Конституційний Суд України

✨ Конституційний Суд України щиро вітає переможців конкурсу та їхніх наукових керівників, а також дякує всім конкурсантам за їхню участь, високий професійний рівень робіт, актуальність тем і прагнення до наукового розвитку. Бажаємо молодим дослідникам подальших успіхів у науковій діяльності, спрямованій на утвердження верховенства права, розвиток конституційної культури та захист прав і свобод людини.

✨ Оголошено переможців конкурсу на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини У межах Урочистої академії „Український конституціоналізм у ХХІ столітті: конституційний розвиток, випробування війною, виклики євроінтеграції“, присвяченої 30-й річниці ухвалення Конституції України, оголошено переможців конкурсу на кращу наукову статтю, пов’язану із захистом прав і свобод людини. Захід організовано КСУ спільно з Радою Європи, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі, Національною академією правових наук України та Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва. 📚 Нагадаємо, що конкурс стартував у жовтні минулого року – до річниці створення Конституційного Суду України. Він покликаний підтримати молодих науковців, студентів, магістрантів та аспірантів, які досліджують актуальні питання конституційного права та захисту прав і свобод людини. Зокрема, у своїх роботах учасники ділилися ідеями щодо викликів воєнного стану, тимчасової окупації, цифровізації та розвитку штучного інтелекту. Імена переможців конкурсу під час заходу оголосили суддя Конституційного Суду України, голова Постійної комісії з питань наукового забезпечення Оксана Грищук, керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Іван Вервейко, директорка Видавництва „Юридика“ Катерина Головко. 1️⃣ місце здобув Валерій Желнін, аспірант Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, з науковою статтею „Конституційно-правове регулювання діяльності органів місцевого самоврядування та обмеження прав людини в екстраординарних режимах“ (науковий керівник – Чиркін Антон Сергійович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри державного будівництва Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого). 2️⃣ місце розділили: ✅ Катерина Кот, студентка 3 курсу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зі статтею „Порушення основоположних принципів міжнародного права та прав людини російською федерацією на тимчасово окупованих територіях України“ (науковий керівник – Гриняк Андрій Богданович, заступник директора Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України з наукової роботи, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, академік НАПрН України); ✅ Богдана Паланська, магістерка Державного податкового університету, зі статтею „Реалізація права дитини на сімейне виховання в умовах воєнного стану: виклики, трансформації та інноваційні підходи“ (науковий керівник – Самілик Людмила Олексіївна, кандидат юридичних наук, доцент Державного податкового університету). 3️⃣ місце посіли: ✅ Катерина Ватрас, студентка 1 курсу юридичного факультету Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, з науковою статтею „Практика Верховного Суду та Європейського суду з прав людини в контексті інституту судової правотворчості“ (наукові керівники – Вовк Вікторія Миколаївна, доктор юридичних наук, професор кафедри теорії та історії держави і права, Хмельницький університет управління та права ім. Леоніда Юзькова; Стеньгач Надія Олександрівна, кандидат історичних наук, доцент, професор кафедри теорії та історії держави і права Хмельницького університету управління та права ім. Леоніда Юзькова); ✅ Наталія Мельникова, магістрантка 1 курсу факультету міжнародних економічних відносин Ужгородського національного університету, зі статтею „Захист цифрових прав людини в умовах розвитку штучного інтелекту та збору персональних даних“ (науковий керівник – Стеблак Діана Михайлівна, доцент кафедри міжнародної політики, факультету міжнародних економічних відносин, доктор філософії); ✅ Олександр Шевчук, студент 1 курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, зі статтею „Рекомендаційно-інтерпретаційна природа актів реагування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у системі конституційного права“ (науковий керівник – Гетьманцева Ніна Дмитрівна, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри приватного права Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича).

⚖️Суд розглядав справи за конституційними скаргами, постановив низку ухвал та ухвалив постанову ▪️ Велика палата 25 червня 2026 року на закритих частинах пленарних засідань продовжила розгляд справи за конституційними скаргами Сороки Віктора Володимировича, Карпенка Романа Миколайовича, Прокопенка Юрія Олексійовича, Дудкевича Едуарда Валентиновича, Романенка Олександра Володимировича, Ільюшонок Олени Юріївни щодо конституційності підпункту 17 пункту 1 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин“ від 1 липня 2022 року № 2352–ІХ. 📎Її розгляд Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань. ▫️Велика палата об’єднала в одне конституційне провадження 👉справу за конституційною скаргою Мельника Олександра Михайловича та 👉справу за конституційною скаргою Мальцева Максима Вячеславовича щодо конституційності частини десятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. 📎Справу передано на розгляд Першого сенату. Суддею-доповідачем призначено Петришина О. В. 📄 Велика палата постановила Ухвалу про подовження до 23 липня ц.р. строку постановлення Першою колегією суддів Першого сенату ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Крайнова Олександра Михайловича, Крайнової Надії Іванівни. ▫️Конституційний Суд України ухвалив Постанову „Про внесення зміни до персонального складу Постійної комісії з питань міжнародних зв’язків Конституційного Суду України“. 📎До складу цієї Комісії включено суддю Конституційного Суду України Юрія Барабаша. ▪️Друга колегія суддів Другого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Колієвського Романа Степановича щодо конституційності частини другої статті 117 Кодексу законів про працю України. ▪️Третя колегія суддів Другого сенату відмовила (остаточно) у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами: ➖Казьмірова Богдана Юрійовича щодо конституційності підпункту 32 пункту 9 розділу І, підпункту 12 пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку“, частини шостої статті 37 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу“ „у їх сукупності“ з Законом України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію“; ➖Чечуліна Артема Ігоровича щодо конституційності частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України. Колегія суддів не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“. 📎Конституційну скаргу передано на розгляд Другого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі. ▫️Водночас колегія суддів відкрила конституційні провадження у справах: ✅за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремих приписів статті 30 Закону України „Про Державний бюджет України на 2026 рік“, постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану“ від 30 грудня 2025 року № 1778 (питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Великої палати); ✅за конституційною скаргою Дузенка Костянтина Анатолійовича щодо конституційності підпунктів „а“, „в“ пункту 2 частини п’ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату).

🔸Конституційний Суд України та Рада Європи продовжують діалог 25 червня 2026 року в Конституційному Суді України відбулася зустріч виконувача обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина, суддів Конституційного Суду України Олександра Водяннікова, Віктора Городовенка, Оксани Грищук, Віктора Кичуна, Алли Олійник, Олега Первомайського, Петра Філюка та Галини Юровської з директоркою Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Клер Овей. Участь у заході також взяли керівниця секції Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Кетеван Цхомелідзе, юристка цього Департаменту Божена Маланчук, начальник відділу Департаменту Павло Пушкар, менеджерка Проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян. ▪️Вітаючи гостей, в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин подякував Раді Європи за послідовну підтримку України у складних умовах воєнного часу. Він зазначив, що для Конституційного Суду України особливо цінним є професійний діалог з інституціями Ради Європи, які безпосередньо працюють над питаннями виконання рішень Європейського суду з прав людини, адже ефективне виконання таких рішень є одним із ключових показників реального функціонування системи захисту прав людини. ▪️Директорка Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Клер Овей відзначила зусилля та прогрес України у сфері реформ, пов’язаних із виконанням рішень Європейського суду з прав людини, а також важливість подальшої взаємодії між українськими інституціями та Радою Європи у цьому напрямі. Під час зустрічі було наголошено, що Конституційний Суд України, попри роботу в умовах мінімального складу необхідного кворуму та високого інституційного навантаження, продовжує виконувати свою конституційну місію щодо захисту прав і свобод людини і громадянина. Свідченням цього є, зокрема, ухвалення Судом двох рішень протягом цього тижня. ▪️Судді Конституційного Суду України зазначили, що Суд продовжує розгляд справ, які стосуються соціальних прав, доступу до правосуддя, виконання судових рішень, а також захисту прав військовослужбовців, ветеранів війни та осіб, які постраждали внаслідок війни. У межах обговорення також було підкреслено, що досвід України як держави–члена Ради Європи, зокрема у сфері виконання рішень ЄСПЛ та впровадження європейських стандартів захисту прав людини, має важливе значення на шляху України до членства в Європейському Союзі. Судді Конституційного Суду України подякували за експертну та інституційну підтримку Ради Європи у процесах, пов’язаних із утвердженням верховенства права, розвитком конституційного судочинства та захистом прав людини. У цьому контексті було наголошено на готовності до скоординованих дій у межах чинних і майбутніх ініціатив Ради Європи. ▫️Зустріч засвідчила відкритість до подальшої взаємодії та обміну досвідом з питань, що перебувають у фокусі спільної уваги Конституційного Суду України та Ради Європи. Фаховий діалог сприяє поглибленню інституційного партнерства, зміцненню правових засад демократичної держави та належному врахуванню європейських стандартів у сфері захисту прав людини.

📄Унаслідок зворотної дії в часі оспорюваного припису Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 особа була позбавлена права на своєчасне отримання інформації про зміни в законодавчому регулюванні відносин пенсійного забезпечення. Однак у разі змін законодавчого регулювання цих відносин, що може спричинити зменшення розміру пенсійних виплат, які має одержувати особа, застосовним до таких змін є загальне правило, що його містить припис частини першої статті 58 Конституції України, за яким закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі. Ретроактивне застосування оспорюваного припису Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 із 1 жовтня 2017 року, незважаючи на те, що Закон № 2148 ухвалено 3 жовтня 2017 року й опубліковано 10 жовтня 2017 року, є істотним та безсумнівним порушенням конституційних принципів добропорядного врядування та правовладдя і низки конституційних гарантій реалізації прав, визначених у частині першій статті 57, частині першій статті 58 та частині п’ятій статті 94 Основного Закону України. 🔸 Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремий припис абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 у редакції Закону № 2148, а саме „з 1 жовтня 2017 року“, суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 46, статті 57, частині першій статті 58, частині п’ятій статті 94 Конституції України, тому оспорюваний припис Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 не може бути застосований для регулювання суспільних відносин раніше дня, наступного за днем опублікування Закону № 2148. ❗Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що окремий припис абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 у редакції Закону № 2148, а саме „з 1 жовтня 2017 року“ є неконституційним. Рішення 👉https://lnk.ua/UGRHhLiuw

📑 Суд оприлюднив Рішення № 5-р(ІІ)/2026 у справі щодо конституційних меж зворотної дії закону в часі (резюме рішення) Другий сенат Конституційного Суду України 24 червня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційною скаргою Приходька Віктора Валерійовича щодо відповідності Конституції України абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058−IV (далі – Закон № 1058) у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148–VIII (далі – Закон № 2148) та ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2026. Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський. 📄 Відповідно до абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 (далі – оспорюваний припис Закону № 1058 у редакції Закону № 2148) визначено, що «з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“) на умовах законів України „Про державну службу“, „Про прокуратуру“, „Про статус народного депутата України“, „Про наукову і науково-технічну діяльність“ у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889–VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України „Про прокуратуру“, „Про судоустрій і статус суддів“, виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону». 💬 На думку Приходька В. В., унаслідок застосування оспорюваного припису Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 розмір отримуваної ним пенсії істотно зменшено, що є порушенням низки статей Конституції України, зокрема статті 22, частин першої, другої статті 24. ▪️Розв’язуючи питання щодо відповідності Конституції України оспорюваного припису Закону № 1058 у редакції Закону № 2148, Суд виходить із такого. Учасники суспільних відносин, окрім права знати свої права й обов’язки, яке має бути забезпечене, зокрема, у спосіб, визначений частиною другою статті 57 Основного Закону України, також мають право розраховувати на те, що застосовними до врегулювання суспільних відносин будуть лише ті закони та інші нормативні акти, які ухвалені повноважним органом, що ці акти права є чинними на момент їх застосування та офіційно опубліковані або в інший спосіб оприлюднені до початку застосування. Задля забезпечення дієвості гарантії незастосування для внормування суспільних відносин законів та інших нормативних актів, що „не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом“, у частині третій статті 57 Конституції України наголошено на нечинності таких актів. 📄 Верховна Рада України 3 жовтня 2017 року ухвалила Закон № 2148. 📰 Закон № 2148 опубліковано в газеті „Голос України“ від 10 жовтня 2017 року. Він набрав чинності з 11 жовтня 2017 року – із дня, наступного за днем його опублікування. Водночас, за оспорюваним приписом Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 він є застосовним до врегулювання відповідного сегменту суспільних відносин з 1 жовтня 2017 року, тобто раніше дня його опублікування. Аналізуючи окремий припис абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 у редакції Закону № 2148, а саме „з 1 жовтня 2017 року“, Суд констатував, що саме на підставі цього припису було ретроактивно застосовано оспорюваний припис Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 для врегулювання суспільних відносин пенсійного забезпечення.

📝 КСУ оприлюднив Рішення № 4-р(ІІ)/2026, яким визнав неконституційною частину восьму статті 176 КПК (резюме Рішення) Другий сенат Конституційного Суду України 24 червня 2026 року ухвалив Рішення у справі за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича. ▪️Предметом конституційного контролю у цій справі була частина восьма статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), згідно з якою „під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402–405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті“. 💬 Заявник твердив, що оспорюваний припис КПК порушують принцип рівності громадян перед законом (стаття 24 Конституції України), оскільки під час дії воєнного стану ставлять військовослужбовців, зокрема тих, які вчинили такі кримінальні правопорушення як непокора, самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство, у нерівне становище та прирівнюють їх до особливо небезпечних злочинців, які становлять загрозу суспільству, що є дискримінацією за сферою діяльності. На його переконання, внаслідок застосування оспорюваного припису КПК ˂…˃ порушено, без належного обґрунтування, його право на свободу та особисту недоторканність, гарантоване статтею 29 Конституції України. 🔸Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі Гнезділова С. О., Суд виснував, що оспорюваний припис КПК не відповідає вимогам статей 6, 21, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 28, частинам першій, другій статті 29, частинам першій, другій статті 55, частині другій статті 64, частині другій статті 124 Конституції України. У Рішенні наголошено, що встановлення законодавцем до військовослужбовців, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні низки злочинів, виключно найсуворішого запобіжного заходу – тримання під вартою – порушує вимоги частин першої, другої статті 29 Основного Закону України, оскільки не забезпечує конституційної вимоги щодо наявності вмотивованого судового рішення як наслідку судового розсуду. Це, на переконання Суду, спотворює саму суть правосуддя. Судовий розсуд обмежено настільки, що судове рішення може мати наслідком лише один варіант розв’язання правозастосовної ситуації, – йдеться у Рішенні. Отже, законодавець позбавив слідчого суддю, суд можливості обґрунтовано й справедливо у цьому питанні здійснити правосуддя, що не відповідає вимогам статей 6, 55 і 124 Конституції України. 📄 Суд підкреслив, що стосовно кожного військовослужбовця, якого підозрюють чи обвинувачують у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень, і у зв’язку з цим обирають запобіжний захід, мають бути індивідуально оцінені обставини й ризики, передбачені КПК. Суд зауважив, що оспорюваним приписом КПК виокремлено групу військовослужбовців, підозрюваних або обвинувачених у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень, стосовно яких законодавець установив безальтернативне застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Однак Суд констатував відсутність об’єктивного й розумного підґрунтя щодо проведеної законодавцем різниці у статусі для виокремлення відповідної групи військовослужбовців щодо застосування до них виключно найсуворішого запобіжного заходу. 📄Таке неправомірне унормування порядку обрання запобіжного заходу для військовослужбовців має наслідком посягання на їхню людську гідність, що, на думку Суду, не узгоджується з вимогами частин першої, другої статті 24 в її системному зв’язку з частиною першою статті 21, частиною першою статті 28 Конституції України. Дотримання конституційних гарантій людської гідності особливо важливо в ситуації, коли йдеться про військовослужбовців, які виконують високу конституційну роль в умовах воєнного стану, – наголосив Суд. ❗Ураховуючи викладене, Суд визнав неконституційною частину восьму статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, відтермінувавши втрату чинності цього припису на три місяці.

📑 Крім того, відбулися засідання колегій суддів Першого і Другого сенатів, на яких судді розглядали питання щодо відкриття конституційних проваджень у справах. ▫️За результатами розгляду Друга колегія суддів Першого сенату постановила Ухвалу (остаточну) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Бікли Олени Володимирівни щодо конституційності частин четвертої, сьомої статті 376 Цивільного кодексу України. ▫️Третя колегія суддів Першого сенату постановила ухвали (остаточні) про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами: ➖Гриновця Маркіяна Володимировича щодо конституційності підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“; Масляніцина Віктора Івановича щодо конституційності окремих приписів частини другої статті 3, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“; ➖Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“. ▫️Колегія суддів не одностайно постановила Ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Шалухіної Вікторії Вікторівни щодо конституційності приписів абзацу шістнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 511 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. 👉Конституційну скаргу передано на розгляд Першого сенату для вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі. ▫️Друга колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Воробйова Юрія Миколайовича щодо конституційності окремих приписів абзацу першого, абзацу другого преамбули Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“ від 23 лютого 2023 року № 2923–IX. 📎Питання, пов’язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату. ▫️Розгляд питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Колієвського Романа Степановича щодо конституційності частини другої статті 117 Кодексу законів про працю України колегія суддів продовжить на наступному засіданні.

⚖️ Результати роботи за 24 червня: Суд розглянув низку справ за конституційними скаргами, ухвалив 2 рішення та постановив 8 ухвал Перший сенат 24 червня 2026 року на відкритих частинах пленарних засідань у формі письмового провадження розглядав справи за конституційними скаргами: ✅ Савченка Віктора Миколайовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“; ✅ Мінченка Івана Андрійовича щодо конституційності частини п’ятої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань“. 📎Суд дослідив матеріали справ та перейшов до закритих частин пленарних засідань. ▪️Другий сенат ухвалив рішення у справах за конституційними скаргами: ✅Гнезділова Сергія Олексійовича щодо конституційності частини восьмої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України; ✅Приходька Віктора Валерійовича щодо конституційності абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“, абзацу сімдесятого підпункту 27 пункту 19 розділу І Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“. ▪️Другий сенат на закритих частинах пленарних засідань продовжив розгляд справ за конституційними скаргами: ☑️Дудіна Романа Володимировича щодо конституційності абзацу п’ятого частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України; ☑️Лопушанського Володимира Михайловича щодо конституційності абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“; ☑️Цвіркуна Юрія Івановича щодо конституційності пункту 14-3 та абзаців першого, другого пункту 14-4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII; ☑️Гольник Лариси Владленівни щодо конституційності частини четвертої статті 22, пункту 3 розділу VII „Перехідні положення“ Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 5 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя“; ☑️Бухтоярової Оксани Василівни щодо конституційності абзацу п’ятнадцятого частини першої статті 1, підпункту „в“ пункту 2 частини першої статті 3, частини першої статті 45, частини першої статті 511 Закону України „Про запобігання корупції“, пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. 📎Розгляд цих справ Суд продовжить на одному з наступних пленарних засідань. ▪️Другий сенат об’єднав в одне конституційне провадження справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті“, справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛЬВІВЕНЕРГОЗБУТ“ та справу Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР ГАЗ РЕСУРС“ щодо конституційності пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі“. Суддями-доповідачами у цій справі визначено Городовенка В. В., Юровську Г.В. Другий сенат постановив Ухвалу про розгляд цієї справи у формі письмового провадження.

⚖️ Суд ухвалив Рішення у справі щодо конституційних меж зворотної дії закону в часі Другий сенат #КСУ 24 червня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційною скаргою Приходька Віктора Валерійовича щодо відповідності Конституції України абзацу першого пункту 131 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058−IV (далі – Закон № 1058) у редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій“ від 3 жовтня 2017 року № 2148–VIII (далі – Закон № 2148) та ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2026. ▪️Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський. 📑 Оспорюваним приписом Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 визначено, що «з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ ˂…˃ виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону». 💬 На думку Приходька В. В., внаслідок застосування оспорюваних приписів розмір отримуваної ним пенсії істотно зменшено, що є порушенням низки статей Конституції України, зокрема статті 22, частин першої, другої статті 24. ❗Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що окремий припис абзацу першого пункту 13-1 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 у редакції Закону № 2148, а саме „з 1 жовтня 2017 року“ не відповідає Конституції України. 📑 Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України 25 червня ц.р.

⚖️ КСУ визнав неконституційною частину восьму статті 176 КПК Другий сенат Конституційного Суду України 24 червня 2026 року ухвалив Рішення № 4-р(ІІ)/2026 у справі за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича. ❗Суд визнав неконституційною частину восьму статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), відтермінувавши втрату чинності цього припису на три місяці. У Рішенні наголошено, що безальтернативне тримання під вартою військовослужбовців, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень, є несумісним з Конституцією України. 📄 Суд виснував, зокрема, що встановлення законодавцем до військовослужбовців, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні низки злочинів, виключно найсуворішого запобіжного заходу – тримання під вартою – порушує вимоги частин першої, другої статті 29 Основного Закону України, оскільки не забезпечує вимоги наявності вмотивованого судового рішення як наслідку судового розсуду. Це, на переконання Суду, спотворює саму суть правосуддя. 📄 Також Судом констатовано, що оспорюваний припис КПК не відповідає вимогам статей 6, 21, частинам першій, другій статті 24, частині першій статті 28, частині другій статті 64, частині другій статті 124 Конституції України. ▪️Суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак. 📝Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України 25 червня ц.р.