Рита читає, а Ада перекладає
Open in Telegram
Рита і Ада це я в двох особах :) Коли є час - читаю, коли немає - перекладаю кіно і нещодавно почала перекладати книжки. А взагалі я Марина, живу в селі з кішкою Марусею і павуком Петром. Ось тут трохи докладніше: https://t.me/adaleyent/1725
Show more660
Subscribers
-124 hours
+157 days
+5430 days
Posts Archive
Книжка, яку перекладаю (та, яку дуже хотіла), написана в дуже стриманій, типово британській манері, з недомовками й без розжовування. Постійно б'ю себе по руках, щоб не розжовувати й не додавати від себе. От тільки що видалила слово "лише", наприклад.
Звикли руки до сокири, як то кажуть: мало не тридцять років безперервного вирощування дітей, яким весь час треба було щось пояснювати :)
Пояснювала мамі, що таке їбліт. Мама, одразу ж: "А їдліт буває?".
Звісно, буває! От моє козине фентезі -- типовий їдліт, там навіть рецепти є в кінці 😀
Ну й оце модне про жіночку, яка їсть чоловіків.
Словом, вважаю, народилося нове визначення жанру.
Продовження історії з папугою. Він був з хіпарем років 80 на вигляд - кіски, феньки, все як треба, трушний хіпі. Вони вийшли з автобуса, я доїхала до мами, йду до її дому. Назустріч інший хіпі років 70, кіски, феньки, на плечі папуга. Не какаду, щось скромніше, але й не папуга Крамера, які тут як в нас голуби. Породистий.
От як це пояснити? В них десь збори хіпарів з папугами?..
В коменти кину фото сьогоднішнього моря. Сьогодні вітер і хвилі.
#дочитала "Макову війну". Це хороша книжка не для мене. 1) Авторка дуже молода, це дуже відчувається, 2) не під час нашої війни читати оце все. Але роман яскравий, це не чергова епігонська поробка, попри наявність майже магічної академії і т.і. (ця частина сподобалася мені набагато більше за решту, я прочитала її за день, а решту читала майже тиждень). Часто пишуть, що в Кван усі книжки дуже різні, і кожен знайде собі до смаку. Я поки що не знайшла :) Вдома чекає "Катабазис".
Repost from Атено, читай!
На наш основний видавничий склад прибули видання, які вцілили після ракетної атаки країни-терориста на книжкову фабрику, наших партнерів, "Конві прінт".
Книги дивом вцілили, дякуємо партнерам за швидке відвантаження в умовах, які склалися і бажаємо швидкого відновлення виробництва.
Передзамовники та передзамовниці, нам знадобиться пару днів, щоб доставити ці видання до складу нашого інтернет-магазину, після цього команда почне відправки ваших передзамовлень. Обсяг достатньо великий, але сподіваємось, що до наступної середи ви вже матимете сповіщення від пошти про те, що книжки прямують до вас.
Дякуємо всім за очікування та замовлення.
З вдячністю,
команда видавничого дому "Атена"
UPD: видання "Імператори Візантії" буде подовжено в термінах передзамовлення. В разі, якщо ви захочете скасувати його, дайте, будь ласка, нам знати на пошту. Менеджери складу допоможуть. Актуальна нова інформація скоро зʼявиться на сайті.
Сьогодні зранку нарешті прийшов покурити зі мною під парадним кіт, з яким ми куримо третій рік. Мені здається, він мене впізнав! Обтирав мені ноги.
А дорогою на пляж, що на фото, я бачила сірого кота, який ловив ящірок точно так, як це робить Марусія, і з таким самим результатом (спіймав хвіст). Тільки кіт худий і гладкошерстий, а ящірка яскраво-жовта, а не сіра.
Книжку ("Макову війну") досі не дочитала, але свої перекладаю. Десь тисяч по 10-15 на день виходить. В одній герої вже поцілувалися вчора! А ще навіть не 2/3 книжки. Це вам не ельфи!
Мама і брат живуть у сусідніх, але різних містечках, тому прямого автобуса нема, треба пересідати. Я їду і читаю на табло назви зупинок, щоб не пропустити пересадку. І уявляю собі, як це виглядає для інших пасажирів: інтелігентна баба в окулярах дивиться на три слова, ворушить губами, іноді навіть шепоче собі під ніс (в деяких автобусах на табло пише англійською, а в деяких тільки іврит і арабська).
А потім думаю: та тут, мабуть, повно таких читачок, нових репатріанток 🙂
Сьогодні я нарешті побачила, хто насипає у дворі корм котам: релігійна жінка в хусточці. З котами я розмовляю українською: їм все одно, а мені приємно.
Більше новин немає, і слава богу 🙂
Та я от сама сиджу слухаю їх і думаю: імовірно? Малоймовірно? Де мої сороки, припутні й сусідські півні?
З вікна пахне супом з лавровим листом, бо там лавр. І лимон.
Замовляйте, будь ласка. Допоможіть нам.
Я, звісно, працюю на проєктній основі й не є штатною співробітницею "Атени", але це одне з перших видавництв, які повірили в мене, і перше, в яке повірила я, тому кажу "нам". Там такі плани прекрасні й реальні. Допоможіть їх здійснити, будь ласка.
У коменти кину посилання на замовлення книжок.
https://t.me/pblshr/4264
Repost from 📚 Непозбувний книгочитун
+8
Також від балістики вчора сильно постраждала друкарня "Конві".
Пишуть, що величезні цехи залишилися без даху. Обладнання друкарського та палітурного цехів знищено або залито водою, а офісні приміщення вигоріли вщент.
Повністю знищені майже 250 000 підручників для 9 класу, готових до відправки в школи.
Також пошкоджені близько 350 000 книг, серед яких підручники для 4 класу та книжки видавництв «Ранок», «Грамота», «Літера ЛТД», «Лінгвіст», «книголав», «Лабораторія», «Артбукс», «АССА», «Каламар», «Атена», «Астон», «Букшеф», MISON, «Вища школа», «Медицина», «Апріорі» та інших.
💔💔💔
Виявляється, в 50+ знайомитись так само легко, як в п'ять. Запливла, повертаю до берега. Жінка моєї вікової категорії: "Хочете попливти до хвилерізу?" 🙂
Але довелося відмовитись: мама насварить, я обіцяла туди й назад. У п'ять років таке теж траплялося.
Фото агав у коменті, бо вийшло не дуже, та й стрілок у них нема.
Як ви там? Завжди почуття провини, коли в нас велика атака, а я не вдома...
Repost from Скринька Пандори
Дуже багато людей звернулось та попросило опублікувати петицію до Верховної Ради із закликом залишити Михайла Федорова на посаді Міністра оборони України.
👉 https://itd.rada.gov.ua/petitions/Petition/Index/13812
Тож витратьте хвилину часу та підпишіть, будь-ласка. Може й інші канали собі закинуть також.
Будь-які методи впливу в цій ситуації мають бути використані.
Щось моє прізвище не з'являється в списку, і останні імена там за 9 ранку. У вас так само?
Я вивчила нове слово! fragapanophobia -- фобія днів народження. Якщо у вас вона теж є, ставте 🎉
Якби що, я не через те боюся, що мені буде багато років, бо я їх вже давно не рахую :) а через те, що вітатимуть і треба відповідати 😀
Я ж кажу, героїня роману, який перекладаю, -- моя астральна сестра.
