Цвіт мого серця
Open in Telegram
Про українське мистецтво, культуру та літературу — про все, що квітне в моєму й вашому серці. Надихаємося українським! ❤️ Творчиня: @kavtysh
Show moreThe country is not specifiedThe category is not specified
256
Subscribers
No data24 hours
+47 days
+830 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
September '26
September '26
+3
in 0 channels
August '26
+12
in 0 channels
Get PRO
July '26
+14
in 0 channels
Get PRO
June '26
+3
in 0 channels
Get PRO
May '26
+9
in 0 channels
Get PRO
April '26
+13
in 4 channels
Get PRO
March '26
+8
in 0 channels
Get PRO
February '26
+48
in 3 channels
Get PRO
January '260
in 3 channels
Get PRO
December '25
+11
in 2 channels
Get PRO
November '25
+4
in 1 channels
Get PRO
October '250
in 1 channels
Get PRO
September '25
+7
in 0 channels
Get PRO
August '250
in 1 channels
Get PRO
July '25
+5
in 0 channels
Get PRO
June '250
in 0 channels
Get PRO
May '25
+7
in 0 channels
Get PRO
April '250
in 0 channels
Get PRO
March '25
+2
in 0 channels
Get PRO
February '250
in 3 channels
Get PRO
January '25
+6
in 0 channels
Get PRO
December '24
+3
in 1 channels
Get PRO
November '24
+6
in 1 channels
Get PRO
October '24
+15
in 0 channels
Get PRO
September '24
+86
in 3 channels
Get PRO
August '24
+45
in 2 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 07 September | 0 | |||
| 06 September | 0 | |||
| 05 September | +1 | |||
| 04 September | +1 | |||
| 03 September | 0 | |||
| 02 September | 0 | |||
| 01 September | +1 |
Channel Posts
+1
Що нового в моїй бібліотеці: українська література edition
Для вересневих читань придбала дві давні книжкові бажанки — гайда читати їх разом?
· Артур Дронь, «Гемінґвей нічого не знає» — погляд на війну очима молодого військового, який проводить паралелі між зображенням війни у творах всесвітньо відомих класиків і реальністю російсько-українського протистояння, показуючи, що це зовсім різні речі: війна заради пригоди, як, наприклад, було з Гемінґвеєм, і війна за виживання своєї нації.
· Софія Яблонська, «Далекі обрії» — донька священника, яка стала першою українською тревел-блогеркою та описала свої мандри в книжках. Вона ночувала на самоті посеред пустельної дороги, заглиблювалася в нетрі кварталів і мало не загинула, зірвавши квітку, у якій причаїлася отруйна гадюка.
~~~
Цвіт української літератури
| 2 |  +3Архів спогадів художниці Стефанії Шабатури, на щастя, налічує чимало світлин і цікавих історій. Мисткиня була активною учасницею львівського Клубу творчої молоді «Пролісок», мала багато друзів і щоразу долучалася до різноманітних ініціатив. І головне — у всьому зберігала свою яскраву особистість.
~~~
На першій світлині — Стефанія Шабатура в образі цигана (внизу) бере участь у великій різдвяній коляді. | 60 |
| 3 |  Фотографуються Ірина Калинець та Стефанія Шабатура
Яка модерна й жива світлина! Немов її було зроблено зовсім нещодавно. Немов українські мисткині проживають свою молодість тут і зараз 🥹
~~~
Цвіт мого серця | 64 |
| 4 | «Я щаслива, що вона є. Я щаслива, що ми маємо все, решта очиститься, це що зараз — це останнє з тих залишків імперії. Знаю, що так буде, бо інакше бути не може», — мисткиня Стефанія Шабатура про незалежну Україну.
~~~
Щиро раджу прочитати інтерв’ю пані Стефанії для «Радіо Свобода» — надзвичайно сильний текст про натхнення, витримку та боротьбу. | 87 |
| 5 |  Стефанія Шабатура. Гобелен «Довбуш»
~~~
Цвіт мого серця | 91 |
| 6 |  +3Стефанія Шабатура — талановита художниця, вправна килимарка та палка дисидентка.
У своїй творчості вона досліджувала український культурний код і сучасний погляд на спадщину, а свої чуття втілювала переважно у ткацтві, створюючи складні гобелени.
Саме за ці експресивні, яскраві та сповнені національної ідеї роботи її засудили до 5 років таборів і 3 років заслання. Лише після відбуття терміну мисткині знову дозволили малювати. ~~~
На світлинах — Стефанія Шабатура та її гобелени «Іван Котляревський», «Ватра» і «Кассандра». | 92 |
| 7 |  Стефанія Шабатура. Гобелен «Леся Українка»
Або погибель, або перемога!
~~~
Цвіт мого серця | 94 |
| 8 |  Федір Кричевський. «Портрет дочки художника Мар’яни Кричевської в мордовському костюмі»
Кожна робота митця — в саме серденько!
~~~
Цвіт мого серця | 135 |
| 9 | Словники визначають «незалежність» як абстрактне поняття. Українці ж точно знають, що незалежність має конкретне втілення.
Незалежність — це імена. Десятки, сотні, тисячі й мільйони імен тих, хто століттями виборює свободу українського народу.
Незалежність — це люди. Десятки, сотні, тисячі й мільйони людей, які зробили свій вибір на користь Батьківщини.
Незалежність — це дії. Десятки, сотні, тисячі й мільйони щоденних учинків, від яких залежить наше майбутнє.
Сьогодні «незалежність» не здатне окреслити жодне пояснення. Бо її окреслюємо ми. У своїй плоті й крові, у думках і вчинках, у пам’яті й наяву.
Ми є українська незалежність. І тільки в нас вона житиме далі! | 128 |
| 10 |  Тетяна Голембієвська. «Українські куманці»
Мріється потрапити на такий ярмарок серед пишноти українських Карпат!
~~~
Цвіт мого серця | 167 |
| 11 |  +1Що нового в моїй бібліотеці: українська література edition
Вдихнути жарке літнє повітря й відчути, як сонячні промені торкаються кожної частинки твого буття, — таким хочеться запам’ятати цей серпень. Такі тексти хочеться читати. Тож ділюся новинками на своїй книжковій полиці, які, сподіваюся, матимуть саме такий вайб.
· Ірина Жиленко, «Євангеліє від ластівки» — готуючи добірку поезій авторки до її дня народження, натрапила на вірш «Вікно в сад» і вже не змогла залишитися байдужою. Це сонячна, натхненна й надзвичайно щира творчість, яку варто відчути.
· Гнат Михайличенко, «Я життя поцілую просто в губи» — незнайомий для мене український письменник, доробок якого описують як теплий, мрійливий і романтичний. Здається, це саме те, що треба?
~~~
Цвіт української літератури | 199 |
| 12 |  Українська художниця Анна Крюгер-Прахова у своїй майстерні
Ще в юності мисткиня написала у щоденнику, що віддала б увесь свій талант за те, щоб «бути дружиною і матірʼю і мати просту і ясну мету життя: щастя моєї сімʼї...». Та художниці не довелося робити цей вибір. Анна зустріла чоловіка, з яким створила родину й отримала неоціненну підтримку в розвитку творчості.
~~~
Цвіт мого серця | 156 |
| 13 |  +4Анна Крюгер-Прахова у Київській картинній галереї
Солоний запах моря, палкий дотик сонця та найтепліші спогади дитинства — такі відчуття дарує виставка Анни Крюгер-Прахової у галереї на Терещенківській, 9.
Експозицію формують анімалістичні сюжети, портрети та полотна «капрійського періоду», які так неймовірно перегукуються з творами Михайла Коцюбинського.
~~~
Завітайте! 💛 | 155 |
| 14 | До речі, цього тижня в кінотеатрі «Жовтень» продовжать показувати фільм «Які ж були ми молоді» та ще кілька українських стрічок, які я раджу подивитися.
Зокрема, «Цвітіння кульбаби», «Вавилон XX» і «Самотня жінка бажає познайомитися».
Більше інформації — тут 💛 | 197 |
| 15 |  «Які ж були ми молоді»
Ретроспектива українського кіно в кінотеатрі «Жовтень» завжди дарує можливість відкрити для себе гарні стрічки минулого.
«Які ж були ми молоді» — беззаперечно, одна із них.
Естетичний візуально, фільм огортає глядачів літнім теплом і знайомим відчуттям першого юнацького кохання. Він розповідає просту й щемку історію, фінал якої розумієш із самого початку, і все ж не перестаєш дивитися.
Стрічка також торкається теми особистого горя на тлі масштабности суспільних подій — і це дуже перегукується з досвідом сьогодення.
~~~
Цвіт українського кіна | 182 |
| 16 |  Генріх Семирадський.
«Жанна дʼАрк на колінах перед ангелом»
~~~
Цвіт мого серця | 180 |
| 17 |  «Наприкінці 1880-х Семирадський приймав гостя з Лондона у власній майстерні знаменитої римської вілли на via Gaeta. Будинок мав технологічну цікавинку: художник писав на другому поверсі, а спускав картини спеціальним ліфтом на перший, у вітальню. Там було комфортно бесідувати з від-відувачами, а моменти створення картин залишались утаємниченими.
~~~
Діана Клочко «65 українських шедеврів. Визнані й неявні» | 151 |
| 18 |  Генріх Семирадський. «Спокуса Святого Ієроніма»
Певно, одна з найбільш магічних картин, що я коли-небудь бачила.
~~~
Цвіт мого серця | 146 |
| 19 |  Генріх Семирадський. «Біля колодязя»
~~~
Цвіт мого серця | 190 |
| 20 | Історія Генріха Семирадського зберігає небагато згадок про те, як свою ідентичність визначав сам художник. Українець польського походження, він працював у різних куточках світу, а його доробок є надбанням одразу кількох країн. І все ж, ми маємо чуттєві спогади, якими хочеться поділитися.
«Попри світове визнання й численні нагороди, художник ніколи не забував України. Геній пензля не раз приїздив до Харкова. Уже маючи світове визнання, він прибув на ювілейний вечір до своєї вчительки Марії Іванової-Раєвської, яка на той час була вже сліпою й дуже старою, — і вклонився їй у ноги.
Зі своїм же наставником Дмитром Безперчим ніколи не переривав спілкування. В одному з листів писав: «Ставши на ноги, я мав можливість на кожному кроці впевнитися у розумності основ, які Ви мені дали... Уся моя подальша художня діяльність створювалася на цих, Вами посіяних, началах»». | 155 |
