експедиція ані по

:3

мені стає радісно коли я розумію як працює світ і маю надію що зможу практикувати це розуміння я помічаю що коли я менше переживаю - то життя дає мені менше причин переживати коли я менше фокусуюсь на чомусь - воно потроху відходить і оминає мене як річка яка природньо змінює напрям, десь застрягає але ненадовго і рухається далі ще відчуваю моменти застрягання, бачу основні проблеми і шукаю інтуїтивно як робити більше приємного взаємодіючи зі світом, а не борючись із ним коли я покладаюся на світ, випадковість, людей то менше тривожності клубкується всередині. я вчуся цьому в людей, в книжках, у власних реакціях і роздумах хочу більше легкості, більше спонтанності та чуття своєї інтуїції отакі думки поки їду до верховини

я люблю каву! іноді це єдиний інструмент для фокусу який легкодоступний і дієвий. нехай він і діє хаотично і наслідки відчутні, але без цього я поки не можу сфокусуватися взагалі… мені потрібні додаткові стимулятори інакше я наче кіт який бачить сто тищ червоних лазерів і на кожен з них кидається. втомлюється, захекується і відчуває себе галімо бо енергія пішла на відволікання а не на заплановану дію

почитала шо якщо травмуючі події ще тривають, то можна це називати травматичний стресовий розлад

вперше в потязі у мене проявився тср і я від звуків усіх така дьоргана 😃 наче з усіх сторін стріляє ппо ух капут

15 годин 😃

зато помилась

10 хв до потягу👻 я ще в метро так часто весь час біжу 😁 я встигну😼 потяг о 21:01 1 хвилина примарноі надії

сьогодні ми тут

іноді я думаю що втомилась від життя а потім читаю канал микити скремінського і думаю та ні, можна ще пожить, надихає

читали?

цікаво як вона ця книжка

ця красотка мене зводить з розуму поможіть….. або не треба помагать мені норм 😼

ну крістінка……

найважливіше у стосунках це взаємність. коли нема взаємності тоді вже стає сумно

друзяшки, дайте знати, якщо у вас є вдома пазли, якими ви не користуєтесь і можете мені віддати 😼 великі, ґіґантські, маленькі – будь-які, аби пазли 🧩 отакі думаю у вас є такі 🤓

Близькість — це не постійне відчуття тепла поруч з людиною. Це готовність залишатися поруч навіть тоді, коли людина не може давати тепло

хочу цілий вересень робити татушки