en
Feedback
Етносказ

Етносказ

Open in Telegram

Репости, дописи та меми етнічної тематики різних поглядів. Спілкування в чаті всіма мовами, окрім московського літстандарту. Постійні відверті образи учасників бесіди каналу - мут/бан. Канал направлений на переосмислення та висвітлення, а не на зневагу

Show more
814
Subscribers
No data24 hours
+77 days
+2230 days
Posts Archive
Второе
+3
Второе

Repost from Trips and Quips
🇩🇿🇷🇺 Дні совєтсько-алжирської дружби. 1984 р. Ще один випадок міжнародного партнерства, який майже не залишив слідів в іс
🇩🇿🇷🇺 Дні совєтсько-алжирської дружби. 1984 р. Ще один випадок міжнародного партнерства, який майже не залишив слідів в історії. Подібними заходами загалом опікувалось Українське товариство дружби і культурного зв'язку з зарубіжними країнами. За рік до того такі ж самі Дні відбувалися і в Алжирі. Головною подією став показ художнього фільму 1982 року "Надія і опора". За сюжетом освічений москвич, без п'яти хвилин кандидат наук приїжджає в село, залишається там і перетворює відстале свинарське (!) господарство на передовий колхоз. Враження алжирців від сільськогосподарської драми залишилися таємницею, але рейтинг на IMDB — 7.1/10.

Repost from N/a
українці вважають що пора починати репресувати галичан
+3
українці вважають що пора починати репресувати галичан

🇱🇹🇷🇺 У Литві пропонують вилучити Ломоносова зі шкільної програми та замінити його Шевченком Прем’єр-міністр Литви Міндауг
🇱🇹🇷🇺 У Литві пропонують вилучити Ломоносова зі шкільної програми та замінити його Шевченком Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс запропонував переглянути шкільні освітні програми та відмовитися від творів російського науковця й письменника Михайла Ломоносова, які, на думку литовського уряду, пов’язані з прославленням імперських війн Росії. Про це 3 серпня повідомили литовські медіа, зокрема LRT та Delfi. Сінкявічюс заявив, що литовські школярі не повинні вивчати патріотизм і громадянськість на основі творів авторів, чия творчість пов’язана з російською імперською ідеологією. Водночас прем’єр запропонував включити до шкільних програм творчість Тараса Шевченка. За його словами, це допоможе литовській молоді краще зрозуміти українську національну ідентичність та літературні твори, які її формували. Йдеться про програми, затверджені у 2022 році. Ломоносов нині зазначений у програмі російської мови та літератури для учнів 9-го класу — І класу гімназії — як один із авторів, яких учитель може обрати для вивчення теми «Класицизм і Просвітництво». Додатково литовські історики звернули увагу на зміст його творчості. Зокрема, дослідник Дайнюс Куоліс заявив, що Ломоносов прославляв завойовницькі війни Російської імперії, возвеличував Петра I та імператрицю Єлизавету, а у своїх історичних працях заперечував самостійність литовців, латишів і пруссів. Після пропозиції прем’єра у Литві також заявили про ширший перегляд авторів у програмах для національних меншин. Сінкявічюс наголосив, що цим мають займатися фахівці та експерти, а не політики. Ініціативу вже підтримало Міністерство освіти і науки України. У відомстві назвали перегляд освітнього змісту важливим кроком для відмови від російських імперських наративів та привітали пропозицію познайомити литовських школярів із творчістю Тараса Шевченка. Таким чином, у Литві йдеться не просто про заміну одного автора іншим, а про ширший перегляд того, які історичні та культурні наративи формують у школярів уявлення про патріотизм, громадянськість і національну ідентичність. #новина 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbotБустТіктокІнстаграмФейсбукПідтримати фінансово

А ми тут сі посходили Ключівські візерунки, Село Великий Ключів Коломийського району Івано-Франківської області

Repost from N/a
photo content

Назва: Полонинське говкання Дата запису: 11.2005 Місце: Україна, Івано-Франківська область, Косівський район, село Космач Рубрика: говкання (пастуші вокалізи); чоловічий спів; соло; Співає: Кравчук Юрій Петрович, 1927 р.н., місцевий Фольклористи: Ілля Фетисов Сусанна Карпенко Оксана Луценко Відеозйомка: Юрій Долгоручко Опис: Виконавець показує говкання, яке він чув від "депутата" - так називається власник/керівник полонини, на якій облаштоване місце для тримання худоби і проживання вівчарів. Коментар: Знято під час проведення заходу "Школа традиційного народного мистецтва ім. Василя Могура" (керівник - Ілля Фетисов) Джерело: https://youtu.be/ZocdC0mK8CI?si=TIHHYQRUbKPj3TJt #Гуцульщина #Карпати #Галичина

Буквально минулого тижня ще неслися срачі (і по ділу) про нові костюми хору Верьовки. У нас постійно багато критики того, як воно зараз, який спадок лишився з радянських часів, але насправді дуже мало розуміння, а як все конструювалося, які ідеї первинно закладалися, як еволюційно ми прийшли саме в цю точку. Тому пропоную вам ну дуже цікаву розмову, яку Алла Пустовіт записала з істориком Тарасом Самчуком для каналу «Алла співала»: https://www.youtube.com/watch?v=MFY7gst_GbY Тут година суперконцентрованої унікальної інформації про радянські гастролі українських творчих колективів, культурну дипломатію СРСР та витоки сценічного образу України. Тарас досліджував архівні документи: фінансові звіти, статути колективів, замовлення костюмів, матеріали про гастролі та документи, пов’язані з діяльністю хору Вірьовки, ансамблю Вірського, капели бандуристів та інших українських колективів. Із цих документів вимальовується значно складніша історія. Український сценічний костюм — це не «споконвічна традиція» і не обов’язково результат одного великого плану з навмисного знищення української ідентичності. У відео дізнаєтеся, які костюми були спочатку й коли з'явилися ці синтетичні шаровари і штучні віночки. Також окремий вау-блок (мені навіть більш цікавий) присвячений радянським гастролям наших артистів за кордоном: КДБ (Еда Андрющенка теж згадали))), культурну дипломатію, сотні концертів на рік, дефіцит продуктів, контрабанду сала й алкоголю (про це ще трошки розповідав мій двоюрідний дідусь, який був першою скрипкою в нашій опері. Я, наприклад, перші в житті банани скуштувала саме ті, що дід Ігор привіз з-за кордону), побут артистів (Боженьки, там такі умови куховарства, що вам і не снилося), скандали та навіть трошки зачепили тему одностатевих стосунків та як це сприймалося. Коротше, дуже раджу, бо це справді унікальна інформація та надзвичайно цікаві дослідження. Тарас якраз зараз шукає, як видати книгу про гастролі, тож можете вважати це тизером.

photo content

💪 7 ПРАЇЛУ — ДЕН ПАХОДНЪВА РАЗВЕДУ УКРАЇНИ Здъравляїм ѵсех причясних, асабліва наших воїѵ з Вольна-Казачївъ Таштаменту🫡 Нагадуїм, ак можна патсабіть братам на хронту

Repost from Mikalaj Lukašenka
Хохли

Межинародный чемпіонат по літроболови. Ко булше побирує упити вина з гордова. Зголосили ся американиць, німиць тай руснак. Коментатор: – Американиць іде першый. Пє погар, другый, тритьый… Кониць! Не удержав, зломив ся учасник з Америкы. На подіум выходить німиць. –Учасник пуд номером два зачинать пити. Першый погар, другый, тритьый, пятый! На шестому погарови німицькый спортсмен паде замертво! Не удержав, зломив ся… Руснак ся непилувучи пуднимать на подіум. Удсувать погары набока тай утягать із ташкы черпак. –Тритьый учасник буде пити черпаком! Публіка у шокови! Ітак, першый черпак, другый, тритьый… Шестшй, восьмый, десятый… Кониць! Не удержав, зломив ся черпак у русинського спортсмена!

+1
🚕 Співає українською для пасажирів: у Варшаві таксист демонструє інший бік польської гостинності Клієнтам водій розповів, що підтримує Україні і її людей, які через війну були змушені залишити свої домівки. Розчулені пасажири поділились кадрами в Мережі. 🖼 Підписатися | Надіслати новину ✍️  | Наш FORUM 📣

Заўтра, 8 верасня, спаўняецца два гады з моманту адкрыцця ў Львове Дому Вольнай Беларусі. Два гады таму, у 510-ю гадавіну Біт
+4
Заўтра, 8 верасня, спаўняецца два гады з моманту адкрыцця ў Львове Дому Вольнай Беларусі. Два гады таму, у 510-ю гадавіну Бітвы пад Оршай — Дзень беларускай вайсковай славы, мы ўрачыста адкрылі прастору, якая стала домам для беларускай супольнасці, месцам сустрэч, адукацыі, культуры, захавання памяці і салідарнасці. За гэтыя два гады разам з вамі мы рэалізавалі дзясяткі праектаў, правялі сотні мерапрыемстваў, падтрымлівалі беларусаў ва Украіне, захоўвалі нашу нацыянальную спадчыну і стваралі прастору, дзе беларуская культура і памяць жывуць і развіваюцца. Для нас Дом Вольнай Беларусі — гэта не проста памяшканне. Гэта месца, дзе сустракаюцца людзі, нараджаюцца новыя ідэі, захоўваецца памяць пра нашых герояў і фарміруецца будучыня вольнай Беларусі. Запрашаем заўтра, 8 верасня, усіх нашых сяброў, партнёраў, беларусаў і аднадумцаў, якія былі побач з намі гэтыя два гады! 📍вул. Клепарівська, 21, Львів 🕔 Пачатак — 17:00 Да сустрэчы ў Доме Вольнай Беларусі! Жыве Беларусь! Слава Украіне!