Marxism and history
رفتن به کانال در Telegram
A channel about the history of Marxism, Marxist approaches to history and social history. Materials will be published in English (#en), German (#de), Ukrainian (#ua), and Russian (#ru). #podcasts #documentary #lecture #books #article #memes #fiction
نمایش بیشتر532
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
-17 روز
-130 روز
در حال بارگیری داده...
کانال‌های مشابه
ابر برچسب‌ها
هیچ داده‌ای
مشکلی وجود دارد؟ لطفاً صفحه را تازه کنید یا با مدیر پشتیبانی ما تماس بگیرید.
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
اکتبر '26اکتبر '26
اکتبر '26
+106
در 0 کانال‌ها
سپتامبر '260
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اوت '260
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '260
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '260
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مه '260
در 3 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '260
در 6 کانال‌ها
Get PRO
مارس '260
در 0 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '260
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '260
در 1 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '250
در 3 کانال‌ها
Get PRO
نوامبر '250
در 2 کانال‌ها
Get PRO
اکتبر '250
در 2 کانال‌ها
Get PRO
سپتامبر '250
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اوت '250
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '250
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '250
در 1 کانال‌ها
Get PRO
مه '250
در 1 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '250
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مارس '250
در 1 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '250
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '25
+13
در 0 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '24
+2
در 1 کانال‌ها
Get PRO
نوامبر '24
+14
در 1 کانال‌ها
Get PRO
اکتبر '24
+18
در 1 کانال‌ها
Get PRO
سپتامبر '24
+10
در 1 کانال‌ها
Get PRO
اوت '24
+21
در 2 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '24
+10
در 2 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '24
+21
در 3 کانال‌ها
Get PRO
مه '24
+17
در 3 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '24
+20
در 4 کانال‌ها
Get PRO
مارس '24
+22
در 0 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '24
+22
در 1 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '24
+73
در 7 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '23
+272
در 2 کانال‌ها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانال‌ها | |
| 13 اکتبر | 0 | |||
| 12 اکتبر | 0 |
پست‌های کانال
October 14 - Ukrainian Insurgent Army Day
What to read or listen to on this topic?
A must-read is, of course, John-Paul Himka's "Ukrainian Nationalists and the Holocaust: OUN and UPA’s Participation in the Destruction of Ukrainian Jewry, 1941–1944"
#books #history #en
It delineates the participation of the Organization of Ukrainian Nationalists and its armed force, the Ukrainian Insurgent Army, in the destruction of the Jewish population of Ukraine under German occupation in 1941–44. Triangulating different sources it has been possible to establish that: OUN militias were key actors in the anti-Jewish violence of summer 1941; OUN recruited for and infiltrated police formations that provided indispensable manpower for the Germans' mobile killing units; and in 1943, thousands of these policemen deserted from German service to join the OUN-led nationalist insurgency, during which UPA killed Jews who had managed to survive the major liquidations of 1942.
| 2 | If you understand German or French, I recommend watching the ARTE documentary on the history of the peasantry, in which Wickham is one of the main commentators. | 104 |
| 3 |  Another major historian has passed away. Yesterday, Chris Wickham (1950–2026), one of the most influential medievalists and a British Marxist historian, died.
His work fundamentally reshaped our understanding of medieval history, particularly the transformations of European and Mediterranean societies between the fifth and twelfth centuries. Among his major works are Framing the Early Middle Ages: Europe and the Mediterranean, 400–800 (2005), and The Donkey and the Boat: Reinterpreting the Mediterranean Economy, 950–1180 (2023).
Wickham also wrote extensively about Marxist approaches to history. Unfortunately, his work remains largely unknown in the post-Soviet world. To my knowledge, only one of his articles on Marxism and medieval studies, and one of his books, «Средневековая Европа. От падения Рима до Реформации», have been translated in #ru. I am not aware of any Ukrainian translations. | 80 |
| 4 | Continuing the theme of the transition debates. Here is another critique of the Brenner-Wood-Chibber approach - specifically, their methodological nationalism - but this time from a perspective close to value-form analysis. In his article “A Commodity-Form Theory of Transition”, historian Andrew B. Liu revisits the classic Marxist debates on the origins of capitalism, arguing that the transition to capitalism cannot be reduced to the emergence of free wage labor or industrial production. Instead, he proposes understanding capitalism through the universalization of the commodity form and the global dynamics of value accumulation:
In short, past Marxist scholars who fixated on the site of production envisioned a global economy composed of a patchwork of capitalist and non-capitalist producers, of local “transitions” and “non-transitions” to capitalism. In the nineteenth century, hypothetically, the British waged economy may have been capitalist but the suppliers of their sugar, tea, raw cotton, and other consumer goods and materials remained non-capitalist. The logical and historical problems that arise from this conception should be plainly visible. Instead, it is more useful to read Marx as positing one fundamental epochal transformation, which he called at various moments “the capitalist mode of production” or “capitalist era” or “capitalist epoch.” He described this transition conceptually. In terms of real history, he speculated that it began several centuries ago and has since become global in scale. It has also been characterized by unevenness, or the impersonal dynamics of many capitals in contention with one another.
For those of us studying the last two centuries, my guess is that many of the “transitions” we are attempting to theorize are transitions not to capitalism but from within capitalism’s history — namely, from absolute to relative surplus-value, or, from inherited processes (slavery and family farms) to novel ones overhauled and restructured in capital’s image (industrial plantations and Fordist factories).
#en #article #history #theory
Liu is Associate Professor of History at Villanova University and the author of Tea War: A History of Capitalism in China and India (Yale University Press, 2020). His research brings together the history of modern Asia, global capitalism, and Marxist political economy. | 103 |
| 5 | 😐 Чи завжди діє правило «одна нація — одна держава»?
На межі ХІХ–ХХ століть над цим питанням розмірковував Карл Реннер — австрійський державний службовець, правник і один із провідних теоретиків австромарксизму.
В умовах, коли багатонаціональну Австро-Угорську імперію зсередини роздирали національні рухи, Реннер сформулював альтернативний підхід до національного питання. Виходячи з того, що держава і нація — не одне й те саме, він розробив ідею спільної федерації, у межах якої національні спільноти мали б самоврядування у справах мови, культури та освіти незалежно від місця проживання.
Описана в його книжці «Боротьба австрійських національностей за державність» модель нетериторіальної автономії стала однією з найвпливовіших ідей австромарксизму та вийшла далеко за межі дискусій у Габсбурзькій імперії. Подібні принципи втілювалися, зокрема, і в УНР.
Як зазначає автор передмови до нового англомовного видання цієї книжки, її основна тема «й нині залишається напрочуд актуальною для сучасних дискусій про національну належність, суверенітет і способи врахування етнічного різноманіття».
📚 Публікуємо український переклад цієї передмови — про історичний контекст появи ідей Реннера, його суперечливу політичну біографію та спробу уявити багатонаціональну державу без боротьби націй за панування одна над одною. | 106 |
| 6 | Episode 47: Does Central Asia need left-wing politics?
#en #podcast
In the latest episode of Turan Tales, Agnieszka Pikulicka talks to Georgy Mamedov - curator, activist, and scholar of Marxism and Soviet socialism - about why organized left-wing politics is so strikingly absent from much of contemporary Central Asia.
They discuss the Soviet legacy, the strange fate of Marxism after 1991, why radical politics did not simply survive underground, and whether the region needs a new Left today.
Worth listening to, especially for anyone interested in what remains of the socialist political imagination in the post-Soviet space. | 258 |
| 7 | I haven’t posted anything in German for quite a while, so here’s a good reason to do so: the ARTE documentary “Polen 39. Wie deutsche Soldaten zu Mördern wurden” (Poland ’39: How German Soldiers Became Murderers).
The film looks at the German invasion of Poland in 1939 and at how, from the very first days of the Second World War, the Wehrmacht and the SS committed crimes against the civilian population. Its central question is a simple but important one: how could “ordinary men” become perpetrators of mass violence in such a short period of time - and why did some nevertheless refuse to take part?
The story is told in part through the diaries and letters of three German participants in the campaign, alongside archival footage, maps, and commentary by German and Polish historians, sociologists, and psychologists.
You can switch from the German to the French version as well. ARTE also offers subtitles in several languages (incl. English).
#de #fr #history #documentary | 242 |
| 8 | The Bolshevik Rank and File by Eurasian Knot
#en #podcast #history
In 1917, the Bolshevik Party had roughly 24,000 members. A decade later, it boasted about 1.2 million. Recruitment came in waves and so did the purges. Still, Party members were found at the top and bottom of the system. In the Kremlin and in the factories. The Party rank and file were vital to the establishment of the Soviet system, its day-to-day functioning, and the human material for campaigns whether they be for literary, industrialization, collectivization or terror. But who were these people? How engaged were they in politics? Were they a constituency for Party leaders to appeal to or was the rank and file mere material to be mobilized and directed without its own agency? There are few studies looking at the Party at the shop floor and its place in shaping Soviet socialism. Yiannis Kokosalakis’ book Building Socialism does just that. The Eurasian Knot spoke to Kokosalakis to learn more about the role of the Bolshevik rank and file in the early Soviet system.
Guest: Yiannis Kokosalakis is a visiting researcher at Bielefeld University. He’s the author of Building Socialism: The Communist Party and the Making of the Soviet System, 1921-1941 published by Cambridge University Press. | 307 |
| 9 | Ukraine’s politics of memory are sliding further and further into the quagmire of nationalism. After Nazi collaborator Melnyk, they’re now reburying Konovalets, "Führer, Founder, and
Renewer" of OUN, in the national pantheon of heroes. The far right even held a farewell ceremony for Konovalets yesterday in Kyiv. If they manage to reburial Bandera as well, the reunification of the OUN finally comes. Figures like Kovpak or Skrypnyk won’t be part of that pantheon.
Thank you to the Historical Expertise for pointing out Oleksandr Zaitsev’s article on OUN anti-Semitism:
The concept of “hostile nations” was applied not only to the political and economic aspects of interethnic relations but also to personal relationships. The OUN fought against mixed marriages with members of nations it considered hostile. When Stsiborsky himself disregarded this principle in early 1934 by marrying a Jewish woman, he faced sharp condemnation from his comrades. Even Yevhen Konovalets, who stood out among other OUN leaders for his greater tolerance and broad-mindedness, felt it necessary to condemn his comrade in a personal letter:
"When nationalism fights against mixed marriages involving foreigners (particularly Poles and Russians), it cannot ignore the issue of mixed marriages with Jews, who are undoubtedly, if not greater, then at least equal enemies of our national revival. When we demand that our declared principles be applied to rank-and-file members, we cannot make exceptions for ourselves. […] Your actions have greatly burdened the organization…"
Konovalets did not explain exactly how Stsiborsky’s actions had burdened the organization, but it was not difficult to guess: it was precisely at that time, in connection with the Polish-German rapprochement, that the Nazis began to withdraw their support for the OUN, and in this situation, a “misalliance” between a member of the PUN and a Jewish woman was entirely inappropriate.
Oleksandr Zaitsev is the author of what is currently the best intellectual history of Ukrainian radical nationalism - "Ukrainian Integral Nationalism, 1920s–1930s" (2013). | 256 |
| 10 |  Виклав невеликий, але дуже цікавий текст Григорія Нудьги 1965 року про історію українських перекладів «Інтернаціоналу».
У ньому - ранні, часом доволі химерні версії гімну робітничого руху, історія його поширення в Україні та еміграції, переклади Миколи Вороного, Євгена Григорука й інших, а також кілька забутих сторінок української революційної пісенної культури.
#ua #article #history | 235 |
| 11 |  +1بدون متن... | 364 |
| 12 | 📚 Сучасна історична наука визначає початком формування націй кінець XVIII століття.
Утім, чимало істориків і далі шукають нації в античності, середньовічних королівствах і там, де люди ніколи не мислили себе в національних категоріях 🦖
Проєктуючи сучасне розуміння нації на далеке минуле, вони залишають поза увагою класові відносини, імперії, релігійні та локальні спільноти. Внаслідок чого історія починає виглядати як безперервний шлях до сучасної національної держави, хоча насправді була значно складнішою й суперечливішою.
«Оскільки такі дослідження „створюють ту саму реальність, яку нібито лише описують“, вони спотворюють знання про минуле і мають бути відкинуті як хибний спосіб його репрезентації».
👇 Читайте, як працює дослідницький підхід методологічного націоналізму в історії, на яких практиках він ґрунтується та чому вони спотворюють наше уявлення про минуле, а зрештою — і про сучасність. | 280 |
| 13 | Two great historians have passed away in the last few days - Alex Rabinowitch, an specialist on the Russian Revolution, and an Italian microhistorian Carlo Ginzburg. His Cheese and Worms was a delight to read during my undergraduate studies; after that, I dove into microhistory for a couple of months.
Sean Guillory just published a wonderful interview with Rabinowitch that he recorded back in 2017. #en
From Guillory: It's hard to state how much Rabinowitch's work influence our understanding of 1917. Before him, it was assumed that the Bolsheviks were a highly disciplined, unpopular political party that came to power through a coup. What Rabinowitch repeatedly showed in his four books on Revolution, the Bolsheviks had popular support, most importantly in factories in Petrograd and in other large cities and at the front. Lenin's slogans, particularly, "Peace, Land, Bread!" had mass support, and by October 1917, successfully rode a wave of revolution into power.
Today, the Ukrainian Local History website published an interesting interview with Ginzburg by Daria Mattingly, which she conducted back in the distant and tragic year of 2022. They talk not only about the Inquisition and Stalin's repressions, but also about his father from Odesa and his issues with Foucault. #ua
Please take a look!
#history #article #podcast | 351 |
| 14 | "The Roots and Afterlives of Soviet Sciences" (as part of the Cambridge seminar Reconsidering Soviet Studies)
#en #lecture #event #history
10 June, 17:30 BST, Jesus College, Fulburn Room, or via Zoom https://zoom.us/j/95153676755
Ben Potter: "The Intellectual and Institutional Roots of Marxism in Linguistics: The Case of Nikolai Marr"
Isabel Jacobs: "Concepts of Hybridity and Symbiosis in (Post-)Soviet Science and Culture: From Boris Kozo-Polyansky to Lynn Margulis"
This seminar brings together two studies of figures whose work shaped and was shaped by the intellectual ferment of early Soviet science. The papers trace the roots and afterlives of Soviet sciences of language and life: their pre-revolutionary inheritances, their entanglement with Marxist and dialectical frameworks, and their shared challenge to linear, tree-like schemes of development in favour of more horizontal, interconnected accounts of fusion and symbiosis.
The first paper examines how Nikolai Marr (1864/5–1934), though personally conservative and not officially affiliated with any political party until 1930, became the figurehead of ‘Marxist linguistics.’ The second paper retraces Boris Kozo-Polyansky's (1890–1957) theory of symbiogenesis and its reception by the American evolutionary biologist Lynn Margulis, situating Soviet research on symbiosis and cooperation alongside hybridised theories of evolution that fused Darwin with dialectical biology, Marx with Michurin, Engels with Lamarck. | 322 |
| 15 |  МАНІФЕСТ ЗА НЕЗАЛЕЖНЕ РЕВОЛЮЦІЙНЕ МИСТЕЦТВО
Якщо для розвитку матеріальних виробничих сил революція вимушена встановити соціалістичний режим централізованого плану, то для розвитку інтелектуальної творчості з самого початку слід установити анархічний режим індивідуальної свободи. Жодної влади, жодного диктату, аніяких слідів командування!
Напередодні Другої світової війни було чітко видно, що тоталітарні режими, у своєму пориві контролювати всі аспекти життя суспільства, пішли рішучим походом на творче самовираження. З гітлерівської Німеччини та сталінського Радянського Союзу надходили повідомлення про те, що на митців здійснюється шалений тиск: перед ними ставилися вимоги плазувати перед владою й полишити всяку незалежну творчість, перетворившись на конвеєр, що безкінечно вихваляє деспотію.
На тлі цього, у 1938 році, з'являється Маніфест за незалежне революційне мистецтво. Він був написаний Левом Троцьким (марксистським революціонером, вигнаним з СРСР за протидію сталінізму) й Андре Бретоном (французьким письменником й основоположником сюрреалізму).
Маніфест однозначно відкидав будь-які намагання наступу на мистецтво, вимагаючи для художників цілковитої свободи самовираження, незалежно від політичного фону. Сучасне мистецтво визначалося як революційне за своєю природою. Це пояснювалося тим, що в умовах бюрократичного наступу на нього, «тільки соціальна революція здатна розчистити путь для нової культури».
Нині ми так само бачимо потуги капіталістичного світу придушити мистецтво, перетворити його на дійну корову для прибутків великих корпорацій. Єдина творчість, яка заохочується, це та, яка приносить гроші, хай навіть ціною вбивства істинної людської креативності. Це виражається, зокрема, в нескінченних франшизах, котрі ніяк не можуть померти і з кожним новим фільмом утрачають якість. Останніми роками це згубне явище сягнуло апогею, коли мистецтву став загрожувати кам'яний і грубий штучний інтелект. З цих причин, серед іншого, у 2023 в США спалахнув масштабний страйк профспілок фільморобів.
Захищаймо митців!
Незалежність мистецтва — заради революції.
Революція — заради повного звільнення мистецтва!
➡️Читати «Маніфест за незалежне революційне мистецтво» — вперше в перекладі українською!
➿➿➿➿➿➿➿➿➿➿
⚒️ Міжнародна ліга трудящих | 328 |
| 16 | The Cultural Turn and Soviet Environmental History
#en #article #history
Alex Herbert shows how post-1991 Soviet historiography was shaped by a cultural turn, which marginalized materialist analysis, emphasized disaster, and carried a strong dose of Cold-War triumphalism.
Read also an interesting discussion about the article on Rossen Djagalov’s FB page. | 325 |
| 17 |  Історія про Єрмака і гадалку нагадала мені про пасаж у книжці "Англійська Біблія та революція 17-го століття" Крістофера Гілла.
У Східній Європі такі практики, схоже, є доволі поширеними. Путін нібито консультувався у шаманів, а колишній міністр оборони Чехії сам став астрологом.
Gary Nunn в "The Psychic Tests" стверджує, що походи до екстрасенсів й астрологів не щось маргінальне, а досить поширені практики серед людей при владі - серед політиків, керівників корпорацій, медійних і правоохоронних інституцій. Його теза полягає в тому, що надприродне приваблює владних акторів не всупереч їхній владі, а через саму структуру влади: що більша відповідальність і невизначеність, то сильнішою стає потреба в передбаченні, заспокоєнні й символічному підтвердженні правильності рішення. | 353 |
| 18 | Недавно смотрели с ребятами интервью Андрея Рудого у Дудя. Дудь сокрушался по поводу расстрела царской семьи, хотя сам никогда особенно не сочувствовал рабочему классу. При этом он упускает одну из исторических основ современной демократии - десакрализацию и «очеловечивание» монархии через казнь. Парадоксально, но именно это «очеловечивание» и сделало возможным оплакивать членов династии просто как людей. Из "Призраки наций" Бенедикта Андерсона:
Монарху вовсе не нужно было быть расистом, чтобы управлять империей, ведь его семья стояла выше любой другой. Но для того чтобы постмонархический (в серьезном смысле слова) режим создавал, расширял или удерживал империю от имени нации, расизм был абсолютно необходим. Наконец, когда эти монархии исчезли, они исчезли по-настоящему — фьють, так сказать. Сегодня можно с болью говорить о геноциде, но не о династициде и тем более не об империциде. Даже регицид отдает чем-то архаичным. Но, пожалуй, этим запахом он не отдавал вплоть до Екатеринбурга 1918 года — как раз когда Лига Наций примеряла свое праздничное платье. Уж точно не в семнадцатом веке в Англии и не в позднем восемнадцатом во Франции. Казнь «божественного монарха» — публичная, а не в результате дворцового убийства — повсеместно воспринималась как нечто совершенно из ряда вон выходящее: либо преступное, либо героическое. Ничто не демонстрирует это нагляднее, чем нелепые рыдания в целом здравомыслящего Эдмунда Бёрка над смертью безнадежно пустой Марии-Антуанетты (явного предшественника столь же нелепых рыданий слишком многих британских интеллектуалов над «принцессой Ди»). Но кто был вправе вынести приговор Монарху? Казнь во имя чего? И кроме того: коль скоро он или она были казнены, считалось, что эта династия пресеклась окончательно. Чтобы быть замещенной чем/кем? Кое-что любопытное обнаруживается уже в языке Декларации независимости. Здесь «королевское мы» знаменательно и осторожно вытеснено другим «мы» — Мы, Народ. (Но, если бы Георг III попал в руки Вашингтона, можно ли представить себе, что его судили бы и казнили?)... Оправдать это можно было лишь новым суверенным «Мы», перед лицом которого бывший монарх представал просто еще одним — провинившимся, изменническим — французом. | 350 |
| 19 |  Postcard “Long Live May Day!” (1969) by Kyiv artist Yevgeny Kudryashov | 485 |
| 20 | Презентация книги Георгия Касьянова The Holodomor in Politics, Memory and History: Cognitive, Interpretive and Explanatory Challenges (2025)
#ru #history #lecture
Выходя за рамки исторических описаний самого Голодомора 1932–1933, эта книга исследует, как воспоминания о катастрофе формировались, мобилизовались и интерпретировались в рамках множества дискурсивных контекстов. Опираясь на междисциплинарные методологические подходы из области исследований памяти и политологии, автор проводит тщательное исследование того, как Голодомор был сконструирован как социальная (культурная) память акторами, бросавшими вызов советской политике забвения. Книга освещает сложную взаимосвязь между агентами памяти, политическими институтами и мемориальными практиками, критически оценивая секьюритизацию памяти и ее последствия для академического дискурса. | 652 |
