ECO & ESG: навігатор рішень

​❓ Чи можна визначати небезпечні властивості відходів на підставі реєстрових карт, чи виключно відповідно до вимог нового Закону України «Про управління відходами» (додаток 3)? 🗣️ ВІДПОВІДЬ: Процедура проведення класифікації відходів за видами та властивостями регламентована Порядком класифікації відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1102. У відповідності до п. 10, 11 Порядку, відходи класифікують шляхом віднесення їх до відповідної групи, підгрупи та виду відходів з урахуванням: • джерела походження відходів; • властивостей, у зв’язку з наявністю яких відходи є небезпечними; • наявності у відходах компонентів із вмістом небезпечних речовин, перевищення лімітів концентрації яких може призвести до визнання відходів небезпечними. Класифікація проводиться на основі: • відомих фактів про вміст і складові відходів, інформації про продукцію, паспорта безпечності; • наявності небезпечних речовин або компонентів із вмістом небезпечних речовин; • визначення небезпеки за кожною властивістю згідно з додатком 1 до Порядку класифікації; • опису діяльності, в результаті якої утворилися відходи; • опису процесу, дії або процедури, в результаті яких утворилися відходи; • визначення кількості фракцій, з яких складаються відходи. Інформацію, вказану у реєстрових картах можна використати за умови… 🔗 Детальніше — у розʼясненні: https://cutt.ly/at30giKY

​Штрафи у 30 разів більші. Чи врятує це водні ресурси України? Профільний комітет Верховної Ради погодив до розгляду законопроєкт №15096, який передбачає суттєве посилення адміністративної відповідальності у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів. Серед ключових змін: 👉 збільшення штрафів за порушення водного законодавства майже у 30 разів; 👉 запровадження відповідальності за порушення, які вже визначені Водним кодексом, але досі не були відображені у КУпАП; 👉 покарання за недотримання умов спеціального водокористування; 👉 відповідальність за руйнування русел річок і водотоків під час будівництва та експлуатації інфраструктурних об’єктів; 👉 посилення контролю за діяльністю у водоохоронних зонах; 👉 відповідальність за внесення недостовірних даних до статистичної звітності щодо використання води. ❗️ Законопроєкт №15096 може стати важливим кроком, але лише як частина комплексної реформи. Адже навіть найвищі штрафи не зможуть забезпечити водну безпеку держави без системних змін у підходах до управління та відновлення водних ресурсів. 🧐 Чи здатне суттєве підвищення штрафів змінити ситуацію у сфері водокористування, чи потрібні глибші реформи? Розбираємо ⤵️ https://cutt.ly/It9Ty8DB

​Закон України «Про управління відходами» № 2320-IX, який запровадив нову систему управління відходами, гармонізовану з підходами ЄС. З 2025 року система поступово переходить від декларативного обліку до електронного контролю, а вимоги до бізнесу стали значно жорсткішими. Які ключові новації для підприємств у 2026 році? 🧐 👉 Інформаційна система управління відходами (ІСУВ) Усі суб’єкти, які утворюють, зберігають, перевозять, обробляють чи утилізують відходи, зобов’язані реєструватися в ІСУВ (частина ЕкоСистеми). Облік та звітність ведуться в електронному вигляді, із використанням ЕЦП. Типові форми обліку визначені Наказом Міндовкілля № 1534 від 26 листопада 2024 року. 👉 Ідентифікація суб’єктів у сфері управління відходами Обов’язкова процедура відповідно до статті 13 Закону № 2320-IX. Ідентифікацію проходять усі утворювачі відходів, навіть якщо не є операторами. За результатами ідентифікації суб’єкта вносять до реєстру. 👉 Обов’язкове укладення договорів із ліцензованими операторами Усі операції з відходами мають здійснюватися виключно з суб’єктами, які мають відповідну ліцензію на поводження з небезпечними відходами або зареєстровані в ІСУВ. Договір має супроводжуватися карткою перевезення відходів (документ нового зразка). 🔗 Більше про те, що змінюється у внутрішній документації підприємств? Дізнайтеся 👇 https://cutt.ly/8t0hAvG0

Сьогодні інвестори, партнери та регулятори оцінюють не лише результати компанії, а й те, як вона працює: наскільки прозорі процеси, сильний комплаєнс і реальна екологічна відповідальність. 🎥 На каналі Ecotransformation & ESG: ready-made solutions доступне інтерв’ю: «ESG у великому бізнесі: інвестиції, комплаєнс і нові стандарти управління | Кейс Західнадрасервіс» 👉 Як ESG працює у сфері надрокористування — на практиці, а не в презентаціях? Своїм досвідом діляться представники Західнадрасервіс про те, як відбувається: • трансформація видобувного бізнесу в нових умовах • впровадження ESG у реальні виробничі процеси • екологічна відповідальність компаній-надрокористувачів • комплаєнс та нові стандарти управління • взаємодія з інвесторами та очікування ринку • головні виклики галузі сьогодні ▶️ Дивіться інтерв’ю та дізнавайтеся, як трансформується видобувна галузь України: https://youtu.be/EMxzQ5A1sbU?si=cCt7tIhTE2th6gBX

​Є одна незручна правда, яка для бізнесу вже перестає бути теорією: навіть якщо компанія не рахує викиди і не вважає ESG своєю темою, вона вже є частиною чужих розрахунків, чужої відповідальності і чужих ризиків. Вона завжди чийсь Scope 3. Глобальна економіка змінилася. Якщо компанія є частиною ланцюга створення продукту, вона автоматично стає частиною його впливу — через сировину, енергію, логістику, постачання чи використання продукту. ☝️ Саме тому Scope 3 сьогодні — це вже не вузька екологічна тема. Це питання доступу до ринків, контрактів, фінансування і конкурентоспроможності. Європейські компанії вже інтегрують вимоги до Scope 3 у свої закупівлі. Запит на дані, простежуваність і підтвердження походження стає новою нормою. І якщо компанія не може надати ці дані, вона стає ризиком для клієнта. У новій економіці виграє не той, хто просто заявляє про сталість, а той, хто може її підтвердити даними. Саме тому питання сьогодні вже не в тому, чи потрібен бізнесу облік викидів. Питання в тому, чи зможе бізнес залишатися частиною міжнародних ланцюгів без прозорих і зрозумілих даних… 🔗 Детальніше — читайте на сайті: https://cutt.ly/DtMbtYjI

​❓ Хто має право розробляти коригування СЗЗ і чи потрібно погодження? 🗣️ ВІДПОВІДЬ: Коригування санітарно-захисної зони (СЗЗ) може розроблятися суб’єктом господарювання самостійно або із залученням спеціалізованих організацій та фахівців у сфері екології, санітарного законодавства, охорони атмосферного повітря, проєктування та оцінки ризиків для здоров’я населення. Законодавство не встановлює окремої ліцензії чи спеціального статусу виконавця таких робіт, однак на практиці важливе значення має наявність у розробника відповідного досвіду, кваліфікації та можливості належно обґрунтувати безпечність діяльності. Під час коригування СЗЗ зазвичай виконуються розрахунки розсіювання викидів, оцінка шуму, аналіз технологічних процесів, лабораторні дослідження та оцінка відповідності медико-санітарним нормативам. Щодо погодження, то після змін у законодавстві механізм став більш дерегульованим. Для об’єктів, які підпадають під чинні Державні санітарні правила та відповідають встановленим умовам, окреме погодження коригування СЗЗ… 🔗 Читати розʼяснення — на сайті: https://cutt.ly/5tNcdPHf

​Міністерство економіки Українипредставило законопроєкт «Про засади функціонування національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів», який має закласти правові та організаційні основи для запуску в Україні національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (НСТВ). ‼️ Документ спрямований на формування сучасного ринкового механізму регулювання викидів та поступове наближення українського кліматичного законодавства до вимог і підходів Європейського Союзу. Законопроєкт також розглядається як один із ключових елементів майбутньої інтеграції України до європейської кліматичної політики та виконання міжнародних кліматичних зобов’язань. Серед основних переваг запровадження НСТВ: • впровадження ринкового механізму скорочення викидів парникових газів; • стимулювання модернізації підприємств та впровадження енергоефективних рішень; • підтримка інвестицій у декарбонізацію та розвиток нових технологій; • створення прозорих правил для бізнесу у сфері кліматичного регулювання; • поступова адаптація українських підприємств до вимог ЄС, зокрема в контексті кліматичної політики та механізму CBAM. 🔗 Детальніше — в аналізі: https://cutt.ly/5tNctpP9

​Гаряча лінія Асоціації професіоналів довкілля PAEW буквально «загорілася» — бізнес масово звертається із запитами щодо нових правил отримання дозволів на оброблення відходів. І це не випадково. Регуляторні зміни створили ситуацію, де одне рішення може визначити стабільність роботи підприємства на роки вперед ⚠️ Серед найпоширеніших запитань бізнесу: 👉 Чи залишається чинною Постанова №1003 до завершення судового оскарження? 👉 Чи впливає нещодавнє судове рішення на дозволи, вже отримані за спрощеною процедурою? 👉 Чи є дозволи на здійснення операцій з оброблення відходів, видані за спрощеним порядком, безстроковими? 👉 Чи можуть позитивні висновки державної екологічної експертизи, отримані до запровадження ОВД, використовуватися як висновок з оцінки впливу на довкілля? 👉 Які можливості це відкриває для підприємств, які раніше отримували відмови через відсутність висновку з ОВД? 👉 Коли набере чинності Постанова №512 та кого стосуватимуться її вимоги? 👉 Які документи повинні будуть оновити та подати ліцензіати у сфері управління небезпечними відходами? 👉 Які регуляторні ризики для бізнесу створюють правові колізії та суперечливе правозастосування? Якщо у вас є хоча б одне з цих питань — ви вже в зоні регуляторного ризику 💯 У травневому випуску журналу «Sustainability Leaders Guide» ми підготували ґрунтовний правовий аналіз, практичні рекомендації та роз’яснення щодо актуальних змін у сфері управління відходами 👇 https://cutt.ly/utBRIhFT

​❓ До якої категорії забудови належать апартаменти і чи дозволено їх розміщення в СЗЗ? 🗣️ ВІДПОВІДЬ: Питання розміщення апартаментів у межах санітарно-захисної зони (СЗЗ) є дискусійним, оскільки законодавство не завжди прямо визначає їх статус як житлової або нежитлової забудови. Формально апартаменти часто реєструються як об’єкти нежитлової нерухомості, однак фактично можуть використовуватися для постійного або тимчасового проживання людей. ☝️ Саме тому під час оцінки можливості їх розміщення в межах СЗЗ контролюючі органи та судова практика, як правило, враховують не лише юридичний статус об’єкта, а й його функціональне призначення та фактичний характер використання. Оскільки санітарно-захисна зона створюється для захисту населення від шкідливого впливу підприємств, розміщення об’єктів, пов’язаних із проживанням людей, у межах СЗЗ вважається ризиковим. У більшості випадків апартаменти можуть бути прирівняні до житлової забудови або об’єктів, для яких повинні дотримуватись санітарні обмеження. Тому можливість їх розміщення в СЗЗ необхідно оцінювати індивідуально з урахуванням функціонального призначення об’єкта, містобудівної документації, фактичного рівня впливу підприємства та дотримання медико-санітарних нормативів на відповідній території. 🔗 Більше — на сайті: https://cutt.ly/ftBd1hAX

​А ви вже ознайомилися із наповненням свіжого випуску журналу «SUSTAINABILITY LEADERS GUIDE» №5/2026? 😉 Якщо ще ні, то давайте разом коротко переглянемо що у травневому журналі ➡️ 50 критичних запитань бізнесу про відходи у 2026 році ➡️ 50 питань про Санітарно-захисні зони а також: 📄 Безхазяйні відходи у громаді: як правильно фіксувати, обліковувати та прибирати 📄 Правові колізії у сфері управління відходами: де система починає суперечити сама собі? 📄 Дані, показники та структура ESG-звіту: логіка побудови і робота з незручними даними 📄 Вода в ESG-звітності: які показники стають критичними для компаній? 📄 Які особливості визначення точок контролю забруднення ґрунтів у звіті з ОВД? 📄 Ukraine-REACH: як пройти реєстрацію хімічних речовин без помилок? 📄 Прибережні захисні смуги: Верховний Суд поставив крапку у спробах ігнорувати природоохоронний статус земель 📄 Забруднення земель у судах: коли екологічні претензії не витримують доказування 🔥 два практичних відео-уроки 1) МОДУЛЬ 4. Процедура ОВД: етапи та строки Процедура оцінки впливу на довкілля залишається однією з ключових вимог для реалізації багатьох видів діяльності, але саме строки, етапність та практичні нюанси найчастіше створюють труднощі для бізнесу. У модулі розглянемо покроковий алгоритм проходження ОВД, типові помилки та актуальну практику взаємодії з уповноваженими органами у 2026 році. 2) МОДУЛЬ 5. Управління відходами: особливості обліку, вибір спеціалізованого суб’єкта та обов’язкові умови передачі Дивіться повний зміст тут 👇 https://cutt.ly/ZtVEzreH

​Вода більше не «невидимий» ресурс для бізнесу 🙅‍♂️ ‼️ Сьогодні це — фактор операційної стійкості, фінансових ризиків, доступу до фінансування та довіри громад. ESG змінює підхід до водокористування: 👉 обсяг забору води — це вже показник залежності бізнесу від ресурсу; 👉 якість скидів — питання не лише екології, а й репутації та санкцій; 👉 регіон водного стресу — фактор матеріальності для компанії. Особливо гостро це відчуває агросектор, де: ✔️ вода = врожай = бізнес-модель; ✔️ посуха стає новою нормою; ✔️ конфлікти за воду — реальним операційним ризиком. Європейські вимоги CSRD та ESRS E3 вже переводять водний менеджмент із технічного рівня у стратегічний. Компанії мають оцінювати: • водні ризики та можливості; • впливи на екосистеми; • фінансові наслідки дефіциту води; • ефективність водокористування та повторного використання води. То ж які показники стають критичними в оцінюванні? Розібралися 👇 https://cutt.ly/WtVEhL7d

​❓ Чи повинне підприємство здійснювати періодичні вимірювання викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел? Транспорт проходить періодичний технічний огляд — чи достатньо цього для підтвердження допустимих концентрацій забруднюючих речовин у викидах? 🗣️ ВІДПОВІДЬ: Періодичні вимірювання викидів від пересувних джерел власними силами підприємства не вимагаються. Достатньо проходження обов’язкового технічного контролю (для тих категорій транспорту, де він передбачений законодавством). Для підтвердження допустимих концентрацій достатньо документів про проходження техогляду. Додаткові інструментальні вимірювання потрібні лише у випадку перевірки контролюючими органами на дорозі чи при підозрі на порушення… 🔗 Детальніше — у розʼясненні: https://cutt.ly/gtVEidsY

​Ukraine-REACH поступово переходить із категорії «майбутніх змін» у площину практичних обов’язків для виробників, імпортерів та постачальників хімічної продукції. ‼️ Для бізнесу це означає не лише необхідність подати повідомлення чи сформувати досьє, а й вибудувати повноцінну систему хімічної відповідності: від правильної ідентифікації речовин до перевірки SDS, класифікації небезпеки та підтвердження законності ввезення продукції. Особливо багато практичних запитань виникає щодо складних багатокомпонентних речовин, UVCB-речовин, сумішей та виробів, у складі яких містяться хімічні речовини. ☝️ Помилки на етапі попередньої реєстрації можуть призвести не лише до додаткових витрат, а й до фактичної заборони імпорту або виробництва після завершення перехідних періодів. Розбираємо, які речовини підлягають реєстрації, що входить до реєстраційного досьє, хто відповідає за достовірність даних та які типові помилки найчастіше допускає бізнес під час підготовки до Ukraine-REACH 👇 https://cutt.ly/2tCZZZr4

​Законодавство у сфері моніторингу, звітності та верифікації вже не є новим, основні підходи сформовані, ключові вимоги зрозумілі, 🤔 але на практиці досі виникають запитання, особливо під час розроблення звітів та підрахунку викидів? Дані з різних підрозділів не сходяться? Моніторинговий план не відповідає практиці перевірок? Верифікатор ставить додаткові запити? Боїтеся допустити помилки в під час розрахунків? 👉 Запрошуємо 22 та 26 травня у форматі «запитання – відповідь» розібрати практичні та найгостріші питання  «Звіт, перевірка, верифікація: як пройти МЗВ у 2026 році і підготуватись до вимог GHG» 🔗 Зареєструватися: https://cutt.ly/5tCZKtq0 🧐 Що розберемо на курсі? ✅ Ваш звіт можуть повернути — навіть якщо він формально правильний У 2026 році перевіряють не форму, а логіку даних і їх доказовість На курсі: покажемо, як зробити звіт, який проходить з першого подання ✅ Моніторинговий план — головна причина відмов, а не сам звіт Більшість підприємств працюють з планами версій 1.0–2.0, які вже не відповідають практиці На курсі: дамо структуру, яка реально проходить погодження ✅ Верифікатор шукає не помилки — а ризики Якщо є слабке місце в даних — це автоматично підвищений рівень перевірки На курсі: розберемо, як мислить верифікатор і що він перевіряє в першу чергу ✅ Без внутрішнього контролю звіт = потенційний штраф Дані з різних підрозділів часто не сходяться На курсі: покажемо, як вибудувати систему узгодження даних ✅ Одна помилка в даних — і у вас вже репутаційний ризик Особливо критично для експортерів та ESG-звітності На курсі: навчимо закривати слабкі місця документально ✅ Ваш звіт по МЗВ вже не достатній — і це нова реальність Банки та партнери запитують дані, яких у звіті просто немає На курсі: як підготуватися до запитів без створення нового департаменту ✅ Scope 3 — головна проблема, яку всі ігнорують (і дарма) Саме через нього підприємства “провалюються” перед партнерами На курсі: як порахувати навіть без ідеальних даних ✅ Дані у підприємства є — але вони не працюють Розрізнені цифри з підрозділів ≠ система На курсі: як побудувати єдину логіку даних без дублювання ✅ GHG Protocol уже тут — навіть якщо його не впроваджували Його вимагають банки, інвестори, міжнародні партнери На курсі: пояснимо “людською мовою”, що реально потрібно ✅ Після першої верифікації починається найскладніше Повторні перевірки без системи = постійний стрес На курсі: як вибудувати процес, щоб не працювати в режимі авралу 🔗 Завантажити програму: https://cutt.ly/CtCZJBEk Маєте додаткові запитання щодо участі – зателефонуйте нам: 0 800 330 351

​❓ Чи є макулатура, склобій та поліетилен, що підлягають реалізації, активом підприємства? 🗣️ ВІДПОВІДЬ: Так, макулатура, склобій та поліетилен, які утворюються у процесі діяльності підприємства та надалі підлягають реалізації, можуть розглядатися як актив підприємства, але це питання потребує оцінки з точки зору бухгалтерського обліку, законодавства про управління відходами та фактичної господарської моделі підприємства. Передусім слід враховувати, що відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку активом визнається ресурс, контрольований підприємством у результаті минулих подій, використання або реалізація якого здатні приносити економічні вигоди у майбутньому. ☝️ Якщо макулатура, склобій або поліетилен не просто видаляються як сміття, а накопичуються, сортуються та передаються на продаж чи для подальшої переробки за договором із отриманням доходу, такі матеріали фактично набувають ознак матеріальних цінностей, що мають економічну цінність для підприємства. На практиці це означає, що вторинна сировина може обліковуватися як запаси або інші матеріальні ресурси, залежно від підходу підприємства до організації обліку. Особливо це актуально у випадках, коли… 🔗 Детально — у розʼясненні: https://cutt.ly/9tCZA3sg

​Колеги, звертаємо вашу увагу на важливі зміни у природоохоронному законодавстві, які вже варто врахувати у роботі підприємств у 2026 році👇 📄 Постанова КМУ від 22.04.2026 №512: • ліцензіатів у сфері управління небезпечними відходами зобов’язано протягом місяця подати оновлений пакет документів відповідно до Ліцензійних умов; • скасовано окрему постанову щодо відпрацьованих мастил (олив). 📄 Постанова КМУ від 01.04.2026 №412: • для об’єктів ІІІ групи подання основної частини звіту про дотримання умов дозволу на викиди стало добровільним. 📄 Наказ Мінекономіки, довкілля та сільського господарства від 19.02.2026 №2813: • затверджено форми документів для реалізації експериментального проєкту з видачі дозвільних документів у сфері лісового господарства в електронній формі. 📄 Постанова КМУ від 20.04.2026 №495: • оновлено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок. 📄 Постанова КМУ від 22.04.2026 №514: • затверджено Програму розвитку виробництва біометану до 2035 року та операційний план її реалізації. 📄 Постанова КМУ від 29.04.2026 №534: • передбачено право водокористувачів на відшкодування збитків у разі припинення або зміни умов спецводокористування; • Мінекономіки має розробити методику розрахунку таких збитків. 📄 Постанова КМУ від 29.04.2026 №535: • розпочато реорганізацію територіальних органів Держекоінспекції та створення міжрегіональних округів. 🔗 Детальніше — ознайомтеся в дайджесті: https://cutt.ly/7tCJneew

​Питання розширеної відповідальності за тару в Україні ніби давно врегульоване… але на практиці — все ще «сіра зона». Контракти є, умови прописані, а от повернення тари — часто ні. 👉 І тут у гру вступають податки. 🧐 Що каже ДПС? Індивідуальна податкова консультація ДПС України від 09.10.2024 № 4763/ІПК/99-00-21-03-02 дає чіткий сигнал бізнесу: Якщо зворотна тара не повернута понад 12 місяців — її вартість автоматично стає базою оподаткування ПДВ у покупця При цьому: — продавець не нараховує ПДВ — відповідальність переходить на отримувача ⚖️ Суть ситуації: тара передається без застави покупець не повертає її і не компенсує вартість строк перевищує 12 місяців 🤔 Що це означає для бізнесу? Податкові механізми фактично замінюють контроль за виконанням договорів. Ігнорування умов щодо тари = фінансові наслідки. ☝️ Навіть якщо практика повернення тари ще не стала нормою — податкова логіка вже змушує бізнес діяти відповідально. 🔗 Детальніше — на сайті: https://cutt.ly/StKBSd6P

Коли реальність змінюється щодня, сталий розвиток перестає бути лише частиною стратегії. Він стає питанням стійкості, довіри та відповідальності бізнесу перед суспільством. 🎦 На каналі Ecotransformation & ESG: ready-made solutions доступне інтерв’ю: «ESG у ритейлі під час війни | Кейс МЕТРО Україна» 🎤 Сергій Іващенко, директор з GR, CSR та Sustainability МЕТРО Україна, ділиться практичним досвідом того, як великий бізнес трансформує підходи до ESG в умовах війни. У цьому відео говоримо про: 👉 як змінюється ESG-стратегія під час війни 👉 чи зміщується фокус з екології на соціальну відповідальність 👉 як будувати ефективну взаємодію з державою та громадами 👉 які рішення допомагають зберігати стійкість бізнесу 👉 що сьогодні означає відповідальність компанії перед суспільством Це розмова не про формальні підходи 🙅‍♂️ ☝️ Це — про реальні виклики, рішення та відповідальність бізнесу, який продовжує працювати в Україні сьогодні. ▶️ Дивіться інтерв’ю та дізнавайтеся, як ESG трансформується в умовах нової реальності: https://youtu.be/JiRoPqljp7g?si=qJINHHvfzb9dYWdf

​Більшість екологічних проблем у сфері агровиробництва починаються не з аварій, а з «дрібниць», яким роками не приділяють уваги. ⚠️ Протікання тари ⚠️ Випадкові розливи ⚠️ Залишки промивних вод ⚠️ Змиви після дощів Саме такі непомітні витоки формують постійне дифузне забруднення ґрунтів і поверхневих вод. Через поверхневий стік залишки пестицидів і нітрати потрапляють у канали, ставки та малі річки, створюючи довготривале навантаження на довкілля. ❗️Пестициди дозволено зберігати лише у спеціально обладнаних складах. Гаражі, тимчасові приміщення чи випадкові господарські будівлі 🙅‍♂️ не забезпечують належного захисту від потрапляння забруднень у ґрунт і воду. Склад повинен мати: • водонепроникну підлогу • захист від опадів • системи збору розливів і промивних вод • ізоляцію від житлових та виробничих приміщень • тверде покриття під’їзних шляхів Навколо складів обов’язково встановлюються санітарно-захисні зони — буферні відстані до житлових будинків і водойм. Їх ширина може сягати до 1000 метрів залежно від обсягів зберігання. Водночас навіть правильно облаштований склад не гарантує повної безпеки ☝️ ‼️ Саме тому склади агрохімікатів мають бути окремими об’єктами екологічного моніторингу нарівні з полями та тваринницькими комплексами. Найбільший ризик для поверхневих вод виникає під час внесення добрив і пестицидів у поле — особливо поблизу річок, каналів та ставків. Після опадів поверхневий стік швидко переносить залишки препаратів у воду. Тому критично важливо: 1️⃣ планувати роботи з урахуванням близькості водойм 2️⃣ враховувати погодні умови 3️⃣ залучати лише навчених фахівців 4️⃣ здійснювати постійний контроль і моніторинг 🔗 Детальніше про базовий моніторинг поверхневих вод: що потрібно знати агропідприємству? — читайте у цифровому журналі «Sustainability Leaders Guide» №4/2026 👇 https://cutt.ly/FtXZPt2Y

​❓ Фермерське господарство працює поблизу річки. Яку мінімальну захисну відстань необхідно дотримуватися під час внесення агрохімікатів? 🗣️ ВІДПОВІДЬ:  До 1 січня 2028 року застосування засобів захисту рослин (ЗЗР) регулюється чинним Законом України «Про пестициди і агрохімікати» та ДСП 8.8.1.2.001-98, оскільки основні положення нового Закону про державне регулювання у сфері захисту рослин мають відтерміноване введення в дію. Вимоги під час роботи поблизу річок: 1) Прибережна захисна смуга (сувора заборона) Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України, заборонено застосування будь-яких пестицидів на відстані: 25 м — для малих річок; 50 м — для середніх; 100 м — для великих. 2) Санітарний розрив (захисна відстань) Згідно з ДСП 8.8.1.2.001-98 та ДСТУ 4756:2007, обробка має здійснюватися на відстані не менше 300–500 м від урізу води (залежно від методу обприскування). 3) Авіаційний метод обробки мінімальна відстань до водойм — 1000 м; до рибогосподарських водойм — не менше 5000 м. ☝️ Попри те, що нове законодавче регулювання повноцінно запрацює з 2028 року, дотримання чинних ДСП та ДСТУ є обов’язковим уже сьогодні. Саме це є ключовим доказом правомірності ваших дій у разі екологічних перевірок або судових спорів.  🔗 Більше — на сайті: https://cutt.ly/FtXR1zWB