Рита читає, а Ада перекладає
Open in Telegram
Рита і Ада це я в двох особах :) Коли є час - читаю, коли немає - перекладаю кіно і нещодавно почала перекладати книжки. А взагалі я Марина, живу в селі з кішкою Марусею і павуком Петром. Ось тут трохи докладніше: https://t.me/adaleyent/1725
Show more656
Subscribers
No data24 hours
+127 days
+5430 days
Data loading in progress...
Similar Channels
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
September '26
September '26
+18
in 2 channels
August '26
+60
in 1 channels
Get PRO
July '26
+20
in 3 channels
Get PRO
June '26
+34
in 4 channels
Get PRO
May '26
+44
in 2 channels
Get PRO
April '26
+66
in 5 channels
Get PRO
March '26
+34
in 4 channels
Get PRO
February '26
+25
in 2 channels
Get PRO
January '26
+25
in 1 channels
Get PRO
December '25
+72
in 1 channels
Get PRO
November '25
+209
in 1 channels
Get PRO
October '25
+29
in 2 channels
Get PRO
September '250
in 0 channels
Get PRO
August '250
in 1 channels
Get PRO
July '25
+24
in 0 channels
Get PRO
June '250
in 2 channels
Get PRO
May '25
+35
in 2 channels
Get PRO
April '250
in 2 channels
Get PRO
March '25
+13
in 1 channels
Get PRO
February '250
in 0 channels
Get PRO
January '250
in 0 channels
Get PRO
December '240
in 0 channels
Get PRO
November '24
+78
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 06 September | 0 | |||
| 05 September | +7 | |||
| 04 September | +2 | |||
| 03 September | +7 | |||
| 02 September | +2 | |||
| 01 September | 0 |
Channel Posts
+2
З щоденників великих людей 😁
По ідеї останні дві літери це день тижня. На цьому, як бачимо, у нас була стереда (?) і два четверги. А як минув ваш тиждень?..
| 2 | Сьогодні обсяги не вражають: 40 хвилин відео, відредагувала вчорашні 75, переклала трейлер (хвилина? дві? але запишу для статистики), переклала тестове і пару разів його поредагувала.
Піду далі читати про дівчат, які намагаються спіймати йоркширського маніяка. | 134 |
| 3 |  Одна така юна дівчина забула поставити ноут на зарядку і тому тепер має трохи часу відповісти на запитання 😁
У мене кілька зошитів і блокнотів тих виразів, усе не перефоткаєш, тому в коменти кину пару прикладів. Іноді це кілька слів, іноді цілий розворот, а іноді десяток сторінок (переклади Перепаді, Лукаша тощо). | 171 |
| 4 | #ламентації #фразеологізми
Ще поскаржуся. Так вийшло, що зараз я по роботі користуюся трьома різними онлайн-програмами для субтитрів/дубляжу. Принцип в усіх один, і це добре.
Але одні й ті самі дії (перейти на наступний субтитр/репліку, зробити текст субтитром у дубляжі, перенести субтитр нагору тощо) виконуються різними кнопками, і як же це бісить. Усе, що можна перепризначити, я перепризначила, щоб було більш-менш однаково, але архітектура програм різна, і деякі дії уніфікувати не можна. Найбільш бісяче: перехід на наступний субтитр в двох програмах здійснюється одним тицьом (я призначила Enter), а в третій двома, і хоч вбийся.
Баба трохи стара і вчиться новим трюкам не так швидко, як колись, а коли доводиться тримати в голові три набори трюків одночасно, починає розуміти, що вона вже one-trick pony - вузький спеціаліст, актор одного жанру, а якщо дослівно — поні, яка вміє робити тільки один трюк. | 180 |
| 5 | Ааа, тепер я цей роман (тестове) хочу так само сильно, як той, що вже перекладаю! Побажайте прям багато удачи мені, будь ласка :)
Оскільки вчора я почитала зовсім мало, то ось вам натомість апдейт про #котобазис: ці негідниці тепер сплять разом в "Орисиній" кімнаті на випраному мною покривалі й відчищеному мною матраці, а також я бачила, як Маруся, повернувшись ввечері зі свого офісу (де вона досі проводить дні, поки тепло), поцілувала Орисю у вухо. Щоправда, мене вони теж цілують і обіймають, при цьому влаштовуючись між мною і ноутбуком. Я перекладаю, визираючи з-поза котячих дуп. Корисно для шиї (мабуть). | 196 |
| 6 | Ну шо, 75 хвилин відео за день, як одна копійочка. Це чернетка, завтра ще відредагувати треба, але.
Пішла їсти свою унилу вечерю, задавати корм котам і читати "Список підозрілих речей". | 209 |
| 7 | І раптом я згадала, на що схоже "Пам'яті". Це класичний роман, який досі ніхто в нас не придбав і не переклав, наскільки мені відомо. | 240 |
| 8 | Канонічна подія, коли побачила в таблиці замовлень документалку з назвою, де згадано певну цікаву тобі історичну подію, подивилася — 4 серії по 30 хвилин, пф, нема чого й робити, беремо, а в підсумку маєш: реаліті факін шоу за мотивами цієї події, 6 серій в середньому по 50 хвилин, та ще й терміново.
Я постійно створюю собі проблеми. Постійно. | 203 |
| 9 |  І одразу #дочитала. Мені ця книжечка нагадала Фенімора Купера, а ще більше Олівера Кервуда, яких я обожнювала в дитинстві: природа і пригоди, а тут іще й головний герой дитина 12 років - я б зафанатіла тоді.
Словом, якщо у вас є діти середнього шкільного віку — купіть їм. Їм сподобається скоріш за все. Окрім всього, це віддалений омаж "Одіссеї" — про це відкрито згадується не раз. Головний герой — у певному сенсі Телемах. Плюс є містика і привиди, і взагалі моторошна атмосфера жахастиків біля багаття в таборі. Ну і хепі-енд, звісно.
А нема дітей такого віку, то купіть собі :) Мені от сподобалося.
З розділу "Про автора" дізналася, що Р. Дж. Паласіо — жінка. Я читала "Диво", давно, точніше, слухала аудіокнижку, і була впевнена, що автор чоловік. Мабуть, тому, що герой хлопчик, як і тут. Ну, може, у авторки син/и.
Все, назад до срібних копалень (с) Дж. Мейс. Якусь нелюдську кількість відео треба мені перекласти на цьому й наступному тижні, а також зробити тестове на ще одну дуже, дуже хорошу книжку, яку сподіваюся перекладати після тих дуже-дуже хороших, що вже в роботі. Побажайте мені успіху з усім цим, будь ласка. | 209 |
| 10 |  Ну воно-то, звісно, секрет 🙂 З несекретного - один проєкт просто скасували, а в другому ми розійшлися в підході до тексту й до роботи з ним, і я вирішила, що краще cut my losses (зупинитися, щоб не втратити ще більше). | 213 |
| 11 |  Нічого вчора не дочитала, тільки спродала книжки 😁 (до речі, нагадую, що можна бронювати тут одразу після прочитання чи навіть покупки — жанрові я продаю практично всі, класику і "просто літературу" теж часто) і послухала прекрасну лекцію п. Любомира Коблика про українські переклади "Одіссеї" (до речі, в Атені передпродаж на новий тираж її та Іліади, і цього разу я, мабуть, куплю, бо Тенівські переклади у мене тільки в електронці), після якої мені неінтуїтивно захотілося почитати Куліша і Олексу Стороженко. Бо Одіссею я недавно перечитувала :)
Слухаю Big Little Truths Ліанн Моріарті, сіквел до "Великої маленької брехні". І знаєте, як на мене, він не гірший за першу книжку. Взагалі Моріарті для мене зразок жанру, мені подобається в неї абсолютно все. У другій книжці діти виросли в противних підлітків, у мам передклімакс і болять суглоби, знову сталося щось страшне, але нам поки що не кажуть, що саме. Першу книжку я слухала (чи читала в електронці?) 12 років тому, коли мами були відносно молоді, бадьорі й скидали мудаків з балконів (якщо не читали, не відкривайте, там ДУЖЕ ВЕЛИКИЙ СПОЙЛЕР), а діти малі й смішні, а я була трохи старша за них, і дитина моя так само, і так само все було впізнавано.
В папері ввечері почну "Поні" Паласіо, дитячу книжечку. А Мушкетерів досі жую, дійшла до момента, да Д'Артаньян збирає друзів, розкиданих після поїздки до Англії. До речі, цікаво, хтось, крім мене, пам'ятає пародійний український фільм? Там Д'Артаньяна грав Зеленський, і була дуже смішна сцена, як він стоїть на ящику в Гайд-парку і розповідає усну тему London is the capital of Great Britain. Я пам'ятаю лише тому, що робила до фільму англійські субтитри, і було це десь на початку 2000-х.
Все, працювати, а як пошта відчиниться - відправляти книжки. Більше на сьогодні і найближче майбутнє планів нема. Працювати та ходити в магазин по staples — каву та цигарки :) і котячу їжу, звісно. Коти їдять не вдвічі більше за одну Марусю, а, таке враження, вдесятеро. Дитина росте! На відео вона торсає видру Євгена, який всередині пустий та має блискавку на спині й працював пеналом мого молодшого сина, а на пенсії його піддають от таким випробуванням. | 213 |
| 12 |  #дочитала «Ласкаво просимо до книгарні "Хюнам-Тон"». Ви не повірите, але у всіх все добре :) Caterpillar Pillar* — зло, бестселери — зло, треба бути собою, варити каву і читати книжки. Як не любити такі романи :)
Серйозно, якраз те, що треба, коли який вже день не можеш виспатися, доля твоєї галузі непевна, осінь насувається, а екофлоу для насоса ще не приїхав :)
Рекомендую цілком щиро.
* Метафоричний стовп з роману-приповісті 1970-х років Hope for the Flowers by Trina Paulus, яким гусені деруться нагору, намагаючись обігнати одна одну, а коли видираються — виявляється, що сенс був не в гонитві, а в перетворенні на метелика. Багато кому подобається :) | 254 |
| 13 |  З перекладами така ж фігня.
Дочитую Книгарню. | 249 |
| 14 | Заодно трохи апдейтнула пост про свої закінчені, видані й незакінчені переклади, а тут можна спитати про те, чого я там не написала. | 291 |
| 15 |  +2Треба вашу пораду. Як краще? | 231 |
| 16 | Але є і хороші новини | 297 |
| 17 | І Книжкову країну скасували. Не те щоб я на неї збиралася, але сам факт.
От так сидиш з 7 ранку: поперекладала одну прекрасну художню книжечку, сходила отримала посилку з книжечками, поперекладала другу прекрасну важливу нонфік книжечку, сидиш каву п'єш в гарному настрої, відкриваєш новини. Кому я перекладаю ті книжечки?.. 😢 І що з ними буде? А тут іще читачі то піратів захищають, то русню читають, то нащо їм невідомих авторів перекладати, вони будуть читати до дірок одні й ті самі 10 класичних романів.
Добре, ніколи в помиральній ямі сидіти, треба дуже цікаву документалку перекладати на дубляж. | 290 |
| 18 |  +1Майбутні #ПолиціГаньби. | 261 |
| 19 |  +1#дочитала In Memoriam by Alice Winn і не можу зрозуміти, чому в нас про неї так мало говорили (чи то я мало чула?).
Це саме та книжка, яку можна і треба читати нам зараз, бо це наші проблеми, питання і почуття, але загорнуті в іншу, чужу війну (не чужу, але тут вона подана з погляду англійців, десь на тлі кілька раз з'являються "рашен" офіцери — а хто вони там насправді: українці, поляки, естонці, хтозна, а в цілому, звісно, це про Західний фронт), і тому це хоч якось можна читати й сприймати.
Окрім того, це ЛГБТ-роман здорової, як мені здається, людини: без кринжі й сахарину. Ну так, фінал дещо несподіваний і казковий, але загалом все дуже реалістично і душевно.
Як я вже писала, дія починається в приватній школі-пансіоні (заснованій, судячи з усього, на Мальборо, де вчився Черчилль), і протягом всієї книжки ми зустрічатимемо, окрім головних героїв, їхніх однокласників — майбутніх old boys, у більшості з яких цього майбутнього не буде. Буде класичне британське апер-клас взаємне шпигання і применшування ("He had a spot of gangrene" — "трохи прислаб на гангрену"), згадування старих шкільних образ ("Ви обоє мене били! Прив'язали до стільця й били! — Всіх били. Це загартовує характер"), сподівані й несподівані прояви боягузтва й самопожертви.
Словом, це напрочуд цілісний, складний, продуманий твір, тим паче як на дебют. Усім рекомендую без будь-яких дисклеймерів. П'ять зірок.
Виспатися все одно не вдалося, бо в п'ятій ранку над нами пролетело якесь одоробло, коти злякалися, хотіли тікати, але обрали зустрічні напрямки, і лобове зіткнення й неминуча битва сталися у мене на животі, що не сприяє сну. Дочитала "Три мушкетера" до Марлезонського балету і, зітхаючи, поповзла вниз починати день з кави. | 258 |
| 20 | Наступні сто сторінок: досі все добре. В книгарні з'явилися книжкові клуби. Трохи докладніше й реалістичніше розповіли про прибутки незалежних книгарень. З'явився потенційний любовний інтерес. Залишилося сто сторінок.
Іду розганяти чужих котів на задвір'ї, а тоді лягати зі своїми котами читати "Трьох мушкетерів". Бекінгем вже поїхав додому з підвісками, вибачте за спойлер. | 219 |
