КІСПП | KIMPP

Коли дорогою на роботу зустрічаєш проректорку, на велосипеді, день одразу стає трохи більш радісним та урбаністичним. Бо іноді найкраща популяризація сталої мобільності – без жодної лекції, в дії 🚲 Будьте уважні: можливо, повз вас саме зараз їде професорка. І запізнюватися вже незручно 😄

Маємо привід для гордості! 💛 Науковий журнал «Київський журнал сучасної психології та психотерапії» (КЖСПП), засновником якого є #КІСПП, увійшов до оновленого Переліку наукових фахових видань України категорії «Б» Перелік сформовано Міністерством освіти і науки України за новими, суттєво посиленими вимогами. Цьогорічне оновлення Переліку стало одним із наймасштабніших і найвимогливіших за останні роки. Під час оцінювання враховували не лише формальні показники, а й реальну відповідність видань сучасним міжнародним стандартам наукової комунікації: якість рецензування, прозорість редакційної політики, дотримання принципів академічної доброчесності, відкритість доступу до наукових результатів, коректність метаданих, функціонування вебресурсів та багато інших критеріїв. За результатами перевірки до Переліку увійшли лише ті видання, які змогли підтвердити відповідність новим вимогам. Тому включення КЖСПП до категорії «Б» є не просто збереженням статусу, а підтвердженням високої якості роботи журналу та його розвитку відповідно до сучасних стандартів наукового видавництва. Для КІСПП це результат тривалої та системної роботи редакційної команди, авторів, рецензентів і партнерів журналу. Для наших науковців, аспірантів та молодих дослідників це також важлива можливість публікувати результати своїх досліджень у визнаному фаховому виданні, яке відповідає актуальним вимогам української та міжнародної академічної спільноти. Щиро дякуємо всім, хто долучається до розвитку #КЖСПП 🙏 Разом ми робимо свій внесок у зміцнення якісної, відкритої та відповідальної української науки!

💿 Психологія прийняття: Що таке стрес меншин і чому «просто не зважати» не працює? Жити в суспільстві, яке лише перебуває на шляху до повної інклюзивності – для ЛГБТКІ+ людей означає нести постійне, невидиме для більшості психологічне навантаження. Поради на кшталт «ігноруй хейтерів» або «не афішуй своє життя» є не просто неефективними, вони є з погляду науки шкідливими. У клінічній психології та соціології охорони здоров'я існує фундаментальний термін – Minority Stress. Це хронічний, високий рівень психосоціального стресу, який переживають представники стигматизованих груп. Він є унікальним (не пов'язаним із загальними життєвими труднощами), хронічним (зумовленим стабільними соціальними структурами) та соціально обумовленим. Структура стресу: Дистальні та проксимальні стресори Модель меншинного стресу розрізняє зовнішні фактори (дистальні) та внутрішні, суб'єктивні процеси (проксимальні): - Гіперпильність / Постійна настороженість (Проксимальний стресор): психіка квір-людини перебуває в стані хронічного моніторингу загрози (hypervigilance). Змушені прораховувати безпеку щосекунди: чи можна взяти партнера за руку на вулиці, як реагувати на специфічні жарти колег, чи безпечно відкривати свій статус лікареві. Це призводить до виснаження нервової системи та постійного викиду кортизолу. - Інтерналізована гомофобія/трансфобія: коли індивід під впливом дискримінаційного соціуму підсвідомо переймає негативні стереотипи та спрямовує їх на самого себе. Це виливається у хронічне почуття провини, сорому та деструктивну самоненависть. - Очікування відторгнення та страх камінг-ауту: один із найважчих етапів соціалізації. Ризик втратити емоційний та фінансовий зв'язок із батьками, почути відмову у прийнятті від найближчих створює глибоку психологічну травму ізоляції. Хто досліджував цей феномен? - Ілан Мейєр: американський соціолог та професор квір-досліджень у сфері охорони здоров'я в Інституті Вільямса (UCLA School of Law). Саме він у 1995–2003 роках розробив і математично обґрунтував “Модель меншинного стресу”, яка сьогодні є золотим стандартом у світовій психіатрії. - Альфред Кінсі:”біолог та сексолог, який ще у середині ХХ століття своїми масштабними дослідженнями заклав підвалини для депатологізації людської сексуальності, довівши її природну флюїдність. Сучасна українська медична та психологічна спільнота повністю інтегрована у світовий науковий простір і керується виключно стандартами ВООЗ, де гомосексуальність та трансгендерність офіційно визнані варіантами норми. Позиція депатологізації: У 1990 році ВООЗ виключила гомосексуальність із Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10). У 2019 році в МКХ-11 трансгендерність також було остаточно вилучено з категорії психічних розладів і перенесено до розділу станів, пов’язаних із сексуальним здоров’ям (як «гендерна невідповідність» Науково доведено, що підвищений рівень депресій, тривожних розладів та суїцидальних намірів серед ЛГБТКІ+ (особливо підлітків) є наслідком «не їхньої ідентичності», а саме стресу меншин та неприйняття з боку оточення. Дослідження показують, що наявність бодай одного дорослого, який підтримує, у житті квір-підлітка знижує ризик спроб самогубства на 40%. Як протидіяти: концепція Safe Spaces та роль Союзників (Allies) Рятувальним колом для психіки стають «Safe Spaces» (безпечні простори) — ком'юніті, організації та дружні фахівці (наприклад, психологи, що не працюють у конверсійній парадигмі та мають відповідну квір-компетентність), де людина може повністю зняти соціальні маски. Бути «союзником (ally)» – це не про участь у маршах. Це про щоденні мікрокроки: припиняти гомофобні жарти у своїй компанії, коректно запитувати про партнерів без гетеронормативних припущень та демонструвати базову повагу. Ваша підтримка знижує рівень соціального тиску і буквально рятує чиєсь ментальне здоров'я.

У червні КІСПП долучається до Pride Month. Протягом місяця ми через серію просвітницьких матеріалів говоритимемо про ЛГБТК+ спільноту з позиції науки, професійної етики, прав людини та суспільних процесів.

💛 Вийшов друком спеціальний випуск журналу #КЖСПП з тезами науково-практичної конференції «КОЛИ ЗАКІНЧИЛАСЬ ВІЙНА: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД ТА ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ» У спецвипуску опубліковані напрацювання наших студентів, аспірантів, випускників та колег Примірники можна забрати/придбати в Інституті

🇺🇦 У межах навчальної практики студентів І курсу КІСПП триває важливий етап професійного становлення – перші кроки у реальному середовищі майбутньої діяльності. Саме практика дає можливість побачити роботу зсередини, відчути її ритм, відповідальність і живу взаємодію з людьми. Нещодавно одна з наших баз приймала першу проректорку #КІСПП. Це була змістовна і тепла зустріч, яка ще раз підкреслила: партнерські установи – це не просто місця проходження практики, а повноцінні простори розвитку, взаємної підтримки та професійного зростання студентів. Під час візиту традиційно було передано добірку книг для бібліотеки бази – як знак вдячності та внесок у спільну справу формування якісного освітнього середовища. Ми щиро цінуємо наших партнерів і їхню щоденну роботу, адже саме завдяки таким співпрацям студенти мають змогу навчатися в реальних умовах, а установи – отримувати підтримку, увагу та нові ресурси для своєї діяльності 💛 🔺 У межах цієї ініціативи ми також розпочинаємо збір книг і матеріалів для творчості. Усе зібране буде передано на бази практики та партнерські організації як підтримка їхньої роботи та розвиток середовища для навчання й натхнення. Невдовзі буде оголошено дати, коли можна буде долучитися та принести книги або матеріали.

Команда КІСПП – у зборі! 💙 Під час робочої зустрічі адміністративного та науково-педагогічного складу підбили підсумки роботи та окреслили нові цілі. Серед ключових досягнень: ✔️ підготовка до випуску майже 200 здобувачів освіти ✔️ нові міжнародні партнерства та розширення баз практики ✔️ розвиток освітніх програм і мобільності ✔️ проведення конференцій, гостьових лекцій та наукових заходів ✔️ створення брендбуку інституту та реєстрація логотипа як об’єкта інтелектуальної власності ✔️вступ до The Baltic University Programme ✔️ активна підготовка до нових проєктів Попереду – ще більше можливостей, нових ініціатив і професійних досягнень. ↗️ Детальніше про результати зустрічі та плани розвитку КІСПП читайте на нашому сайті

🇺🇦 КІСПП відкрив бакалаврат – і ми запрошуємо вас на перший День відкритих дверей у форматі онлайн-інформаційної зустрічі! Це не просто презентація – це можливість отримати максимум корисної інформації та зробити перший крок до свого майбутнього вже зараз. На зустрічі ви дізнаєтесь: ✨ які можливості відкриває навчання на бакалавраті; ✨ як побудована освітня програма та що робить її сучасною й практичною; ✨ які навички та перспективи отримують студенти; ✨ як проходить вступ і що важливо знати вже сьогодні; ✨ зможете поставити свої запитання та отримати відповіді напряму. Якщо ви шукаєте навчання, яке дає знання, розвиток і реальні можливості – ця зустріч для вас. Приєднуйтесь – буде змістовно, корисно та надихаюче! ⏩Реєстрація ⏩Детальніше про бакалаврат в КІСПП

🇺🇦 До дня народження #КІСПП, у метушні між іспитами, захистами та постійними дедлайнами, наші студенти подарували команді авторську картину – і це став той самий момент, коли зупиняєшся і просто посміхаєшся. Неймовірно теплий, щирий знак уваги, який не просто прикрасив наш простір, а додав йому настрою, сенсу й відчуття живої спільноти. Такі речі особливо цінні, бо вони не про формальність. Вони про людей. Про те, що нас бачать, чують і відчувають. Про те, що те, що ми робимо щодня, має відгук ❤️ Щиро дякуємо нашим дорогим студентам за цю делікатну увагу, креативність і щирість. Це дуже підтримує і надихає рухатися далі, навіть у найнасиченіші періоди. Такі моменти нагадують, що КІСПП – це не лише навчання й робота, а насамперед спільнота, де є тепло, взаємність і повага 💙💛

💙 До дня народження #КІСПП, у метушні між іспитами, захистами та постійними дедлайнами, наші студенти подарували команді авторську картину – і це став той самий момент, коли зупиняєшся і просто посміхаєшся. Неймовірно теплий, щирий знак уваги, який не просто прикрасив наш простір, а додав йому настрою, сенсу й відчуття живої спільноти. Такі речі особливо цінні, бо вони не про формальність. Вони про людей. Про те, що нас бачать, чують і відчувають. Про те, що те, що ми робимо щодня, має відгук ❤️ Щиро дякуємо нашим дорогим студентам за цю делікатну увагу, креативність і щирість. Це дуже підтримує і надихає рухатися далі, навіть у найнасиченіші періоди. Такі моменти нагадують, що КІСПП – це не лише навчання й робота, а насамперед спільнота, де є тепло, взаємність і повага 💙💛

⚖️🏳️‍🌈 Юридичний фронт: Два законодавчі процеси, які визначать майбутнє сімейного права в Україні Для ЛГБТКІ+ спільноти питання юридичного визнання партнерств традиційно асоціюється із законопроєктом №9103 «Про інституційні цивільні партнерства». Проте сьогодні майбутнє правового визнання одностатевих пар залежить не лише від цього законопроєкту. Не менш важливим є інший процес – ухвалення нового Цивільного кодексу України. У березні 2023 року до Верховної Ради було внесено законопроєкт №9103, який пропонує створити інститут реєстрованих партнерств для двох повнолітніх осіб незалежно від статі. Його ключова мета – надати партнерам базові цивільні права та гарантії, які сьогодні автоматично виникають у шлюбі: право на спадкування, спільне майно, соціальні гарантії, представництво інтересів партнера в медичних установах та інші форми правового захисту. Актуальність цього питання підтверджується не лише суспільним запитом, а й міжнародними зобов'язаннями України. У справі «Маймулахін та Марків проти України» Європейський суд з прав людини визнав, що відсутність будь-якої форми юридичного визнання одностатевих пар порушує право на повагу до приватного і сімейного життя та принцип недискримінації. Після цього держава отримала обов'язок створити ефективний механізм правового захисту таких відносин. Водночас у 2026 році Верховна Рада розпочала розгляд проєкту нового Цивільного кодексу України №15150, який був ухвалений у першому читанні. Документ позиціонується як фундаментальна реформа приватного права та має визначити засади регулювання цивільних, спадкових і сімейних відносин на десятиліття вперед. Саме тому для ЛГБТКІ+ спільноти питання вже не обмежується лише долею законопроєкту №9103. Значення має те, чи буде нова система приватного права достатньо гнучкою для інтеграції інституту реєстрованих партнерств та інших механізмів правового захисту сімейних відносин, які не охоплюються чинною моделлю шлюбу. З юридичної точки зору це питання значно ширше за права однієї соціальної групи. Фактично йдеться про відповідь на фундаментальне питання: чи визнаватиме українське право лише одну форму сімейних відносин, чи буде здатне забезпечувати правовий захист усім громадянам, незалежно від того, чи мають вони доступ до інституту шлюбу. Особливого значення ця дискусія набуває в умовах війни. Саме ЛГБТКІ+ військові та їхні родини регулярно стикаються з ситуаціями, коли відсутність юридичного статусу означає неможливість отримати інформацію про стан партнера, ухвалювати медичні рішення, успадкувати майно або претендувати на соціальні гарантії після загибелі близької людини. Тому сьогодні в центрі уваги мають бути не лише окремі законопроєкти, а й загальна архітектура майбутнього приватного права України. Саме від неї залежатиме, чи зможе держава виконати свої міжнародні зобов'язання та забезпечити рівний правовий захист усім сім'ям, які існують в українському суспільстві.

⚖️🏳️‍🌈 Юридичний фронт: Чому питання реєстрованих партнерств залишається актуальним для України Дискусія навколо юридичного визнання одностатевих пар в Україні часто зводиться до світоглядних суперечок. Проте з погляду права питання значно простіше: чи повинна держава забезпечувати правовий захист своїм громадянам незалежно від того, чи мають вони доступ до інституту шлюбу? Сьогодні тисячі українських пар живуть у фактичних сімейних відносинах, однак залишаються юридично невидимими для держави. Відсутність механізму правового визнання створює проблеми у питаннях спадкування, доступу до медичної інформації, представництва інтересів партнера в критичних ситуаціях, соціального забезпечення та інших базових правовідносинах: Інститут реєстрованих партнерств – це не про «особливі привілеї», а про поширення базового правового захисту на тих, хто його позбавлений: Майнова конвергенція: Режим спільної сумісної власності на майно, набуте за час проживання (якщо інше не передбачено контрактом). Медичний сурогаційний захист: Право доступу до партнерів у відділення інтенсивної терапії та реанімації. Процесуальні гарантії: Поширення права відмовитися від давання свідчень або пояснень щодо свого партнера/партнерки в суді та під час слідства. Соціальний паритет: Отримання статусу члена сім'ї у відносинах із державою, право на соціальні виплати, субсидії та пенсію у зв'язку із втратою годувальника. Правова визначеність для дітей: Реєстроване партнерство – це не лише про права дорослих, а й про захист інтересів дітей, які вже сьогодні живуть у таких сім'ях. У ситуаціях смерті, тяжкої хвороби або втрати дієздатності одного з батьків дитина може втратити людину, яка фактично виконувала роль другого тата чи другої мами, але юридично залишалася для держави сторонньою особою. Особливо гостро ця проблема проявилася в умовах повномасштабної війни. Питання спадкування, доступу до поранених у лікарнях, отримання інформації про стан здоров'я чи права на соціальні гарантії набули не теоретичного, а практичного значення для багатьох українських родин. Важливим юридичним орієнтиром стало рішення Європейського суду з прав людини у справі «Маймулахін та Марків проти України», яке набуло статусу остаточного 1 червня 2023 року. Суд дійшов висновку, що відсутність будь-якої форми правового визнання та захисту одностатевих пар в Україні порушує право на повагу до приватного і сімейного життя та принцип недискримінації. При цьому ЄСПЛ не зобов'язував Україну запроваджувати одностатевий шлюб. Йдеться про інше: держава повинна створити ефективний механізм юридичного визнання та захисту таких відносин. Питання реєстрованих партнерств також напряму пов'язане з європейською інтеграцією України. Захист прав людини, недискримінація та забезпечення рівності перед законом є невід'ємними складовими сучасної європейської правової системи. Юридичне визнання партнерств не створює нових сімей. Воно надає правовий захист тим сім'ям, які вже існують. Саме тому дискусія про реєстровані партнерства є не лише питанням прав окремої групи громадян, а й питанням розвитку української правової держави загалом.

😔 У Києві через прорив теплотраси затопило підвали видавництва «Смолоскип». Вода знищила значну частину книжкового фонду, який роками збирався та зберігався для майбутніх поколінь. «Смолоскип» – це видавництво, яке повернуло українцям голоси репресованих письменників, підтримало сотні молодих авторів і стало важливою частиною нашого культурного простору. Особливо боляче, що це сталося зараз, коли країна вже щодня платить надто високу ціну через війну. Ми рахуємо втрати в людських долях, але кожна втрачена книга, архів чи культурна пам’ятка – це також удар по нашій ідентичності. Якщо маєте можливість – підтримайте «Смолоскип». Допоможімо зберегти те, що ворогам не вдалося знищити за десятиліття. Тож, просимо долучитися до підтримки видавництва 🇺🇦

🤩 Наша Марія Тищенко, аспірантка та викладачка #КІСПП, на міжнародній професійній арені 4-6 червня 2026 року у Відні відбулася 9-та Бієнале Міжнародного товариства трансфер-фокусованої психотерапії (ISTFP Biennial Conference) – одна з ключових міжнародних подій у сфері трансфер-фокусованої психотерапії, яка об’єднує провідних клініцистів і дослідників з усього світу. Пишаємося досягненням Марії, адже спільно з колегою вона представила власне дослідження та отримала одну з трьох нагород конференції серед 28 постерних презентацій досліджень. Дослідження присвячене психологічним захисним механізмам психодинамічних психотерапевтів, які працюють в умовах війни, та тому, як саме ці механізми допомагають підтримувати або, навпаки, можуть ускладнювати психічну стійкість і професійне функціонування фахівців. Окрема цінність таких подій – можливість живого професійного діалогу, обміну досвідом і зустрічей із дослідниками, чиї ідеї формують сучасний розвиток психотерапії у світі. Цьогорічна конференція зібрала знаних фахівців, серед яких Otto Kernberg, Frank Yeomans, Stephan Doering, Mark Solms та багато інших, для обговорення сучасних напрямів розвитку психодинамічної психотерапії, досліджень і клінічної практики.

🎉 Нам 16! 🎉 Кажуть, у 16 починається найцікавіше: з’являються амбіції, характер і відчуття, що попереду все можливо. У КІСПП – приблизно так само, тільки ще з дедлайнами, кавою та легендарним «це буде недовго, буквально 5 хвилин». 😄 За ці 16 років ми: 📚 прожили тисячі пар ☕ випили стратегічний запас кави та чаю 📝 написали з нашими здобувачами та науковцями стільки робіт, що можна було б відкрити окремий архів ⏳ навчилися робити неможливе, іноді за вечір (не рекомендуємо, але визнаємо талант) 🤝 зібрали людей, які знають: інститут – це не тільки навчання, а ще підтримка і спогади на роки. Сьогодні святкуємо День інституту й офіційно заявляємо: 16 – це коли вже достатньо дорослі для серйозних рішень, але ще достатньо молоді, щоб вірити в диво… і перенос дедлайну 😏 З днем народження, КІСПП! Попереду – ще більше ідей, перемог і приводів сказати: «Оце було легендарно» 💙🎂

😝 У день друзів просто неможливо не згадати героїв культового серіалу Friends. І ми вирішили трохи пофантазувати: а якби кожен із них мав свого психолога чи терапевта – хто б це був і над чим вони працювали б на сесіях? Звісно, це не психологічний розбір персонажів і не діагностика — просто легкий погляд через призму сучасної психології та психотерапії 💛 Який герой вийшов найбільш схожим на вашу думку? 👀

9 червня – День друзів 💙 Дружба – одна з найважливіших форм близькості в нашому житті. І водночас одна з найменш обговорюваних. Ми багато говоримо про романтичні стосунки, сім’ю, партнерство – але часто забуваємо, наскільки сильно на наш психологічний стан впливають друзі. Саме друзі часто стають тими людьми, поруч із якими ми: • проживаємо складні періоди • вчимося довіряти • пробуємо бути собою без ролей і очікувань • відновлюємося після втрат • святкуємо маленькі й великі перемоги З психологічної точки зору дружба – це не просто приємне доповнення до життя. Це один із факторів емоційної стійкості. Здорова дружба – це не про постійний контакт і не про однаковість. Це про можливість бути поруч без необхідності заслуговувати любов чи доводити свою цінність. Дружба може бути різною: 💛 тією, де ви бачитесь щодня 💛 тією, де можна не писати місяць і все одно залишатися близькими 💛 тією, де багато сміху 💛 тією, де є місце для складних розмов Іноді друзі – це люди, які нагадують нам, хто ми є, коли ми самі це забуваємо. Сьогодні хороший день, щоб написати комусь: «Дякую, що ти є». І, можливо, згадати ще одну важливу річ: хороша дружба – це не лише про знайти своїх людей. Це ще й про те, щоб самому бути таким другом 😇

🌿 За два тижні #КІСПП буде представлений на психологічному фестивалі «Це моє життя!» І ми готові розкрити карти, що ж це за чарівний хвостик був раніше у нашій стрічці ☺️ Це був чарівний пес з Innikos Club 🐾 який буде разом з іншими 🐶на локації 21 червня Більше про фестиваль та учасників 👉 https://www.facebook.com/share/p/17hXjQCtav/?mibextid=wwXIfr

🎓 ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА ДЛЯ ВСТУПНИКІВ КІСПП Мрієте стати психологом та здобути сучасну професійну освіту? Інститут надає фінансову підтримку у форматах грантів та знижок на здобуття освітнього ступеня впродовж періоду навчання ❤️ Грантова підтримка для вступників до бакалаврату та магістратури – це можливість отримати грантову підтримку у розмірі 25%, 50%, 100% від вартості навчання ⏩Умови та терміни участі у конкурсі для вступників на ОС Бакалавр ⏩Умови та терміни участі у конкурсі для вступників на ОС Магістр ❤️ Фінансова підтримка для тих, хто захищає Україну та постраждав від наслідків війни 25% знижка надається: військовослужбовцям та учасникам бойових дій (УБД) 10% знижка надається: дітям учасників бойових дій, дітям ветеранів війни, дітям загиблих внаслідок війни (включно із загиблими серед цивільного населення) та учасникам Революції Гідності ⏩Для отримання знижки необхідно надати документ, що підтверджує відповідний статус ❤️ Спеціальна пропозиція для випускників #КІСПП та їх дітей ✨ Якщо психологія для вас – це покликання, подайте заявку та скористайтеся можливістю отримати фінансову підтримку на навчання у 2026 році #КІСПП_вступ2026

🦄 Єдиноріг, який існує. І воює. У ЗСУ немає окремих «ЛГБТ-підрозділів» чи «ЛГБТ-військ». ЛГБТКІ+ військові служать у різних бригадах і батальйонах – на тих самих умовах, що й усі інші. Але за роки війни в них з’явився власний неофіційний символ упізнавання – шеврон спільноти українських ЛГБТКІ+ військових. Його головний елемент – срібний єдиноріг. Цей образ виник як відповідь на старий стереотип про те, що ЛГБТ+ людей «не існує» в армії. Єдиноріг – міфічна істота, яка тут отримала інше значення: те, що суспільство довго не хотіло бачити, весь цей час було реальним. І воювало. У 2021 році спільнота затвердила офіційний герб. У ньому кожен елемент має своє значення: Схрещені мечі – готовність захищати державу. Єдиноріг, що виривається з полум’я – символ видимості та спротиву стиранню. Терновий вінець і колючий дріт – про роки боротьби за права, дискримінацію та ціну видимості. Шеврони виготовляють у кількох версіях залежно від умов використання. 🌈 Повноколірний варіант – із кольорами веселкового прапора або класичним чорно-червоним тлом із білим єдинорогом. 🪖 Польовий (маскувальний) – у захисних відтінках для носіння безпосередньо на формі та в зоні бойових дій. Але це не просто символіка. Кошти від офіційного продажу патчів спрямовують на підтримку ЛГБТКІ+ військових на передовій – ремонт техніки, дрони, медицину та екіпірування. Цей символ давно став більшим за шеврон. Його підтримують і міжнародні союзники. Зокрема, Франк Петер Вільде – німецький стиліст і квір-активіст, який відкрито підтримує Україну та ЛГБТКІ+ військових. А сьогодні за цією символікою стоїть уже ціла спільнота та інфраструктура підтримки: • перше комплексне дослідження ЛГБТ+ військових в Україні • збір на потреби ГО «ЛҐБТІК військові» • мерч українських ЛГБТІК+ військових • можливість долучитися до спільнот • спільнота «Військові ЛГБТІК+ / Ukrainian LGBTIQ+ Military» • психологічна допомога для ЛГБТ+ військових та їхніх рідних Це не елемент офіційної військової символіки. Але для багатьох – знак того, що захист країни й право бути собою не суперечать одне одному. Бо видимість – це не лише про символи. Це ще й про підтримку, спільноту й можливість не залишатися наодинці.

🇺🇦 Видимі на фронті, «невидимі» для закону: ЛГБТКІ+ у лавах ЗСУ Коли прилітає керована авіабомба чи ворожий артснаряд, уламкам байдуже до сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності людини в українському пікселі. За оцінками правозахисних об'єднань, тисячі людей ЛГБТКІ+ сьогодні захищають суверенітет України: вони служать медиками, штурмовиками, аеророзвідниками та артилеристами. Вони щодня ризикують життям нарівні з усім особовим складом. Проте, повертаючись у тилову юридичну площину, ці громадяни стикаються із системною правовою дискримінацією, яку держава досі не врегулювала. Відсутність інституту цивільних партнерств в Україні створює критичні ситуації в умовах воєнного стану: • Медична ізоляція (Реальність №1): У разі важкого поранення та перебування військовослужбовця в реанімаційному відділенні, де-юре фактичний партнер або партнерка не мають права допуску, оскільки стаття 287 Цивільного кодексу України обмежує це коло лише «членами сім'ї». Де-факто рішення залежить виключно від суб'єктивної волі головного лікаря. • Майновий та соціальний вакуум (Реальність №2): Якщо стається найгірше – загибель на фронті – цивільний партнер позбавлений права автоматичного спадкування за законом (перебуває лише у 5-й черзі спадкоємців і змушений платити значний податок). Вони не можуть розпоряджатися тілом для поховання, якщо проти цього виступають біологічні родичі, та позбавлені права на одноразову грошову допомогу від держави (ОГД), передбачену для сімей загиблих воїнів. • Інформаційна блокада (Реальність №3): Офіційна процедура ТЦК та СП «сповістити родину» орієнтується виключно на зареєстрований шлюб або кровну спорідненість. Людина, з якою військовий будував спільне життя роками, може дізнатися про трагедію останньою або з неофіційних джерел. Право на рівність сьогодні виборюють не абстрактні люди, а реальні ветерани та військовослужбовці, чий голос звучить в українському та міжнародному медіапросторі: • Віктор Пилипенко, ветеран батальйону «Донбас», один із перших відкритих геїв серед українських військових, який у 2018 році здійснив камінг-аут і заснував громадську організацію «Військові ЛГБТІК+» • Анастасія Конфедерат, ветеранка, відкрита бісексуальна жінка, яка займається аеророзвідкою та активно адвокатує права жінок і квір-людей у Силах оборони. • Петро Жеруха та Аліна Сарнацька, військові, які відкрито говорять про свої стосунки та побут на війні, доводячи, що взаємна підтримка всередині спільноти підсилює боєздатність підрозділів. Адвокація прав людини під час війни – це не «відволікання від головного», а виконання фундаментальних критеріїв членства в ЄС. У Верховній Раді України зареєстрований Законопроєкт № 9103 «Про інституційні цивільні партнерства». Цей закон покликаний створити інститут цивільного партнерства як для різностатевих, так і для одностатевих пар, що автоматично зніме більшість критичних питань для військових. За даними соціологічних опитувань КМІС, за останні роки толерантність в українському суспільстві до ЛГБТКІ+ спільноти зросла в рази саме завдяки повазі до військових. Закріплення цих прав у законодавстві – це жирна лінія розмежування між українською демократією та російським тоталітарним режимом, який використовує гомофобію як елемент державної ідеології.

У червні КІСПП долучається до Pride Month. Протягом місяця ми через серію просвітницьких матеріалів говоритимемо про ЛГБТК+ спільноту з позиції науки, професійної етики, прав людини та суспільних процесів.