ECO & ESG: навігатор рішень
رفتن به کانال در Telegram
Всіх вітаємо 👋 Це телеграм-канал практичних сталих рішень для бізнесу. Більше про нас — https://ukraine-oss.com
نمایش بیشتر953
مشترکین
اطلاعاتی وجود ندارد24 ساعت
+57 روز
+1030 روز
در حال بارگذاری داده‌ها
کانال‌های مشابه
ابر برچسب‌ها
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
اکتبر '26اکتبر '26
اکتبر '26
+10
در 0 کانال‌ها
سپتامبر '26
+8
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اوت '26
+5
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '26
+2
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '26
+3
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مه '26
+4
در 0 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '26
+1
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مارس '26
+2
در 0 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '26
+5
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '26
+10
در 0 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '25
+5
در 0 کانال‌ها
Get PRO
نوامبر '25
+5
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اکتبر '25
+5
در 0 کانال‌ها
Get PRO
سپتامبر '25
+4
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اوت '25
+9
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '25
+3
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '25
+7
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مه '25
+9
در 0 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '25
+32
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مارس '25
+10
در 0 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '25
+11
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '25
+11
در 0 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '24
+6
در 0 کانال‌ها
Get PRO
نوامبر '24
+12
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اکتبر '24
+15
در 0 کانال‌ها
Get PRO
سپتامبر '24
+15
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اوت '24
+4
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '24
+15
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '24
+5
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مه '24
+9
در 0 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '24
+7
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مارس '24
+14
در 0 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '24
+16
در 1 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '24
+21
در 0 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '23
+28
در 0 کانال‌ها
Get PRO
نوامبر '23
+12
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اکتبر '23
+14
در 0 کانال‌ها
Get PRO
سپتامبر '23
+16
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اوت '23
+15
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '23
+9
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '23
+25
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مه '23
+10
در 0 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '23
+19
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مارس '23
+139
در 0 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '23
+503
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '23
+11
در 0 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '22
+2 195
در 0 کانال‌ها
Get PRO
نوامبر '22
+52
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اکتبر '22
+30
در 0 کانال‌ها
Get PRO
سپتامبر '22
+42
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اوت '22
+35
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '22
+36
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '22
+43
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مه '22
+598
در 0 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '22
+76
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مارس '22
+31
در 0 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '22
+79
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '22
+26
در 0 کانال‌ها
Get PRO
دسامبر '21
+33
در 0 کانال‌ها
Get PRO
نوامبر '21
+38
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اکتبر '21
+38
در 0 کانال‌ها
Get PRO
سپتامبر '21
+30
در 0 کانال‌ها
Get PRO
اوت '21
+22
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئیه '21
+27
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژوئن '21
+10
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مه '21
+21
در 0 کانال‌ها
Get PRO
آوریل '21
+17
در 0 کانال‌ها
Get PRO
مارس '21
+21
در 0 کانال‌ها
Get PRO
فوریه '21
+35
در 0 کانال‌ها
Get PRO
ژانویه '21
+509
در 0 کانال‌ها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانال‌ها | |
| 19 اکتبر | +1 | |||
| 18 اکتبر | 0 | |||
| 17 اکتبر | 0 | |||
| 16 اکتبر | +1 | |||
| 15 اکتبر | 0 | |||
| 14 اکتبر | 0 | |||
| 13 اکتبر | +4 | |||
| 12 اکتبر | 0 | |||
| 11 اکتبر | 0 | |||
| 10 اکتبر | +1 | |||
| 09 اکتبر | 0 | |||
| 08 اکتبر | 0 | |||
| 07 اکتبر | 0 | |||
| 06 اکتبر | 0 | |||
| 05 اکتبر | +1 | |||
| 04 اکتبر | 0 | |||
| 03 اکتبر | +1 | |||
| 02 اکتبر | +1 | |||
| 01 اکتبر | 0 |
پست‌های کانال
Впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації парникових газів — це не просто нова вимога законодавства, а ключовий крок до кліматичної відповідальності та енергоефективності бізнесу.
Згідно з Законом України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» № 377-IX, кожен оператор установи має призначити відповідальних осібза ведення системи МЗВ, забезпечення достовірності даних та підготовку звіту про викиди.
Ми підготували зразок 📄 наказу, який допоможе:
• правильно закріпити функції та відповідальність за моніторинг і звітність ПГ;
• підготувати підприємство до аудиту та верифікації звітів;
• забезпечити відповідність вимогам Міндовкілля та ЄС-ETS;
• мінімізувати ризики штрафів і відмови у реєстрації звіту.
👉 Завантажте безкоштовно готовий шаблон і використовуйте його у своїй роботі: https://cutt.ly/YyjI873k
| 2 | Агровиробництво та вода: як вчасно побачити ризики, які не видно «на око»? 🤔
Посухи, нестабільні опади, дефіцит води та руйнування водогосподарської інфраструктури вже змінюють умови роботи українського агросектору.
Але є й інша сторона проблеми: саме агровиробництво може суттєво впливати на стан поверхневих вод.
Добрива, гній, пестициди, стік із полів і тваринницьких комплексів, розорювання прибережних територій — усе це може призводити до надходження у водойми азоту, фосфору, органічних речовин та інших забруднювачів.
І проблема не завжди очевидна❗️
На прикладі басейну малої річки Унава дослідження показало погіршення окремих показників якості води у 2022–2024 роках. За вмістом фосфат-іонів оцінка змінилася із 3 класу («задовільна») до 4–5 класів («погана» та «дуже погана»).
У статті детально розбираємо 👇
• які показники можуть сигналізувати про дифузне забруднення;
• коли контролювати нітрати, нітрити, амоній, фосфати, БСК₅, ХСК, пестициди та мікробіологічні показники;
• де саме відбирати проби, щоб результати дійсно показували вплив підприємства;
• чому важлива схема «фонова точка → зона впливу → точка змішування → кінцева точка»;
• коли контроль варто посилювати після опадів, внесення добрив та застосування засобів захисту рослин;
• які вимоги Водної рамкової та Нітратної директив ЄС уже поступово інтегруються в українську практику;
• які кращі сільськогосподарські практики допомагають зменшувати навантаження на водойми.
🔗 Як правильно побудувати систему контролю та що необхідно врахувати агропідприємствам — читайте детальний матеріал на сайті: https://cutt.ly/nymNKr1l | 116 |
| 3 | 🚨 Підприємство пошкоджене внаслідок ракетної або дронової атаки. Що робити ДО того, як почати розчищення території?
Знищена продукція. Пошкоджене обладнання. Будівельні уламки. Хімічні речовини, електроніка, акумулятори та інші потенційно небезпечні матеріали.
І десятки запитань, рішення щодо яких потрібно приймати одразу:
❓ Що вже є відходами, а що залишається майном?
❓ Чи можна одразу починати розчищення території?
❓ Що необхідно зафіксувати до вивезення уламків?
❓ Кому можна передавати утворені відходи?
❓ Хто відповідатиме, якщо підрядник вивезе їх із порушеннями?
❓ Які документи потрібно зберегти для підтвердження збитків і можливого відшкодування?
Саме тому Асоціація PAEW спільно з Офісом сталих рішень готує:
🎥 БЕЗКОШТОВНИЙ ВІДЕОУРОК
«Управління відходами від руйнувань: алгоритм дій для підприємства після ракетної або дронової атаки»
20 жовтня всі зареєстровані учасники отримають відеоурок безкоштовно.
Це буде не переказ законодавства, а практичний алгоритм дій для підприємства.
👉 Розберемо:
• перші дії після отримання безпечного доступу до об’єкта;
• як відрізнити пошкоджене майно від відходів;
• як правильно зафіксувати збитки до розчищення;
• що робити з небезпечними компонентами серед уламків;
• як організувати сортування та тимчасове зберігання;
• які документи перевірити у підрядника;
• як правильно оформити передачу відходів;
• які документи зберегти для страхування та можливого відшкодування.
🔗 Зареєструватися: https://cutt.ly/DyQtgqvr
Не чекайте, поки необхідність правильно оформити відходи, підтвердити збитки або перевірити підрядника виникне вже після руйнування. Алгоритм дій краще мати заздалегідь.
Маєте запитання, звертайтеся: 0 800 330 351 | 266 |
| 4 | ОВД: час змінювати правила! PAEW підготувала резолюцію з 17 напрямами реформування системи
⁉️ Чому підприємство роками проводить моніторинг, але не може переглянути його умови? Чому незначна модернізація може вимагати проходження повної процедури ОВД? І як виконувати екологічні зобов’язання там, де робота лабораторій небезпечна через війну?
Ці та інші системні проблеми стали основою резолюції Національного діалогу «ОВД: від конфліктів до довіри», який відбувся 30 вересня 2026 року та об’єднав 150 представників бізнесу, громад і місцевого самоврядування.
Асоціація професіоналів довкілля PAEW пропонує 17 напрямів змін, серед яких:
• Чіткі критерії, коли модернізація підприємства дійсно потребує ОВД.
• Можливість отримати офіційне рішення щодо необхідності ОВД ще до значних витрат на проєкт.
• Механізм перегляду застарілих умов висновків з ОВД.
• Безпечні правила екологічного моніторингу під час війни.
• Правова визначеність для діючих підприємств, агросектору та інфраструктурних об’єктів.
• Єдині вимоги до якості звітів з ОВД та обґрунтованості зауважень.
Від дискусій — до конкретних рішень 👇
PAEW пропонує Уряду створити робочу групу та запровадити поетапний механізм опрацювання пропозицій: 30 днів — правова оцінка, 60 днів — першочергові проєкти змін, 90 днів — план реалізації решти рішень.
Головний принцип: екологічні вимоги мають відповідати реальному впливу на довкілля, а не створювати зайві процедурні бар’єри.
Резолюцію адресовано Уряду, профільним державним органам, Офісу Президента та екологічному комітету Верховної Ради України.
Які саме зміни пропонується внести до системи ОВД та як вони вплинуть на роботу підприємств?
🔗 Читайте детальніше та завантажуйте повний текст резолюції на нашому сайті: https://cutt.ly/ByWA7REb | 235 |
| 5 | Власна свердловина може коштувати підприємству дорожче, ніж здається 🤨
⚠️ П’ятикратна рентна плата, додаткові нарахування за стічні води та спори з контролюючими органами — реальні ризики через помилки у водокористуванні.
А чи впевнені ви, що ваше підприємство дотримується всіх вимог?
❓ 5 м³ на добу — коли вже потрібен дозвіл на спецводокористування?
❓ 300 м³ підземної води — ліміт на одну свердловину чи на групу свердловин?
❓ Рентна плата — коли її можна не сплачувати, а коли нарахують у п’ятикратному розмірі?
❓ Контроль стічних вод — як захиститися від необґрунтованих нарахувань водоканалу?
❓ Відбір проб — що робити, якщо лабораторія зафіксувала перевищення забруднюючих речовин?
Найбільша небезпека — у юридичних колізіях та різному трактуванні законодавства контролюючими органами.
Експерти Асоціації професіоналів довкілля PAEW розібрали ключові вимоги, спірні ситуації та практичні ризики для підприємств.
🔗 Читайте повний аналіз на сайті та перевірте, чи не переплачує ваше підприємство за водокористування: https://cutt.ly/EyWWjkNg | 233 |
| 6 | ❓ Як правильно подавати звіт про дотримання умов дозволу на викиди (підприємство відноситься до III групи)?
🗣️ ВІДПОВІДЬ: Підприємство, об’єкт якого належить до III групи, зобов’язане щороку подавати звіт про дотримання умов дозволу на викиди не пізніше 31 березня року, наступного за звітним.
З урахуванням змін, внесених постановою КМУ № 412 від 01.04.2026, підприємство має право за власним бажанням вносити відомості до основної частини звіту в довільній формі. Загальна частина звіту при цьому заповнюється відповідно до встановлених вимог.
За наявності дозволу в електронній формі звіт слід подавати через платформу «ЕкоСистема». Паперова форма допускається лише за обставин, визначених Порядком № 58.
Таким чином, для підприємств III групи законодавство спрощує процедуру звітування, але не скасовує обов’язку подавати щорічний звіт, дотримуватися умов дозволу на викиди та виконувати передбачені ним природоохоронні заходи.
🔗 Детально — читайте у розʼясненні: https://cutt.ly/KymNCnVJ | 326 |
| 7 | Агровиробництво та вода: як вчасно побачити ризики, які не видно «на око»? 🤔
Посухи, нестабільні опади, дефіцит води та руйнування водогосподарської інфраструктури вже змінюють умови роботи українського агросектору.
Але є й інша сторона проблеми: саме агровиробництво може суттєво впливати на стан поверхневих вод.
Добрива, гній, пестициди, стік із полів і тваринницьких комплексів, розорювання прибережних територій — усе це може призводити до надходження у водойми азоту, фосфору, органічних речовин та інших забруднювачів.
І проблема не завжди очевидна❗️
На прикладі басейну малої річки Унава дослідження показало погіршення окремих показників якості води у 2022–2024 роках. За вмістом фосфат-іонів оцінка змінилася із 3 класу («задовільна») до 4–5 класів («погана» та «дуже погана»).
У статті детально розбираємо 👇
• які показники можуть сигналізувати про дифузне забруднення;
• коли контролювати нітрати, нітрити, амоній, фосфати, БСК₅, ХСК, пестициди та мікробіологічні показники;
• де саме відбирати проби, щоб результати дійсно показували вплив підприємства;
• чому важлива схема «фонова точка → зона впливу → точка змішування → кінцева точка»;
• коли контроль варто посилювати після опадів, внесення добрив та застосування засобів захисту рослин;
• які вимоги Водної рамкової та Нітратної директив ЄС уже поступово інтегруються в українську практику;
• які кращі сільськогосподарські практики допомагають зменшувати навантаження на водойми.
🔗 Як правильно побудувати систему контролю та що необхідно врахувати агропідприємствам — читайте детальний матеріал на сайті: https://cutt.ly/nymNKr1l | 283 |
| 8 | 🌿 КАЛЕНДАР ЕКОЛОГА НА ЖОВТЕНЬ 2026: ключові дати, зміни та професійні події місяця
Вуглецеве регулювання, Ukraine-REACH, відходи після ракетних і дронових атак, дозволи на викиди — жовтень буде насиченим практичними питаннями, які безпосередньо впливають на роботу підприємств.
Експерти Асоціації професіоналів довкілля PAEW та Офісу сталих рішень зібрали головні дати й професійні події жовтня в одному календарі.
🔗 Зберігайте календар, передавайте колегам: https://cutt.ly/5ymNn1ML
Жовтень — це можливість не просто прочитати про чергові зміни, а перевірити готовність свого підприємства та отримати конкретні алгоритми дій.
Не відкладайте підготовку до нових екологічних вимог на момент, коли вони вже стануть обов’язковими. | 221 |
| 9 | Коротша дорога — не завжди допустима альтернатива в ОВД ☝️
Під час проєктування автомобільних доріг недостатньо просто порівняти довжину маршруту, вартість будівництва чи технічну зручність.
Альтернативний варіант у звіті з ОВД має бути не формальним, а таким, який реально можна реалізувати з дотриманням вимог законодавства.
Наприклад, маємо два варіанти траси:
👉 через частину лісосмуги — маршрут довший, потребує вирубки зелених насаджень та компенсаційних заходів;
👉 поблизу дитячого садка — маршрут коротший і дешевший, але може створювати ризики через шум, пил, забруднення повітря та транспортне навантаження.
Який варіант обрати⁉️
Саме тут починається комплексний аналіз альтернатив в ОВД. Необхідно враховувати не лише вплив на природне середовище, а й:
• вимоги чинних НПА та ДБН;
• нормативні відстані до житлової забудови та чутливих об’єктів;
• рівні шуму та забруднення атмосферного повітря;
• вплив на здоров’я населення;
• біорізноманіття та зелені насадження;
• соціальні наслідки;
• можливість мінімізувати або компенсувати вплив.
❗ Якщо коротший маршрут суперечить обов’язковим вимогам і фактично не може бути реалізований, постає питання: чи може він взагалі розглядатися як реальна альтернатива планованої діяльності?
🔗 Читайте детальний розбір на сайті та перевірте, чи достатньо обґрунтовані альтернативи у вашому проєкті: https://cutt.ly/uybGMgNJ | 323 |
| 10 | ⚠️ Екологічне порушення може перейти з площини штрафів у площину кримінальної відповідальності. Чи готове до цього ваше підприємство?
Законодавчі ініціативи щодо посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти довкілля та у сфері управління відходами змушують бізнес ще раз уважно подивитися на власну систему екологічної безпеки.
Йдеться не лише про відходи ☝️
♨️ Під особливою увагою можуть опинитися:
• порушення правил екологічної безпеки;
• забруднення та псування земель;
• забруднення атмосферного повітря;
• порушення правил охорони вод;
• неналежна ліквідація наслідків екологічного забруднення;
• порушення у сфері управління відходами та небезпечними відходами.
❗ Один із принципових акцентів запропонованих змін — відповідальність може пов’язуватися не лише з фактично заподіяною шкодою, а й зі створенням небезпеки для життя, здоров’я людей або довкілля.
Для підприємств це ще один сигнал перевірити, чи відповідають реальним виробничим процесам:
• дозвільні документи;
• система управління відходами;
• контроль викидів і скидів;
• поводження з небезпечними речовинами та відходами;
• внутрішні процедури екологічної безпеки;
• розподіл відповідальності між посадовими особами.
Адже екологічний комплаєнс дедалі більше стає питанням не лише виконання формальних вимог, а й управління юридичними та персональними ризиками для керівників і відповідальних осіб.
🔗 Які саме зміни пропонуються до Кримінального кодексу, за які порушення передбачена відповідальність та що це означає для суб’єктів господарювання — розібрали детально: https://cutt.ly/ByvHPLHm | 399 |
| 11 | ⁉️ Спецдозвіл є — але чи достатньо цього, щоб не втратити право на користування надрами?
Надрокористування в Україні формально чітко регулюється. Проте на практиці навіть типова угода про умови користування надрами може містити положення, які створюють серйозні ризики для бізнесу.
Іноді достатньо порушення, яке на перший погляд здається суто формальним:
• несвоєчасно подана звітність;
• відсутнє необхідне погодження;
• не дотримані строки виконання робіт;
• фактичні роботи не відповідають умовам угоди;
• не виконані окремі фінансові, екологічні чи інші зобов’язання.
❗ Наслідок може бути значно серйознішим за штраф — аж до втрати спецдозволу на користування надрами.
Саме тому типову угоду не варто сприймати як документ, який можна підписати «за замовчуванням».
🤔 Що саме перевіряє Держгеонадра? Які положення угод можуть стати пасткою? Які формальні порушення вже призводили до реальних наслідків та як бізнесу мінімізувати ризики?
🔗 Читайте детальний розбір за посиланням: https://cutt.ly/IyxxxKZ4 | 410 |
| 12 | Колеги, маємо для вас корисний і затребуваний інструмент 👇
На численні запити екологів, інженерів та фахівців з охорони атмосферного повітря ми підготували зразок 📄 Плану відомчого контролю джерел викидів забруднюючих речовин.
Цей документ стане у пригоді підприємствам, які прагнуть забезпечити належний внутрішній контроль за стаціонарними джерелами викидів та виконати вимоги природоохоронного законодавства.
📥 Завантажуйте зразок — адаптуйте під своє підприємство та працюйте на випередження перевірок!
🔗 Зберегти зразок: https://cutt.ly/oyxxdQM8 | 355 |
| 13 | 🔥 Останній день, щоб долучитися!
Вже завтра, 16 вересня 2026 року, онлайн відбудеться тренінг:
🔬 «Без цифр немає довіри: лабораторні вимірювання як основа ESG, зеленого фінансування та екологічної безпеки бізнесу»
🤔 Чи достатньо просто отримати протокол лабораторних вимірювань?
🙅♂️ Ні, якщо підприємство не може оцінити достовірність цифр і правильно використати їх під час перевірки, аудиту чи роботи з банком.
Помилка у відборі проб, некоректний метод вимірювання або неправильно сформоване технічне завдання можуть поставити під сумнів результати та створити регуляторні, фінансові й репутаційні ризики для бізнесу.
♨️ Саме тому цей тренінг — не лише для лабораторій.
Він для екологів, керівників підприємств, ESG-менеджерів, фахівців з управління ризиками та всіх, хто працює з екологічними показниками компанії.
Після навчання ви зможете:
👉 професійно читати лабораторні протоколи та оцінювати достовірність результатів;
👉 правильно формувати технічні завдання для лабораторій;
👉 виявляти ризики ще до перевірки;
👉 використовувати лабораторні дані для захисту позиції підприємства;
👉 розуміти, які екологічні показники важливі для ESG та зеленого фінансування;
👉 аргументовано працювати з аудиторами, банками, керівництвом і контролюючими органами.
🔗 ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ: https://cutt.ly/byxz4YJi | 287 |
| 14 | Є викиди в атмосферне повітря?
🫵 Перевірте, чи все гаразд із дозвільними документами.
Якщо діяльність підприємства пов’язана з викидами забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, питання дозволу на викиди не можна залишати «на потім». Це може стосуватися і процесів, пов’язаних з обробленням чи утилізацією відходів.
🔎 Що важливо перевірити:
• чи проведена інвентаризація джерел викидів;
• чи потрібно брати об’єкт на державний облік;
• чи підготовлені документи, що обґрунтовують обсяги викидів;
• чи потрібна ОВД для конкретної планованої діяльності;
• як правильно пройти процедуру інформування громадськості;
• хто саме видає дозвіл залежно від групи об’єкта.
Наявність джерела викидів запускає цілий ланцюг вимог, і помилка на одному з етапів може створити ризики для підприємства…
🔥🔥🔥
Підготували практичне роз’яснення: хто має отримувати дозвіл на викиди, які документи потрібні та який алгоритм дій підприємства.
🔗 Читайте детальний алгоритм на сайті: https://cutt.ly/xyz6RauD | 277 |
| 15 | 🤔 Чи впевнені ви, що підприємство сьогодні готове до екологічної перевірки, аудиту партнера або сертифікації ISO 14001?
Дозволи можуть бути оформлені. Відповідальні — призначені. Процедури — затверджені. Але одна невідповідність у поводженні з відходами, моніторингу, документації чи виробничому процесі може перетворитися на штраф, додаткові витрати, затримку сертифікації або ризик для співпраці з партнерами та інвесторами.
Саме тому екологічний аудит варто сприймати не як формальну перевірку, а як інструмент раннього виявлення ризиків підприємства.
🕵🏼 Що дозволяє побачити екологічний аудит?
• де діяльність не відповідає вимогам екологічного законодавства;
• які екологічні ризики підприємство може недооцінювати;
• чи працюють внутрішні процедури на практиці;
• чи готова система екологічного менеджменту до ISO 14001;
• які прогалини необхідно усунути до перевірки, сертифікації, залучення інвестора чи участі в тендері;
• де підприємство може скоротити екологічні ризики та потенційні збитки.
🔎 Як це працює на практиці?
Наприклад, підприємство готується до сертифікації ISO 14001. Під час внутрішнього аудиту виявляється, що система поводження з небезпечними відходами має невідповідності.
Замість того щоб отримати проблему вже під час сертифікації, підприємство завчасно:
👉 усуває прогалини;
👉 переглядає внутрішні інструкції;
👉 організовує належне зберігання відходів;
👉 перевіряє договори та документацію;
👉 навчає відповідальних працівників.
І лише після цього виходить на сертифікацію.
Аудит + моніторинг = можливість не просто фіксувати проблеми, а системно управляти екологічною відповідністю підприємства.
Як правильно організувати екологічний аудит? Чим відрізняються внутрішній, зовнішній, обов’язковий та добровільний аудит? Що саме перевіряти та як результати аудиту інтегрувати в систему екологічного менеджменту?..
🔗 Читайте за посиланням: https://cutt.ly/2yl3ZVTZ | 352 |
| 16 | ‼️ Експеримент завершився. А що з дозволами на оброблення відходів?
4 вересня 2026 року завершився строк реалізації експериментального проєкту за постановою КМУ № 1003, який передбачав спрощений порядок отримання дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів.
І тепер для бізнесу виникає ціла низка критичних питань:
❓ Чи залишаються чинними дозволи, вже отримані за спрощеною процедурою?
❓ Що робити підприємствам, заяви яких ще перебувають на розгляді?
❓ Як діяти тим, хто проходить ОВД або лише готує документи?
❓ Чи можна безперервно продовжувати діяльність після завершення експерименту?
❓ І що насправді потрібно встигнути до 1 квітня 2027 року?
Ситуацію ускладнює колізія норм: Закон України «Про управління відходами» визначає дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів як безстроковий, водночас у межах експериментального проєкту встановлювалися конкретні строки.
То яка норма має пріоритет і що це означає для вже виданих дозволів? 🤔
🔗 Читайте повний юридичний розбір на сайті: https://cutt.ly/Eyk6Nzej
У матеріалі розбираємо головне: чи можуть дозволи, отримані в межах експериментального проєкту, вважатися безстроковими та на що підприємству посилатися для захисту своєї позиції. | 401 |
| 17 | ⚠️ Санітарно-захисні зони: бізнес платить за дослідження, але чи отримує юридично визначений результат?
Після скасування у 2023 році державної санітарно-епідеміологічної експертизи підприємства опинилися у складній ситуації.
Санітарно-захисні зони нікуди не зникли. Бізнес, як і раніше, має підтверджувати безпечність діяльності, враховувати відстань до житлової забудови, оцінювати викиди, шум, вібрацію та ризики для здоров’я населення.
Для цього підприємства замовляють розрахунки, лабораторні дослідження, наукові оцінки та матеріали обґрунтування СЗЗ.
❗ Але ключове питання залишається: якою процедурою всі ці матеріали мають перетворитися на офіційно встановлений або змінений розмір санітарно-захисної зони?
У 2026 році МОЗ спробувало врегулювати ситуацію, пов’язавши встановлення нових і зміну чинних розмірів СЗЗ із процедурою медико-санітарної регламентації.
Однак для бізнесу досі залишаються практичні питання:
• куди і в якій послідовності подавати матеріали;
• який їх вичерпний перелік;
• хто та за якими критеріями їх оцінює;
• скільки триватиме весь процес до остаточного рішення;
• що робити з дослідженнями та науковими матеріалами, підготовленими у 2023–2025 роках;
• чи доведеться підприємствам повторно оплачувати вже проведені дослідження;
• як діяти з новими технологіями, для яких нормативного розміру СЗЗ у чинній класифікації немає.
Особливо гостро проблема може проявлятися під час реконструкції підприємств, встановлення когенераційного та іншого генераційного обладнання, впровадження нових технологій, створення об’єктів управління відходами та реалізації інвестиційних проєктів.
📢 Асоціація професіоналів довкілля PAEW збирає реальні кейси підприємств щодо встановлення, підтвердження та зміни СЗЗ.
Нам важливо почути бізнес, який:
• розробляв матеріали обґрунтування СЗЗ та проводив дослідження;
• замовляв наукові оцінки;
• отримував вимоги або рекомендації щодо додаткових документів;
• не зміг отримати офіційного рішення чи зрозумілого алгоритму подальших дій;
• був змушений повторно замовляти або доопрацьовувати матеріали;
• зіткнувся із затримкою реконструкції, модернізації чи інвестиційного проєкту через питання СЗЗ.
👉 Якщо ваше підприємство має такий досвід — поділіться кейсом з PAEW.
🔗 Детальніше за посиланням: https://cutt.ly/hyj7jUrV
Ми систематизуємо практику, щоб визначити масштаб проблеми, відокремити прогалини законодавства від проблем його застосування та сформувати пропозиції щодо зрозумілої процедури встановлення і зміни СЗЗ.
Санітарно-захисна зона має бути інструментом захисту здоров’я людей, а не багаторічним маршрутом між дослідженнями, рекомендаціями та нормативними прогалинами.
І головне питання для бізнесу сьогодні: за що він платить, якщо витрати на дослідження не завжди приводять до юридично визначеного результату? | 383 |
| 18 | ESG у вашій компанії вже є. Питання — чи працює воно як система? 🤔☝️
Екологічні дозволи — в еколога.
Охорона праці — в окремого підрозділу.
Дані про персонал — у HR.
Ризики — у фінансистів.
Корпоративні політики — у юристів.
А коли банк, інвестор, аудитор чи міжнародний партнер запитує ESG-дані, починається пошук: що в нас є, хто за це відповідає, наскільки дані актуальні та чого бракує?
🔥🔥🔥
Саме тому практики Офісу сталих рішень, ESG Liga та Асоціації професіоналів довкілля PAEW підготували методичні рекомендації: 📘 «ESG як система управління бізнесом: від вимог до рішень»
І сьогодні її можна завантажити безкоштовно 👇
https://cutt.ly/NyjSlEDV
Це практичний матеріал для компаній, які хочуть перейти від окремих ESG-ініціатив, політик і таблиць до цілісної системи управління.
✅ У методичці ви знайдете відповіді на ключові питання:
• хто має входити до ESG-команди та за що відповідати;
• як визначити суттєві саме для вашого бізнесу ESG-показники;
• як організувати збір, перевірку та якість даних;
• як пов’язати екологічні й соціальні ризики з фінансовими результатами;
• як підготувати підприємство до запитів банків, інвесторів, аудиторів і партнерів;
• як перейти від набору документів до керованих бізнес-процесів.
✅ Окремо розглядаємо те, з чим підприємства працюють уже зараз: екологічний аудит, дозволи, відходи, водокористування, викиди, парникові гази, кліматичні ризики, соціальну відповідальність, корпоративне управління та ESG-звітність.
🔗 Завантажте вже зараз: https://cutt.ly/NyjSlEDV | 326 |
| 19 | Впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації парникових газів — це не просто нова вимога законодавства, а ключовий крок до кліматичної відповідальності та енергоефективності бізнесу.
Згідно з Законом України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» № 377-IX, кожен оператор установи має призначити відповідальних осібза ведення системи МЗВ, забезпечення достовірності даних та підготовку звіту про викиди.
Ми підготували зразок 📄 наказу, який допоможе:
• правильно закріпити функції та відповідальність за моніторинг і звітність ПГ;
• підготувати підприємство до аудиту та верифікації звітів;
• забезпечити відповідність вимогам Міндовкілля та ЄС-ETS;
• мінімізувати ризики штрафів і відмови у реєстрації звіту.
👉 Завантажте безкоштовно готовий шаблон і використовуйте його у своїй роботі: https://cutt.ly/YyjI873k | 253 |
| 20 | 🤔 Виявили на своїй земельній ділянці чужі відходи?
У межах реформи управління відходами Міндовкілля був розроблений проєкт Порядку виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений.
Документ деталізовує механізм, передбачений ст. 12 Закону України «Про управління відходами»: від моменту виявлення відходів і встановлення їх власника — до обліку, передачі на оброблення та відшкодування завданої шкоди.
✅ 24 години на повідомлення
Якщо на земельній ділянці виявлено відходи, власник яких не встановлений, її власник або користувач має невідкладно, але не пізніше 24 годин, повідомити уповноважений орган.
Зробити це можна, зокрема, через звернення, сервіс «ЕкоЗагроза» або інші інформаційні ресурси.
📌 Хто реагуватиме?
У межах населених пунктів — органи місцевого самоврядування.
За межами населених пунктів — Рада міністрів АР Крим або відповідні місцеві державні адміністрації.
✅ Огляд ділянки — протягом 5 робочих днів
Після отримання та реєстрації інформації уповноважений орган має провести огляд земельної ділянки. За його результатами складається відповідний Акт.
До огляду можуть залучатися представники Держекоінспекції, Національної поліції та інших органів. Передбачається можливість фото-, аудіо- та відеофіксації.
❗ Один із найважливіших моментів для бізнесу та землевласників
Якщо відходи виявлені на земельній ділянці, яка належить фізичній особі, ФОП або юридичній особі на відповідному речовому праві, така особа вважатиметься власником виявлених відходів і повинна буде забезпечити управління ними, якщо не доведе протилежне у встановленому законодавством порядку.
Саме на цю норму власникам і користувачам земельних ділянок варто звернути особливу увагу.
☝️ А якщо відходи виявили на інших територіях?
З дня складання Акта відходи, власник яких не встановлений:
• за межами населених пунктів — переходять у власність держави;
• у межах населених пунктів — у власність територіальної громади.
Далі уповноважений орган має організувати їх збирання, перевезення та оброблення, шукати утворювача/власника та забезпечувати ліквідацію наслідків засмічення чи забруднення.
☣️ Для небезпечних відходів — окремі вимоги
Такі відходи мають невідкладно передаватися суб’єкту господарювання, який має відповідну ліцензію. За потреби передбачено проведення відбору проб та лабораторних досліджень.
✅ Інформація потраплятиме до інформаційної системи управління відходами
Уповноважені органи мають вносити дані про складені Акти та подальше збирання, перевезення й оброблення виявлених відходів.
☝️ А якщо справжнього власника знайдуть?
Він буде зобов’язаний відшкодувати витрати на його пошук, збирання, перевезення та оброблення відходів, а також компенсувати збитки і шкоду, заподіяну довкіллю та здоров’ю людей.
Водночас проєкт Порядку не поширюється на відходи, що утворилися внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або ліквідації їх наслідків, якщо інше не передбачено законодавством.
Що це означає на практиці?..
🔗 Читайте на сайті: https://cutt.ly/9yjU9F1m | 263 |
