ECO & ESG: навігатор рішень

​⁉️ Спецдозвіл є — але чи достатньо цього, щоб не втратити право на користування надрами? Надрокористування в Україні формально чітко регулюється. Проте на практиці навіть типова угода про умови користування надрами може містити положення, які створюють серйозні ризики для бізнесу. Іноді достатньо порушення, яке на перший погляд здається суто формальним: • несвоєчасно подана звітність; • відсутнє необхідне погодження; • не дотримані строки виконання робіт; • фактичні роботи не відповідають умовам угоди; • не виконані окремі фінансові, екологічні чи інші зобов’язання. ❗ Наслідок може бути значно серйознішим за штраф — аж до втрати спецдозволу на користування надрами. Саме тому типову угоду не варто сприймати як документ, який можна підписати «за замовчуванням». 🤔 Що саме перевіряє Держгеонадра? Які положення угод можуть стати пасткою? Які формальні порушення вже призводили до реальних наслідків та як бізнесу мінімізувати ризики? 🔗 Читайте детальний розбір за посиланням: https://cutt.ly/IyxxxKZ4

​Колеги, маємо для вас корисний і затребуваний інструмент 👇 На численні запити екологів, інженерів та фахівців з охорони атмосферного повітря ми підготували зразок 📄 Плану відомчого контролю джерел викидів забруднюючих речовин. Цей документ стане у пригоді підприємствам, які прагнуть забезпечити належний внутрішній контроль за стаціонарними джерелами викидів та виконати вимоги природоохоронного законодавства. 📥 Завантажуйте зразок — адаптуйте під своє підприємство та працюйте на випередження перевірок! 🔗 Зберегти зразок: https://cutt.ly/oyxxdQM8

​🔥 Останній день, щоб долучитися! Вже завтра, 16 вересня 2026 року, онлайн відбудеться тренінг: 🔬 «Без цифр немає довіри: лабораторні вимірювання як основа ESG, зеленого фінансування та екологічної безпеки бізнесу» 🤔 Чи достатньо просто отримати протокол лабораторних вимірювань? 🙅‍♂️ Ні, якщо підприємство не може оцінити достовірність цифр і правильно використати їх під час перевірки, аудиту чи роботи з банком. Помилка у відборі проб, некоректний метод вимірювання або неправильно сформоване технічне завдання можуть поставити під сумнів результати та створити регуляторні, фінансові й репутаційні ризики для бізнесу. ♨️ Саме тому цей тренінг — не лише для лабораторій. Він для екологів, керівників підприємств, ESG-менеджерів, фахівців з управління ризиками та всіх, хто працює з екологічними показниками компанії. Після навчання ви зможете: 👉 професійно читати лабораторні протоколи та оцінювати достовірність результатів; 👉 правильно формувати технічні завдання для лабораторій; 👉 виявляти ризики ще до перевірки; 👉 використовувати лабораторні дані для захисту позиції підприємства; 👉 розуміти, які екологічні показники важливі для ESG та зеленого фінансування; 👉 аргументовано працювати з аудиторами, банками, керівництвом і контролюючими органами. 🔗 ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ: https://cutt.ly/byxz4YJi

​Є викиди в атмосферне повітря? 🫵 Перевірте, чи все гаразд із дозвільними документами. Якщо діяльність підприємства пов’язана з викидами забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, питання дозволу на викиди не можна залишати «на потім». Це може стосуватися і процесів, пов’язаних з обробленням чи утилізацією відходів. 🔎 Що важливо перевірити: • чи проведена інвентаризація джерел викидів; • чи потрібно брати об’єкт на державний облік; • чи підготовлені документи, що обґрунтовують обсяги викидів; • чи потрібна ОВД для конкретної планованої діяльності; • як правильно пройти процедуру інформування громадськості; • хто саме видає дозвіл залежно від групи об’єкта. Наявність джерела викидів запускає цілий ланцюг вимог, і помилка на одному з етапів може створити ризики для підприємства… 🔥🔥🔥 Підготували практичне роз’яснення: хто має отримувати дозвіл на викиди, які документи потрібні та який алгоритм дій підприємства. 🔗 Читайте детальний алгоритм на сайті: https://cutt.ly/xyz6RauD

​🤔 Чи впевнені ви, що підприємство сьогодні готове до екологічної перевірки, аудиту партнера або сертифікації ISO 14001? Дозволи можуть бути оформлені. Відповідальні — призначені. Процедури — затверджені. Але одна невідповідність у поводженні з відходами, моніторингу, документації чи виробничому процесі може перетворитися на штраф, додаткові витрати, затримку сертифікації або ризик для співпраці з партнерами та інвесторами. Саме тому екологічний аудит варто сприймати не як формальну перевірку, а як інструмент раннього виявлення ризиків підприємства. 🕵🏼 Що дозволяє побачити екологічний аудит? • де діяльність не відповідає вимогам екологічного законодавства; • які екологічні ризики підприємство може недооцінювати; • чи працюють внутрішні процедури на практиці; • чи готова система екологічного менеджменту до ISO 14001; • які прогалини необхідно усунути до перевірки, сертифікації, залучення інвестора чи участі в тендері; • де підприємство може скоротити екологічні ризики та потенційні збитки. 🔎 Як це працює на практиці? Наприклад, підприємство готується до сертифікації ISO 14001. Під час внутрішнього аудиту виявляється, що система поводження з небезпечними відходами має невідповідності. Замість того щоб отримати проблему вже під час сертифікації, підприємство завчасно: 👉 усуває прогалини; 👉 переглядає внутрішні інструкції; 👉 організовує належне зберігання відходів; 👉 перевіряє договори та документацію; 👉 навчає відповідальних працівників. І лише після цього виходить на сертифікацію. Аудит + моніторинг = можливість не просто фіксувати проблеми, а системно управляти екологічною відповідністю підприємства. Як правильно організувати екологічний аудит? Чим відрізняються внутрішній, зовнішній, обов’язковий та добровільний аудит? Що саме перевіряти та як результати аудиту інтегрувати в систему екологічного менеджменту?.. 🔗 Читайте за посиланням: https://cutt.ly/2yl3ZVTZ

​‼️ Експеримент завершився. А що з дозволами на оброблення відходів? 4 вересня 2026 року завершився строк реалізації експериментального проєкту за постановою КМУ № 1003, який передбачав спрощений порядок отримання дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів. І тепер для бізнесу виникає ціла низка критичних питань: ❓ Чи залишаються чинними дозволи, вже отримані за спрощеною процедурою? ❓ Що робити підприємствам, заяви яких ще перебувають на розгляді? ❓ Як діяти тим, хто проходить ОВД або лише готує документи? ❓ Чи можна безперервно продовжувати діяльність після завершення експерименту? ❓ І що насправді потрібно встигнути до 1 квітня 2027 року? Ситуацію ускладнює колізія норм: Закон України «Про управління відходами» визначає дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів як безстроковий, водночас у межах експериментального проєкту встановлювалися конкретні строки. То яка норма має пріоритет і що це означає для вже виданих дозволів? 🤔 🔗 Читайте повний юридичний розбір на сайті: https://cutt.ly/Eyk6Nzej У матеріалі розбираємо головне: чи можуть дозволи, отримані в межах експериментального проєкту, вважатися безстроковими та на що підприємству посилатися для захисту своєї позиції.

​⚠️ Санітарно-захисні зони: бізнес платить за дослідження, але чи отримує юридично визначений результат? Після скасування у 2023 році державної санітарно-епідеміологічної експертизи підприємства опинилися у складній ситуації. Санітарно-захисні зони нікуди не зникли. Бізнес, як і раніше, має підтверджувати безпечність діяльності, враховувати відстань до житлової забудови, оцінювати викиди, шум, вібрацію та ризики для здоров’я населення. Для цього підприємства замовляють розрахунки, лабораторні дослідження, наукові оцінки та матеріали обґрунтування СЗЗ. ❗ Але ключове питання залишається: якою процедурою всі ці матеріали мають перетворитися на офіційно встановлений або змінений розмір санітарно-захисної зони? У 2026 році МОЗ спробувало врегулювати ситуацію, пов’язавши встановлення нових і зміну чинних розмірів СЗЗ із процедурою медико-санітарної регламентації. Однак для бізнесу досі залишаються практичні питання: • куди і в якій послідовності подавати матеріали; • який їх вичерпний перелік; • хто та за якими критеріями їх оцінює; • скільки триватиме весь процес до остаточного рішення; • що робити з дослідженнями та науковими матеріалами, підготовленими у 2023–2025 роках; • чи доведеться підприємствам повторно оплачувати вже проведені дослідження; • як діяти з новими технологіями, для яких нормативного розміру СЗЗ у чинній класифікації немає. Особливо гостро проблема може проявлятися під час реконструкції підприємств, встановлення когенераційного та іншого генераційного обладнання, впровадження нових технологій, створення об’єктів управління відходами та реалізації інвестиційних проєктів. 📢 Асоціація професіоналів довкілля PAEW збирає реальні кейси підприємств щодо встановлення, підтвердження та зміни СЗЗ. Нам важливо почути бізнес, який: • розробляв матеріали обґрунтування СЗЗ та проводив дослідження; • замовляв наукові оцінки; • отримував вимоги або рекомендації щодо додаткових документів; • не зміг отримати офіційного рішення чи зрозумілого алгоритму подальших дій; • був змушений повторно замовляти або доопрацьовувати матеріали; • зіткнувся із затримкою реконструкції, модернізації чи інвестиційного проєкту через питання СЗЗ. 👉 Якщо ваше підприємство має такий досвід — поділіться кейсом з PAEW. 🔗 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/hyj7jUrV Ми систематизуємо практику, щоб визначити масштаб проблеми, відокремити прогалини законодавства від проблем його застосування та сформувати пропозиції щодо зрозумілої процедури встановлення і зміни СЗЗ. Санітарно-захисна зона має бути інструментом захисту здоров’я людей, а не багаторічним маршрутом між дослідженнями, рекомендаціями та нормативними прогалинами. І головне питання для бізнесу сьогодні: за що він платить, якщо витрати на дослідження не завжди приводять до юридично визначеного результату?

​ESG у вашій компанії вже є. Питання — чи працює воно як система? 🤔☝️ Екологічні дозволи — в еколога. Охорона праці — в окремого підрозділу. Дані про персонал — у HR. Ризики — у фінансистів. Корпоративні політики — у юристів. А коли банк, інвестор, аудитор чи міжнародний партнер запитує ESG-дані, починається пошук: що в нас є, хто за це відповідає, наскільки дані актуальні та чого бракує? 🔥🔥🔥 Саме тому практики Офісу сталих рішень, ESG Liga та Асоціації професіоналів довкілля PAEW підготували методичні рекомендації: 📘 «ESG як система управління бізнесом: від вимог до рішень» І сьогодні її можна завантажити безкоштовно 👇 https://cutt.ly/NyjSlEDV Це практичний матеріал для компаній, які хочуть перейти від окремих ESG-ініціатив, політик і таблиць до цілісної системи управління. ✅ У методичці ви знайдете відповіді на ключові питання: • хто має входити до ESG-команди та за що відповідати; • як визначити суттєві саме для вашого бізнесу ESG-показники; • як організувати збір, перевірку та якість даних; • як пов’язати екологічні й соціальні ризики з фінансовими результатами; • як підготувати підприємство до запитів банків, інвесторів, аудиторів і партнерів; • як перейти від набору документів до керованих бізнес-процесів. ✅ Окремо розглядаємо те, з чим підприємства працюють уже зараз: екологічний аудит, дозволи, відходи, водокористування, викиди, парникові гази, кліматичні ризики, соціальну відповідальність, корпоративне управління та ESG-звітність. 🔗 Завантажте вже зараз: https://cutt.ly/NyjSlEDV

​Впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації парникових газів — це не просто нова вимога законодавства, а ключовий крок до кліматичної відповідальності та енергоефективності бізнесу. Згідно з Законом України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» № 377-IX, кожен оператор установи має призначити відповідальних осібза ведення системи МЗВ, забезпечення достовірності даних та підготовку звіту про викиди. Ми підготували зразок 📄 наказу, який допоможе: • правильно закріпити функції та відповідальність за моніторинг і звітність ПГ; • підготувати підприємство до аудиту та верифікації звітів; • забезпечити відповідність вимогам Міндовкілля та ЄС-ETS; • мінімізувати ризики штрафів і відмови у реєстрації звіту. 👉 Завантажте безкоштовно готовий шаблон і використовуйте його у своїй роботі: https://cutt.ly/YyjI873k

​🤔 Виявили на своїй земельній ділянці чужі відходи? У межах реформи управління відходами Міндовкілля був розроблений проєкт Порядку виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений. Документ деталізовує механізм, передбачений ст. 12 Закону України «Про управління відходами»: від моменту виявлення відходів і встановлення їх власника — до обліку, передачі на оброблення та відшкодування завданої шкоди. ✅ 24 години на повідомлення Якщо на земельній ділянці виявлено відходи, власник яких не встановлений, її власник або користувач має невідкладно, але не пізніше 24 годин, повідомити уповноважений орган. Зробити це можна, зокрема, через звернення, сервіс «ЕкоЗагроза» або інші інформаційні ресурси. 📌 Хто реагуватиме? У межах населених пунктів — органи місцевого самоврядування. За межами населених пунктів — Рада міністрів АР Крим або відповідні місцеві державні адміністрації. ✅ Огляд ділянки — протягом 5 робочих днів Після отримання та реєстрації інформації уповноважений орган має провести огляд земельної ділянки. За його результатами складається відповідний Акт. До огляду можуть залучатися представники Держекоінспекції, Національної поліції та інших органів. Передбачається можливість фото-, аудіо- та відеофіксації. ❗ Один із найважливіших моментів для бізнесу та землевласників Якщо відходи виявлені на земельній ділянці, яка належить фізичній особі, ФОП або юридичній особі на відповідному речовому праві, така особа вважатиметься власником виявлених відходів і повинна буде забезпечити управління ними, якщо не доведе протилежне у встановленому законодавством порядку. Саме на цю норму власникам і користувачам земельних ділянок варто звернути особливу увагу. ☝️ А якщо відходи виявили на інших територіях? З дня складання Акта відходи, власник яких не встановлений: • за межами населених пунктів — переходять у власність держави; • у межах населених пунктів — у власність територіальної громади. Далі уповноважений орган має організувати їх збирання, перевезення та оброблення, шукати утворювача/власника та забезпечувати ліквідацію наслідків засмічення чи забруднення. ☣️ Для небезпечних відходів — окремі вимоги Такі відходи мають невідкладно передаватися суб’єкту господарювання, який має відповідну ліцензію. За потреби передбачено проведення відбору проб та лабораторних досліджень. ✅ Інформація потраплятиме до інформаційної системи управління відходами Уповноважені органи мають вносити дані про складені Акти та подальше збирання, перевезення й оброблення виявлених відходів. ☝️ А якщо справжнього власника знайдуть? Він буде зобов’язаний відшкодувати витрати на його пошук, збирання, перевезення та оброблення відходів, а також компенсувати збитки і шкоду, заподіяну довкіллю та здоров’ю людей. Водночас проєкт Порядку не поширюється на відходи, що утворилися внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або ліквідації їх наслідків, якщо інше не передбачено законодавством. Що це означає на практиці?.. 🔗 Читайте на сайті: https://cutt.ly/9yjU9F1m

📅 16 вересня 2026 року 💻 Онлайн Лабораторія відібрала проби, видала протокол, еколог підшив його до документів. Здається, питання закрите. Але саме на цих цифрах підприємство підтверджує дотримання нормативів, формує звітність, обґрунтовує дозвільні рішення, розраховує ESG-показники та захищає свою позицію під час перевірок і судових спорів. Хто всередині компанії може перевірити, чи правильно відібрано проби, чи відповідає методика завданню та чи можна використовувати отриманий результат як доказ? На тренінгу навчимося правильно ставити завдання лабораторії, перевіряти документи, читати протоколи, оцінювати достовірність результатів і виявляти ризики до того, як це зроблять контролюючі органи, аудитори або банки. 🔗 Програма та реєстрація

📅 16 вересня 2026 року 💻 Онлайн Лабораторія відібрала проби, видала протокол, еколог підшив його до документів. Здається, питання закрите. Але саме на цих цифрах підприємство підтверджує дотримання нормативів, формує звітність, обґрунтовує дозвільні рішення, розраховує ESG-показники та захищає свою позицію під час перевірок і судових спорів. Хто всередині компанії може перевірити, чи правильно відібрано проби, чи відповідає методика завданню та чи можна використовувати отриманий результат як доказ? На тренінгу навчимося правильно ставити завдання лабораторії, перевіряти документи, читати протоколи, оцінювати достовірність результатів і виявляти ризики до того, як це зроблять контролюючі органи, аудитори або банки. 🔗 Програма та реєстрація

ІДД не може залишатися завданням лише еколога. Саме екологу найчастіше доручають розібратися з реформою, зібрати дані та підготувати підприємство до отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу. Але інформація про обладнання, потужності, технологічні процеси, енергоспоживання, лабораторні вимірювання та майбутню модернізацію знаходиться в різних підрозділах. До 8 серпня 2028 року оператори діючих установок мають подати заяви на отримання ІДД. Уже зараз екологу потрібно розуміти, які установки підпадають під вимоги, де проходять їхні межі, чи відповідають дозволи фактичній роботі, яких даних бракує та кого необхідно залучити до підготовки. 29 вересня в Офісі сталих рішень спільно з Асоціацією PAEW проведемо практичну самоперевірку підприємства і допоможемо сформувати конкретний план роботи на найближчі 6–12 місяців. 📅 29 вересня 2026 року, онлайн Програма та реєстрація

​🌿 КАЛЕНДАР ЕКОЛОГА НА ВЕРЕСЕНЬ 2026: ключові дати, зміни та професійні події місяця Вересень для екологів і фахівців зі сталого розвитку — це вже не лише календар екологічних дат. Це місяць, ☝️ коли підприємствам варто перевірити свою екологічну відповідність, готовність до нових регуляторних вимог, модернізації та залучення фінансування. Команда експертів Асоціації професіоналів довкілля PAEW спільно з редакцією Sustainability Leaders Guide зібрала ключові дати вересня, які варто внести до робочого календаря. 🔗 Зберігайте календар, передавайте колегам: https://cutt.ly/7yjhelBQ Вересень — час не наздоганяти зміни, а підготуватися до них завчасно.

​‼️ З 1 вересня екологічні проблеми підприємства можуть стати проблемами з фінансуванням. Для позичальників програми «Доступні кредити 5-7-9%» екологічні та соціальні ризики дедалі більше інтегруються у кредитну оцінку. 🤔 Що це означає для бізнесу? Неактуальні дозволи, неврегульовані відходи, проблеми зі стоками, викидами, водокористуванням, небезпечними речовинами чи охороною праці — це вже не лише ризик штрафу. 👉 Це можуть бути додаткові витрати. 👉 Ризик для стабільності бізнесу. 👉 І, зрештою, фактор під час прийняття рішення про фінансування. Екологічний ризик стає фінансовим. Тому якщо підприємство планує залучати кредитування, важливо перевірити екологічну відповідність до подання заявки, а не після запитань банку. ☝️ Хочете зрозуміти, які саме документи та екологічні ризики варто перевірити на вашому підприємстві? 🔗 Читайте на сайті: https://cutt.ly/Dyf9zq8U

​Плануєте залучати фінансування? Перевірте дозвільні документи підприємства заздалегідь 👇 ⏰ 28 серпня 2026 року | 11:00–12:30 | онлайн | безкоштовно Запрошуємо бізнес на практичний тренінг: «Дозвільні документи підприємства перед отриманням фінансування: що перевірити» 🔗Зареєструватися: https://cutt.ly/Fyd0QZSr 🤔 Чому це важливо саме зараз? З 1 вересня 2026 року вимоги щодо дотримання екологічних та соціальних стандартів поширюються на значно ширше коло позичальників програми «Доступні кредити 5-7-9%». Тому під час підготовки до фінансування бізнесу важливо перевірити не лише фінансові показники та корпоративні документи. Варто заздалегідь з’ясувати: 👉 чи має підприємство всі необхідні екологічні дозвільні документи; 👉 чи є вони чинними та актуальними; 👉 чи відповідає фактична діяльність тому, що зазначено в документах; 👉 чи враховано нове обладнання, збільшення потужностей, зміну технологій, сировини, джерел викидів, водокористування або поводження з відходами; 👉 чи не виникла необхідність отримати новий дозвіл або внести зміни до чинного. ❗ Наявність дозволу ще не означає відсутність ризику. Наприклад, дозвіл може бути чинним, але вже не охоплювати нове обладнання чи змінений технологічний процес. Підприємство могло розширити виробництво, але не перевірити необхідність проходження ОВД. Або передавати відходи контрагенту, не перевіривши його право здійснювати відповідні операції. Саме такі питання краще виявити до подання заявки на фінансування, а не під час оцінки підприємства банком. 🔥 На тренінгу розберемо: • що змінюється з 1 вересня 2026 року та кого охоплюють оновлені вимоги; • як визначити, які екологічні документи потрібні саме вашому підприємству; • що перевірити у сфері ОВД, викидів в атмосферне повітря, спеціального водокористування, управління відходами та інших напрямах; • як оцінити не лише наявність і строк дії дозволів, а й їхню актуальність щодо фактичної діяльності підприємства; • які типові невідповідності найчастіше виявляються під час самоперевірки; • що робити, якщо документа немає, оскільки підприємство вважає, що він йому не потрібен, та чим обґрунтувати таку позицію; • як провести фінальну самоперевірку перед зверненням до банку. 🔗 Для участі необхідна попередня реєстрація: https://cutt.ly/Fyd0QZSr

​За кілька місяців до чергової воєнної зими Україна має одночасно вирішити два критично важливі завдання: 👉 максимально швидко нарощувати розподілену генерацію, модернізувати котельні, встановлювати когенераційні та газопоршневі установки; 👉 забезпечувати дотримання екологічних і санітарних вимог та захист здоров’я населення. Ці завдання не повинні суперечити одне одному. Однак саме на їх перетині сьогодні виникла регуляторна невизначеність, яка може безпосередньо впливати на строки реалізації енергетичних проєктів. Що сталося ⁉️ У 2026 році МОЗ внесло зміни до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів ДСП 173-96. Оновлений пункт 5.8 передбачає механізм визначення санітарно-захисних зон для нових об’єктів шкідливого впливу, розміри СЗЗ яких безпосередньо не визначені Правилами, із застосуванням процедури медико-санітарної регламентації. І тут виникає ключове питання: чи достатньо для таких об’єктів розрахунків фактичного впливу — розсіювання забруднюючих речовин, шуму тощо — чи тепер необхідно обов’язково проходити медико-санітарну регламентацію? 🧐 Перший показовий кейс уже з’явився в процедурі ОВД Йдеться про проєкт КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» — будівництво блочно-модульних когенераційних станцій №3 та №4 загальною потужністю 5 МВт у Вінниці. У документації з ОВД зазначено, що нормативна СЗЗ для когенераційних установок не встановлена, тому її визначали за результатами розрахунків впливу. Проте під час консультацій Держпродспоживслужба звернула увагу на оновлений пункт 5.8 ДСП 173-96 та необхідність визначення СЗЗ відповідно до процедури медико-санітарної регламентації. ⚠️ Це ще не означає, що кожна котельня чи когенераційна установка в Україні автоматично повинна встановлювати або переглядати СЗЗ. Але це важливий сигнал для всієї професійної спільноти. І тут виникає ряд питань 🤔👇 ❓ Що саме вважати «новим об’єктом шкідливого впливу»? ❓ Чи потрібна медико-санітарна регламентація, якщо нову когенераційну установку встановлюють на території діючої котельні? ❓ Що робити, якщо після модернізації фактичний вплив не збільшується, а навпаки — зменшується? ❓ Чи достатньо розрахунків розсіювання забруднюючих речовин, шуму та оцінки ризику? ❓ І головне — чи може відсутність проведеної медико-санітарної регламентації фактично заблокувати отримання висновку з ОВД? Асоціація професіоналів довкілля PAEW направила офіційні звернення до МОЗ України, Держпродспоживслужби, Міністерства економіки і довкілля України та Міністерства енергетики України. 🔗 Ознайомитися: https://cutt.ly/LydgvHEg

​Екологічний податок чи рентна плата? Не плутайте ці поняття, адже помилка може коштувати підприємству значних фінансових втрат ‼️ Багато підприємств сприймають екологічний податок, рентну плату та штрафи за шкоду довкіллю як однакові платежі. Насправді вони мають різну правову природу, різні підстави для нарахування та різні наслідки у разі порушення законодавства. 🤔 Що регулює законодавство? Основними нормативними актами є: Податковий кодекс України • розділ XIII — екологічний податок; • розділ XIV — рентна плата за використання природних ресурсів. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», який закріплює принципи охорони довкілля, екологічної відповідальності та економічних механізмів природокористування. 🤔 Як розраховується екологічний податок? Загальний принцип простий: • визначається фактичний обсяг; • застосовується ставка, встановлена Податковим кодексом; • отримані суми підсумовуються. ☝️ Наприклад, якщо підприємство утворило: • 50 т відходів І класу небезпеки; • 100 т відходів ІІ класу, то сума податку визначається окремо для кожної категорії за відповідними ставками та підсумовується. 🤔 Як визначається рентна плата? Вона залежить від: • виду природного ресурсу; • фактичного обсягу використання; • ставок, установлених Податковим кодексом; • окремих характеристик ресурсу та умов його використання. ‼️ Правильне визначення об’єктів оподаткування, своєчасний розрахунок платежів і належний облік використання природних ресурсів — це не лише вимога законодавства, а й спосіб мінімізувати фінансові ризики для бізнесу. 🔗 Більше про екологічні платежі та приклади розрахунків — на сайті: https://cutt.ly/oyahLgrt

​❓ Чи можливо легалізувати діяльність підприємства, яка фактично підпадає під ОВД (приклад: підприємство вже утримує понад 40 тис. курей без проходження процедури ОВД), через проведення реконструкції будівель або збільшення обсягів планованої діяльності? Чи не стане перешкодою для проходження процедури той факт, що діяльність здійснювалася без ОВД всупереч законодавству? 🗣️ ВІДПОВІДЬ: Поширена практична ситуація: підприємство вже здійснює діяльність, яка підпадає під процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД), але ОВД свого часу не проводилася. Наприклад, птахоферма вже утримує понад 40 тисяч курей. Чи можна виправити ситуацію? 🤔 Так, можна. Але зробити це потрібно юридично правильно. Один із можливих шляхів — оформити реконструкцію, модернізацію або розширення потужностей як нову плановану діяльність та пройти процедуру ОВД. Що для цього необхідно? • подати повідомлення про плановану діяльність; • підготувати звіт з ОВД із оцінкою як існуючого, так і майбутнього впливу; • пройти громадське обговорення; • отримати висновок з ОВД та привести всі екологічні дозвільні документи у відповідність. Чи стане перешкодою те, що підприємство вже працювало без ОВД? 🤔 Ні. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» не забороняє проходження процедури для об’єкта, який вже функціонує. Водночас слід враховувати: • контролюючі органи можуть звернути увагу на попереднє порушення; • можлива перевірка Державної екологічної інспекції; • за діяльність без ОВД передбачена адміністративна відповідальність, але вона не блокує можливість пройти процедуру та надалі працювати в правовому полі. 🔗 Більше — на сайті: https://cutt.ly/yyoIcRK0