ECO & ESG: навігатор рішень

​​Хочемо поділитися з вами думкою, яка останнім часом звучить майже в кожній розмові з екологами підприємств. 🤔 Сьогодні бути екологом – означає працювати в умовах постійних змін. Нові вимоги законодавства зʼявляються швидше, ніж встигають сформуватися розʼяснення. Перевірки стають більш предметними. Документації стає більше. А відповідальність за помилки – відчутнішою. І найскладніше навіть не це ☝️ Найскладніше – коли потрібно швидко знайти відповідь на практичне питання: • Як правильно оформити документи? • Чи змінилися вимоги саме до нашого підприємства? • Що потрібно зробити вже сьогодні, щоб завтра не отримати припис або штраф? • Як діяти, якщо норми законодавства допускають різне трактування? • Де знайти алгоритм, а не десятки сторінок нормативних актів? 🔥🔥🔥 Саме через це ми в Офісі сталих рішень разом із Асоціацією PAEW створили новий практичний журнал для еколога-практика Environmental Practice Guide. Не ще один журнал. І не збірку новин. ‼️ Ми створили практичний інструмент, до якого можна звернутися в той момент, коли потрібно прийняти рішення. У кожному випуску ви знайдете: ✅ практичні консультації експертів і юристів; ✅ покрокові алгоритми дій; ✅ аналіз останніх змін законодавства простими словами; ✅ розбір типових помилок підприємств; ✅ шаблони документів; ✅ чек-листи для самоперевірки; ✅ судову практику. Нам би дуже хотілося, щоб цей журнал став не просто черговим професійним виданням. Щоб він лежав поруч із вами на робочому столі та допомагав тоді, коли часу на довгі пошуки інформації вже немає 🤝💚 Якщо ви шукаєте не теорію, а готові рішення для щоденної роботи, запрошуємо ознайомитися з новим виданням 👇 https://cutt.ly/NytN0MZq

​Багато хто вважає, що головне під час оцінки впливу на довкілля (ОВД) — якісно підготувати звіт. Насправді цього недостатньо ☝️ Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачає відповідальність не лише за недостовірну інформацію у звіті, а й за будь-які порушення процедури ОВД. 📍 Серед найпоширеніших порушень: • надання неправдивих або неповних відомостей; • порушення процедури громадського обговорення; • неврахування результатів ОВД при прийнятті рішення; • підготовка неправдивого звіту або висновку; • провадження діяльності без проходження процедури ОВД; • невиконання екологічних умов, визначених у висновку ОВД. Судова практика підтверджує: навіть процедурні порушення можуть стати підставою для скасування висновку з ОВД. ‼️ Важливо пам’ятати: оскаржити висновок з ОВД може не лише суб’єкт господарювання, а й будь-яка фізична або юридична особа. Стаття 12 Закону України «Про ОВД» прямо передбачає, що порушення процедури, безпідставне неврахування результатів участі громадськості або інші порушення законодавства можуть бути підставою для скасування висновку ОВД та рішення про провадження планованої діяльності. Саме тому успішне проходження ОВД — це не лише якісний звіт, а й бездоганне дотримання всіх вимог процедури. 🤔 Які помилки найчастіше призводять до відмов, судових спорів або скасування висновків? Як підготувати звіт так, щоб мінімізувати ризики? Про це — у практичних порадах експерта щодо підготовки звіту з ОВД 👇 https://cutt.ly/yytVVz6p

​⚡️ Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 802, якою затвердив експериментальний порядок видалення дерев та чагарників за межами населених пунктів. Новий механізм діятиме протягом двох років і має врегулювати процедуру для насаджень, які не належать до лісового фонду та розташовані поза межами міст, сіл і селищ. 👉 Документ визначає єдиний алгоритм отримання дозволу на видалення дерев у випадках будівництва, ліквідації аварій на інженерних мережах, усунення наслідків надзвичайних ситуацій, а також знесення аварійних, сухостійних або небезпечних дерев. 👉 Видалення дерев здійснюватиметься на підставі ордера, який видає виконавчий орган сільської, селищної чи міської ради або відповідна військова адміністрація. Для отримання ордера заявник подає заяву, після чого створюється комісія, яка проводить обстеження насаджень, оцінює їхній стан і перевіряє наявність природоохоронних обмежень. За результатами обстеження компетентний орган ухвалює рішення про видачу ордера або відмову. 👉 За самовільне видалення дерев та чагарників за межами населених пунктів законодавством передбачена адміністративна відповідальність і відшкодування завданих збитків. 🔗 Ознайомитися детальніше — на сайті: https://cutt.ly/dytVy2BW

24 липня 2026 року відбудеться установча зустріч експертної групи, яка працюватиме над визначенням критеріїв, підходів і наборів даних для розвитку територій прискореного розвитку відновлюваної енергетики (Renewables Acceleration Areas) відповідно до європейських практик. ☝️ Чому це важливо? Сьогодні вже існують сучасні GIS-інструменти, але саме експертна спільнота має визначити: • які екологічні критерії необхідно враховувати; • яких даних сьогодні бракує; • як поєднати розвиток відновлюваної енергетики зі збереженням біорізноманіття, водних ресурсів та інтересів громад; • які підходи мають стати основою для просторового планування за стандартами ЄС. Це можливість не просто долучитися до професійної дискусії, а вплинути на формування підходів, які визначатимуть розвиток зеленої енергетики на роки вперед. 🔗 Подайте заявку на виступ або зареєструйтеся як слухач: https://cutt.ly/wytpirsP

​🤔 ESG послабили? ‼️ Ні. Європа просто змінила правила гри. Після оновлення стандартів ESRS багато хто поспішив заявити, що ЄС відмовляється від жорстких ESG-вимог. Насправді відбулося протилежне. Європейська Комісія скоротила: • понад 60% обов’язкових показників; • понад 70% datapoints; • значну частину текстових розкриттів. Але мета не змінилася. ✅ Європа переводить ESG із площини compliance у площину competitiveness. Тепер у центрі уваги не кількість сторінок у звіті, а здатність бізнесу: • управляти ризиками; • ухвалювати сильні управлінські рішення; • бути конкурентоспроможним на міжнародних ринках; • створювати довгострокову цінність для інвесторів і партнерів. 💯 Це важливий сигнал і для українського бізнесу. Ми можемо не повторювати шлях, який уже пройшов Європейський Союз, а одразу будувати сучасну систему ESG — без зайвої бюрократії, із фокусом на ефективне управління, стійкість та конкурентні переваги. 👉 Якщо ви відповідаєте за ESG, сталий розвиток, фінанси, ризики чи корпоративне управління — цей матеріал варто прочитати вже сьогодні: https://cutt.ly/7yr51GOR

​Ви впевнені, що ваш бізнес правильно проводить розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об’єктах? 🤔 Помилки у звітності можуть коштувати підприємству не лише штрафів, а й втрати репутації. Ми підготували для вас безкоштовний 📄 зразок документа, який допоможе: ✅ правильно визначати базові показники для нарахування плати; ✅ враховувати всі зміни законодавства у сфері управління відходами; ✅ знизити ризики донарахувань та перевірок; ✅ підвищити прозорість внутрішньої екологічної звітності. 🔥 Не втрачайте часу — отримайте свій зразок просто зараз та переконайтеся, що ваш розрахунок повністю відповідає вимогам! 🔗 Завантажити: https://cutt.ly/6t5N5yd2

​Порахувати викиди — вже недостатньо. Важливо навчитися ними управляти ☝️ Сьогодні вуглецевий облік — це не лише звітність. Це інструмент, який допомагає ухвалювати кращі управлінські та інвестиційні рішення, зменшувати витрати й зміцнювати конкурентні позиції. У матеріалі розповідаємо: 👉 чому «облік для галочки» більше не працює; 👉 як перетворити дані про викиди на зрозумілі KPI; 👉 як інтегрувати їх у щоденне управління бізнесом; 👉 чому це вже сьогодні впливає на фінансування, експорт і співпрацю з європейськими партнерами. 🔗 Читайте статтю вже зараз: https://cutt.ly/Lt5CnAfU

​Екологічна служба на підприємстві — це вже не «для галочки», а необхідний інструмент управління ризиками. Сьогодні бізнес має контролювати викиди, відходи, водокористування, проходити ОВД, вести звітність та виконувати десятки природоохоронних вимог. І чим складніше законодавство, тим вища ціна помилки. ❓ Хто має відповідати за екологічні ризики? ❓ Чи достатньо одного еколога? ❓ Як правильно побудувати екологічну службу та систему екологічного менеджменту? ✅ Ми підготували покрокову інструкцію з 9 етапів: від екологічного аудиту та вибору моделі служби до KPI, внутрішнього контролю та оцінки ефективності... 🔗 Переходьте і зберігайте: https://cutt.ly/Rt48JXUZ

​❓ Хто має право розробляти коригування СЗЗ і чи потрібно погодження? 🗣️ ВІДПОВІДЬ: Коригування санітарно-захисної зони (СЗЗ) може розроблятися суб’єктом господарювання самостійно або із залученням спеціалізованих організацій та фахівців у сфері екології, санітарного законодавства, охорони атмосферного повітря, проєктування та оцінки ризиків для здоров’я населення. Законодавство не встановлює окремої ліцензії чи спеціального статусу виконавця таких робіт, однак на практиці важливе значення має наявність у розробника відповідного досвіду, кваліфікації та можливості належно обґрунтувати безпечність діяльності. Під час коригування СЗЗ зазвичай виконуються розрахунки розсіювання викидів, оцінка шуму, аналіз технологічних процесів, лабораторні дослідження та оцінка… 🔗 Читати розʼяснення — на сайті: https://cutt.ly/5tNcdPHf

​❓ Чи можна визначати небезпечні властивості відходів на підставі реєстрових карт, чи виключно відповідно до вимог нового Закону України «Про управління відходами» (додаток 3)? 🗣️ ВІДПОВІДЬ: Процедура проведення класифікації відходів за видами та властивостями регламентована Порядком класифікації відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1102. У відповідності до п. 10, 11 Порядку, відходи класифікують шляхом віднесення їх до відповідної групи, підгрупи та виду відходів з урахуванням: • джерела походження відходів; • властивостей, у зв’язку з наявністю яких відходи є небезпечними; • наявності у відходах компонентів із вмістом небезпечних речовин, перевищення лімітів концентрації яких може призвести до визнання відходів небезпечними. Класифікація проводиться на основі: • відомих фактів про вміст і складові відходів, інформації про продукцію, паспорта безпечності; • наявності небезпечних речовин або компонентів із вмістом небезпечних речовин; • визначення небезпеки за кожною властивістю згідно з додатком 1 до Порядку класифікації; • опису діяльності, в результаті якої утворилися відходи; • опису процесу, дії або процедури, в результаті яких утворилися відходи; • визначення кількості фракцій, з яких складаються відходи. Інформацію, вказану у реєстрових картах можна використати за умови… 🔗 Детальніше — у розʼясненні: https://cutt.ly/at30giKY

​Штрафи у 30 разів більші. Чи врятує це водні ресурси України? Профільний комітет Верховної Ради погодив до розгляду законопроєкт №15096, який передбачає суттєве посилення адміністративної відповідальності у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів. Серед ключових змін: 👉 збільшення штрафів за порушення водного законодавства майже у 30 разів; 👉 запровадження відповідальності за порушення, які вже визначені Водним кодексом, але досі не були відображені у КУпАП; 👉 покарання за недотримання умов спеціального водокористування; 👉 відповідальність за руйнування русел річок і водотоків під час будівництва та експлуатації інфраструктурних об’єктів; 👉 посилення контролю за діяльністю у водоохоронних зонах; 👉 відповідальність за внесення недостовірних даних до статистичної звітності щодо використання води. ❗️ Законопроєкт №15096 може стати важливим кроком, але лише як частина комплексної реформи. Адже навіть найвищі штрафи не зможуть забезпечити водну безпеку держави без системних змін у підходах до управління та відновлення водних ресурсів. 🧐 Чи здатне суттєве підвищення штрафів змінити ситуацію у сфері водокористування, чи потрібні глибші реформи? Розбираємо ⤵️ https://cutt.ly/It9Ty8DB

​Закон України «Про управління відходами» № 2320-IX, який запровадив нову систему управління відходами, гармонізовану з підходами ЄС. З 2025 року система поступово переходить від декларативного обліку до електронного контролю, а вимоги до бізнесу стали значно жорсткішими. Які ключові новації для підприємств у 2026 році? 🧐 👉 Інформаційна система управління відходами (ІСУВ) Усі суб’єкти, які утворюють, зберігають, перевозять, обробляють чи утилізують відходи, зобов’язані реєструватися в ІСУВ (частина ЕкоСистеми). Облік та звітність ведуться в електронному вигляді, із використанням ЕЦП. Типові форми обліку визначені Наказом Міндовкілля № 1534 від 26 листопада 2024 року. 👉 Ідентифікація суб’єктів у сфері управління відходами Обов’язкова процедура відповідно до статті 13 Закону № 2320-IX. Ідентифікацію проходять усі утворювачі відходів, навіть якщо не є операторами. За результатами ідентифікації суб’єкта вносять до реєстру. 👉 Обов’язкове укладення договорів із ліцензованими операторами Усі операції з відходами мають здійснюватися виключно з суб’єктами, які мають відповідну ліцензію на поводження з небезпечними відходами або зареєстровані в ІСУВ. Договір має супроводжуватися карткою перевезення відходів (документ нового зразка). 🔗 Більше про те, що змінюється у внутрішній документації підприємств? Дізнайтеся 👇 https://cutt.ly/8t0hAvG0

Сьогодні інвестори, партнери та регулятори оцінюють не лише результати компанії, а й те, як вона працює: наскільки прозорі процеси, сильний комплаєнс і реальна екологічна відповідальність. 🎥 На каналі Ecotransformation & ESG: ready-made solutions доступне інтерв’ю: «ESG у великому бізнесі: інвестиції, комплаєнс і нові стандарти управління | Кейс Західнадрасервіс» 👉 Як ESG працює у сфері надрокористування — на практиці, а не в презентаціях? Своїм досвідом діляться представники Західнадрасервіс про те, як відбувається: • трансформація видобувного бізнесу в нових умовах • впровадження ESG у реальні виробничі процеси • екологічна відповідальність компаній-надрокористувачів • комплаєнс та нові стандарти управління • взаємодія з інвесторами та очікування ринку • головні виклики галузі сьогодні ▶️ Дивіться інтерв’ю та дізнавайтеся, як трансформується видобувна галузь України: https://youtu.be/EMxzQ5A1sbU?si=cCt7tIhTE2th6gBX

​Є одна незручна правда, яка для бізнесу вже перестає бути теорією: навіть якщо компанія не рахує викиди і не вважає ESG своєю темою, вона вже є частиною чужих розрахунків, чужої відповідальності і чужих ризиків. Вона завжди чийсь Scope 3. Глобальна економіка змінилася. Якщо компанія є частиною ланцюга створення продукту, вона автоматично стає частиною його впливу — через сировину, енергію, логістику, постачання чи використання продукту. ☝️ Саме тому Scope 3 сьогодні — це вже не вузька екологічна тема. Це питання доступу до ринків, контрактів, фінансування і конкурентоспроможності. Європейські компанії вже інтегрують вимоги до Scope 3 у свої закупівлі. Запит на дані, простежуваність і підтвердження походження стає новою нормою. І якщо компанія не може надати ці дані, вона стає ризиком для клієнта. У новій економіці виграє не той, хто просто заявляє про сталість, а той, хто може її підтвердити даними. Саме тому питання сьогодні вже не в тому, чи потрібен бізнесу облік викидів. Питання в тому, чи зможе бізнес залишатися частиною міжнародних ланцюгів без прозорих і зрозумілих даних… 🔗 Детальніше — читайте на сайті: https://cutt.ly/DtMbtYjI

​❓ Хто має право розробляти коригування СЗЗ і чи потрібно погодження? 🗣️ ВІДПОВІДЬ: Коригування санітарно-захисної зони (СЗЗ) може розроблятися суб’єктом господарювання самостійно або із залученням спеціалізованих організацій та фахівців у сфері екології, санітарного законодавства, охорони атмосферного повітря, проєктування та оцінки ризиків для здоров’я населення. Законодавство не встановлює окремої ліцензії чи спеціального статусу виконавця таких робіт, однак на практиці важливе значення має наявність у розробника відповідного досвіду, кваліфікації та можливості належно обґрунтувати безпечність діяльності. Під час коригування СЗЗ зазвичай виконуються розрахунки розсіювання викидів, оцінка шуму, аналіз технологічних процесів, лабораторні дослідження та оцінка відповідності медико-санітарним нормативам. Щодо погодження, то після змін у законодавстві механізм став більш дерегульованим. Для об’єктів, які підпадають під чинні Державні санітарні правила та відповідають встановленим умовам, окреме погодження коригування СЗЗ… 🔗 Читати розʼяснення — на сайті: https://cutt.ly/5tNcdPHf

​Міністерство економіки Українипредставило законопроєкт «Про засади функціонування національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів», який має закласти правові та організаційні основи для запуску в Україні національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (НСТВ). ‼️ Документ спрямований на формування сучасного ринкового механізму регулювання викидів та поступове наближення українського кліматичного законодавства до вимог і підходів Європейського Союзу. Законопроєкт також розглядається як один із ключових елементів майбутньої інтеграції України до європейської кліматичної політики та виконання міжнародних кліматичних зобов’язань. Серед основних переваг запровадження НСТВ: • впровадження ринкового механізму скорочення викидів парникових газів; • стимулювання модернізації підприємств та впровадження енергоефективних рішень; • підтримка інвестицій у декарбонізацію та розвиток нових технологій; • створення прозорих правил для бізнесу у сфері кліматичного регулювання; • поступова адаптація українських підприємств до вимог ЄС, зокрема в контексті кліматичної політики та механізму CBAM. 🔗 Детальніше — в аналізі: https://cutt.ly/5tNctpP9

​Гаряча лінія Асоціації професіоналів довкілля PAEW буквально «загорілася» — бізнес масово звертається із запитами щодо нових правил отримання дозволів на оброблення відходів. І це не випадково. Регуляторні зміни створили ситуацію, де одне рішення може визначити стабільність роботи підприємства на роки вперед ⚠️ Серед найпоширеніших запитань бізнесу: 👉 Чи залишається чинною Постанова №1003 до завершення судового оскарження? 👉 Чи впливає нещодавнє судове рішення на дозволи, вже отримані за спрощеною процедурою? 👉 Чи є дозволи на здійснення операцій з оброблення відходів, видані за спрощеним порядком, безстроковими? 👉 Чи можуть позитивні висновки державної екологічної експертизи, отримані до запровадження ОВД, використовуватися як висновок з оцінки впливу на довкілля? 👉 Які можливості це відкриває для підприємств, які раніше отримували відмови через відсутність висновку з ОВД? 👉 Коли набере чинності Постанова №512 та кого стосуватимуться її вимоги? 👉 Які документи повинні будуть оновити та подати ліцензіати у сфері управління небезпечними відходами? 👉 Які регуляторні ризики для бізнесу створюють правові колізії та суперечливе правозастосування? Якщо у вас є хоча б одне з цих питань — ви вже в зоні регуляторного ризику 💯 У травневому випуску журналу «Sustainability Leaders Guide» ми підготували ґрунтовний правовий аналіз, практичні рекомендації та роз’яснення щодо актуальних змін у сфері управління відходами 👇 https://cutt.ly/utBRIhFT

​❓ До якої категорії забудови належать апартаменти і чи дозволено їх розміщення в СЗЗ? 🗣️ ВІДПОВІДЬ: Питання розміщення апартаментів у межах санітарно-захисної зони (СЗЗ) є дискусійним, оскільки законодавство не завжди прямо визначає їх статус як житлової або нежитлової забудови. Формально апартаменти часто реєструються як об’єкти нежитлової нерухомості, однак фактично можуть використовуватися для постійного або тимчасового проживання людей. ☝️ Саме тому під час оцінки можливості їх розміщення в межах СЗЗ контролюючі органи та судова практика, як правило, враховують не лише юридичний статус об’єкта, а й його функціональне призначення та фактичний характер використання. Оскільки санітарно-захисна зона створюється для захисту населення від шкідливого впливу підприємств, розміщення об’єктів, пов’язаних із проживанням людей, у межах СЗЗ вважається ризиковим. У більшості випадків апартаменти можуть бути прирівняні до житлової забудови або об’єктів, для яких повинні дотримуватись санітарні обмеження. Тому можливість їх розміщення в СЗЗ необхідно оцінювати індивідуально з урахуванням функціонального призначення об’єкта, містобудівної документації, фактичного рівня впливу підприємства та дотримання медико-санітарних нормативів на відповідній території. 🔗 Більше — на сайті: https://cutt.ly/ftBd1hAX

​А ви вже ознайомилися із наповненням свіжого випуску журналу «SUSTAINABILITY LEADERS GUIDE» №5/2026? 😉 Якщо ще ні, то давайте разом коротко переглянемо що у травневому журналі ➡️ 50 критичних запитань бізнесу про відходи у 2026 році ➡️ 50 питань про Санітарно-захисні зони а також: 📄 Безхазяйні відходи у громаді: як правильно фіксувати, обліковувати та прибирати 📄 Правові колізії у сфері управління відходами: де система починає суперечити сама собі? 📄 Дані, показники та структура ESG-звіту: логіка побудови і робота з незручними даними 📄 Вода в ESG-звітності: які показники стають критичними для компаній? 📄 Які особливості визначення точок контролю забруднення ґрунтів у звіті з ОВД? 📄 Ukraine-REACH: як пройти реєстрацію хімічних речовин без помилок? 📄 Прибережні захисні смуги: Верховний Суд поставив крапку у спробах ігнорувати природоохоронний статус земель 📄 Забруднення земель у судах: коли екологічні претензії не витримують доказування 🔥 два практичних відео-уроки 1) МОДУЛЬ 4. Процедура ОВД: етапи та строки Процедура оцінки впливу на довкілля залишається однією з ключових вимог для реалізації багатьох видів діяльності, але саме строки, етапність та практичні нюанси найчастіше створюють труднощі для бізнесу. У модулі розглянемо покроковий алгоритм проходження ОВД, типові помилки та актуальну практику взаємодії з уповноваженими органами у 2026 році. 2) МОДУЛЬ 5. Управління відходами: особливості обліку, вибір спеціалізованого суб’єкта та обов’язкові умови передачі Дивіться повний зміст тут 👇 https://cutt.ly/ZtVEzreH

​Вода більше не «невидимий» ресурс для бізнесу 🙅‍♂️ ‼️ Сьогодні це — фактор операційної стійкості, фінансових ризиків, доступу до фінансування та довіри громад. ESG змінює підхід до водокористування: 👉 обсяг забору води — це вже показник залежності бізнесу від ресурсу; 👉 якість скидів — питання не лише екології, а й репутації та санкцій; 👉 регіон водного стресу — фактор матеріальності для компанії. Особливо гостро це відчуває агросектор, де: ✔️ вода = врожай = бізнес-модель; ✔️ посуха стає новою нормою; ✔️ конфлікти за воду — реальним операційним ризиком. Європейські вимоги CSRD та ESRS E3 вже переводять водний менеджмент із технічного рівня у стратегічний. Компанії мають оцінювати: • водні ризики та можливості; • впливи на екосистеми; • фінансові наслідки дефіциту води; • ефективність водокористування та повторного використання води. То ж які показники стають критичними в оцінюванні? Розібралися 👇 https://cutt.ly/WtVEhL7d