Лабораторія
Знаємо формулу корисних книжок📚 Замовити книжки ➡️ https://laboratory.ua/
Mostrar más📈 Análisis del canal de Telegram Лабораторія
El canal Лабораторія (@laboratoryua) en el segmento lingüístico de Ucraniano es un actor destacado. Actualmente la comunidad reúne a 12 168 suscriptores, ocupando la posición 3 117 en la categoría Libros y el puesto 4 905 en la región Ucrania.
📊 Métricas de audiencia y dinámica
Desde su creación el невідомо, el proyecto ha mostrado un crecimiento acelerado, reuniendo a 12 168 suscriptores.
Según los últimos datos del 11 junio, 2026, el canal mantiene una actividad estable. En los últimos 30 días la variación de miembros fue de 254, y en las últimas 24 horas de -5, conservando un alto alcance.
- Estado de verificación: No verificado
- Tasa de interacción (ER): El promedio de interacción de la audiencia es 20.73%. Durante las primeras 24 horas tras publicar, el contenido suele obtener 16.64% de reacciones respecto al total de suscriptores.
- Alcance de las publicaciones: Cada publicación recibe en promedio 2 522 visualizaciones. En el primer día suele acumular 2 025 visualizaciones.
- Reacciones e interacción: La audiencia responde de forma activa: el promedio de reacciones por publicación es 59.
- Intereses temáticos: El contenido se centra en temas clave como лабораторія, авторка, обкладинка, трилер, читач.
📝 Descripción y política de contenido
El autor describe el recurso como un espacio para expresar opiniones subjetivas:
“Знаємо формулу корисних книжок📚
Замовити книжки ➡️ https://laboratory.ua/”
Gracias a la alta frecuencia de actualizaciones (últimos datos recibidos el 12 junio, 2026), el canal mantiene la vigencia y un amplio alcance. La analítica demuestra que la audiencia interactúa activamente con el contenido, lo que lo convierte en un punto de referencia dentro de la categoría Libros.
Оповідання «Тимчасових труднощів» показують, що остання деталь неповного пазла зазвичай лежить на найпомітнішому місці. Просто її треба помітити. А це вимагає неабиякої сміливості — передусім аби стати віч-на-віч із самим собоюКритик, літературознавець і головний редактор медіа «Культ Критики» Ілля Рудійко — про книжку «Тимчасові труднощі» Ольги Богомаз, а повну рецензію читайте за посиланням📓
У мікроавтобусі з величезним кислотним написом «Маленький Париж» грало радіо «Шансон». Оператор Міша курив, спльовуючи у відчинене вікно. Я примостилась на передньому сидінні між ним і Галею. — Значить так, дитино. Ти ходиш за мною хвостиком і спостерігаєш. Шоб я від тебе не чула і звуку. Пискнеш — прибʼю, — наказала Галина Василенко. — Поняла? — Поняла. А їдемо ми куди, скажете? — я скористалася останньою нагодою ставити запитання. — Можна на ти. Галя дістала із сумки дзеркальце з помадою. Підскакуючи на вибоїнах, вона зосереджено намагалась намалювати губи, паралельно переповідаючи розмову з прессекретарем міліції: — Хлопчаки років восьми гралися на закинутому будівництві. Одному на голову обвалилась цегла. Загинув на місці. Години три тому. — Я їбу, а в чому тут новость? — фиркнув Міша, прикручуючи пісню «Єдінствєнному нєжному». Здогадуючись про запальний норов Галини Василенко, я очікувала словесного спарингу. — Чудове запитання, — крикнула Галя, розглядаючи в дзеркальце свіжонамальовані губи. — Дитино, спробуй на нього відповісти. Для чого це показувати в новинах? — Ну, бо людина ж умерла, надзвичайний випадок... Це новина... — Припустимо... Тоді скажи мені, чого ми щодня не розказуємо про смерті від серцево-судинних захворювань? Українці жеруть смажене мʼясо зі шкварками і мруть від болячок сотнями тисяч. Чому в новинах нема «Петро хавав гімно і помер. Не будь як Петро»? — Бо це нудно, — знітилась я. — Хочеш сказати, ми їдемо в богом забуте село писати інтервʼю із щойно осиротілими батьками, шоб розважити глядачів? Я вирішила не відповідати. — Новина, дитинко, — це то, шо вибивається з рутинного життя. Це екстремум. То, шо змушує глядачів відірвати погляд від тарілки із супом і взятися за пульт, шоб зробити гучніше. Тобто ми таки їдемо в богом забуте село писати інтервʼю зі щойно осиротілими батьками, шоб шокувати глядачів.Ділимося уривком із дебютного роману Емми Антонюк «До побачення, телебачення!» — історії дорослішання між екранами телевізорів, затягнутим паском «виховання» і мрією потрапити по той бік екрану⤴️
¡Ya disponible! Investigación de Telegram 2025 — los principales insights del año 
