Храм поезії (🖤)

____ Минають дні. Минають рóки Минають тисячі віків Без тебе я. Не знаю доки Живий, та вже не маю слів Чи це було..? Чи відчувалось..? Як серце квітами цвіло Мабуть, було, та позосталось Від тих садів теменне тло… Тебе нема. І я, буває Торкаюсь пам‘яттю тих днів В яких є ти, і я, — нас двоє Де лились ріки вічних слів… t.me/sonic_poet

____ В твоїх очах світають ранки Смеркають теплі вечори І пломенить щось від світанку У них до пізньої пори В очах твоїх леліють зорі І місяць згадує свій шлях У темноті… мов відблиск моря Ось тоне він в твоїх очах…

На підступах мови стається тьма, здригається голос захриплий. Надто – жертовник доби вже до краю – нам вгортатись доводиться в чорні шати. Вода прослизає тонким струмком між пальців, збивається в ринвах шкіри, ступає шляхами вцілілих – сон, що тихо роздмухує люльку, шкірить втуманені очі у даль часів, виймає зі скриньки прозору кулю і трощить натроє ударом – дні спливають в водойму давно забутих. Стікають набряклі уривки строф – встеляють долівку прозорим шаром. Гойдається скинутий з неба шовк на кінчиках вій – і віщує ранок. @reflexref #марина_горбатюк

дякую, за закриття

Сиплими скрипами,    Ледве помітними, Місто не будиться, ними просочене. Сонними скелями    Шемрання стелиться, Пара мереживом світ оторочує. Це нісенітниці?    Може, звільнитися? Вийти з решіток із димного розчерку? Вийду без трепету    З тиску корсетного. Стрункість думок хіба він забезпечує? Спекаюсь поглядів,    Стосами розданих Протягом балу ідей-суперечностей. Пошуки істини    Не заколисують. Ми на безтишшя навіки приречені. Ми то збираємось    Вгору спіралями, То шестернями в міжчассі тиняємось. Жаром і холодом    Дивне приховане. Ллється цікавість-олія горнятками. В пастку мінливості    Вабить уклинитись, Паузи-втечі стають неприйнятними. Паузи стомлюють,    Ниє з моторами Серце, схвильоване світобезмежністю. Темрява горору    Очі не зморює, Хай заблукали стежки поміж вежами. Руху звільнитися —    Ось нісенітниця. Смак відкриття неабияк збентежує. @literospletinnia #оксана_приходченко

Залишилось три прикраси з розпродажу 🔥

Запрошую на читання книжки «ДВРЗ» у книгарню «Збірка». Разом з видавцями журналу Нога Лізою Білецькою і Філіпом Олеником поговоримо про текст та історію його створення. Це буде перша велика презентація, де я читатиму вірші і розповідатиму про свої почуття та досвід. Неділя 28 червня, 18:00. Книгарня Збірка на Рейтарській 17. Книжку можна замовити тут https://kyivnoha.org/product/dvrz-anga-zelena/

uapoets оголошує набір до поетичного альманаху «Марсове поле». Наша мета об'єднати в альманасі вірші та поезію присвячені війні, яка зараз триває. Згадати наших героїв. Загальна тема альманаху — Війна. Умови подання

шумовиння у вухах я тебе любити казати тихо за тишу очі широко вуста завмерти я лякатися було серце порване як вухо твої руки говорити не вміти ти покажи мені слова я обирати правильне слово побачити зможу слово дорівнює не голос мої руки втомитися бути - так багато слів важко тримати ти не бачити не розуміти твоя тиша голосніша за мою допомога треба, не треба? @snih_n_g #тата_пі

Катастрофа зайців Стрибок то вниз, то вгору, знову — бах! Віддихайся, віддайся горизонту, вже й пагорб притулився до хребта, пожовкла синь, як плинність Амазонки. І тут, і там шукають нішу сховку, в скляних очах рептилій стигне птах, дзижчить, кричить карбонова біда. Безпека бігу — тіла сліпота, дарує спалах віри ілюзорний. Ще мчаться в різнотрав'ї вуха сірі. Біжи, бо звук хапає міцно ззовні, не стань затишшям, що полин засіє. Пухнасті нори з вирвами — сусіди: хтось чорно спить, чекає сипа в гості. Уламки впали в полі — вдалий постріл? І стало голо, кволо в цій природній тиші. Вони напишуть, що без жертв сьогодні. За містом смерть збивали, люди цілі. Та скільки душ зчорніло в цьому полі? То вниз, то вгору — бах! — і не добігли. © Олена Галунець @virshoplitkarka #олена_галунець

🍋 #в_наявності

напої мене джерельною водою, навіть якщо джерело пробивається крізь мертву комету. я хочу знати, що ховається під прозорістю. хочу ковтати слова, немов чорні ягоди з куща, що проріс у гирлі блискавки. повідай, чи справді ніч ночами зшиває небо ниткою з воронячих тіней. напої мене. я не боюся отрути. набагато страшніше нести спрагу, мов порожній акваріум, у якому ще плаває відбиток риби. нехай вода буде терпкою. нехай після неї на язиці залишиться присмак заліза і зеленої ряски. бо інколи найтемніше на дні і є тим, що робить воду прозорою. Оксана Мовчан @sarahwatsonrhymes #оксана_мовчан

навколо - іржаві дахи. Ісуса знов розіп'яли за наші гріхи на китайській ефірній антені; Він невимовно страждав, люди ж ходили буденні, ба навіть якісь нудні. ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ Ісус провисів три дні, спокутуючи кожну провину, Йому судомило спину, а очі повні муки і сліз звертались до Неба. ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ "ну нахуя воно мені треба?" - не витримав врешті Господь, і зліз. ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ Він навчився плювати на рани, рани затягалися довго й погано, кров на асфальті починала диміти. Він торкався стін і лишав графіті, в них лаяв правоохоронну систему; прокурорів матюкав уголос, окремо. ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ Його пакували кілька разів, почепивши відбитки до образів, змусили з-під крану пустити текілу. ткнули під ребра списом, а тоді відпустили. ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ Ісус палив коноплі, і бився у барах, трощив машини, і на парканах вішав за ноги пепеесників та гопів, словом, боровся за правду, як вмів. ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ Він перший підводився на всі бунтИ, за що його і надалі шукали менти, коктейлі молотова власноруч метав, бо як ще домогтись власних прав, вже не знав. ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ Ісус усвідомив, що завжди існує Пилат, і коли той прийшов - взяв до рук автомат. Ісус плакав і хоронив своїх друзів. Потім підводився, збирався в потузі, концентруючи в чакрах прану. ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ наш Господь був хуліганом. ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ Микола Матвєєв

Привіт! триває набір на поетичний конкурс Зламані квіти

Увага, в нас зміна локи! Наша подія відбудеться в Stories Cafe! ПОВ: В п'ятницю літературного вечора не буде, готуємося до неділі 🫶

Верхні ноти: ялівець, лимон, бергамот, перець. Ноти серця: голки сосни, ладан, корінь ірису. Ноти бази: ваніль, сандал, амбра. Я так пахну сьогодні. Ці нові парфуми бентежать: такою ти мене ще не знаєш. Верхні ноти: ванільне тістечко із сільмагу, сигарети, «ведешка» для зброї. Ноти серця: голки сосни, соляра, кава. Ноти бази: вогнище, вітер із лісу, чужі люди поруч. Чим ти пахнеш сьогодні? Є ще й інші нагальні питання. Де ми нині й навіщо? Хто ти? Хто я? Як я потім впізнаю тебе на пливких перехрестях незнаних доріг? Ну а хоч би й навпомацки, сліпо тикаючись мокрим носом, спрагло вивчаючи кожен сантиметр твого тіла, кожен дражливий запах, кожен слід існування-без-мене, кожен збіг у нотах серця, кожен свіжий і давній рубці непрожитого вповні життя, де ми разом і порізно, разом і порізно, разом і порізно, амінь. Ірина Цілик

🚌 ПОЕТИЧНА МАРШРУТКА А що, якщо маршрутка може везти не лише містом, а й крізь історії, спогади та натхнення? 28-го червня запрошуємо всіх охочих на особливу літературну подорож, де поезія виходить за рамки книжкових полиць і стає живою розмовою. На вас чекають: 📌 авторські вірші 📌 музичні зупинки 📌 нові цікаві знайомства і відкриття 📌 домашня атмосфера Ведучий — Андрій Буремний 🙄 Кожен учасник нашої подорожі стане пасажиром особливого маршруту: Маршруту думки • Маршруту історій • Маршруту натхнення Коли? 🗓 28.06 ☹️ 17:00–20:00 Де? 📍 книгарня «Zakapelok» вул. Костянтинівська, 16 Проїздні квитки: 200 грн – учасники 300 грн – слухачі Запис артистів та слухачів: Андрій Буремний ✍️

ОДНОДЕННИЙ ПОЕТИЧНИЙ МАРАФОН 100 ПОЕТІВ (-ОК)💫 увага! поетичний двіж розшукує 100 поетів і поеток, які вже 27 червня зберуться показати свої вміння і почитати вірші на Спортмайданчику біля Культурного Центру Спаська 13👀 непрості для української культури часи вимагають від нас масштабних рішень, тому у цей день Поетичний двіж приготував нон-стоп вільний мікрофон, де майстри поетичного слова зможуть прочитати свої тексти. кожен охочий зможе взяти участь у великому поетичному дійстві за умови реєстрації та донату у формі. регламент: 2 вірші. закликаємо до підготовки і креативу. це ваш шанс проявити себе! усі, хто називає себе поетом або поетесою. усі, кому не байдужа доля сучасної української поезії. усі, хто відчуває себе частиною українського поетичного процесу. це запрошення для вас🌸

27 червня субота 15:30-21:30 участь: донат від 150 грн

для участі просимо ОБОВʼЯЗКОВО зареєструватися за посиланням. Поетичний двіж — це спільнота, що вже більше року раз на місяць збирається в стінах КЦ Спаська 13. Додавайся в наш чат і будь вкурсі всіх апдейтів якнайшвидше. КЦ Спаська 13🐇

https://send.monobank.ua/jar/A43vWGoVWp Я відкрила банку, хто може долучайтесь. Хто не може - чекайте ЗП і долучайтесь тоді 😏 Плануємо придбати: - турнікет SICH - 100 шт. 100х700=70000 Номер картки банки: 4874 1000 3892 6914 Instagram: @medicine_4_ukraine 🎯 Ціль: 20 000 ₴