es
Feedback
кров благословенна

кров благословенна

Ir al canal en Telegram

Дім роману "Кров нової згоди", міське квір фентезі з елементами горору 🖤 Місце для розмов про готику, тру крайм, темне мистецтво, страшне кіно і книжки. Автор - Едвард Різ @DerangedPixie

Mostrar más
El país no está especificadoLa categoría no está especificada
229
Suscriptores
Sin datos24 horas
+17 días
+1030 días

Carga de datos en curso...

Canales Similares
Sin datos
¿Algún problema? Por favor, actualice la página o contacte a nuestro gerente de soporte.
Nube de Etiquetas
Sin datos
¿Algún problema? Por favor, actualice la página o contacte a nuestro gerente de soporte.
Menciones Entrantes y Salientes
---
---
---
---
---
---
Atraer Suscriptores
julio '26
julio '26
+2
en 1 canales
junio '26
+78
en 1 canales
Get PRO
mayo '260
en 1 canales
Get PRO
abril '26
+18
en 174 canales
Get PRO
marzo '260
en 2 canales
Get PRO
febrero '26
+134
en 1 canales
Get PRO
enero '260
en 1 canales
Get PRO
diciembre '25
+1
en 1 canales
Fecha
Crecimiento de Suscriptores
Menciones
Canales
08 julio+1
07 julio0
06 julio+1
05 julio0
04 julio0
03 julio0
02 julio0
01 julio0
Publicaciones del Canal
Я придивлявся до цієї книги у шведській книгарні фентезі і фантастики, але тоді зробив вибір на користь Ліндквіста. Треба було брати дві, бо український переклад… Але про це потім. Зараз про те, як умовно янг едалт (ну бо центральні персонаж_ки підлітки) може бути надзвичайно серйозною і кривавою книгою. І як на мене, це правильно. В юному віці ми набагато ближчі до смерті і демонстрації нутрощів. Смерть ще не відчувається аж настільки можливою, а емоції від зустрічі з дорослим світом їбошать так, що аж вивертає. І Ендрю Джозеф Вайт чудово розуміє всі ці нюанси, коли поміщає свого персонажа Бенджі на перетин трьох екстримів - трансгендерності, пубертатного віку і релігійної травми. Більш того, події відбуваються в постапокаліптичному світі, де той самий Апокаліпсис реалізували близькі головного героя. Життя його, короче, нелегке. Тим не менш, Бенджі в найжахливіших умовах знаходить нову сім’ю і прийняття. І якщо порівняти “Пекло слідувало за нами” з іншими книжками про квір підлітків - тут троп “знайдена сім’я” виглядає натуральніше. Так, у постап-горорі, де рукотворний вірус перетворює людей на монстрів, формуючи з їхніх тіл янгольську подобу з повною відповідністю до біблійних текстів. Вайту добре вдаються люди - і хороші, і погані. Від одного пошматованого релігійним вихованням серця до іншого це відчувається. А ще стосунки Бенджи з його тілом, що змінюється, - чудова метафора гендерної дисфорії і переходу. Особливо для таких, як я, хто не помирилися з фізичною оболонкою ні до, ні після медичних втручань. Іноді прийняти в собі чудовисько - найкращий вихід, шлях до свободи. Загалом трансгендерний досвід тут описаний прекрасно (хоча ця версія і не підійде кожн_ій - транс люди теж усі різні). От якби тільки не… …переклад. Редакторка видавництва Bookchef зверталася до мене щодо правильного вживання займенників вони/їх в українській. У книжці декілька персонаж_ок з цими займенниками. Я сказав, як перекладати правильно, але допустив слабкість і дозволив також не дуже коректний варіант, бо граматичної норми дійсно поки що нема. Звісно ж, вони обрали не дуже коректний, бо у них вже було перекладено саме таким чином. Але виявилось, що не тільки з небінарними біда. Проконсультуватися щодо “трансгендери”, “бісексуали” (без фемінітива), “бути трансом” (тобто “транс” і “трансгендер” як іменники) команда перекладачок і редакторок не подумала. Скоріше за все, як більшість цис людей, були впевнені, що знають краще. І від цього мене всю книжку шкребло, але гірше вона не стала. Тож - раджу, але будьте готові. А ще, кажуть, готується анімаційна екранізація з Ліллі Вачовскі у ролі продюсерки, але новин свіжіших за 2024 рік я, на жаль, не знайшов. #blessedblood_books

2
У 2020 році на лабораторії "Навіщо танцювати" я раптом вигадав ідею (не)танцювального перформансу "swallow", заснованого на моїй власній історії. Моя подруга Леля Самохвалова зникла без вісти у 2002 році, тільки вступивши на 1 курс, а потім була знайдена мертвою у канаві біля Річпорту Дніпра. Або не вона. А може, вона жива і переховується досі у Португалії, куди переїхав її батько, відомий органіст Володимир Самохвалов. А може, вона завербована у секту єговістів-ільїнців і під вигаданим іменем досі працює на них. А може.... Ця історія страшна, сумна і детективна (і політична, мабуть, також), але мені хотілося переформатувати її на щось... я не знаю... красиве? магічне? потойбічне? Мені здається, тоді вдалося. Лелі б сподобався танець, який ми з Ашею та Стасею зробили у дворі ПостПлейТеатру. А мені дуже до душі обрана манера створення музики для перформативних експериментів: готуючи "swallow", я попросив двох колежанок записати документальні тексти, пов'язані з сюжетом, взяв ще запис голосу самої Лелі та її матері, а також улюблену пісню зниклої дівчини - і під час показу shuffle рандомно перемішував 30-секундні шматочки цих аудіо, створюючи унікальну канву (не)музики. Ми танцювали. Ми ховали мертвих дівчат і самих себе, ми любили одна одну, ставали сестрами, ставали катами, переслідувачками і самою смертю, причащалися, знищували і веселилися. І це було прекрасно. В коментарях - додаткові фото і уривки відео. Обережно, тексти з 2000х, тому російською. Коли я почав складати до купи сюжет “Крові нової згоди”, хотів зупинитися виключно на двох паралельних любовних лініях з різних епох і їхньому символічному сплетінні. Додавати до цього коктейлю ще і мертву дівчинку здавалося перебором. Але потім я зрозумів, що без цього історія Каміли не працює, вона просто не формується без кореневої травми. Дав Лелі імʼя Лара, яке вона любила з контексту “Відьмакової” Цирілли. Тепер вона haunts the narrative, як і має кожна поважна загублена красуня. A dead girl is its own gender. Поки я в Дніпрі, вважаю за необхідне згадати про неї. 24 червня їй би виповнилося 40. #blessedblood_characters
76
3
Червень був для моєї книжки сумним, бо я провів його в основному в кабінетах лікар_ок. Неймовірно гомофобно у перших числах виявив критичну недостачу вітаміну Д, пішов до ендокринологині і там довиявив переддіабетний стан. Тонна додаткових обстежень, УЗД всього мене, гормони, бла бла бла. І все б нічого, але згори ще стався отит рекордного рівня, і десь тижні півтора я майже нічого не чув. В такому стані мене вистачило тільки бінджанути Dark в оригіналі, прочитати чотири квірні книжки і якимось дивом вижити на роботі - Прайд місяць у нас найгарячіший. Отит на сьогодні майже пройшов, але тести показали, що я в принципі маю слух нижчий за норму. Підозрюю, виною цьому численні удари моєї голови об стіни і підлогу в період з 2006 по 2019 рік. Декілька струсів мозку Локі мені цілком міг влаштувати, але тоді я, звісно ж, нічого не перевіряв. На фоні таких новин мені не писалося. Текст просунувся лише на 2800 слів, і тепер я боюся, що обіцянку завершити до кінця року першу чернетку не виконаю. Тим більше коли час від часу тягне написати рандомне еротичне оповідання або фанфік. (Я цим бажанням не опираюся, і, можливо, ви побачите щось таке літнє гейське маленьке незабаром). Завтра їду в Дніпро на ВЛК, проведу там невідомо скільки часу - і щиро сподіваюся, що рідне місто мене надихне на гарні горорні моменти до “Крові нової згоди”. Можливо, як буде час, поїду до району Червоний Камінь і познімаю вам місця Камілиної слави і страждань. Підписуйтесь на Інстаграм, там буде тисяча сторіз з Дніпра. #blessedblood_characters
122
4
Пані та панове, дозвольте зайняти пару хвилин вашого часу. У наших захисників з 57 ОМПБр 16 корпусу підрозділу аеророзвідки А+1
Пані та панове, дозвольте зайняти пару хвилин вашого часу. У наших захисників з 57 ОМПБр 16 корпусу підрозділу аеророзвідки Арес імені Кошового Отамана Кості Гордієка виникла потреба в 3 піхотних сіткометах Пташка, які необхідні, щоб вберегти їхнє життя та здоров'я від ворожих дронів. Тому прошу кожного, кожну та кожних долучитись та допомогти якомога швидше закрити мій збір на цю потребу! 🎯 Мета збору: 46 800₴ ✉️ Конверт збору: https://www.privat24.ua/send/j0iwz 💳 Картка конверту: 5168 7521 4131 7654 📱Також можна долучитись репостами, поширенням, лайками та коментарями цього поста та в Instagram: https://www.instagram.com/p/DaQEVUQAj9K/?igsh=d3I2ZXRpazRsMHRr 🐾 Зі звітами за мої попердні збори можна ознайомитися у моєму профилі Instagram: https://www.instagram.com/sleepy___sun
107
5
А у мене ж є такий собі онлайновий книжково-творчий клуб, пам'ятаєте? Якщо ні, то саме час нагадати. Активності там небагато,+1
А у мене ж є такий собі онлайновий книжково-творчий клуб, пам'ятаєте? Якщо ні, то саме час нагадати. Активності там небагато, тому ми завжди раді новим обличчям. В чому суть? Riddler's Bookclub - це місце, де в книжках можна (і треба) малювати, писати, ліпити наліпки і загалом робити з них унікальні артефакти. Кож_на учасни_ця обирає собі будь-яку книжку (є пропозиція жанру/теми, але це не обов'язково) і читає з помітками. Потім, коли набереться достатня кількість бажаючих, ми обмінюємося книгами - і отримуємо поштою створені іншими арт-об'єкти.  Наступним кроком можна доповнити книжку вже своїми помітками і відпустити далі, або ж залишити собі на пам'ять. Цікаво вам таке? Пишіть в коментарях, додам вас до чату. Треба якось відволікатися від навколишнього пиздецю 💚 А якщо прикрашати книжки вам не цікаво, а лють треба кудись конвертувати, то закрийте мені баночку для придбання пікапу підрозділу аеророзвідки 31 бригади НГУ. Кожна гривня важлива, збір на фінішній прямій!
518
6
+1
Sin texto...
1
7
Роберт Еґґерс знову готує нас до Різдвяного дива - цього разу наприкінці грудня ми побачимо “Вервульфа”, історію про перевертня в Англії 13 століття. Трейлер обіцяє щось неймовірно темне і мітологічне, з жахливими образами і староанглійською мовою. Дуже цікаво, як реалізують мовний момєнтік в українському дубляжі - чи запустять субтитри, чи адаптують під місцеві діалекти або архаїчні говірки. Я впевнений, що вийде цікавезно (і місцями огидно), бо співавтором сценарію є ісландський письменник Сйон, один з моїх кумирів. Маю дві його книжки, видані “Видавництвом”, про “Місячний камінь” уже розповідав на каналі. Собі ж готуюся до чергової хвилі обсесії вовкулаками - можливо, на ній таки допишу оповідання про Дерека, яке вже ледь не рік лежить почате. Дерек є одним з моїх ключових персонажів, в лорі мого фентезійного світу він з’явився лише трошки пізніше за Крістіана, і тому обов’язково займе своє місце в продовженні “Крові нової згоди”. А до того часу я постараюся вам представити маленьку оповідь про вовкулаку, який непогано контролював своє прокляття, аж поки не закохався в раптового знайомого з нічного рейву. #blessedblood_characters #blessedblood_cinema
145
8
- Напевно, - сказав він розгублено. Випитувати деталі здавалося дивним. Олекса в обох напрямках оповіді звучав абсолютно впевнено. Між ними як стіна виросла, моментально відштовхуючи наївного юнака, змушуючи навішувати на себе провину - за те, що повірив у демонічне, тоді як його не може існувати саме в такій формі. Демони спокушають зсередини, забирають собі нашу волю, коли ми піддаємося. Демони створюють ілюзію щастя. Так, можливо Марфа вважала себе щасливою, але в ній говорила хвороба і одержимість звичайним людським гріхом, а не якийсь там потойбічний упир, ходячий мрець. Якщо взагалі існувала така жінка в далекому східному селі. Якщо взагалі Олекса не вигадав усе це з нуля, щоб закрутити йому голову. - Дякую вам за розповідь, - він підвівся і відступив від столу, нервово поправляючи куртку. - Я піду, бо мене чекають. Я не планував залишатися тут так надовго. Йому хотілося плакати. Незрозуміло, чому. Нічого зі слів Олекси насправді не могло б спровокувати аж такого глибокого горя. Але загалом останні дні настільки перекроїли всі Крістіанові уявлення про світ, що його серцю вже не було за що триматися. Самі руїни, тільки і є сенс, що падати в п’яти. - Добре, - Олекса підняв руки, визнаючи, що зустріч завершилася. Не став заспокоювати гостя, зупиняти його втечу. Але вже на порозі потаємної кімнати до вух втікача долетіло: - Дихайте, Крістіане. Він не міг пригадати, чи називав своє ім’я при знайомстві. Не знаю, чи варто викладати так багато уривків до завершення навіть першої чернетки, і чи варто прямо називати одного з персонажів антагоністом. Ніхто не дає однозначного рецепту правильного передпросування книжки - якщо я вже зробив помилку, то назад не заверну. Отже, антагоніст. Поки що найбільший пласт історії про Олексу в мене попереду. Як писав у попередньому пості, маю відтворити образ людини, яку найбільше ненавиджу, і яку колись до нестями кохав. Це складно, бо від кохання не залишилося нічого, його треба викопувати зі старих постів і похованих фантазій. Я був дуже дивний тоді, кому розкажи - не повірять. Зараз багато хто каже, що мій колишній і на обличчя так собі, і взагалі дурачок, і може так воно і є, але 20-річному мені від таких оцінок боляче. Невже от аж настільки все було погано, що я на таке купився? Тому Олексі я додаю трошки більше загальноприйнятного шарму, хоча Крістіан виліз із глибшої печери, ніж я, і життя взагалі не видів. Має ж він і вам подобатися, правда? Олекса - дослідник, що піде на все заради своєї контроверсійної науки. Харизматичний лідер, що знайде підхід до всіх послідовників і послідовниць. Досвідчений коханець, готовий розділити темне серце на двох. Чоловік мрії, but be careful what you wish for. А оскільки його референсом є Джеймі Бауер, то тримайте вхарактерну пісню, яку ви, можливо, не чули. Горітиме дещо, дуже гарно горітиме. #blessedblood_characters #blessedblood_music
153
9
Двоє людей сьогодні написали мені про те, що пан Локі Джей фон Дорн і в Берліні робить різноманітну дикуху. Але завдяки тому,+9
Двоє людей сьогодні написали мені про те, що пан Локі Джей фон Дорн і в Берліні робить різноманітну дикуху. Але завдяки тому, що я вчергове назвав його ім'я публічно, моя історія для нових людей приклеїлася до їхніх власних досвідів. Тепер, можливо, це вплине його положення в квір спільноті українців_ок в Німеччині. Можливо, потенційні жертви будуть врятовані. Щоб додати фарб, викладу і сюди скріни зі свого щоденника 2006 року, першого року наших стосунків. У коментарях будуть повні зображення для зручності. Це нечисленні докази, які у мене залишилися (більшість була знищена). На них я побудую важливу лінію у своїй першій книзі. Так, це буде фентезі про упирів і автофікшен водночас 😁 Навчайтеся захищати себе, не будьте як я. #НБС_abuse
181
10
Маю перекинути пост зі старого каналу без змін, бо тут безцінні артефакти для книжки з моїми минулорічними коментарями. Звісно, я міг би наскрінити це все знову, але навряд чи знайду сили. Перечитавши, знову задумався про те, як хотів покусати глядачів на Obsession за дурнуватий сміх в найжахливіші моменти. Дуже, дуже співпереживав Ніккі. #blessedblood_characters
124
11
✨The Vampire Lestat, Episode 3. Toronto✨ Моя голова нарешті хоч трохи працює - книжка поки що не пишеться, але пару вечірніх годин після спеки я можу думати. Тому ось вам пара слів про третій епізод The Vampire Lestat. Говорити тут на правду важко, бо хочеться просто вирізати цей хаотичний бал у себе на серці. Чим далі, тим краще і навіженіше стає серіал, тим глибше ми занурюємося в особисту ДРАМУ Лестата. Саме так, великими літерами. І в блискітках. Існування Лестата як безсмертного закорінене в травмі та втраті автономності, і от ми бачимо, як саме це сталося. Точніше, спочатку бачимо романтизовану, вилизану версію, яку сам Лестат воліє продемонструвати на камеру. А потім, вже наодинці з ним і його спогадами, розуміємо, який жах він століттями носить із собою. Таке не забувається, не лікується, тим більше, коли ти вампір. Після третього епізоду багато що в його поведінці проясняється - і якщо ви раніше не співчували brat prince, то саме час почати. Разом із Клодією, про яку нам тут болісно нагадують. Пісня третього епізоду, The Loneliness, ніби написана Браяном Слейдом з Velvet Goldmine, тут мої світи злилися в один і я навіть поплакав на фінальному виступі гурту. Лестат потрошку приймає свої кошмари, бачить їх у залі - але це не означає, що далі не стане гірше. Якби сказати 20-річній мені, що 40-річний я побачу абсолютно ідеальну (для мене) екранізацію “Вампірських хронік”, вона б дуже сміялася. (Ех, треба було цього поста писати одразу після перегляду, бо вже весь ахуй розбігся по кутках, не можу нічого сформулювати нормально) #blessedblood_cinema #blessedblood_music
163
12
- На форумах нічого, - я визнаю капітуляцію, мене схоплено і забрано в полон пліток. Денис аж сяє - останнім часом він підбирає будь-які крихти моєї уваги, як голодний пес під магазином. “Ти тільки що так же дивилася на Аню”, - думаю я, червонію від сорому, і від того ненавиджу себе ще більше. Зараз він запише це на свій рахунок. Денис непоганий на обличчя, у нього м’яке русяве волосся, очі темні-темні - аристократичний контраст, як сказала би моя мама. Власне, вона так і сказала, коли вперше побачила його фото, і з тої пори стала ним одержима. Він міг би стати моїм першим справжнім бойфрендом - ми цілувалися на п’янці, маємо багато спільного, зробила б маму щасливою… Але я не подужала. Щось після тих поцілунків у мені обірвалося, і тепер я бачу його ледь не таким же огидним, як дощові хробаки на асфальті. Але це єдиний хлопець, що бодай якось мною зацікавився. Тому я не кажу йому відверте і однозначне “ні”. Один з персонажів “Крові нової згоди” - еталонний nice guy, справжній друг, який нескінченно очікує романтичних стосунків із головною героїнею. Він поруч, він допомагає, затягує її в розпачливі тенета взаємного користування. Я ще не знаю, чим закінчиться його лінія (в оригінальному оповіданні він був одним із тих, хто доклали руки до смерті Каміли). Але він точно має потенціал для incel horror. Інцели (якщо ви раптом не в курсі) - це онлайн-рух чоловіків, які “страждають від вимушеного целібату”. Вони не можуть завести стосунки, і звинувачують у цьому здебільшого жінок, і ще трошки - успішних “альфа-самців”. Всі, короче, винуваті, окрім них самих і їхньої нездатності до нормальної комунікації. Я з такими зіштовхнувся вживу якраз у віці Каміли, коли ми з подружками потрапили на тренінг пікаперів у якості тренувальних жертв. Не питайте, як це сталося - ми були молоді, дурні і трошки п’яні. Тоді вдалося вийти живими, а от в інцел-горорі так буває не завжди. Страшне у цих стрічках - не монстри або потойбічне, а непереборне бажання “хороших хлопців” володіти тілами жінок без жодних наслідків. Їм самим теж часто дістається, але це не допомагає їм зрозуміти хибність такого образу мислення. “Ex Machina” (2014), Companion (2025) і свіжий прекрасний Obsession - в списку моїх найулюбленіших фільмів. Бо коли бачив таке на власні очі (в тому числі на “маршах за сімейні цінності”), важко відвести погляд у мистецтві. “Обсесія” розповідає про Бера і його подругу Ніккі, якій він не може зізнатися у коханні. Має начебто багато можливостей це зробити, та і сама Ніккі ставить йому пряме запитання - але він обирає загадати бажання з магічним предметом. “Хочу, щоб Ніккі покохала мене більше за все на світі”. В тому числі - більше за саму себе. Бажання реалізується одразу, і несе обох у жахливий вир співзалежності - от тільки лише Бер має хоч якийсь контроль над подіями. Так, він боїться, не знає, що робити, але на відміну від Ніккі він здатен піклуватися про себе - чим виключно і займається. Дівчина ж проти волі ув’язнена у чужому бажанні, потроху втрачаючи все людське. На 24 червня 2026 можу сміливо заявити, що “Обсесія” - найстрашніший фільм цього року. Сама ідея виносить з ноги, особливо якщо маєш досвід токсичних стосунків. А окрім того - Інде Наварретті, що грає Ніккі, робить зі своїм обличчям і тілом штуки, яких я давно не бачив. Раптова, моторошна, до болю реалістична, вона демонструє образ жінки, про яку мріють інцели. Але в житті цей промпт для ШІ не спрацьовує. Можна тільки пережити тремор і сльози в кінотеатрі і радіти, що любовної магії не існує. Якби у мого Дениса була чарівна паличка, він сто відсотків зробив би з Камілою щось подібне. Це була б зовсім інша історія, не менш цікава. #blessedblood_cinema #blessedblood_characters
132
13
мій добрий друг Павло відкрив допоміжну банку на 20 000 грн задля підтримки місії "Караван". збирають на наземні роботизовані+1
мій добрий друг Павло відкрив допоміжну банку на 20 000 грн задля підтримки місії "Караван". збирають на наземні роботизовані комплекси та транспорт забезпечення для підрозділів 20-ї бригади «Любарт» 1-го корпусу НГУ «Азов». 🎁 я ж хочу трішки допомогти другу, тож проведу невеликий розіграш серед донатів від 100 грн: 🅾️підписана книжка "Сонцекрес" із листівками, люб'язно надані самою авторкою Ясею Білак, підпишіться на її канал, до речі; 🅾️феміністичний трилер "Особливий голод" Челсі Дж. Саммерз; 🅾️гарненькі тримачі для книг за серією "Знищ мене" Тагере Мафі; 🅾️мій улюблений кремчик для рук Vampire Blood від Bath & Body Works. умови розіграшу: скріншот із донатом від 100 грн + порядковий номер в коментарях під цим постом. можете зробити кілька донатів по 100, не стримуйтесь😏 🫙донати сюди: https://send.monobank.ua/jar/55BUoLsdUL дякую Павлу за збір, Ясі за книжку, а вам усім - за донати й поширення💋
97
14
Придорожній хрест як частина культури Мандруючи Україною, не раз бачимо хрести, встановлені при дорогах. Навіщо вони там і як
Придорожній хрест як частина культури Мандруючи Україною, не раз бачимо хрести, встановлені при дорогах. Навіщо вони там і яку функцію виконують? Найчастіше йдеться про символічний захист, який є невилучним складником традиційних вірувань. Бажаючи захистити себе, близьких та рідних, худобу, а також свій освоєний простір, носії традиції вдаються до низки оберегових дій. Вони мають уберегти від зурочення, потойбічних сил, злих духів, хвороб тощо. Коли загроза стосується всієї громади, жителі об’єднуються, щоб спільними силами подолати потенційну небезпеку. Читати далі: https://localhistory.org.ua/rubrics/artifact/pridorozhnii-khrest-iak-chastina-kulturi/
117
15
Тааак, мені це треба 😏
107
16
I want this tattooed on me.
I want this tattooed on me.
129
17
Поки я феєрично пропускаю подію про квір літературу через тривогу, тримайте мем.
Поки я феєрично пропускаю подію про квір літературу через тривогу, тримайте мем.
163
18
Мечислав Войнич всуціль складався з дивацтв, на яких найкраще знався навіть не він сам, а його батько, землевласник і відставний чиновник Януарій Войнич. Він керував цими страхами, як справжній спеціаліст, дбайливо та обережно, ставлячись до довіреного йому маєтку у вигляді сина з належною відповідальністю і, ясна річ, любов’ю, але без усілякої сентиментальності та всіх тих “бабських почуттів”, які він щиро ненавидів. Цей уривок з роману “Емпусіон” Ольги Токарчук багато говорить нам про головного героя, але залишає прихованою ботанічно-грибну вакханалію таємниць, з якими йому доводиться стикнутися. Сама авторка називає “Емпусіон” фітотерапевтичним романом жахів - частково я згоден, деякі терапевтичні відчуття під кінець я отримав. Але всю дорогу було страшно, і здебільшого не через містичних істот. Їх тут, між тим, достатньо, вони мають свій окремий голос і, ой леле, це найкрасивіший голос і загалом найкрасивіший текст, що я читав останнім часом. Так, розумію, Токарчук є Нобелівською лауреаткою, але я тільки зараз відкрив її для себе, бо читаю квірні книжки у Прайд місяць. “Емпусіон” - квірна, але не ЛГБТІК+ історія, тут немає повноцінних любовних ліній або камін-аутів. Вона про віднайдення чогось такого всередині, що робить справжнім, відновлює. Ну і ще про відьом, які бажають жертв кожної осені. Горор також ховається в нескінченних розмовах героїв - тимчасових мешканців чоловічого пансіоната для хворих на сухоти. На дворі 1913 рік, персонажі зібралися вельми освічені, і щодня за келишками саморобної місцевої настоянки вони діляться думками про жінок і світоустрій. Думками, звісно, жахливими, але всі вони є цитатами з класичної літератури, що авторка вказує на останній сторінці. І поза ботанічними жахами ми (разом із Войничем) спостерігаємо, як формується європейська наукова думка, просотана гетеросексизмом від самих коренів. Я міг би говорити про цю книгу нескінченно, вона тепер улюблена поруч із творами Галини Пагутяк. Але залишу вам задоволення зануритися в вологе листя самостійно. Найкраще, звісно, читати в жовтні - десь у карпатському санаторії. P.S. Історія Войнича - компіляція двох моїх персонажів, яку я не очікував побачити. Його взаємини з батьком і світом загалом дуже схожі на Крістіанові (і тут я сильно заздрив, що не вмію писати все це аж так красиво). А його секрет, що розкривається в кінці роману, подібний до секрету Калеба Коррігана з оповідання “Дитина з пагорбів”. Калеб ще й у продовженні “Крові нової згоди” обов’язково з’явиться, бо як без підмінків у розширеному міфологічному світі! #blessedblood_books #blessedblood_characters
196
19
ХТО З ВАС Я ПИТАЮ??? 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ХТО З ВАС Я ПИТАЮ??? 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦
153
20
Ні, я не перетворюватиму цей канал на фанклуб Лестата, але маю поділитися шедевром.
154