КІСПП | KIMPP

🔬10 листопада в Україні відзначають День науки – нагоду привернути увагу до людей, чия щоденна праця допомагає розвивати знання, шукати відповіді на важливі запитання та відкривати нові перспективи Та за кожним науковим пошуком стоїть не лише ідея чи дослідження, а й особиста історія: перші зацікавлення, професійні орієнтири, люди, які надихнули, та власні відкриття ❤️ Сьогодні про науку – від тих, хто її творить До Дня науки ми зібрали особисті відповіді викладачів про те що надихає досліджувати людську психіку; які науковці вплинули на професійне становлення; і які в них професійні орієнтири та власний шлях у дослідженнях. У кожного – своя історія, свої імена та джерела натхнення. Але всіх об'єднує цікавість до людини й прагнення пізнавати більше. 🧪Читайте відповіді наших викладачів за посиланням З Днем науки!

🕐 Чому ми підлаштовуємося одне під одного? Або що спільного між метрономами та людськими стосунками? ⭐️Уявіть: кілька метрономів стоять поруч. Кожен відмірює власний ритм. Один цокає швидше, інший повільніше, третій ніби живе за зовсім іншим розкладом. Але є одна цікава деталь: усі вони стоять на спільній рухомій платформі. І тут починається найцікавіше. Коли один метроном рухається, він трохи зміщує платформу. Платформа передає цей рух іншим метрономам, а ті, своєю чергою, впливають на неї. Так виникає безперервна взаємодія. Поступово, за певних фізичних умов, метрономи можуть почати цокати в одному ритмі. Це явище називають самовільною синхронізацією. Воно демонструє, як незалежні системи можуть узгоджувати свою поведінку завдяки взаємному впливу, без зовнішнього керування. ⭐️А тепер подивімося на це з погляду психології. Ми теж постійно взаємодіємо одне з одним на рівні, який не завжди усвідомлюємо. Помічали, як під час розмови: починаєте говорити в темпі співрозмовника; мимоволі повторюєте його жести або інтонації; усміхаєтеся у відповідь на усмішку; відчуваєте напруження поруч із тривожною людиною; заспокоюєтеся, коли поруч хтось говорить повільно й доброзичливо? Це не випадковість. У психології вивчають такі процеси, як емоційне зараження, поведінкова мімікрія та міжособистісна синхронізація. Наш мозок постійно зчитує сигнали від інших людей: вираз обличчя, голос, рухи, інтонації, темп мовлення. І часто ми реагуємо на них ще до того, як встигаємо свідомо все обдумати. Проте є важливий нюанс: люди – не метрономи. Ми не просто механічно копіюємо чужий ритм. На нашу реакцію впливають особистий досвід, довіра, емоційний стан, стосунки та здатність встановлювати психологічні межі. ⭐️ Що з цього варто взяти для себе? Наше оточення – це не просто люди, які перебувають поруч. Це середовище, яке може впливати на наш настрій, відчуття безпеки, звички та спосіб реагування на світ. Тому іноді корисно запитати себе: З ким я відчуваю внутрішній спокій? Після спілкування з ким у мене з'являються сили, а після кого – виснаження? Який емоційний стан я сам або сама приношу у стосунки? Адже ми не лише підлаштовуємося під інших. Ми також створюємо атмосферу, до якої підлаштовуються люди поруч. ⭐️ Іноді достатньо змінити ритм взаємодії, щоб змінилося те, як ми почуваємося поруч одне з одним.

🎓 Наукова робота без зайвих складнощів: як знайти потрібні джерела та впевнено працювати з інформацією Для бакалаврів відбулася гостьова лекція з Олександрою Балашевич – дослідницею та фахівчинею з аналізу даних, лекторкою КІСПП. Під час зустрічі говорили про те, з чого починається будь-яка наукова робота: пошуку інформації. Де знайти хорошу наукову статтю? Як зрозуміти, чи можна довіряти джерелу? Як не загубитися серед великої кількості матеріалів і правильно використовувати їх у власних роботах? Окремо обговорили Google Scholar, PubMed та інші наукові бази, можливості використання штучного інтелекту для пошуку й аналізу літератури, а також правильне цитування та оформлення посилань. Не оминули й інструменти, які допомагають упорядковувати джерела та економити час під час підготовки досліджень. Особливо цінним стало те, що студенти мали змогу почути поради від фахівчині з реальним досвідом у науковій сфері. Олександра має шість років досвіду в науковій сфері та є авторкою понад 29 наукових статей, частина з яких індексується в міжнародній наукометричній базі Scopus. Тож розмова ґрунтувалася не лише на теорії, а й на практичному досвіді. На початку навчання робота з науковими джерелами може здаватися складною. Часто незрозуміло, з чого почати, де шукати потрібну інформацію та як правильно її використовувати. Але саме такі зустрічі допомагають розкласти все по поличках і зрозуміти, що академічне письмо – це навичка, яку можна поступово розвивати. Адже важливо не просто знайти інформацію, а навчитися критично її оцінювати, аргументувати власні думки та будувати надійну основу для своїх досліджень. Дякуємо Олександрі за змістовну зустріч, практичні поради та можливість поглянути на наукову роботу з іншого боку💙

Рональд Девід Лэйнг – британський психіатр і психотерапевт, запропонував по-новому подивитися на природу психічних розладів, людські переживання та міжособистісні стосунки. Його підхід – про те, що за незрозумілою, суперечливою чи навіть патологічною поведінкою людини важливо бачити її внутрішній світ, страхи, переживання та контекст стосунків, у яких вона живе. 🗯️ “The Divided Self” (Розколоте «Я») – найвідоміша праця Лэйнга, у якій він досліджує внутрішній світ людини, яка переживає психотичні стани. Автор розглядає переживання розщепленості власного «Я», нестійкості ідентичності, страху втратити себе та труднощів у контакті з іншими. Лэйнг прагне зрозуміти психотичний досвід не лише як сукупність симптомів, а і як особливий спосіб переживання власного існування. 🗯️ “The Self and Others” («Я» та інші) – книга про складну природу міжособистісних стосунків, взаємного сприйняття та формування образу себе через взаємодію з іншими. Лэйнг показує, як наші уявлення про те, що думають і відчувають інші люди, впливають на власну ідентичність, поведінку та емоційний стан. 🗯️ “The Politics of Experience and The Bird of Paradise” (Політика переживання і Райська пташка) – одна з найвідоміших філософсько-психологічних праць автора. Лэйнг критикує традиційні підходи до психіатрії, ставить під сумнів суспільні уявлення про нормальність і безумство та досліджує можливість розглядати незвичайні психічні переживання в ширшому екзистенційному контексті. 🗯️ “Sanity, Madness and the Family” (Здоровий глузд, безумство і сім'я) – спільна праця Лэйнга та Аарона Естерсона, присвячена дослідженню сімейних взаємин і досвіду людей, яким було поставлено діагноз шизофренії. Автори аналізують, як сімейна комунікація, суперечливі послання та міжособистісні конфлікти можуть бути пов'язані з психологічними труднощами людини. 🗯️ “Knots” (Вузлики) – незвичайна поетично-психологічна книга, у якій Лэйнг через короткі тексти та діалоги демонструє заплутані сценарії людського спілкування. Це своєрідні схеми взаємних очікувань, страхів, залежностей і суперечностей, у яких люди нерідко опиняються у близьких стосунках. 🌀 Разом ці книги відкривають світ екзистенційної психології Лэйнга: від дослідження внутрішнього досвіду людини – до розуміння її стосунків з іншими; від питання психічної нормальності – до питання того, як суспільство визначає межі прийнятного; від індивідуальних переживань – до складної системи людської взаємодії. Лэйнг нагадує, що за кожним психологічним симптомом є людина зі своєю історією, досвідом і способом переживати світ. Його праці запрошують не лише класифікувати психічні стани, а й намагатися зрозуміти людину, почути її та побачити сенс її переживань. #КІСПП_бібліотека #KIMPP_librarium

#Видатні_Психологи 🔆 Рональд Девід Леїнг – шотландський психіатр, який кинув виклик традиційним уявленням про психічні розлади. Він вважав, що за незвичною поведінкою людини можуть стояти глибокі внутрішні переживання, страхи та складні стосунки з близькими. Леїнг закликав не просто ставити діагнози, а насамперед намагатися зрозуміти людину. Особливу увагу він приділяв тому, як сімейна атмосфера та ставлення оточення впливають на психіку. Його погляди викликали бурхливі дискусії серед психіатрів, але змусили багатьох по-новому подивитися на людей із психічними розладами. Цікаві факти: 🔽 У своїй найвідомішій книзі «Розділене Я» (1960) описував, як людина може відчувати відчуження від самої себе, власного тіла та навколишнього світу 🔽 У 1965 році став одним із засновників експериментальної спільноти Kingsley Hall у Лондоні. Там люди з психічними розладами могли перебувати в альтернативному середовищі, відмінному від традиційних психіатричних лікарень 🔽 Був переконаний, що важливо чути й розуміти переживання людини, а не сприймати їх виключно як набір симптомів 🔽 Серед його найвідоміших праць – «Розділене Я», «Я та інші», «Політика досвіду» та «Вузли»

DIGITAL TOOLKIT: цифрові інструменти для студентів і науковців Сучасна освіта – це не лише підручники та лекції. Це вміння знаходити інформацію, досліджувати, аналізувати, створювати та використовувати нові технології. Зберігайте добірку корисних платформ 👇 ⚡️ Штучний інтелект ChatGPT: універсальний AI-помічник Claude: аналіз текстів та документів Gemini: AI від Google Perplexitу: пошук інформації з джерелами Jenni AI: академічне письмо Gemini Notebook (колишній NotebookLM): робота з власними матеріалами 🕶 Наука та дослідження Google Scholar: пошук наукових публікацій Semantic Scholar: наукова література Consensus: пошук відповідей на основі досліджень Elicit: аналіз наукових статей. ResearchRabbit: пошук пов’язаних досліджень Connected Papers: карта наукових публікацій Zotero: бібліографія та джерела PubMed: медичні та біологічні дослідження 💻 Для психологів PsyToolkit: психологічні експерименти й опитування Qualtrics: дослідницькі анкети JASP: статистичний аналіз jamovi: статистика без програмування OSF: організація наукових проєктів APA Style: правила академічного оформлення 🔖 Дані та аналітика Excel: обробка даних. Google Sheets: спільна робота з таблицями SPSS: статистичний аналіз RStudio: статистика та візуалізація 🖍Дизайн і презентації Canva: презентації та інфографіка Gamma: AI-презентації Figma: дизайн Jitter: анімація Napkin AI: схеми та візуалізація ідей Miro: ментальні карти та командна робота ⏰ Навчання та продуктивність Coursera: міжнародні курси edX: університетські програми Khan Academy: безкоштовне навчання DeepL: переклад Notion: організація знань Quizlet та Anki: запам’ятовування й повторення 🧠 ВАЖЛИВО! Штучний інтелект – це інструмент, а не заміна вашого мислення. Не можна просто копіювати згенеровані тексти, видавати їх за власні роботи та без перевірки використовувати отриману інформацію. Користуйтеся відповідально: Думайте самостійно, аналізуйте й формуйте власну позицію. Перевіряйте факти, джерела та цитування. Дотримуйтеся академічної доброчесності. Не передавайте AI конфіденційні дані клієнтів, учасників досліджень чи пацієнтів. Не використовуйте AI замість професійного судження та етичної відповідальності. Особливо для майбутніх психологів: жодна технологія не замінить емпатію, людський контакт, професійну компетентність і відповідальність.

🎃 У найстрашніший день року просто неможливо не згадати культових монстрів, привидів та інших містичних персонажів. І ми вирішили трохи пофантазувати: а якби у Дракули, відьми, зомбі та інших героїв Хелловіну був свій психолог чи психотерапевт – до кого б вони звернулися і над чим працювали б на сесіях? 👻 Кому, на вашу думку, терапія потрібна найбільше? 👀

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ НАБІР НА КУРС «ОСНОВИ СЕКСОЛОГІЇ ТА СЕКСОПАТОЛОГІЇ» Запрошуємо психологів, психотерапевтів, медиків, а також студентів випускних курсів спеціальностей «Психологія», «Медична психологія» та «Медицина» до глибокого вивчення феномену сексуальності. Курс поєднує біопсихосоціальну модель, психоаналітичний ракурс та сучасну клінічну практику. Формат: online (за сприятливих умов можливі додаткові виїзні семінари) 🗓 Початок занять: 22 січня 2027 року Тривалість: 2 роки, 10 триденних семінарів Обсяг: 210 академічних годин / 7 кредитів ECTS 🔖Вартість: 7 800 грн за один 3-денний семінар (перша оплата одразу за 2 модулі, надалі — помодульно) 📎 Документ: свідоцтво про підвищення кваліфікації державного зразка Свідоцтво видається за наявності диплома про вищу психологічну або медичну освіту рівнів «бакалавр» / «магістр». Студенти випускних курсів спеціальностей 053 «Психологія», 222 «Медицина» та 225 «Медична психологія» отримують свідоцтво після пред’явлення диплома про закінчення ЗВО. 📌 ПРОГРАМА КУРСУ 1. Предмет, історія та методологічні підходи сексології. Критерії та диференціація «норми» й патології в сексології та сексопатології. 2. Цикл сексуальної взаємодії. Сексуальні диз’юнкції та дисфункції: класифікація та методи психокорекції. 3. Тілесні та пренатальні аспекти розвитку сексуальності. Психотерапевтична робота з тілом, агресією, сексуальною травмою та наслідками інцесту. 4. Феноменологія сексуальних фантазій. Вплив порнографії й віртуального середовища на сексуальність. Психоаналітичний аналіз любовних трикутників у парі. 5. Відтворення порушень ранніх об’єктних стосунків у сексуальній сфері. Залежна поведінка та клінічна картина сексуальних дисфункцій. 6. Психодинамічний підхід до розуміння перверсій: перверсивні механізми захисту та садо-мазохістичні альянси. Діагностика парафілічних розладів за DSM-5 та МКХ-11. Вплив психопатології на зріле партнерство. 7. Психологія зрілих любовних і сексуальних стосунків: межі, часовий вимір та феноменологія міжстатевого порозуміння. 8. Психодинаміка любовних стосунків: вибір партнера, несвідомі конфлікти, психосоматичне партнерство, криза інтимності та травма сепарації. 9. Стать, гендер і психоаналіз: фалоцентричний, гіноцентричний та феміністичний підходи. Проблематика норми й маргінальності гендерної ідентичності. 10. Психологія вибору сексуального об’єкта. Сучасні підходи до дослідження гомосексуальності, бісексуальності та асексуальності. Групи ведуть групові аналітики, які мають європейську сертифікацію у сфері групового психоаналізу. РОЗКЛАД НА 1-Й НАВЧАЛЬНИЙ РІК 1 модуль: 22.01 - 24.01.2027 2 модуль: 12.03 - 14.03.2027 3 модуль: 14.05 - 16.05.2027 4 модуль: 02.07 - 04.07.20 ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ Випускники та студенти КІСПП / УШГА, зокрема слухачі курсу з теорії психоаналізу, можуть одразу звертатися до адміністрації КІСПП для укладення договору. Якщо ви не навчалися в КІСПП або УШГА, вступ передбачає проходження співбесіди. Для цього надішліть лист на kispp@kispp.com, зазначивши: — ПІБ; — контактний номер телефону та e-mail; — назву курсу — «Основи сексології та сексопатології»; — намір пройти співбесіду. Після успішної співбесіди вас буде внесено до списків слухачів для подальшого укладення договору з КІСПП. ДЕДЛАЙН УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ: 15 січня

🧠 SPEC: чи справді думки створюють реальність? В мережі є історія Гелен Гедселл – жінки, яку називали «королевою конкурсів». За легендою, у 1950-1970-х роках вона виграла понад тисячу призів, використовуючи власний принцип SPEC. Його популярна розшифровка: ✨ S – Select: обери, чого хочеш ✨ P – Project: уяви бажаний результат ✨ E – Expect: очікуй, що це можливо ✨ C – Collect: отримай своє Звучить майже як магія. Але що тут може пояснити психологія? ◾️Чітка ціль змінює нашу увагу Коли ми визначаємо, чого хочемо, нам легше помічати можливості, які раніше губилися серед повсякденних справ. Ми починаємо шукати конкурси, пропозиції, знайомства й шляхи до бажаного результату. ◾️Віра в себе впливає на поведінку Людина, яка вважає успіх можливим, частіше наважується спробувати, витримує невдачі й робить більше спроб. А більше спроб за певних умов означає більше шансів на успіх. ◾️Уява може бути корисною — якщо за нею йде дія Уявляти результат приємно. Але дослідження мотивації показують важливу відмінність: саме по собі фантазування про успіх не гарантує його. Корисніше уявляти не лише фінал, а й конкретні кроки, перешкоди та способи їх подолання. ◾️Ми схильні помічати перемоги й забувати про невдачі Якщо людина бере участь у сотнях конкурсів, навіть невелика ймовірність виграшу в кожному може дати чимало призів. Водночас історії успіху часто не містять повної статистики всіх спроб, тому гучні цифри варто перевіряти. То чи працює SPEC? Як магічний код – ні, наукових доказів немає. Як нагадування сформулювати ціль, повірити у власну спроможність, помічати можливості й діяти послідовно – це може бути корисною психологічною практикою. Спробуйте перетворити бажання на план: • Чого саме я хочу? • Що залежить від мене? • Який перший крок я можу зробити сьогодні? • Що робитиму, якщо щось не вийде? Можливо, думки й не створюють реальність безпосередньо. Але вони можуть впливати на наші рішення, а рішення – змінювати те, що відбувається далі. І це вже не магія. Це психологія ☝

🇺🇦 День української писемності та мови Українська мова – це не тільки чергування голосних, складні правила правопису й вічне питання «разом, окремо чи через дефіс?» 😭 Це ще й меми, дивовижні слова, кумедні вислови, персонажі, які давно стали частиною українського інтернету, і безліч способів сказати щось так, щоб це звучало по-нашому 💙💛 💙 То як святкувати День української писемності та мови? Не обов'язково лише повторювати правила чи писати диктант. Можна прочитати українську книжку, поділитися улюбленим коміксом, знайти нове цікаве слово, переглянути український фільм, підтримати українського автора або просто провести день, спілкуючись українською. 💛 А ще – розповісти іншим про український контент, який вам подобається. Адже кожен поширений допис, прочитана книжка, створений мем чи щира розмова допомагають мові залишатися живою, актуальною й близькою до людей. З нагоди Дня української писемності та мови пропонуємо подивитися на українську трохи з іншого боку – через гумор, творчість та інтернет-культуру. Адже мова живе не лише в підручниках і словниках, а й у наших переписках, жартах, дописах, коментарях і щоденних розмовах. 🐈 Почнімо з кота Інжира! Кіт Інжир – персонаж українських коміксів авторки Олени Павлової, який популяризує читання, українську мову та культуру. Його історії нагадують, що говорити про важливе можна легко, дотепно й із любов’ю до слова. 🪿 А як щодо Гуся? Гусь – герой іронічних коміксів Надьожної, у яких легко впізнати себе, друзів і знайомі життєві ситуації. Це гумор про буденність, емоції та маленькі катастрофи, які трапляються з кожним. Чудове нагадування про те, що українськомовний контент може бути близьким, актуальним і справді смішним! 💬 Словотвір: а як це буде українською? Чи замислювалися ви, скільки звичних слів можна спробувати замінити українськими відповідниками? Для цього існує проєкт «Словотвір» – платформа, де шукають, обговорюють і пропонують українські слова для понять, які часто називають іншомовними. Іноді запропоновані варіанти звучать настільки несподівано, що хочеться одразу надіслати їх друзям. А іноді серед них знаходиться слово, яке так органічно вписується в мовлення, ніби завжди там було. https://goroh.pp.ua https://slovnyk.ua 💛 Українська – це наша історія, наша творчість, наш гумор і наше сьогодення. Вона може бути серйозною й грайливою, поетичною й мемною, традиційною й сучасною. І в цьому її особлива краса.

Триває щорічний Всесвітній тиждень медіагрмотності 🚀 Як відрізнити факт від маніпуляції? Чи завжди можна довіряти новинам у соцмережах? Як розпізнати фейкове фото, дипфейк або шахрайське повідомлення? Цьогорічна тема Глобального тижня від ЮНЕСКО – «Ми всі відіграємо свою роль – медіа та інформаційна грамотність для людей» (#WeAllPlayAPart) І справді, у світі, де кожен може створювати й поширювати інформацію, медіаграмотність – це навичка, яка потрібна всім. 💡 Ловіть добірку корисних ресурсів і тестів 2026 року, щоб перевірити себе та прокачати критичне мислення! 👇 💥 Національний тест із медіаграмотності 2026 💥 Very Verified: онлайн-курс із медіаграмотності 💥 Як захиститися від фейків і дезінформації 💥 ДезінFAKEція 💥 Фільтр 💥 VoxCheck Пам’ятайте: перш ніж повірити, перевірте. Перш ніж поширити, подумайте. А якщо сумніваєтеся – шукайте першоджерело. Медіаграмотність – сукупність знань, навичок та умінь, що дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати різноманітні повідомлення для різних типів медіа. #ФільтруйІнфу #КІСПП_календар

📻✍️ Уже за три дні, 27 жовтня об 11:00, у День української писемності та мови, відбудеться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – щорічна акція єднання, яка об’єднує мільйони українців навколо рідного слова! Цьогорічним автором тексту Радіодиктанту стане письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Читатимуть диктант учитель української мови та літератури, переможець Global Teacher Prize Ukraine 2021 Артур Пройдаков та співачка й волонтерка Даша Астаф’єва. Кожного року до флешмобу приєднуються кав'ярні, книгарні, бібліотеки й культурні простори, які відкривають двері всім охочим. Шукайте анонси у своєму місті або організуйте такий простір самостійно: запросіть друзів чи колег і пишіть разом. P.S. Напередодні диктанту #КІСПП опублікує бланк для диктанту. Ставте ❤️ якщо будете писати з нами #ДиктантЄдності #ПишемоРазом

Дозвольте собі мислити самостійно Ми часто шукаємо підтвердження власним думкам у чужих словах. Посилаємося на авторитети, боїмося помилитися й сумніваємося, чи маємо право думати інакше. Але мислення – не привілей обраних. Це природна здатність людини ставити запитання, шукати сенси й формувати власну позицію. Психологічна зрілість – це не знати все, а мати сміливість думати, сумніватися й змінювати свої погляди. Чужі ідеї можуть надихати, але не повинні замінювати власне мислення. Не обов’язково завжди мати рацію. Важливо не боятися запитувати себе: «А що насправді думаю я?» 💭 Чи дозволяєте собі думати інакше, ніж більшість? Ставте ❤️ – якщо так і завжди Ставте 👍 – якщо в залежності від ситуації

🇺🇦 Тест Роршаха: навчіться глибше розуміти особистість за системою R-PAS У роботі психолога не завжди достатньо того, що людина розповідає про себе. Як побачити більше за межами слів? Як досліджувати особливості її сприйняття світу, емоційного функціонування, реакції на стрес, побудови стосунків та використання власних психологічних ресурсів? КІСПП запрошує на курс підвищення кваліфікації з Rorschach Performance Assessment System (R-PAS) – сучасної стандартизованої системи психологічного оцінювання особистості. 🏷️ У чому унікальність програми КІСПП? На українському освітньому ринку представлені навчання за методикою Роршаха, однак R-PAS (Rorschach Performance Assessment System) – це окрема стандартизована система психологічного оцінювання зі своєю процедурою проведення, правилами кодування та підходами до інтерпретації. Саме їй присвячена програма КІСПП. Її особливість – у послідовному опануванні всіх ключових етапів роботи з R-PAS: від проведення обстеження та кодування протоколу до аналізу профілю й формування обґрунтованих клінічних гіпотез. Поєднання теоретичної підготовки, практичних завдань і розбору клінічних випадків дає змогу не просто ознайомитися з методикою, а сформувати основу для її професійного застосування. Додатковою перевагою є викладання фахівчинею, яка має схвалені R-PAS Clinical та Teaching Accounts і доступ до професійних ресурсів системи. 🏷️ Це не просто теорія, а потужний практичний інструмент для вашої професійної діяльності. Що ви отримаєте під час навчання? - Зрозумієте принципи роботи системи R-PAS та логіку її застосування. - Ознайомитеся з процедурою проведення обстеження та навчитеся точно кодувати протокол. - Опануєте роботу з профілем R-PAS і значенням отриманих показників. - Розвиватимете навички глибокої інтерпретації результатів та формування обґрунтованих клінічних гіпотез. - Розбиратимете реальні клінічні випадки й практичні приклади для впевненої роботи зі складними запитами клієнтів. 🏷️ Для кого розроблено курс? - Практикуючих психологів, які мають вищу психологічну освіту, прагнуть поглибити свої знання та розширити діагностичні можливості. - Здобувачів 1-го та 2-го курсів магістратури за спеціальністю «Психологія», які мають потребу опанувати нові навички та компетентності у сфері психологічної оцінки особистості. 🏷️ Викладачка: Ірина Савельєва – PhD, доцентка кафедри клінічної психології КІСПП, клінічна психологиня, викладачка й дослідниця у сфері клінічної психології. Магістр психології Université Côte d’Azur (Франція). Має схвалені R-PAS Clinical та Teaching Accounts із офіційним доступом до професійних ресурсів системи. 🏷️ Дати навчання: 15 листопада 2026 – 24 січня 2027 року 🏷️ Формат: онлайн + практична складова: розбір клінічних випадків 🏷️ За результатами навчання: можливість отримати документ про підвищення кваліфікації (за умови виконання відповідних вимог) 🏷️  Вартість навчання (передбачена можливість оплати частинами): - 9 100 грн – із укладанням договору та отриманням свідоцтва про підвищення кваліфікації. - 8 100 грн – без оформлення свідоцтва. ⚠️ Умова формування групи: від 6 учасників 🏷️  Зареєструватися на курси 🏷️  Переглянути детальну програму курсу Не відкладайте професійний розвиток на потім. Опануйте сучасний стандарт психологічного оцінювання особистості вже зараз разом з КІСПП!

🇺🇦 Запрошуємо на навчальну програму з клієнт-центрованої психотерапії Хочете поглибити свої знання, розвинути професійні навички та краще розуміти внутрішній світ клієнта? Запрошуємо психологів і фахівців у сфері психологічної допомоги на програму додаткової професійної освіти з клієнт-центрованої психотерапії, заснованої на підході Карла Роджерса. На вас чекають 2,5 роки професійного та особистісного розвитку: ◦ 420 академічних годин навчання — 14 кредитів ECTS. ◦ Особистий клієнтський досвід у навчально-терапевтичній групі — 192 години. ◦ Теоретична підготовка — 180 годин, що охоплює теорію особистості, терапевтичний процес, нейропсихологічні основи психотерапії, групову терапію, фокусинг, роботу з переживанням втрати та інші ключові теми. ◦ Атестаційна робота — 48 годин. ◦ Супервізії для поглиблення професійного розуміння та розвитку практичних компетентностей. Програма поєднує теоретичні знання, особистий досвід і професійне осмислення психотерапевтичної практики. 🏷 Старт: лютий 2027 🏷 Вартість: 4500 грн / модуль 🏷 Реєстрація, деталі про програму та умови вступу: https://www.kispp.com/kliient-tsentrovana-psyсhoterapiya/

💬 Друзі, наша вступна кампанія 2026 добігла кінця! 200+ зарахованих студентів, які обрали КІСПП і довірили нам частинку свого майбутнього. Для когось усе почалося з одного повідомлення в цьому чаті. Для когось – із десятків запитань, сумнівів і роздумів. І ми раді, що змогли бути поруч із вами на цьому етапі 💪 Звісно, ми розуміємо, що не для всіх ця історія завершилася вступом саме цього року чи саме до нас. І це абсолютно нормально. У кожного свій темп, обставини та плани. Якщо цього разу ви вирішили інакше або лише придивлялися до КІСПП – дякуємо, що були з нами. Можливо, наші шляхи ще перетнуться 💙 А за лаштунками всього цього – наша маленька, але сильна та професійна команда, безліч паралельних процесів, запуск навчання для старшокурсників, нові курси та завдання й щоденне «так, зараз усе вирішимо» 🙂👌 Тому сьогодні хочеться не просто поставити крапку, а трохи видихнути, озирнутися й порадіти тому, що вдалося зробити разом попри все ❤️‍🩹 Дякуємо кожному, хто був у цьому чаті: ставив запитання, цікавився навчанням, ділився думками й довіряв нам свій вибір. Кожне ваше звернення було частиною цієї вступної кампанії. А тепер ми закриваємо чат до наступної вступної кампанії 2027 🙂

Ми думаємо, що живемо в особливу епоху. Але чи справді щось змінилося? Упродовж століть люди віддавали свою увагу тому, хто здавався наймогутнішим, найгучнішим або найпереконливішим. Колись це були правителі й релігійні лідери. Згодом – газети, радіо й телебачення. Сьогодні – блогери, алгоритми та нескінченна стрічка соціальних мереж. Змінилися інструменти. Але деякі психологічні механізми залишилися. 🧠 Чому ми так легко піддаємося чужому впливу? • Ефект соціального доказу. Коли багато людей у щось вірять або на щось реагують, нам легше сприйняти це як важливе чи правильне. • Упередження уваги. Яскраве, емоційне й шокуюче привертає нашу увагу швидше, ніж спокійне та зважене. Але те, що привертає увагу, не обов’язково заслуговує на довіру. • Когнітивна економія. Наш мозок прагне заощаджувати ресурси. Тому іноді ми приймаємо готові пояснення, повторюємо думки оточення й не перевіряємо інформацію достатньо глибоко. • Ілюзія більшості. Якщо певна думка постійно трапляється в нашому інформаційному просторі, може здаватися, що її поділяють усі. Хоча наша стрічка – це не відображення всього суспільства. 📱 Сьогодні за нашу увагу змагаються не лише люди, а й алгоритми. Контент, який викликає сильні емоції, може отримувати більше взаємодій – і тому частіше потрапляти нам на очі. Та є важлива різниця: популярність не дорівнює правдивості, гучність не дорівнює компетентності, а кількість переглядів не визначає цінність інформації. Психологічна зрілість починається не з відмови від чужих думок, а зі здатності самостійно їх оцінювати. Наступного разу, коли щось миттєво приверне вашу увагу, запитайте себе: Чому саме це я зараз бачу? Які емоції в мене намагаються викликати? Які докази підтверджують цю інформацію? Чи вважав_ла би я це правдою, якби про це говорила людина, якій я не довіряю? Можливо, найважливіша навичка нашого часу – не вміти привертати увагу, а вміти свідомо вирішувати, кому її віддавати.

Сітка саморегуляції 9×9: структурований підхід до розвитку навичок саморегуляції Ми часто знаємо, чого хочемо, але не завжди розуміємо, як цього досягти. Маємо амбітні плани, будуємо сценарії майбутнього, чекаємо на мотивацію – і нерідко відкладаємо перший крок. Причина може полягати не у відсутності бажання, а в тому, що велика мета залишається надто абстрактною. Один зі способів структурувати шлях до результату – сітка 9×9 (Mandal-Art), візуальний інструмент планування, який допомагає розкласти одну центральну мету на вісім ключових напрямів, а кожен із них – на вісім конкретних завдань. Як це працює? 1. Центр – головна мета. Сформулюйте, чого саме прагнете досягти. Чітко визначена мета дає орієнтир для подальшого планування. 2. Вісім напрямів – структура досягнення. Визначте основні сфери, від яких залежить результат: знання, навички, ресурси, комунікація, організація часу та інші актуальні для вашої мети чинники. 3. Шістдесят чотири дії – перехід до практики. Кожен напрям розгортається в окрему сітку з вісьмома додатковими пунктами. Так абстрактне бажання перетворюється на конкретні завдання, які можна планувати, виконувати й оцінювати. 4. Регулярний перегляд – зворотний зв’язок. Відстежуйте прогрес, аналізуйте перешкоди та коригуйте план відповідно до отриманих результатів. У чому психологічний сенс цього підходу? Сітка допомагає структурувати складну мету, конкретизувати наміри й пов’язати довгострокові плани з повсякденною поведінкою. Це узгоджується з дослідженнями постановки цілей, планування дій і саморегуляції, хоча сам формат 9×9 не слід вважати окремою науково валідованою методикою. Важливо розуміти: детальний план не гарантує успіху. Проте він допомагає побачити, що саме можна зробити вже сьогодні, замість того щоб залишатися на рівні бажань. Адже між «я хочу» і «я роблю» є важливий етап – усвідомлене проєктування власних дій. Спробуйте запитати себе: якби мою найбільшу мету потрібно було розкласти на 8 напрямів і 64 конкретні дії, з чого б я почав/почала? Можливо, саме з цього запитання почнеться ваш новий спосіб рухатися до результату.

ПОСВЯТА КІСПП 2026 ✨ Попри обстріли та повітряні тривоги, ми все одно провели посвяту наших студентів Трохи інакше, ніж планували, – в укритті. Але з усмішками, теплом і відчуттям, що попереду ще багато незабутніх студентських моментів. Цьогорічна посвята – особлива для історії нашого інституту, адже ми вітаємо: 🎓 перший набір бакалаврів в історії КІСПП🤍 першого куратора інституту ✨ нові набори магістрів 🫶 нові обличчя, знайомства та історії Це початок нового етапу, нових традицій і спільних спогадів. І ми раді, що навіть за непростих обставин змогли створити для наших студентів цей особливий момент. Дякуємо всім, хто був із нами! А студентам бажаємо яскравих років навчання, справжньої дружби, сміливих ідей та багато приводів для гордості. Ласкаво просимо до студентської родини #КІСПП💙 Гортайте фото, шукайте себе та зберігайте ці миті на згадку ✨