Храм поезії (🖤)

Вітаємо! Нещодавно ми запустили у продаж друковані поетичні календарі з віршами поетів та поеток нашої спілки. А зараз ми хочемо подарувати один календар комусь із вас, тому почали один простенький розіграш, частина грошей з якого піде на потреби притулку для тварин. Деталі розіграшу в Інстаграм. 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/2FGc5MrKRJ 💳Номер картки банки 4874 1000 2383 3075 Також якщо хтось бажає напряму придбати календар (електронну чи фізичну версію) напишіть нашій адміністраторці, їх залишилося мало!

ну хто мені ти? ну хто тобі я? – два космоси зіткнуті поспіхом але розповзається мов течія на фейсі моєму посмішка коли ти говориш чи навіть мовчиш чи смієшся так сонячно й смачно я роблюся ліпшим я роблюся вищим й мене переповнює вдячність і кожен твій рух і кожен твій жест ресурси мої збагачують я легше долаю черговий свій квест і також за це тобі вдячний нам нарізно велено бути проте не все ще в цім світі втрачено і вдячний тобі я іще і за те що так почуваюся вдячно Юрій Іздрик #іздрик

Хроніки Неймовірного Млина: ПОСОХ САНТИ (Спецвипуск) Для тих хто любив слухати гумористичний аудіо-серіал про пригоди славнозвісних Млинарів невеличка новорічна серія!😏🫶 31 грудня. Млинарі готуються зустрічати Новий рік та натрапляють на Санта-Клауса який втрапив у халепу… Автор: @ZANDER_XHM #хнм

поетичний конкурс Серце дракона

…немає різниці – поряд чи осторонь поміж символів і думок, образів і відображень де інші побачать міць, силу, лід і вогонь я споглядаю біль та тремтіння башти… © ольга ритик

За хвилину до того, як випаде дощ, ти відчуєш, як шкіра вібрує під тиском ще не випалих крапель, що ляжуть уздовж твого тіла і враз його стиснуть. Так легкі голуби, на вулицях кинуті, відчувають смак їжі за мить до годівлі, так солдат, що за хвилю повинен загинути, відчува деформації у власному тілі. Сміх, що має до мене назавтра прийти, розпізнаю сьогодні поміж плачу я. За хвилину до того, як з’явишся ти, — я тебе передчую. Сергій Жадан #жадан

Вітаємо! Сьогодні приблизно о 18:00 до нас на етер завітає Олена Герасим'юк – поетеса, громадська діячка, волонтерка, та перша учасниця від України на World Slam. Поговоримо про поезію, слем та культуру загалом. Усіх чекаємо🫡

Хотинська фортеця Серпантин до Дністра. Та насправді — в дитинство несеться. І навряд перестану триматись за віхи потужні. На шляху у той край виглядаю Хотинську фортецю. Як ранкову заграву, що дню піднімає лаштунки. Чимчикують часи, а все ті ж капелюхи на вежах. Перестелений схил навесні не зберіг наші тіні. Та хто щастя вкусив, споглядаючи простір безмежний, Докладає зусиль повторити цей досвід безцінний. Бастіон не один захищати від зла довелося, Та у колах води розчиняти насипаний смуток. Сивина у твердинь, як і в нас, від гарматоголосся. Бо як Всесвіт чудить, у майбутнього вид каламутний. Буковинська земля не заклякла у вирі історій. Піднялася зім'ята трава та росинки гойдає. Під крислатим гіллям спокій в душу дорогу проторить. А з ним легше петляти стежками дорослості далі. Відбивають луну кам'яниці у розпал тривоги. Задивлюсь на минуле, що в попелі труднощів сповна. Попрошу мовчазну непохитність для дома нового. Та іще повернусь і вхоплюся за кинутий погляд. @literospletinnia #винонадихає #приходченко #лігапоетів

=+= у найдовшої ночі року руки мерзлякуваті баба садить її на покуті: "Хоч погрійся, сердешна, в хаті" на столі перед нею ставить літо, в узварі перекип'ячене очі втомлені, ворушить вустами на тихе "дякую" відмахується: "Як начче-то?.." піч потріскує, тісто сходить ніч припиняє щулитися за розправленими плечима врода проглідається сузір'ям і раптом чуються кроки в сінях, сміхи й співи гуп та гуп: "Дозвольте колядувати!" "Думала, вже минули, а ви успіли!.. Колядуйте, хлопці, колядуйте, дівчата!" темна гостя з покуття зиркає пісня її огортує може, якщо за людськими мірками, то найдовшою бути – гордо? та їй згадується засапаний воїн на грудневому чорноземі так вимолював, наче двоє, бути коротшою, "бо ми повземо" у найдовшої ночі сивої кишені із пирогами стати меншою не під силу їй але не поспішай з доганою маком з яблуками тепло пахне на кожному – вслухайся – кроці їй, чорнильній, ця довга вахта випадає лиш раз у році не сварися. поклич. зігрій. @revanta_notenough #revantapoetry

🔥 #в_наявності

хочу аби все що є в цьому світі було в тебе вся радість все красиве і найсмачніше усі міста усі види чаю усі сорти квітів хочу аби твоє серце пропускало удар і легені забували дихати нехай життя здається нескінченною казкою і жоден день не ставатиме винятком нехай руки твої торкатимуться усього що хочеться нехай втомлюються вони тільки хіба що від оплесків нехай очі твої бачитимуть те що змушує прокидатися байдуже з ким і де головне — в найкращому настрої нехай губи твої цілують те, що їм до смаку і навіки смиренно застигнуть у формі всоте сказаного «люблю» нічого в світі тобі не належить як і ти, на щастя, мені лети, моя пташко пливо, моя річко я дивитимуся на тебе з дна чи з землі любов не береться нізвідки і не зникає в нікуди люби все, що тобі заманеться мій Прометею розкутий @nesvidomo

до солоних берегів твоїх стікаючи тікати сонячним зайчиком щоб побути в оці вічності віч-на-віч піти за край краяти себе й тебе тріпочучи на вістрі вітру ножа віддатися куди поведе море ген-ген близько дійти б @novakain_poetry #оля_новак #новакаїн

Оновлення по збору. Важливе. Ситуація наступна — у нас лишився один місяць, щоб закрити цей збір. Станом на зараз: — частина коштів вже оплачена за ремонт авто для спецпризначенців. Ці 60 000 грн, які зараз на банці, забиті під ремонт і будуть оплачені пізніше; — питання допомоги 40 ОАБР — закрите. Те, що залишається незакритим і є пріоритетом зараз: ❗️Автомобіль для медиків Нацгвардії Нам потрібно орієнтовно ще 150 000 грн (≈ 3,5 тис. доларів), і ці кошти потрібно зібрати до кінця січня. Якщо всієї суми не вистачатиме — хлопці й дівчата, для яких купується авто, докинуть решту, і ми закриємо потребу таким чином. Чому саме такий дедлайн? У лютому я починаю великий складний проєкт — роботу над книгою про пошукові групи, які займаються репатріацією та вивезенням тіл загиблих військовослужбовців. Це повністю забере мій час і ресурс, і паралельно вести цей збір я не зможу. Тому зараз нам дуже важливо максимально піднажати саме цей місяць. Прошу про підтримку: — репости, — коментарі, — допоміжні банки, — інформаційне підсилення. Якщо можете — напишіть знайомим інфлюенсерам чи блогерам, які можуть підсилити цей збір. Дякую всім, хто вже долучився і хто допоможе зараз. Ваша підтримка реально має значення. Посилання на банку: send.monobank.ua/jar/3TU4iyA9eq

*** Дитячі мрії посипані блискітками і завжди осяйні. Морозний край Антарктиди променíв у моїй уяві міріадами кристалів з малесенькими веселками на пломбірно білому снігу. Наскільки бажана, настільки недосяжна. Моя Антарктида. Земля, де найяскравіше сонце і найпалкіша мрія про terra incognita прогрівають до самих кісток навіть серед уявного морозу. *** У твоїх розповідях ми гуляли по Луганську, час від часу торкаючись плечима, наче перевіряючи зв'язок, коли треба було когось обійти і ніколи (ніколи!) не розходилися у різні боки. Ти жартував, що це у нашому житті все складно і умовно, а от Луганськ за поліаморію. Тому він може не обирати, а у його серці одразу три граційні жінки, які сплітають руки над водою на знак взаємної прихильності. І ніякі трикутники «Дружби» їх не лякають. Удосвіта у полі за містом ти «показав», що тільки тут світанкові промені прогрівають до самого серця. *** Ми вже не торкаємося плечима і стоїмо по різні боки життя. Але інколи, згадуючи тебе, відчуваю на своїх плечах приязні промені нашої дружби і безумовного прийняття. А Луганськ припав для мене мрійливими блискітками. Наскільки бажаний, настільки недосяжний. Твій Луганськ. Тепер твій Луганськ — моя Антарктида. @lysychkazlisu #іляна_лисиця

Священний Сніг 0 На третій день снігу Дуже закортіло хреститися Це така його чудодійна сила Хоч я і вважаю себе Сніговим агностиком Бо безпосередньо його добуваю 7 Нас називають Янголи Снігу Ми відчуваємо коли треба Вилітати за ним В єдиний тиждень що можна Скерувати хмари зі Святої Гори На наше розпечене місто 14 Врешті не міг більше його силі пручатися Погоджувався ставати для багатьох Сніговим Хрещеним Батьком Саме у ці дні люди Починали хрестити дітей Занурюючи немовлят у замети Пухляку на подвір’ї церков 22 Ортодокси кажуть що це Єдино вірний спосіб Хрестити людей Що саме так робив сам Ісус На Хрещенські морози Занурюючи їх у Священний Сніг Тому така назва 30 А старі люди розповідали Що їх батьки ще застали Час коли сніг випадав сам собою (Що звучить як побрехеньки старих) Й лежав ледь не три місяці Не тільки взимку на Святій Горі А і на вулицях нашого пекельного міста 38 Кожен рік Священний Сніг Лежить все менше часу Тому керманичі міста Впроваджують вихідні Коли він випадає й допоки не розтане 44 У ці дні дорослі й дітлахи Вибігають кататись на санчатах Грають у сніжки А в музеях експонуються Наших пращурів Шуби й хутряні шапки 51 На вулицях люди вітають один одного Зі Священним Снігом Пригощають міцним алкоголем Що заборонений в інші Спекотні дні Містяни як хильнуть дві три Святкові чарки Починають співати 60 Слава Янголам Снігу Що подарували нам Провидіння прохолоди Божественну силу Радості час 66 Слався вовіки Священний Сніг Зі Святої Гори Де Христос народився Спаситель Наш 72 Всі розпашілі та веселі Ліплять велетенських Снігових баб Зі Священного Снігу І на чиїй вулиці ця баба простоїть Якомога довше Після відлиги На тих чекають У прийдешньому році Різноманітні дива

Вітаємо! Розуміємо, що поетичні активності часто витягують багато енергії та сил, тому сьогодні презентуємо вам конкурс АБСОЛЮТНО БУДЬ-ЯКОЇ поезії. 〽️ЧИТАТИ УМОВИ〽️ Сюди можна подавати як нові, так і старі роботи, також немає жодних обмежень по формі. Дедлайн: 15 січня (включно) Внесок: Від 50 гривень на банку спілки

#стімпанк

____ Ти повернешся з першим снігом І ніжно вкутаєш мене У чар грудневої інтриги Що раптом в серці промайне Я пригадаю так контрастно Немов було це мить тому Твій темний образ. Як прекрасно Він віяв мрію потайну Як я згубивсь у тому чарі Як серце вірить почалó Що врешті-решт в його Сахарі Живе коріння проросло Та віра згасла десь в метілі Січневим снігом замелась Чи то така страшна пустеля Чи то любов не прижилась…