показують дослідження, розуміння природи гніву може допомогти висловити його здоровими способами і використовувати конструктивно. Насправді робота гніву полягає в тому, щоб захистити нас — це біологічна програма захисту та адаптації.  Отже: 🔸Визнайте свій гнів  Зізнайтеся, що ви розлючені, це перший крок до змін. Спробуйте навчитися розрізняти, який саме гнів ви відчуваєте (за що і чому ви розсердилися насправді). 🔸Назвіть свій гнів Спробуйте точно визначити причину гніву: «Я гніваюсь, бо маю їхати дуже довгим маршрутом!» або «Я злюся, бо через це питання мені стало соромно…» 🔸Відчуйте гнів фізично Проаналізуйте, як саме відчувається роздратованість у тілі: підвищення температури, почервоніння, напруга, серцебиття, тремтіння. 🔸 Вербалізуйте гнів  Визначте імпульс гніву і назвіть його (на що саме він спрямований, яка його мета). Скажіть про це вголос: «Я хотів би вдарити його, тому що..!», «Я хочу піти звідси!» Дослідження показують, що надання назви  внутрішньому досвіду і переживанням допомагає регулювати нервову систему і сприяє почуттю спокою та рівноваги. Як тільки ви визнаєте, впізнаєте, відчуєте і висловите свій гнів, ви зможете знову мислити чіткіше і звільнитеся від неконтрольованих емоцій та їхніх негативних наслідків.  Джерело: за матеріалами опитувань Gallup і Д. Фрага. Підписатися на канал «Психологічна підтримка»

Гнів: інструкція з експлуатації Швидкий темп життя, надмірний стрес, погані новини, кризи і постійний тиск викликають внутрішнє напруження, роздратованість і спалахи гніву, за які часто можна пошкодувати. Суспільство вчить погано почуватися через наявність гніву, але він не є недоліком характеру. Важливо те, як людина обходиться з негативними емоціями. Розрізняють основний гнів (відповідь на нападки) і захисний гнів (покликаний приховати внутрішній біль, сором, жах, страх або почуття безпорадності). Оскільки приховування негативних емоцій і почуттів є однією з причин тривожності та депресивних станів, важливо не пригнічувати гнів, а екологічно випускати і справлятися з ним. Як показують дослідження, розуміння природи гніву може допомогти висловити його здоровими способами і використовувати конструктивно. Насправді робота гніву полягає в тому, щоб захистити нас — це біологічна програма захисту та адаптації.  Отже: 🔸Визнайте свій гнів  Зізнайтеся, що ви розлючені, це перший крок до змін. Спробуйте навчитися розрізняти, який саме гнів ви відчуваєте (за що і чому ви розсердилися насправді). 🔸Назвіть свій гнів Спробуйте точно визначити причину гніву: «Я гніваюсь, бо маю їхати дуже довгим маршрутом!» або «Я злюся, бо через це питання мені стало соромно…» 🔸Відчуйте гнів фізично Проаналізуйте, як саме відчувається роздратованість у тілі: підвищення температури, почервоніння, напруга, серцебиття, тремтіння. 🔸 Вербалізуйте гнів  Визначте імпульс гніву і назвіть його (на що саме він спрямований, яка його мета). Скажіть про це вголос: «Я хотів би вдарити його, тому що..!», «Я хочу піти звідси!» Дослідження показують, що надання назви  внутрішньому досвіду і переживанням допомагає регулювати нервову систему і сприяє почуттю спокою та рівноваги. Як тільки ви визнаєте, впізнаєте, відчуєте і висловите свій гнів, ви зможете знову мислити чіткіше і звільнитеся від неконтрольованих емоцій та їхніх негативних наслідків.  Джерело: за матеріалами опитувань Gallup і Д. Фрага. Підписатися на канал «Психологічна підтримка»

​«Чиста гра» (2023) Люк перебуває в романтичних стосунках з Емілі, і пара будує комфортне майбутнє в Нью-Йорку. Вони обидва працюють аналітиками у великій фінансовій компанії, якою керує Кемпбелл, вимогливий і нещадний керівник. Одного разу начальник пропонує Емілі підвищення: вона стане менеджером і візьме на себе велику відповідальність. Для Люка підвищення коханої стає неприємною несподіванкою, з якою він намагається примиритися, тоді як Емілі раптово починає усвідомлювати, що її партнер погано справляється з робочими обов'язками та має жахливе інвестиційне чуття. «Приходь як є» (2019) 24-річний паралітик Скотті з народження прикутий до інвалідного крісла та повністю залежить від своєї матері. Проходячи лікування в центрі фізіотерапії, він спостерігає за молодими медсестрами, і це єдине, на що він може розраховувати в плані контакту з жінками. Мріючи втратити цноту, хлопець умовляє свого нового приятеля Метта, спортсмена, що став інвалідом, і 35-річного слабозорого Мо, вирушити з ним у подорож до Монреалю, де існує бордель, який обслуговує людей з обмеженими можливостями. «Маскарад» (2022) Дія розгортається на французькій Рів'єрі навколо Адріана — харизматичного чоловіка та колись успішного танцюриста, який змушений залишити свою професію через нещасний випадок. Він безтурботно живе на Лазурному березі за рахунок гарної, але вже не молодої актриси Марти, яка задовольняється суспільством Адріана, хоча знає, що його інтерес до неї є виключно фінансовим. Однак ситуація починає стрімко змінюватися, коли Адріан зустрічає чарівну, життєрадісну та доброзичливу Марго, в яку він закохується з першого погляду. Джерело: uaserials.pro Підписатися на канал «Психологічна підтримка»