☁️ Анастасія Король LIVE
Open in Telegram
Тренер по роботі з підсвідомістю. Психотерапевт. Навчаю, передаю знання, об’єдную. Живі стосунки, гроші, самореалізація.
Show more1 618
Subscribers
No data24 hours
-27 days
-1530 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
September '26
September '26
+9
in 0 channels
August '26
+36
in 0 channels
Get PRO
July '26
+29
in 0 channels
Get PRO
June '26
+8
in 0 channels
Get PRO
May '26
+38
in 1 channels
Get PRO
April '26
+11
in 0 channels
Get PRO
March '26
+16
in 0 channels
Get PRO
February '26
+28
in 0 channels
Get PRO
January '26
+43
in 0 channels
Get PRO
December '25
+6
in 0 channels
Get PRO
November '25
+28
in 0 channels
Get PRO
October '25
+8
in 0 channels
Get PRO
September '25
+92
in 1 channels
Get PRO
August '25
+61
in 1 channels
Get PRO
July '25
+56
in 0 channels
Get PRO
June '25
+35
in 1 channels
Get PRO
May '25
+15
in 0 channels
Get PRO
April '25
+1 465
in 0 channels
Get PRO
March '25
+292
in 0 channels
Get PRO
February '25
+69
in 0 channels
Get PRO
January '25
+42
in 0 channels
Get PRO
December '24
+21
in 0 channels
Get PRO
November '24
+25
in 0 channels
Get PRO
October '24
+10
in 0 channels
Get PRO
September '24
+56
in 0 channels
Get PRO
August '24
+10
in 0 channels
Get PRO
July '24
+25
in 0 channels
Get PRO
June '24
+18
in 0 channels
Get PRO
May '24
+71
in 1 channels
Get PRO
April '24
+42
in 0 channels
Get PRO
March '24
+5
in 0 channels
Get PRO
February '24
+2
in 0 channels
Get PRO
January '24
+68
in 0 channels
Get PRO
December '23
+19
in 0 channels
Get PRO
November '23
+15
in 0 channels
Get PRO
October '23
+834
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 09 September | +1 | |||
| 08 September | 0 | |||
| 07 September | 0 | |||
| 06 September | +1 | |||
| 05 September | 0 | |||
| 04 September | +1 | |||
| 03 September | +2 | |||
| 02 September | +1 | |||
| 01 September | +3 |
Channel Posts
+3
Як я символізую переходи: 5 речей, які повертають мене в реальність
1. Рефлексія того, що завершується.
Для цього дуже допомагає галерея телефону і час, виділений суто на внутрішній діалог.
Світ несеться на надлюдській швидкості, тому часом здається, ніби взагалі нічого не змінюється.
Але це лише ілюзія.
Я обов'язково підсвічую собі: смаки літа, внутрішні перемоги, моменти гострого відчуття життя, людей, яким я вдячна. Фіксую, що пішло значно краще за очікування, що наступного разу хочу змінити, а які тривоги виявилися абсолютно марними.
2. Фізична символізація завершення.
Психіці потрібен матеріальний якір.
Влаштувати прощальну вечерю, випити свій напій цього періоду, нанести щедро на тіло аромат, роздрукувати фото, зібрати колаж/пост чи фотоальбом. Ще раз зʼїсти щось значуще, зібрати тематичний плей-лист, зберегти папку з фільмами, книгами й локаціями цього періоду.
3. Підготовка до зустрічі нового (і романтизація життя, звісно).
Я створила особистий чат із тематичними гілками (скрін додала), обрала палітру на осінь, дістала улюблені рецепти та спеції, закупила свіжу каву (яку майже не пила влітку) і сформувала список книг на сезон.
4. Облаштування простору.
Місце, де ми проводимо більшість часу, або підсилює нашу дорослу ідентичність, або транслює травму, затягуючи нас у безпорадність знову і знову.
На осінь я обираю інші чашки, багато дбаю про теплий домашній одяг, м’яке світло, затишок і приємні текстури.
Обовʼязково зоную квартиру (зараз будинок): де я читаю, де п’ю ранкову каву, де працюю. Простір має підтримувати і давати межі. Бо нажаль, багато хто почав сприймати за реальність те, що відбувається в телефоні.
5. Пріоритети строго по силах (😈 ага, ага).
Це найскладніший пункт.
Більшість із нас хронічно переоцінює свій ресурс через залишки інфантильного нарцисизму, де ми нібито всемогутні й не маємо права на втому.
Я теж рухаюся до реальності поступово.
Восени я тверезо приймаю: сну знадобиться більше, фізичної активності природно захочеться менше. Тому я вже здала аналізи, підібрала необхідні добавки під контролем лікаря і свідомо відмовилася від кількох проєктів, вигідних пропозицій та консультацій.
Окремо в кожному сезоні я спираюся на історичний та культурний контекст.
Осінь в українській традиції 🍂 — це рух від світла до сутінків. Це перехід від істероїдного пошуку уваги ззовні до чесного заглиблення в себе.
Осінь як символічне старіння, заслужений відпочинок виснаженої землі та накопичення ресурсів перед майбутнім весняним відродженням.
Хочете, окремо розкажу, яку саме фазу жіночого циклу називають осінню і чому це найкращий час для психологічної ревізії? 🔥
| 2 | Памʼятаєте мою обіцянку розказати, як я завершую для себе літній сезон і переходжу в осінь? 🍂🔥
Ділюсь.
По-перше, у світі лютий пздц. Тому зараз як ніколи нам усім потрібні кордони, особливо всередині себе: де починаються справи, а де закінчуються; де ще є сили, а де вже втома; де давно хочеться сказати «ні»; куди більше не варто зливати свій час тощо.
Кордони в психоаналізі — це символічний Батько, який має передати дитині закон і порядок, забравши її від Матері у великий світ.
Саме через здорові кордони ми ростемо. Але в психоаналізі ця тема значно глибша за поп-психологію з її примітивним «навчіться посилати людей нахуй».
І чим довше я працюю з реальними людьми, тим чіткіше бачу:
головна фігура, якій ми хронічно не здатні відмовити, — це наша власна Критикуюча, Вимоглива і Грандіозна частина «Я».
Ми і є джерело тієї напруги, яку постійно хочемо приписати іншим та недосконалому світу.
Окей. Трохи теорії є.
Тепер перейдемо до того, що допомагає мені завершувати старе, починати нове й тримати внутрішні кордони, не даючи їм розмиватися в грандіозних очікуваннях від себе та інших. | 252 |
| 3 |  З Днем знань, друзі! 👩🎓🦉
Знання роблять з нас людей.
Допомагають бачити світ і себе в ньому обʼємніше.
В наш час інформацію може отримати кожен, але знання так само передаються від Людини до Людини. На мій погляд, знання народжується в контакті Вчителя та Учня, або того, хто Дає і того, хто Бере.
На жаль, процес отримання знань доступний не всім.
Тим, в кого була контролююча, холодна і в чомусь байдужа матір, вчитись найважче, бо їм завжди здається, що від людей можна очікувати тільки найгіршого. Стає складно брати, просити і приймати: похвалу, зауваження, зворотній звʼязок.
Але я наполегливо рекомендую вчитись, навіть якщо здається, що берете 1-3%.
І вчитись у Людей серед Людей.
Так завжди тепліше, глибше, швидше.
Не для того, щоб годувати нарцисизм, а щоб ставати більш людяним до себе і до людей.
Закінчу привітання словами батька психоаналізу Фройда:
«Освіта має бути не дресируванням, а звільненням внутрішнього потенціалу від несвідомих страхів.»
Вже всі спланували бажані навчання до кінця року? Ми з колегами вчора обговорювали, хто куди йде 😁
P. S. Хто хоче заглибитись в себе і тему реалізації, гордості за себе, власного життєвого успіху — нічого не плануйте на листопад-грудень, бо в кінці жовтня стартує спецпотік Психосканер 4.0 Реалізація 🔥 | 362 |
| 4 |  +5Передостанній день літа.
Писала пост вночі, і заснула)
Дуже символічно, засинає літо, а з ним і я.
Для мене літо завжди було надто істероїдним (і нарцисичним) шум, вечірки повсюди, оголені тіла, заперечення всіх проблем, суцільний гедонізм, чого тільки варті сторіс та пости з Греції, Італії, Канн, де шампанське ллється рікою.
Тут важливо зазначити, що це моя картина світу і мій контекст, бо саме така культура літа була в моїй сімʼї: «живи на повну ці три місяці не думаючи, що далі».
Але цього року я зробила літо максимально своїм, таким, яким бачу його я:
неквапливим, тихим, гармонійним, наповнюючим, теплим і при цьому я часто думала про осінь, зиму, планувала фінанси, готувалась, зберігала режим, наводила лад в справах.
Наприклад, купила інвертор ще в липні, готувала великі зміни в Психосканері, займалась здоровʼям, щоб восени імунітет та сили були на висоті.
Переписувати сімейні та колективні сценарії завжди надскладно, але тільки так можна стати окремою особистістю і щось глобально створити своє у житті.
Мені подобається спостерігати як багато людей зараз глибоко займаються собою.
Вчаться казати «ні» навʼязаним бажанням нарцисичного світу. Починають дбати про своє життя і про себе реального в перспективі, а не тільки тут і зараз обслуговувати тривогу, сором і страх.
Поверхневість та спокуси миттєвого успіху і задоволення -— відходять на задній план.
Це надихає.
В цей раз особливо приємно зустрічати осінь 🍂
Хочете поділюсь, як я планую завершити літо, щоб всередині відбувся реальний перехід? 🔥 | 410 |
| 5 | Передостанній день літа.
Писала пост вночі, і заснула)
Дуже символічно, засинає літо, а з ним і я.
Для мене літо завжди було надто істероїдним (і нарцисичним) шум, вечірки повсюди, оголені тіла, заперечення всіх проблем, суцільний гедонізм, чого тільки варті сторіс та пости з Греції, Італії, Канн, де шампанське ллється рікою.
Тут важливо зазначити, що це моя картина світу і мій контекст, бо саме така культура літа була в моїй сімʼї: «живи на повну ці три місяці не думаючи, що далі».
Але цього року я зробила літо максимально своїм, таким, яким бачу його я:
неквапливим, тихим, гармонійним, наповнюючим, теплим і при цьому я часто думала про осінь, зиму, планувала фінанси, готувалась, зберігала режим, наводила лад в справах.
Наприклад, купила інвертор ще в липні, готувала великі зміни в Психосканері, займалась здоровʼям, щоб восени імунітет та сили були на висоті.
Переписувати сімейні та колективні сценарії завжди надскладно, але тільки так можна стати окремою особистістю і щось глобально створити своє у житті.
Мені подобається спостерігати як багато людей зараз глибоко займаються собою.
Вчаться казати «ні» навʼязаним бажанням нарцисичного світу. Починають дбати про своє життя і про себе реального в перспективі, а не тільки тут і зараз обслуговувати тривогу, сором і страх.
Поверхневість та спокуси миттєвого успіху і задоволення -— відходять на задній план.
Це надихає.
В цей раз особливо приємно зустрічати осінь 🍂
Хочете поділюсь, як я планую завершити літо, щоб всередині відбувся реальний перехід? 🔥 | 1 |
| 6 |  +2Незалежність.
Ніколи особливо не святкувала це свято, воно так ніби постійно нагадувало про залежність, бо наш мозок не розпізнає частку «не». Нагадувало про ідентичність Жертви, про спільний біль та слід від рани, який ніби залишився на все життя.
І це дійсно так. Після усвідомлення будь-якого болю всередині залишається багато порожнечі, яка хоче бути заповненою.
Наша держава проходила і продовжує проходити важливий і важкий шлях до власної Субʼєктності.
І цей шлях принесе справжні плоди тоді, коли він перестане бути через бунт чи сліпе наслідування чужого.
Ми неймовірно сильні.
І нажаль, цю силу часто направляємо проти себе.
Як колективне рішення.
Так і кожен особисто в своєму житті.
Стати Субʼєктом — це побачити власні бажання, власні обмеження і почути свій голос.
Стати Субʼєктом — це здійснити перехід від пасивної позиції, де ви живете чужими очікуваннями, вимогами, якоюсь ніби-то правильною нормою до здатності розпізнати, озвучувати та брати на себе відповідальність за власне бажання.
В тому числі, прийняти факт, що є велика кількість бажань, які ви ніколи не реалізуєте. Не тільки свої, але і бажання ваших батьків щодо вас, чи навіть дітей.
І це теж добре.
Тому бажаю всім нам прийти колись до повноцінного переживання себе як Цілісної Окремої Особистості.
А ми сьогодні вранці пекли пиріг незалежності в садок ❤️, радію, що у сина є можливість бути ближче до власної культури зараз. І будувати свою ідентичність вдома. | 526 |
| 7 |  +2Поїхали з сином відпочивати, поки купались та засмагали, я думала про оральну фіксацію нашої нації.
Майже половина хлопчиків віком 7-11 років вже з ожирінням, хтось з батьків теж.
На шезлонгах чіпси, пиво, сухарики, насіння, соки, печиво.
Ні, я пишу зовсім без критики.
Тому що у самої фіксація на тому ж рівні, і бачить Бог, скільки доводиться прикладати психічних зусиль щодня, щоб постійно себе тягнути вгору. Обирати свідомо білок, спати, жити по режиму, казати собі ні.
Хтось бачить у такій поведінці відсутність сили волі, «погані звички», а я бачу колективний спосіб справлятись з емоціями.
Українці заїдають особливо багато два почуття:
— злість
— сум
Дітям не можна злитись на батьків, особливо, коли вони в одну хвилину кричать, а в іншу — вже купують морозиво.
Не можна сумувати, заздрити, ревнувати, боятись.
Загалом спостерігаючи за сімʼями сьогодні бачила дуже багато втомлених батьків, які несвідомо не хочуть нічого відчувати і тому звісно не мають сил на почуття дітей.
Тому ми постійно шукаємо Рятівника. Когось Великого, хто вирішить наші проблеми за нас.
Це видно в політиці, в релігії, на роботі, у стосунках.
Сумно.
Трансгенераційна травма — це як болото, з неї неможливо вирватись просто якимось різким рухом (переїзд, зміна роботи, здоровий спосіб життя), з неї можна тільки виповзати.
Поступово. Рік за роком.
І для цього потрібно 2 компоненти:
- довготривала психотерапія як досвід здорового контакту
- знання, як насправді влаштована наша психіка
Але ключове — це бажання звісно.
От з ним я вважаю в нас реальні проблеми в країні.
Бо більшість бажань, які мають люди — або навʼязані, або фантазійні з нарцисичної травми, або ж взагалі просто йдуть від оберненого як було в батьків.
Одиниці людей мають дійсно глибокий намір на зміни сценарію.
Не «схуднути до моря», не «заробити на квартиру», а побудувати абсолютно новий досвід в своєму житті.
Де буде місце:
- задоволенню від роботи
- близькості у стосунках
- глибокому контакту з собою та тілом
- капіталу, опорам, фундаменту
- пристрасті, сексу, інтересу
Якщо вам здається, що психологів забагато або люди надто заклопотані саморозвитком, то вам здається.
Нам ще всім пахати і пахати, як нації, як кожному окремо.
І я бажаю вам вибратись одного дня з власної та колективної травми. Подарувати собі та майбутнім поколінням зовсім інший досвід ✨ | 519 |
| 8 | Чому так важко просто зупинитись та отримати від цього задоволення?
FOMO, вічна тривога, порівняння себе з іншими,
Чому в епоху, коли в нас є доставки, роботи пилососи, посудомийні та пральні машини — ми постійно відчуваємо себе лузерами, які нічого не встигають?
Ви знаєте, що я постійно роблю акцент на колективному, що капіталізм потребує тривожних людей, інфантильних, які вічно поспішають, бо в такому стані ми мало думаємо та відчуваємо. А отже, нами легко маніпулювати.
Але сьогодні не про нього.
За 6 років практики я провела 3900+ сесій, з реальними живими людьми, більшість з яких працювали зі мною 2+ роки.
І я виокремила 2 ключові внутрішні причини, які не дають нам вчасно зупинятись, видихати:
1. Страх болю. Не прожиті втрати.
В зупинці стає важче уникати себе та власних почуттів. У нас всіх свій біль, дуже старий, давній, який ми ще ніколи ні з ким не розділяли. І ось наодинці, без шуму, без результатів, без постійної «зайнятості» він починає нити(кричати) з підвалу.
Тому більшість дозволяють собі зупинитись тільки в присутності Іншого (терапевта). Бо зʼявляється надія, що я не буду знову один.
2. Багато нарцисичного, липкого відчуття: «я повинна бути особливою та успішною».
Ні, це не тільки про нарцисів, а про кожного другого міленіала.
Страх бідності, сірості, звичайності, посередності. Нічим не підкріплені очікування від себе (та інших). Відсутність тверезого мислення про себе та світ. Неможливість витримувати довгий шлях та рутину.
Це коли тілом людина виросла до 30-40, а всередині залишилась всемогутнім немовлям.
Такі люди постійно порівнюють себе з іншими. Ставлять нереальні цілі. Знецінюють будь-який свій прогрес. Їх фокус на тому, що вони не встигли, не зробили, не мають, не вміють.
Тут потрібна не тільки психотерапія, але і дуже дуже багато тверезого навчання. Коли людина буквально з нуля буде перезбирати «що таке норма, що таке добре, а що таке погано». Бо батьки скоріше за все були дуже незрілі, які теж жили у фантазіях, а не в реальності.
Якщо в попередньому випадку людина біжить від болю, то тут вона біжить до Ідеальної (мертвої) версії себе, якої не існує, що призводить до постійного розчарування.
Ось такі от справи.
Впізнаєте себе?
Так давно не писала професійних постів. Як вам? Корисно? Скучили? 🔥
Дайте знати! Готуюсь повертатись у всі соціальні мережі 🤝 | 517 |
| 9 |  +8Як я провела літо #два
Якщо коротко:
- багато спала на обід
- їла смачно, але максимально корисно
- носила сукні
- вела Психосканер, який в цей раз отримав всю мою енергію та увагу
- ходила на масаж
- провела 3 тижні без сина
- двічі їздила на рандеву до чоловіка по 5 днів
- малювала картини
- наїдалась фруктами
- гуляла
- спілкувалась з сином
- курила кальян з подругою
- ходила на вечірки
- прочитала 6 романів!!!!
- ТАНЦЮВАЛА майже щодня
- завела морську свинку Булку-Манюню
- створила план на наступні півроку
- було дуже багато оргазму, бо вирішила відкрити своє тіло заново ( і це на АД)
- вийшла з кризи ідентичності
- навчилась підтримувати майже ідеальну чистоту для себе без насилля
- їла 100 грам білку щодня
- всього 5 разів вживала мінімально алкоголь за 5 місяців
- 4 роки сімейної терапії накопичили ефект і останній місяць в нас з чоловіком відпало нарешті 70-80% проекцій, які ми ніяк не могли відчепити одне від одного
- визначилась з темою Психосканер 4.0
- передумала йти з викладання, так-так, я хотіла закрити всі проекти, але відпустка від соціальних мереж дала змогу побачити нову форму, а не просто втекти від старого
Ніби нічого не забула) але були окремі дуже глибокі епізоди, які залишу при собі, та саме вони звісно дали те сяйво в очах, яке ви бачите.
Мати секрети — це корисно для кордонів та відчуття інтимності у стосунках з самою собою! ☺️
Помічаєте якійсь зміни?) | 596 |
| 10 |  +8Як я провела літо #раз
Ще не все! Підтримуйте мене лайками)
Мені дуже приємно буде знову бачити та відчувати наш контакт.
Хоч я і знала, що наші стосунки достатньо міцні, щоб витримати канікули, все одно хочеться підтвердження 😁🔥🤌🏻 | 453 |
| 11 |  Друзі, рада повернутись до вас! І одразу поєднаю приємне з корисним.
Покажу вам своє літо і розкажу, що насправді заважає робити приємні свідомі паузи (а не зупинятися через вигорання, виснаження чи хворобу) та реально змінювати життя.
Почнемо з особистого — літо стало найкращим у моєму житті! 🔥🥹
Ані відпочинок у Ніцці, Монако чи Іспанії, ані життя біля океану не були настільки насичені задоволенням, як рішення прожити ці місяці максимально просто — у Чернівцях.
9 червня я пішла у відпустку з Instagram на тиждень... а вийшло на 2 місяці!
Блог був моєю роботою 6 років.
Останні 4 роки в еміграції саме він забезпечував більшість моїх фінансів у Європі. Але з часом блог перестав бути лише про реалізацію і перетворився на певне рабство. Особливо в період роботи з командою, коли від мене залежали інші сім'ї.
А я людина, яка понад усе любить свободу.
Коли ми з чоловіком усвідомили, що еміграція перестала давати це відчуття, ми почали шукати рішення.
Блогери та експерти рідко говорять про реальне життя. Але я скажу як є: фінансова тривога ще нікого не зробила щасливим. І ні, правило «просто більше заробляй» працює далеко не завжди.
Тож ми вирішили: я повертаюся в Україну, а чоловік — у Румунію. Щоб навести фундаментальний лад у житті після 4 років постійних переїздів, криз і нескінченної гонки.
Я хотіла сповільнитися. І нарешті пожити для себе.
Адже всі 6 років від народження сина (коли я й почала працювати як психолог та тренер) я жила у цілковитій віддачі для інших.
Це рішення стало можливим тільки завдяки терапії та Психосканеру.
Інакше Внутрішній Цензор, якому фасад завжди важливіший за мій реальний стан, просто не дозволив би це зробити.
Ладно, показую літо? 🔥😁 Бо я одразу «з ноги», мені точно є що розказати!
А далі чекайте пост про те, як працювати з тривогою та страхом зупинитися. | 369 |
| 12 |  Video message | 356 |
| 13 |  +1Так давно вам не писала! ❤️
У мене син на канікулах в Румунії, тому я належу сама собі.
Для кожної жінки дуже важливий простір, де вона може просто бути, не в ролі мами, невістки, дружини, доньки.
Я в такі періоди люблю додавати терапію на кілька сесій в тиждень більше, читати романи, лягати спати, коли хочу, розкидати одяг по дому, фарбуватись, ходити оголеною, пити каву і навіть інколи закурити вишневу сигарету в затяжку.
Але от з дому виходити страшенно не люблю! 😁 Як уявлю, що скоро знову відводити його в садок щодня, а ще і забирати потім 🫠🤣
Тому, дорогі жінки, не забувайте, що ви вже дорослі і вам потрібен власний простір хоча би інколи, де ви валяючись в стрінгах на дивані, можете їсти черешні, дивитись у стелю, сміятись з тупих рілс та фантазувати про гарячих студентів чи daddies, тут уже хто що любить. | 384 |
| 14 |  Video message | 354 |
| 15 |  +1Дорогі учасники кіноклубу «За Кадром», опублікувала для вас важливу інформацію в каналі ❤️
Маякую ще тут, раптом там відключені сповіщення.
І показую залаштунки кабінету, потроху стає таким, як я його хотіла бачити 😍🤌🏻
А ще, в мене в кабінеті є ліжко! 😁
Інколи дивлюсь на нього та уявляю, як в років 60 буду проводити класичний психоаналіз офлайн на кушетці. Інколи досі не можу повірити, що вся робота це екран. | 476 |
| 16 | Друзі, дублюю тілесні практики після складних ночей і в моменти тривоги.
Тряску можна і треба робити разом з діточками під будь-яку музику.
Можна ще поричати як тигрики, потупати ногами, а в кінці подихати спокійно або пошипіти.
Обовʼязково від активного руху переходимо до спокійного.
Знаю, що від втоми після безсоння чи стресу може здаватись, що тіло взагалі без сил, але просто повірте, воно таке, бо хоче скинути з себе кортизол.
❗️Техніка емоційної свободи або простукування.
Даю довгий формат (повноцінна сесія самотерапії) і скорочений 👇🏻
ПОВНА ВЕРСІЯ (клікабельно)
КОРОТКА ВЕРСІЯ (клікабельно)
❗️Техніка дихання по квадрату з моїми коментарями
ДИВИТИСЬ НА ЮТУБІ
❗️Динамічна медитація від реабілітолога та енергопрактика Руслана Дяченка
ДИНАМІЧНА ТРЯСКА (клікабельно)
Якщо Вам дуже погано, то спочатку тряска, далі простукування, а після можна подихати.
Люблю вас, обіймаю. Бережіть себе та близьких! | 607 |
| 17 | Приватне життя стало знову приватним, провела міні-відпустку в гостях у чоловіка і вже повернулась додому.
Пишу короткі тези про «живу людину», як відчути та відрізнити:
- немає ідеальності, ви не відчуваєте, що перед вами грають
- рухи, сміх, фрази бувають спонтанними, а не чітко вивіреними
- слова людини та ваші відчуття співпадають, людина каже, що їй сумно і ви відчуваєте це, каже, що страшно і ви відчуваєте це
- жива людина в моменті відчуває здивування, розгубленість, сором, при фальшивому селф — це все під забороною
Що б ще додали? Який пункт розкрити? | 533 |
| 18 |  Video message | 450 |
| 19 |  +8Скучили? 😍
Я все ще на канікулах від соціальних мереж.
Швидкого дофаміну стало менше, екранний час зменшився на 35%, стоптано кілограми черешень та вишень, продивлено багато лекцій та серіалів, здано кілька важливих тестів, нагуляно десятки тисяч кроків, скасовано все, що не хотіла фізично робити.
Додала щотижневі супервізії по клієнтам з психіатром психоаналітичного профілю. Нажаль, такі реалії, що розмовної психотерапії зараз мало кому достатньо, особливо раз на тиждень.
Мій здоровий нарцисизм значно зміцнився.
З останнього, що забрала собі всередину:
«Анастасия, большинство терапевтов научились быть терапевтами и работают знаниями, а Вы одна из немногих, кто работает собой, будучи сверх человечной, в наше время такое практически не встречается».
Це правда.
Не тільки про терапевтів.
Залишатись живими всередині в наш час – дуже складно.
Нарцисична культура довгий період часу навʼязувала людям сором за звичайне життя, людські переживання, нормальні потреби, бажання любові і спокою.
Тому важливо обирати собі в оточення дуже пильно тих, хто має всередині людяність і прийняття своєї людської частини: втомленої, розгубленої, злої, ревнуючої, не знаючої, бажаючої, віруючої.
Хочете розкажу, як розпізнати живу людину перед собою від якої є шанс отримати близький контакт?🔥
А на фото мої дні: театри, кафе, робота, подруги, сімʼя.
Найчастіший комплімент, який я чую зараз «Анастасія, ви така спокійна стали».
Всі ми такі можемо бути, якщо правильно розуміти свою справжню природу і давати собі те, що необхідно, а не те, що диктує час, інші, обставини. | 705 |
| 20 |  +1сходила на масаж. заснула. і хочу порефлексувати про розмову з подругою сьогодні. вона лікар, але вже давно вийшла за межі сприйняття тіла окремо від психіки.
я виразила свою думку, що зараз українцям катастрофічно необхідний спокій.
масштаб дій для цього у кожного свій буде. хтось обере переїхати (як я наприклад), хтось відмовиться від залу на користь денного сну, хтось змінить роботу на менш стресову.
але вектор точно у нас всіх один.
мінімізація зовнішнього та внутрішнього стресу там, де вплив та влада ще у наших руках.
подруга поділилась, що була на зустрічі з психіатрами, які відкрито кажуть, що антидепресанти показані зараз майже всім українцям в звʼязку з астенією (виснаження нервової системи).
і я погоджуюсь тут теж на 100%.
неможливо дбати про себе повноцінно, коли тіло та нервова система на нулі.
поки не настав понеділок, подумайте, як в новому тижні ви могли би організувати собі більше спокою:
- замінити масаж з лікувального на релакс
- вранці замість телефону взяти паперову книгу
- видалити канали новин
- поїхати на захід виспатись
- поспати на обід
- записатись до психіатра
- прийняти ванну з магнієм
- прокинутись без будильника
- лягти вперше, коли позіхнули
і тд.
подбайте про себе ❤️ | 631 |
