PROФАЗА

Мова як біомаркер шизофренії Після більш ніж століття нейронаукових досліджень, клінічно значущі біомаркери шизофренії досі не встановлені. Давно помічено, що хвороба характеризується порушенням мови, тому зараз набуває актуальності розробка комп’ютерних лінгвістичних інструментів для кількісної оцінки мовних розладів, досягаючи показників точності 80-90%, що перевищує клінічні. Одним із поширених методів дослідження є моделі семантичного простору, зокрема латентний семантичний аналіз. Він вимірює відстань між словами в даному просторі, що вказує на взаємозв'язок між ними. Наприклад, слово «пухнастий» буде більш тісно пов’язане з «домашня тварина», ніж з «банан», через те, які концепції ці слова представляють. Адже відомо, що хворі на шизофренію мають нетипові асоціативні ряди та низький рівень зв'язності висловлювань. Також використовується комп’ютеризований аналіз фонетичних особливостей для об’єктивної оцінки симптомів розладів шизофренічного спектру. Було показано, що пацієнти з даним захворюванням страждають апрозодією – неможливістю зміни тону голосу, ритму або інтонації. Ці показники використовувалися для класифікації пацієнтів із шизофренією та здорової контрольної групи з точністю 81,3%. Існує аналогічне дослідження, де вчені аналізували вимову під час читання першого абзацу «Дон Кіхота», досягнувши точності 93,8%. Письмову мову також можна використовувати. Дописи в соціальних мережах були проаналізовані для діагностики. Розглядали кількісну оцінку насиченості речень та синтаксичну залежність. Ці змінні передбачали розвиток психозу із точністю 93%. Аналіз мови виявляє потенціал для ряду застосувань при шизофренії: у виявленні груп ризику в соціальних мережах, моніторингу рецидиву психозу за допомогою програм для смартфонів або прогнозування відповіді на лікування. Джерело: https://journals.lww.com/co-psychiatry/Fulltext/2020/05000/Anomalies_in_language_as_a_biomarker_for.6.aspx?WT.mc_id=HPxADx20100319xMP #медицина

Ось і добіг до кінця такий складний та насичений 2022 рік! Він був сповнений подіями, які увійдуть в історію України. Було багато невдач, перешкод, але були й позитивні моменти. Зокрема, цьогоріч наш UTS запустив новий проект PROФАЗА і провів офлайн-захід з нагоди його презентації. Ми впевнені, що наступний рік даруватиме всім нам нові здобутки, звершення та перемоги! Міцного здоров’я, мирного неба над головою, спокою та сил на кожен день. З Новим 2023 роком, любі друзі!

Мурахи-зомбі Складно знайти на Землі🌏 місце для мурах🐜 краще, ніж тропічні ліси🌳 Амазонії та Конґо: біорізноманіття, вологий і теплий клімат, невичерпні харчові ресурси, потужний колообіг речовин… Але тропічні ліси - це також ідеальне середовище і для різноманітних грибів🍄 - від звичних нам макроміцетів з великими плодовими тілами до мікроскопічних внутрішньоклітинних паразитів. Одного разу еволюційні шляхи мурахи та гриба перетнулися, останні почали культивувати мурах подібно до того, як ми, люди👥, вирощуємо сільськогосподарські культури. Деякі гриби🍄 перейшли до ще більш радикальних способів взаємодії із мурахами🐜, таких як паразитизм та вбивство комахи. Кордицеп односторонній (Cordyceps unilateralis) може цілковито підпорядковувати собі поведінку тварини😱 Робоча мураха-деревоточець Леонарда, яка бігає десь неподалік щойно дозрілого Кордицепа, фактично ходить по мінному полю⚠️ Як тільки комаха вдихає спори гриба, їй уже не врятуватися! Спори проростають у міцелій, що проникає в усі органи жертви, проте поки що не руйнує життєво важливих частин організму. Дослідження, проведене науковцями із Пенсильванії продемонструвало, що Кордицеп хімічно змінює мозок🧠 комахи, проте міцелій не проникає в нього. Гриб контролює поведінку мурахи периферично за допомогою мережі з'єднаних клітин. Після інфікування мураха покидає свою домівку, бо більше не реагує на феромони королеви та мурашника. Вона підіймається на стеблинку🌱 чи листок🌿 і займає позицію, необхідну для спороношення гриба, із суворо лімітованою температурою, вологістю та освітленістю. Мураха міцно вгризається в рослину. Тепер комаха більше ні разу не ворухнеться, незважаючи на те, що вона ще жива, поки гриб🍄 повільно з'їдатиме її зсередини. Поглинувши нутрощі мурахи🐜, міцелій Кордицепа одностороннього виростає з порожнього екзоскелету і чіпляється до рослини, міцно приковуючи рештки комахи до субстрату. Готовий до розмноження гриб🍄 проростає, пробиваючи потилицю мурахи🐜, і дозріває, знову інфіковуючи смертоносними спорами нових жертв. Джерело: https://www.theatlantic.com/science/archive/2017/11/how-the-zombie-fungus-takes-over-ants-bodies-to-control-their-minds/545864/ https://www.pnas.org/doi/full/10.1073/pnas.1711673114 #зоологія

Мурахи-зомбі Складно знайти на Землі🌏 місце для мурах🐜 краще, ніж тропічні ліси🌳 Амазонії та Конґо: біорізноманіття, вологий і теплий клімат, невичерпні харчові ресурси, потужний колообіг речовин… Але тропічні ліси - це також ідеальне середовище і для різноманітних грибів🍄 - від звичних нам макроміцетів з великими плодовими тілами до мікроскопічних внутрішньоклітинних паразитів. Одного разу еволюційні шляхи мурахи та гриба перетнулися, останні почали культивувати мурах подібно до того, як ми, люди👥, вирощуємо сільськогосподарські культури. Деякі гриби🍄 перейшли до ще більш радикальних способів взаємодії із мурахами🐜, таких як паразитизм та вбивство комахи. Кордицеп односторонній (Cordyceps unilateralis) може цілковито підпорядковувати собі поведінку тварини😱 Робоча мураха-деревоточець Леонарда, яка бігає десь неподалік щойно дозрілого Кордицепа, фактично ходить по мінному полю⚠️ Як тільки комаха вдихає спори гриба, їй уже не врятуватися! Спори проростають у міцелій, що проникає в усі органи жертви, проте поки що не руйнує життєво важливих частин організму. Дослідження, проведене науковцями із Пенсильванії продемонструвало, що Кордицеп хімічно змінює мозок🧠 комахи, проте міцелій не проникає в нього. Гриб контролює поведінку мурахи периферично за допомогою мережі з'єднаних клітин. Після інфікування мураха покидає свою домівку, бо більше не реагує на феромони королеви та мурашника. Вона підіймається на стеблинку🌱 чи листок🌿 і займає позицію, необхідну для спороношення гриба, із суворо лімітованою температурою, вологістю та освітленістю. Мураха міцно вгризається в рослину. Тепер комаха більше ні разу не ворухнеться, незважаючи на те, що вона ще жива, поки гриб🍄 повільно з'їдатиме її зсередини. Поглинувши нутрощі мурахи🐜, міцелій Кордицепа одностороннього виростає з порожнього екзоскелету і чіпляється до рослини, міцно приковуючи рештки комахи до субстрату. Готовий до розмноження гриб🍄 проростає, пробиваючи потилицю мурахи🐜, і дозріває, знову інфіковуючи смертоносними спорами нових жертв. Джерело : How the Zombie Fungus Takes Over Ants’ Bodies to Control Their Minds #зоологія

Екскурс в історію онкогенетики Перші спадкові форми онкології описано ще в давньоєгипетські часи. Багато поколінь сім'ї фараонів мали родовим захворюванням рак грудей. #гістологія

Окситоцин-гормон радості чи щось більше? Окситоцин – це пептидний гормон, який складається з 9 амінокислот і синтезується в паравентрикулярному ядрі гіпоталамусу. Він задіяний у дуже важливих процесах, наприклад, під час пологів він забезпечує перейми. Коли голова дитини тисне на шийку матки, нервові імпульси передаються в підкіркові структури головного мозку матері, активуючи задній гіпофіз для секреції окситоцину. Потім цей окситоцин переноситься з кров’ю в матку, щоб ще більше підсилити її скорочення, і цикл триває до пологів. Також гормон стимулює скорочення міоепітеліальних клітин, що вистилають протоки молочної залози. Останні дослідження спрямовують свою увагу на роль окситоцину в різних формах поведінки, зокрема оргазм та сексуальну активність, ерекцію, еякуляцію, соціальне визнання, зв'язок і поведінку матері. Наприклад, на полівках було проведено досліди для визначення ролі окситоцину в утворенні моногамних стосунків, а також для дослідження ролі гормону в процесі закоханості. Це робить окситоцин та його рецептори потенційними мішенями для медикаментозного лікування паталогічних станів. Механізм роботи гормону: Екзогенний окситоцин індукує ті ж самі реакції в жіночих репродуктивних органах, що й ендогенний — стимулює скоротливу активність міометрія за рахунок індукції пов’язаних з G-білком окситоцинових рецепторів. Активація цих рецепторів викликає появу безлічі внутрішньо- і міжклітинних сигналів, пов’язаних з підвищенням внутрішньоклітинного рівня кальцію. Регуляція секреції окситоцину відбувається за принципом позитивного зворотного зв’язку: вивільнений окситоцин стимулює скорочення матки, при цьому стимулюються барорецептори, які, у свою чергу, подають сигнал про секрецію більшої кількості окситоцину. Схоже, що багатовимірний пептид відіграє центральну роль у соціальній поведінці, і нові клінічні випробування спрямовані на оцінку та визначення його терапевтичного потенціалу в лікуванні патофізіологічної поведінки. Таким чином, існує сильний поштовх до розробки та створення нових технологічних інструментів, які дозволять нам використовувати весь потенціал окситоцину. Джерела: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3183515/ https://compendium.com.ua/dec/266744/ #нейробіологія #біохімія

Мікроекоактивісти В історії людства є ряд винаходів, які суттєво змінювали суспільство і уклад життя. Без вагань, таким винаходом є двигуни і паливо для них. Технології нафтопереробки зараз є величезною частиною хімічної галузі, це велетенські вкладення і ще більші прибутки. Тим не менш, передові технології це також ризик. За останню сотню років відомо безліч випадків витоків нафти або продуктів нафтопереробки. Немає сенсу говорити про шкоду таких інцидентів для середовища, її масштаб складно було б переоцінити. Останнім часом, з огляду на ріст усвідомленості суспільства зростає запит на дослідження способів ліквідації наслідків забруднення нафтою. Виявилось, що біотехнологам зовсім не обов’язково братися за генетичну інженерію, щоб використати мікробів у подібних цілях. Наразі відомо як про бактерії, що населяють прибережні води Антарктиди і здатні метаболізувати нафту, так і про бактерії, що населяють практично всі океани і ґрунти. Окрім того, що мікроорганізми з такою «суперсилою» є всюдисущими, вони ще й розкладають різні речовини з неоднаковою ефективністю, тобто якщо правильно добрати види бактерій, то цілком можна ліквідувати екологічну катастрофу. Що цікаво, цим почали займатися доволі давно, ще у середині минулого століття з’явилися перші дані про деградацію нафтопохідних бактеріями. Перший у світі запатентований генетично модифікований організм — бактерія, здатна розкладати вуглеводні. Після Другої Світової війни мікроорганізми «допомагали» очищати ґрунти забруднені паливом і тяжкими металами після воєнних дій. Після перемоги, Україна зіткнеться з подібною проблемою, тож варто знати про можливі варіанти її вирішення. Джерела: 1. Petroleum Hydrocarbon-Degrading Bacteria for the Remediation of Oil Pollution Under Aerobic Conditions: A Perspective Analysis 2. 14 - Marine hydrocarbonoclastic bacteria 3. Rhizospheric microorganisms as a solution for the recovery of soils contaminated by petroleum: A review #мікробіологія

Мікроекоактивісти В історії людства є ряд винаходів, які суттєво змінювали суспільство і уклад життя. Без вагань, таким винаходом є двигуни і паливо для них. Технології нафтопереробки зараз є величезною частиною хімічної галузі, це велетенські вкладення і ще більші прибутки. Тим не менш, передові технології це також ризик. За останню сотню років відомо безліч випадків витоків нафти або продуктів нафтопереробки. Немає сенсу говорити про шкоду таких інцидентів для середовища, її масштаб складно було б переоцінити. Останнім часом, з огляду на ріст усвідомленості суспільства зростає запит на дослідження способів ліквідації наслідків забруднення нафтою. Виявилось, що біотехнологам зовсім не обов’язково братися за генетичну інженерію, щоб використати мікробів у подібних цілях. Наразі відомо як про бактерії, що населяють прибережні води Антарктиди і здатні метаболізувати нафту, так і про бактерії, що населяють практично всі океани і ґрунти. Окрім того, що мікроорганізми з такою «суперсилою» є всюдисущими, вони ще й розкладають різні речовини з неоднаковою ефективністю, тобто якщо правильно добрати види бактерій, то цілком можна ліквідувати екологічну катастрофу. Що цікаво, цим почали займатися доволі давно, ще у середині минулого століття з’явилися перші дані про деградацію нафтопохідних бактеріями. Перший у світі запатентований генетично модифікований організм — бактерія, здатна розкладати вуглеводні. Після Другої Світової війни мікроорганізми «допомагали» очищати ґрунти забруднені паливом і тяжкими металами після воєнних дій. Після перемоги, Україна зіткнеться з подібною проблемою, тож варто знати про можливі варіанти її вирішення. Джерела: 1. Petroleum Hydrocarbon-Degrading Bacteria for the Remediation of Oil Pollution Under Aerobic Conditions: A Perspective Analysis 2. 14 - Marine hydrocarbonoclastic bacteria 3. Rhizospheric microorganisms as a solution for the recovery of soils contaminated by petroleum: A review #мікробіологія

Мікроекоактивісти В історії людства є ряд винаходів, які суттєво змінювали суспільство і уклад життя. Без вагань, таким винаходом є двигуни і паливо для них. Технології нафтопереробки зараз є величезною частиною хімічної галузі, це велетенські вкладення і ще більші прибутки. Тим не менш, передові технології це також ризик. За останню сотню років відомо безліч випадків витоків нафти або продуктів нафтопереробки. Немає сенсу говорити про шкоду таких інцидентів для середовища, її масштаб складно було б переоцінити. Останнім часом, з огляду на ріст усвідомленості суспільства зростає запит на дослідження способів ліквідації наслідків забруднення нафтою. Виявилось, що біотехнологам зовсім не обов’язково братися за генетичну інженерію, щоб використати мікробів у подібних цілях. Наразі відомо як про бактерії, що населяють прибережні води Антарктиди і здатні метаболізувати нафту, так і про бактерії, що населяють практично всі океани і ґрунти. Окрім того, що мікроорганізми з такою «суперсилою» є всюдисущими, вони ще й розкладають різні речовини з неоднаковою ефективністю, тобто якщо правильно добрати види бактерій, то цілком можна ліквідувати екологічну катастрофу. Що цікаво, цим почали займатися доволі давно, ще у середині минулого століття з’явилися перші дані про деградацію нафтопохідних бактеріями. Перший у світі запатентований генетично модифікований організм — бактерія, здатна розкладати вуглеводні. Після Другої Світової війни мікроорганізми «допомагали» очищати ґрунти забруднені паливом і тяжкими металами після воєнних дій. Після перемоги, Україна зіткнеться з подібною проблемою, тож варто знати про можливі варіанти її вирішення. Джерела: 1. Petroleum Hydrocarbon-Degrading Bacteria for the Remediation of Oil Pollution Under Aerobic Conditions: A Perspective Analysis 2. 14 - Marine hydrocarbonoclastic bacteria 3. Rhizospheric microorganisms as a solution for the recovery of soils contaminated by petroleum: A review #мікробіологія

Контроль розмірів клітинної популяції: коли достатньо? Як ми знаємо, наша імунна система, яка відповідає за контроль нападів вірусів, бактерій, паразитів, а також запобігає виникненню ракових клітин, складається з багатьох типів клітин. У нашому організмі є мільярди цих імунних клітин, включно з Т-лімфоцитами, або скорочено - Т-клітинами. Т-клітини виробляються в кістковому мозку, відбираються в тимусі і необхідні для належного функціонування нашої імунної системи. Хоча в будь-який час має бути присутня достатня кількість Т-клітин, організм також повинен переконатися, що їх щільність не перевищує норму. Але як імунна система розпізнає правильну кількість Т-клітин у кровообігу? Продовження читайте в каруселі➡️ ДЖЕРЕЛО #гістологія #біохімія

Технології желатинових солодощів Настав пречудовий для дітей день, у ніч на який до нас навідується Святий Миколай, приносячи з собою всілякі подарунки і, звичайно ж, солодощі. Нерідко улюбленими стають саме желейні. Та чи корисні вони для нашого організму? Пропонуємо ознайомитися з технологією їх виготовлення та інгредієнтами, які роблять "желейки" такими прозорими і тягучими. Якщо ми говоримо про домашнє виробництво, то соки, вичавлені з фруктів власного саду, це найкращий та найкорисніший спосіб отримати приємний смак та привабливий зовнішній вигляд продукту. Звідси можна отримати чимало запасів фруктози, жиророзчинних (А, С, Е) та водорозчинних (В1, В2, В6) вітамінів. Про користь останніх сумнівів нема, як і від фруктози, яка є джерелом цукрів, котрі також необхідні організму для виробництва енергії. Наступним і головним елементом желейок є власне речовини, які роблять сироп або сік загустілим і тягучим. Пектин і агар-агар - речовини рослинного походження. Пектинові речовини регулюють вміст холестерину, що є вкрай важливим задля підтримання гомеостазу. Також вони позитивно впливають на внутрішньоклітинні реакції дихання та обміну речовин, підвищують стійкість організму до алергічних факторів, стимулюють загоювання ран, прискорюють лікування опіків, виводять радіонукліди. Тоді як агар-агар є клітинним включенням водоростей (бурих і червоних) - нижчих рослин. Останнім можливим варіантом подібних речовин є желатин - речовина тваринного походження, яка є продуктом денатурації колагену, що й надає желатину властивості підтримувати форму цукерок чи інших продуктів, які виробляються з його додаванням. Усі перераховані загусники - ось те, що робить желейки унікальними та відомими усім прихильникам солодкого. Це пов'язано з тим, що вони здатні утворювати колоїдні розчини при контакті з водою за високої температури, після чого під час охолодження вони густішають, утворюючи драглі. Відповідно останні етапи виготовлення цих солодощів є додавання за потреби цукру, харчових барвників чи деяких специфічних добавок (шматочки фруктів, інші желейки чи "помадки"). У результаті ми маємо корисні й смачні частування. Потрібно лише пам'ятати, що забагато солодкого їсти не варто. Щасливого Дня Святого Миколая і солодких подарунків! Джерело: <[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8)> [https://www.unian.ua/health/worldnews/korist-ovochiv-tablicya-naypotribnishih-svizhih-produktiv-ostanni-novini-11606791.html](https://www.unian.ua/health/worldnews/korist-ovochiv-tablicya-naypotribnishih-svizhih-produktiv-ostanni-novini-11606791.html) [https://akiba.com.ua/chi-korisni-zhelejni-cukerki/](https://akiba.com.ua/chi-korisni-zhelejni-cukerki/) [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B0%D1%80-%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%B0%D1%80-%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80) [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD) #біотехнології

Заразитись від водорості Заразитися вірусом від водоростей … можливо! Поверхні слизової оболонки людини містять широкий спектр мікроорганізмів. Біологічна дія цих організмів, переважно, невідома. Що сталося? Науковці з Університету Джона Хопкінса (США) припустили, що вірус зелених водоростей Acanthocystis turfacea chlorella virus 1 (ATCV-1) може викликати порушення когнітивних функцій людини. Під час метагеномного аналізу ДНК, виділеної зі зразків носоглотки дорослих людей без психічного розладу або серйозних фізичних захворювань, було виявлено послідовності геному вірусу. Наявність ДНК ATCV-1 була підтверджена кількісною ПЛР у ДНК зразках з носоглотки, отриманих у 40 (43,5%) з 92 особин. Дослідження включало в себе тест на перевірку когнітивних функцій та розумових здібностей. За результатами експерименту люди інфіковані ATCV-1 на 10% гірше виконують візуальні тести. Крім того, вони не так довго, як незаражені, могли утримувати рівень уваги. Це підтвердилося експериментами і на мишах. Оцінювали експресію генів у гіпокампі мишей. Гіпокамп був обраний саме через наявність шляхів, що відповідають за пам’ять, навчання і поведінку. Видимих проблем зі здоров’ям в інфікованих мишей не спостерігалося. Проте вони довше шукали вихід з лабіринту, а також їм знадобилося більше часу, щоб зрозуміти, який предмет перед ними знаходиться, в порівнянні з контрольною групою. Також було виявлено зміну експресії 1285 генів у гіпокампі, частина з яких відповідає за підтримку противірусного імунітету, синаптичну пластичність, а деякі були пов’язані з реакцією нейронів на нейромедіатор дофамін. Дофамін у свою чергу важливий для перемикання уваги та навчання. Дія вірусу на гіпокамп, скоріш за все, опосередкована через активацію цитокінів, що здатні пригнічувати функціонування клітин. - Детальніше: Acanthocystis turfacea chlorella virus 1 (ATCV-1) – гігантський вірус з дволанцюговою ДНК з роду Chlorovirus. Ці віруси здатні експресувати до 410 білків (для порівняння, вірус грипу – лише 12). ATCV-1 паразитує зелені прісноводні водорості, наприклад, хлорели, що живе в усіх озерах і ріках. Як саме вірус, що спеціалізується на водоростях, потрапив у тваринну клітину, поки що не зрозуміло. Але його присутність впливає на погіршення аналізу зорової інформації, здатності до навчання та порушення концентрації уваги. Важко сказати, що цього дослідження достатньо для ствердження про якусь небезпеку для нас з боку водоростей, та все ж водичку в ставках краще не пити) Прочитати оригінальну статтю можна тут: [https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4234575/#!po=33.8235](https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4234575/#!po=33.8235) #генетика #вірусологія

Запис зустрічі з Олександром Зіненко і Юрієм Ребцем.🔬 11.12.2022 р. Вчора було дуже цікаво й насичено. А для тих, хто не зміг приєднатись, ми зробили запис. Переходь за посиланням і дивись: https://drive.google.com/file/d/1V40s_ug8r2AnrnUE6vlXrr4F7tkwPXFE/view?usp=sharing Кого ще хочете побачити в гостях у нашої біологічної спільноти?🌿 Пишіть свої варіанти в коментарі ♥️

Хлорофіл — зелений пігмент, але чому він зелений, а не якийсь інший? Ви, напевно, знаєте, що листя зелені, тому що в них багато зелених молекул під назвою "хлорофіл". Причина неймовірної поширеності хлорофілу, в тому, що він добре поглинає сонячне світло. Чим більше світла рослина отримує, тим більше енергії у неї є, щоб виробляти цукор, фотосинтезувати і займатися всіма іншими справами, якими займаються рослини. Сонячне світло складається з усієї веселки кольорів. Ми знаємо, що різні довжини хвиль світла несуть різну енергію. Наприклад, червоні хвилі несуть дуже мало енергії, але інфрачервоне випромінювання, яке ми спостерігаємо від сонця, ми отримуємо майже постійно! Тому це вигідно для рослин з точки зору регулярної енергії. Синє світло — найбільш енергетичне, хоча його і мало. Зелене світло також несе доволі багато енергії. Але зачекайте: хіба факт того, що хлорофіл зелений, не означає, що, він, насправді, погано поглинає зелене світло? Колір, який ми бачимо, коли дивимося на листки - той, що відбивається від них і досягає наших очей. Хлорофіл відмінно поглинає червоний і блакитний, але якщо він такий неймовірний, то чому він не поглинає всі кольори спектра, зокрема зелений? Тоді наш світ був би сповнений чорними рослинами? То чому ж листки не чорні? І оскільки вони, мабуть, не повинні бути чорними, що ж заважає їм натомість бути червоними або синіми? Справа в найвигіднішому положені окремого виду рослин. Зелений на Землі виявився найбільш відносно невигідним. Природа знайшла рівновагу саме в цьому положені речей. Інфрочервоного світла – багато, а синій  несе найбільше енергії. Здавна океани Землі були населені фіолетовими одноклітинними організмами – археями. Будучи фіолетовими, вони поглинали зелене світло, а червоне і синє – пропускали далі. Теорія полягає в тому, що це світло без зеленого кольору було єдиним джерелом сонячної енергії глибоко у воді, тому бактерії поступово змінювали свою молекулярну будову. Якщо підсумувати все вищесказане, то рослини зазнали багато змін на своєму шляху від бактерій до могутніх дерев у ході еволюції і прийшли до свого найвигіднішого положення. #ботаніка