КІСПП | KIMPP

Чи можна втратити себе, виконуючи свою роль? Пропонуємо до перегляду короткометражний анімаційний фільм «The Employment» («El Empleo») – всього 7 хвилин, які можуть стати початком глибокої професійної дискусії У цьому світі люди замінюють предмети: стають стільцями, лампами, вішалками, світлофорами. Абсурд? Чи лише художнє перебільшення того, що іноді відбувається з людиною в реальному житті? З психологічної точки зору цей мультфільм відкриває простір для розмови про: • втрату суб’єктності • професійну ідентичність • дегуманізацію праці • емоційне вигорання • соціальні ролі та межі між «бути» і «виконувати функцію» Фільм майже не містить діалогів, але саме це робить його універсальним: кожен глядач наповнює історію власними смислами. 🎬 Перегляньте його та спробуйте відповісти на запитання: У який момент людина перестає бути особистістю і починає відчувати себе лише функцією?

7 липня, в Києві оголошений День жалоби за загиблими внаслідок наймасованішої атаки ворога на столицю в ніч на 6 липня Співчуття родинам загиблих 💔

🫂Як комунікувати після обстрілів та у дні памʼяті Універсальних відповідей та сценаріїв не існує, але є те, на що можна спиратись. Креативна диджитал-агенція MOKO та ГО «Вшануй» створили гайд «Не нашкодити: як комунікувати після обстрілів та у дні пам’яті», який може стати надійною опорою у моменти, коли слова дібрати найважче. У гайді зібрано базові орієнтири чутливої комунікації, які допомагають ухвалювати рішення після обстрілів, у дні пам’яті та в інших ситуаціях, коли контекст змінюється швидше за контент-план, а також: ▪️календар національних днів пам’яті ▪️чекліст для самоперевірки ▪️практики й кейси ↗️ Гайд і всі супровідні матеріали

🧠Стартує набір на програму з психоаналітичної теорії #КІСПП спільно з Українською Школою Групового Аналізу запрошують на курси підвищення кваліфікації: - Основи психоаналізу - Сучасний психоаналіз ✏️ Програма курсу: • 480 годин теоретичної підготовки • Тривалість навчання 3,5 роки • Сертифікована ECPP • По завершенню видається Свідоцтво про підвищення кваліфікації 💎 Викладачі програми: Б. Херсонський, М. Пустовойт, Н. Пільгук, А. Добродняк, Р. Фрідман (Ізраїль), О. Ческідова, Е. Столпер (Ізраїль), О. Ніколова, К. Левін. 🗓 Початок навчання: жовтень 2026 року ⏩Детальніше про програму ⏩Реєстрація Запрошуємо психологів, психотерапевтів та всіх фахівців, які прагнуть глибше зрозуміти психоаналітичний підхід і розширити свої професійні компетенції.

3 липня, в Києві оголошений День жалоби за загиблими внаслідок наймасованішої атаки ворога на столицю в ніч на 2 липня Співчуття родинам загиблих 💔

📣 Розклад вступних випробувань у КІСПП 2026! Оприлюднено розклад фахових вступних випробувань для вступу на основі здобутого ступеня вищої освіти (спеціаліста/магістра) ↗️ Співбесіда – іноземна мова (англійська, німецька, французька) ↗️ Фаховий іспит #КІСПП_вступ2026

🏳️‍🌈 Завершуємо серію просвітницьких матеріалів про ЛГБТК+ у межах Pride Month постом про рух, від Стоунволла до Києва, як глобальний рух свободи Прайд-рух давно вийшов за межі формату мітингу чи фестивалю. У XXI столітті це культурні платформи, простори правозахисту, міжнародної дипломатії, мистецтва та важливий показник відкритості суспільств. Відправною точкою сучасної історії стали Стоунволлські бунти 1969 року в Нью-Йорку. Відтоді Прайди змінили міський простір і стали частиною глобального руху за рівність. Великі Прайди світу – це не лише марші. Це кінофестивалі, конференції, виставки, дискусії та події, які об’єднують громади, політиків, митців і міжнародні інституції. Для міст вони також стали важливим культурним та економічним фактором: масштабні квір-події залучають мільйони відвідувачів і підтримують локальний бізнес. 🌍 Глобальні приклади • WorldPride та EuroPride стали подіями міжнародного рівня, де права людини обговорюються разом із представниками урядів, міст і громад. • Sydney Gay and Lesbian Mardi Gras починався у 1978 році як протест солідарності зі Стоунволлом, а сьогодні є одним із найвідоміших квір-фестивалів світу. • Teddy Award у межах Берлінале зробила ЛГБТКІ+ кіно частиною світової кінокультури. 🇺🇦 Україна: Прайд у час війни Український квір-рух має унікальний шлях – від перших закритих ініціатив до потужного громадянського сектору, який став частиною європейської інтеграції країни. 🎬 Sunny Bunny почався у 2001 році як програма Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість». У 2023 році він став самостійним ЛГБТКІ+ кінофестивалем – одним із найбільших у Східній Європі. Його проведення під час повномасштабної війни стало символом культурної стійкості України. 🌿 KyivPride з 2012–2013 років пройшов шлях від перших спроб проведення Маршу Рівності до одного з головних правозахисних рухів країни. До повномасштабного вторгнення він збирав тисячі учасників. Особливість українського Прайду – його зв’язок із боротьбою за свободу держави. У маршах беруть участь ЛГБТК+ військові, ветерани та волонтери, які захищають Україну. 🤝 Громадянське суспільство як опора Українські ЛГБТК+ організації сьогодні виконують не лише правозахисну функцію. Вони стали частиною соціальної інфраструктури країни: • підтримують військових і ветеранів • створюють шелтери для ВПО • надають юридичну та психологічну допомогу • працюють із питаннями здоров’я та гуманітарної підтримки • адвокатують законодавчі зміни, зокрема розвиток інституту реєстрованих партнерств Серед ключових організацій – «Українські ЛГБТ військові за рівні права», «Інсайт», «Альянс.Глобал», «Точка опори ЮА», які працюють із ветеранською підтримкою, правами людини, медичними та соціальними програмами. Прайд в Україні сьогодні – це не лише про видимість. Це про гідність, солідарність і право на майбутнє у вільній державі 🏳️‍🌈

🎸У сучасних культурних дослідженнях, соціології медіа та гендерних студіях феномен репрезентації (видимості) розглядається як один із провідних інструментів формування суспільної свідомості. Протягом десятиліть індустрія масової культури перебувала під тиском жорсткої інституційної цензури – найяскравішим прикладом якої є американський «Кодекс Гейза». Цей регламент фактично криміналізував, патологізував або повністю витісняв із екранів будь-які прояви негетеронормативної ідентичності. Проте сучасний медіаландшафт демонструє докорінну зміну парадигми: від вимушеного підпільного кодування (queer coding) до світового мейнстриму. Сучасний український кінопроцес та медіадискурс демонструють стрімкий транзит від повної невидимості або карикатурного сприйняття квір-тематики до її глибокого документального, художнього та правозахисного осмислення. Особливо показовим цей процес є в умовах сучасної України, де квір-репрезентація дедалі частіше виходить за межі суто культурної тематики та стає частиною ширшого дискурсу громадянської ідентичності, свободи й опору. У період повномасштабної війни образи ЛГБТКІ+ людей у медіа трансформуються: вони постають не лише як представники окремої спільноти, а як військові, волонтери, митці, інтелектуали та активні учасники суспільного життя. Одним із важливих прикладів документального прориву став копродукційний фільм України, Франції та Чехії «Королеви радості». Стрічка аналізує життя українських дреґ-виконавиць – Діви Монро, Марлен Шкандаль та Аури – в умовах повномасштабної війни, фіксуючи їхню патріотичну позицію, волонтерську діяльність та благодійні виступи на підтримку ЗСУ. ↗️ 100 Pride-фільмів Паралельно український медіапростір звертається до досвіду ЛГБТК+ військових і теми присутності квір-людей у національному спротиві. Це демонструє перехід від образу «іншості» до сприйняття квір-ідентичності як невід’ємної частини сучасного українського суспільства. Важливим фактором руйнації стереотипів є поява публічних інтелектуальних постатей, які змінюють уявлення про квір-культуру. Прикладом такого явища є пані Монро – українська дреґ-артистка, медійна діячка та випускниця КІСПП. Її діяльність демонструє, що сучасна квір-репрезентація може поєднувати мистецьку практику, психологічну освіту, просвітництво та громадянську позицію. Її публічний образ сприяє деконструкції застарілих уявлень про дреґ-культуру як виключно розважальний феномен. Навпаки, він показує її як простір самовираження, критичного осмислення соціальних норм та культурного діалогу. Щоб зрозуміти, як саме поп-культура виконує функцію «м’якої сили» (soft power), необхідно розглянути основні напрями розвитку квір-репрезентації у візуальному мистецтві, кінематографі та літературі. Література у цьому процесі відіграє особливу роль, адже часто випереджає традиційні медіа завдяки більшій свободі внутрішнього монологу та психологічного аналізу персонажів. Сучасний квір-літературний канон розширюється не лише за рахунок академічно визнаних творів, а й завдяки популярній культурі. Серед сучасних відомих прикладів можна виокремити роман Елізабет Гілберт «Місто дівчат» (2019), який через історію театрального середовища Нью-Йорка 1940-х років досліджує жіночу суб’єктність, сексуальність та право людини на самовизначення поза консервативними соціальними моделями. Український культурний простір також формує власні сучасні голоси. Серед нових літературних текстів можна згадати роман викладачки КІСПП Тані Саніної «Кураж», який розширює український культурний дискурс темами особистої свободи, сміливості бути собою та подолання суспільних обмежень. Квір-мистецтво давно вийшло за межі «нішового» продукту. Через механізми «м’якої сили» (soft power) воно змінює суспільні уявлення, допомагаючи переосмислювати ідентичність, свободу та людську гідність.

🏳️‍🌈 Сьогодні завершується місяць Прайду. Але боротьба за право триває. Десятиліттями радянська цензура не лише переслідувала людей – вона переписувала історію. Культуру стерилізували, «шароваризували» та позбавляли всього, що не вкладалося в офіційну ідеологію. Разом із цим із біографій письменників, науковців і митців зникали їхні особисті історії, листування, почуття та все, що не відповідало радянському уявленню про «правильну» людину. Насправді український модернізм початку ХХ століття був європейським, космополітичним і відкритим до розмов про свободу особистості, психологію, сексуальність та гендер. Одним із найяскравіших прикладів є Агатангел Кримський – поліглот, сходознавець, один із засновників ВУАН. Його збірка «Пальмове гілля» залишається унікальним текстом української літератури, де автор відверто описує внутрішній конфлікт між суспільними очікуваннями та власними почуттями. У колі інтелектуалів він не приховував своєї емоційної прив'язаності до чоловіків. Радянська влада не лише знищила вченого фізично, а й десятиліттями редагувала його біографію, викреслюючи будь-які згадки про особисте життя. Не менш важливою є історія Лесі Українки та Ольги Кобилянської. Їхнє листування вже понад тридцять років аналізують літературознавці та дослідники гендерних студій. Ніжність, інтимність і власний світ, який вони створили у своїх листах, стали предметом численних наукових праць. Це не про навішування сучасних ярликів, а про чесне прочитання історичних джерел без радянських купюр. У 1920-х роках українські інтелектуали дискутували про психоаналіз, ідеї Фройда, сексуальну емансипацію та свободу особистості. Цей розвиток був жорстоко перерваний Розстріляним відродженням, сталінським терором і криміналізацією одностатевих стосунків у СРСР. Разом із людьми знищувалися їхні архіви, щоденники, листи та пам'ять про них. Але це була не лише українська історія. Упродовж століть багато видатних діячів світової культури також ставали жертвами цензури, замовчування або переслідувань через свою сексуальність чи гендерну ідентичність. Леонардо да Вінчі свого часу навіть постав перед судом за звинуваченням у содомії. Справу закрили через відсутність доказів, але цей процес назавжди вплинув на його життя та змусив бути значно обережнішим. Оскар Вайльд заплатив за своє кохання свободою. Один із найвидатніших письменників британської літератури був засуджений до двох років каторжних робіт лише через стосунки з чоловіком. Після ув'язнення він так і не зміг повернутися до нормального життя. Фріда Кало відкрито говорила про свої стосунки як із чоловіками, так і з жінками, ламала гендерні стереотипи своїми картинами, зовнішністю та способом життя ще тоді, коли саме поняття особистої свободи для жінок було революційним. Джеймс Болдвін одним із перших відкрито писав про життя темношкірого гея в Америці, поєднавши боротьбу проти расизму, гомофобії та соціальної нерівності задовго до того, як з'явився сам термін «інтерсекційність». Жозефіна Бейкер була не лише легендарною артисткою, а й учасницею французького Руху Опору під час Другої світової війни. Після війни вона створила свою знамениту «Райдужну родину», всиновивши дітей різного походження, щоб довести: людяність не має кольору шкіри, національності чи релігії. Фредді Мерк'юрі став голосом цілого покоління. Соліст гурту Queen ніколи не дозволяв суспільним очікуванням визначати його творчість. Його сценічний образ, музика та життя змінили світову попкультуру, а після смерті від ускладнень, пов'язаних зі СНІДом, він став одним із символів боротьби зі стигмою навколо ВІЛ та ЛГБТКІ+ людей. Усі ці люди створювали історію культури не попри свою ідентичність і не завдяки їй. Вони просто були собою. Знання про особисте життя митців не робить їхні картини, книги чи відкриття ні кращими, ні гіршими. ЛГБТКІ+ люди не є «продуктом XXI століття» чи «модною тенденцією». Вони були серед тих, хто створював українську державність, науку, літературу, мистецтво й світову культуру. І саме тому Прайд – це не лише один місяць у календарі.

😎 Практика завершена. Захисти успішно складені. А це означає, що ще один важливий етап професійного становлення наших студентів успішно пройдено! 🎉 Для студентів І курсу КІСПП практика стала першим справжнім знайомством з майбутньою професією. Цього року вони працювали на різнопланових базах практики: у закладах охорони здоров'я, школах, психологічних центрах, організаціях та інших установах. Частина проходила офлайн, частина – онлайн, що дозволило побачити специфіку роботи психолога всім здобувачам в різних форматах і професійних середовищах. Було багато нових вражень, перших професійних викликів, запитань, спостережень і, звісно, безцінного досвіду. Адже саме практика допомагає зрозуміти, що психологія – це не лише теорія, а й уважність до людей, відповідальність, уміння аналізувати та робити висновки 📄 Окремим важливим етапом стало оформлення звітної документації. Студенти виконали звіти відповідно до всіх академічних вимог, удосконалюючи навички академічного письма, аналітичного мислення, роботи з інформацією та дотримання принципів академічної доброчесності. Саме такі завдання формують культуру професійної діяльності ще з перших років навчання. А захисти практики ще раз підтвердили: наші першокурсники впоралися чудово! Так, хвилювання було (куди ж без нього?), але впевнені відповіді, цікаві спостереження та щире бажання навчатися переконали всіх, що цей крок зроблено успішно 🤩 Висловлюємо щиру вдячність усім базам практики, які відкрили свої двері для наших студентів, поділилися досвідом та стали наставниками на початку професійного шляху. Особлива подяка кураторам академічних груп за постійну підтримку, небайдужість, відповідальність і готовність допомогти студентам на кожному етапі проходження практики. Щиро дякуємо керівниці практики, першій проректорці КІСПП за професійне керівництво, організацію практичної підготовки, увагу до якості освітнього процесу та створення можливостей для того, щоб кожен студент отримав цінний перший професійний досвід. Пишаємося нашими студентами! Попереду ще багато нових знань, практик і професійних звершень, але найважливіше вже сталося – перший крок у професію зроблено впевнено. Вітаємо всіх із завершенням практики! І нехай наступні етапи навчання будуть не менш цікавими 😉

🇺🇦 З днем Конституції України! 30 років тому були написані слова про свободу, гідність і право на майбутнє. Ніхто не знав, що ці слова доведеться захищати так, як захищаємо їх ми. Але Україна захищає. Щодня. Щогодини. Яка стаття Конституції найближча саме вам — діліться думками нижче. З Днем Конституції! Відео: Projector

🏳️‍🌈 У межах Pride Month у #КІСПП відбулася зустріч у форматі відкритого діалогу з представниками ГО «Інсайт» – всеукраїнської організації, яка поєднує правозахисну, соціальну та психологічну діяльність. ☝️Ця зустріч стала простором для професійного обміну досвідом між освітньою спільнотою та практиками. Разом із керівником психологічної служби та психологинею ГО «Інсайт» ми говорили про історію організації, особливості психологічної роботи, коректну комунікацію та сучасну термінологію, а також про виклики, які постають перед різними спільнотами в умовах війни. 👌Представники КІСПП поділилися своїм баченням підготовки сучасного психолога та запросили учасників до дискусії про компетентності, яких потребує фахівець сьогодні. Обговорили, як поєднати академічну освіту з реальними потребами практики та чому безперервне професійне навчання є необхідною умовою якісної психологічної допомоги. Хоча зустріч відбулася в межах Pride Month, розмова виходила далеко за межі тематики однієї спільноти. Йшлося про роль освіти, відповідальність суспільних інституцій, гендерну чутливість, просвіту та важливість діалогу в демократичному суспільстві. Особливо відгукнулася думка, озвучена гостями: «Нічого про нас без нас». Для психологічної спільноти це стало нагадуванням про важливість чути людей, а не лише говорити про них. 🤝 Дякуємо команді ГО «Інсайт» за відкритість, щирість та змістовний обмін досвідом. Попереду – нові спільні ініціативи та професійні зустрічі.

👓 Як співіснують релігія та ЛГБТКІ+ спільнота У суспільній свідомості релігійні інституції тривалий час позиціонувалися як головні осередки консерватизму та неприйняття ЛГБТКІ+ людей. Проте сучасне глобальне та українське релігієзнавство фіксує глибокі внутрішні трансформації. Поняття віри та духовності більше не є монополією фундаменталістських трактувань. Всередині світових конфесій триває масштабна, науково обґрунтована теологічна дискусія, яка переосмислює догмати минулого крізь призму гуманізму. Ключовим інструментом сучасного квір-богослов'я є герменевтика – наука про тлумачення стародавніх текстів з урахуванням їхнього історичного, культурного та мовного контексту. 📌 Деконструкція «текстів терору»: cучасні біблеїсти та лінгвісти доводять, що старозавітні та новозавітні пасажі мали зовсім інше значення. Вони засуджували не взаємне кохання рівних дорослих людей, а конкретні тогочасні соціальні девіації: храмову проституцію, язичницькі ритуали, зґвалтування чужинців як акт приниження та експлуатацію підлітків дорослими чоловіками 📌 Феномен квір-вірян: iснування квір-людей у релігійних громадах – це історичний факт. Приналежність до ЛГБТКІ+ спільноти не позбавляє людину духовної потреби. Багато квір-людей залишаються щирими вірянами, шукають духовного притулку та інтегрують свою ідентичність у релігійне життя, відмовляючись від нав'язаного вибору між ментальним здоров'ям та вірою. Релігійна карта світу демонструє стрімкий рух у бік інклюзивності: 📌 Католицизм: знаковим кроком у грудні 2023 року стала декларація Ватикану «Fiducia Supplicans», затверджена Папою Римським Франциском. Документ офіційно дозволив католицьким священникам здійснювати пастирське благословення одностатевих пар. Хоча це не прирівнюється до таїнства шлюбу, сам факт визнання цінності таких стосунків на рівні Святого Престолу є революційним для доктрини. 📌 Протестантизм: Єпископальна церква США, Англіканська церква, Євангелічна церква Німеччини (EKD) та більшість Лютеранських церков Скандинавії не лише благословляють одностатеві союзи, а й висвячують відкритих ЛГБТКІ+ людей у духовний сан (пастори та єпископи). 📌 Український контекст: попри домінування консервативного крила, в Україні з'являються пастирі та окремі релігійні спільноти (зокрема, у межах протестантського та ліберально-православного дискурсів), які готові до неагресивного діалогу. Вони наголошують на тому, що місія Церкви – це емпатія, психологічна підтримка та допомога людині, а не стигматизація. Персоналії: Лідери екуменічного діалогу 🔵Папа Франциск (Jorge Mario Bergoglio): Чинний Голова Католицької Церкви, чия фраза «Хто я такий, щоб судити?» щодо гей-людей у 2013 році задала новий, людиноцентричний вектор розвитку Ватикану та ініціювала реформу пастирського підходу. 🔵Джеймс Мартін: Американський єзуїтський священник, письменник та радник Ватикану з комунікацій. Його книга «Building a Bridge» стала академічним маніфестом, який закликає Католицьку Церкву та ЛГБТКІ+ спільноту до взаємної поваги, співчуття та діалогу. З погляду філософії релігії, жодна релігійна доктрина не є статичною — вона розвивається разом із суспільством та науковим знанням про людину. Квір-теологія доводить: першочерговим та універсальним принципом більшості світових релігій є безумовна любов, гідність кожної особистості та милосердя. Використання сакральних текстів як інструменту для розпалювання ненависті та соціальної ізоляції суперечить самій суті духовної етики.

У червні КІСПП долучається до Pride Month. Протягом місяця ми через серію просвітницьких матеріалів говоритимемо про ЛГБТК+ спільноту з позиції науки, професійної етики, прав людини та суспільних процесів.

💙 КІСПП на фестивалі «Це моє життя!» 21 червня у санаторії «Хвиля» відбувся психологічний фестиваль «Це моє життя!» — простір підтримки, відновлення та живого спілкування. КІСПП долучився до події не лише як співорганізатор, а й представив власну локацію, присвячену сучасній психологічній освіті та професійному розвитку фахівців. Наші гості могли: 📚 дізнатися про програми навчання та підвищення кваліфікації 📰 придбати випуски КЖСПП та навчально-посібники 🤝 поспілкуватися з представниками інституту щодо можливостей професійного розвитку Під час відкриття фестивалю перша проректорка КІСПП наголосила, що цього дня всі присутні зможуть побачити психологію в дії — у відпочинку, взаємодії, навчанні та практичній роботі навіть попри складні обставини. Особливою подією став майстер-клас викладачки КІСПП Дар'ї Трофімової — «Простір руху, взаємодії та емоційного розвантаження». Через імпровізацію, рух та творчі практики учасники досліджували власні емоції, вчилися бути більш відкритими до взаємодії та знаходили ресурс для відновлення. Окрема подяка нашій аспірантці Марії Тищенко. Саме її ідея стала початком фестивалю, а завдяки її наполегливості, енергії та відданості проєкту ця подія стала реальністю. ❤️ Дякуємо кожному, хто був з нами цього дня

👜Рожевий капіталізм чи реальна цінність: Чому прогресивний бізнес підтримує ЛГБТКІ+? У червні стрічки соцмереж традиційно забарвлюються у веселкові кольори корпоративних логотипів. Критики часто називають це «рожевим капіталізмом» (pinkwashing) – суто маркетинговим ходом для залучення лояльної авдиторії. Проте для глобальних інвестиційних фондів, технологічних лідерів та прогресивних стартапів підтримка різноманітності давно вийшла за межі PR. Сьогодні стратегія DEI (Різноманітність, Рівність та Інклюзивність) – це вимірюваний фактор конкурентоспроможності, фінансової стійкості та ефективного управління ризиками (risk management). Сучасна управлінська наука виділяє три ключові причини, чому бізнес інвестує в створення безпечного середовища для ЛГБТКІ+: ✔️ Ефективність людського капіталу та «боротьба за мізки» У креативних, наукомістких та IT-індустріях головним активом є інтелектуальний капітал. Організаційна психологія доводить: якщо співробітник змушений перебувати у «шафі» (вдаватися до фасадингу), значна частина його когнітивного ресурсу витрачається на постійний самоконтроль, тривогу та стрес меншин. Створення атмосфери психологічної безпеки вивільняє цей потенціал, підвищуючи рівень інноваційності команди на рівні патентів та нестандартних рішень. ✔️ Феномен Pink Pound та купівельна спроможність ЛГБТКІ+ спільнота та їхні свідомі союзники формують величезний і високомаржинальний споживчий ринок. За оцінками міжнародних фінансових інституцій, глобальна купівельна спроможність ЛГБТКІ+ спільноти перевищує 4.7 трильйона доларів США на рік. Бренди, які відкрито захищають права людини, отримують вищу лояльність клієнтів та краще залучають покоління міленіалів і зумерів. ✔️ Компенсація законодавчого вакууму в Україні В українському бізнес-середовищі корпоративна культура прогресивних компаній часто випереджає державне правове поле. Оскільки інститут цивільних партнерств в Україні досі на етапі адвокації, передові компанії (як міжнародні, так і вітчизняні) самостійно впроваджують внутрішні політики недискримінації. Вони юридично прописують у своїх внутрішніх бенефітах, що програми добровільного медичного страхування (ДМС), релокаційні пакети чи корпоративні бонуси поширюються не лише на офіційне подружжя, а й на цивільних (зокрема одностатевих) партнерів своїх співробітників. Персоналії та лідери думок у DEI: *️⃣Тім Кук: Генеральний директор Apple. Під його керівництвом Apple капіталізувала свої цінності інклюзивності, довівши, що відкритість топменеджменту посилює ринкові позиції бренду *️⃣Річард Бренсон: Засновник Virgin Group, послідовний глобальний адвокат ЛГБТКІ+ прав у бізнесі, який активно просуває скасування гомофобних законів на міжнародному рівні, апелюючи до економічних втрат країн від дискримінації *️⃣Тимур Левчук: один із найбільш впізнаваних українських експертів з DEI, співзасновник ГО «Точка опори ЮА», консультує бізнес щодо інклюзивних практик

Численні емпіричні дослідження підтверджують пряму математичну кореляцію між рівнем різноманітності в компанії та її фінансовими показниками: Дані McKinsey & Company: Згідно з багаторічним глобальним звітом Diversity Wins, компанії з високим рівнем гендерного та соціокультурного різноманітності у виконавчих радах мають на 25–36% вищу ймовірність досягти надприбутковості порівняно з консервативними конкурентами. Водночас дослідження Світового банкунаочно демонструють, що державна гомофобія та обмеження прав людини мають чітку ціну: кожна країна, яка дискримінує ЛГБТКІ+ громадян, втрачає до 1% свого річного ВВП через недоотриману продуктивність праці, проблеми зі здоров'ям населення та відтік мізків (human capital flight).

З погляду сучасної економічної теорії та теорії менеджменту, інклюзивність – це не благодійність і не дань трендам. Це прагматичний бізнес-процес та індикатор зрілості корпоративного управління. Бізнес-клімат європейського зразка неможливий без поваги до особистості, адже вільний ринок працює ефективно лише тоді, коли він вільний від упереджень.

У червні КІСПП долучається до Pride Month

👜Рожевий капіталізм чи реальна цінність: Чому прогресивний бізнес підтримує ЛГБТКІ+? У червні стрічки соцмереж традиційно забарвлюються у веселкові кольори корпоративних логотипів. Критики часто називають це «рожевим капіталізмом» (pinkwashing) – суто маркетинговим ходом для залучення лояльної авдиторії. Проте для глобальних інвестиційних фондів, технологічних лідерів та прогресивних стартапів підтримка різноманітності давно вийшла за межі PR. Сьогодні стратегія DEI (Diversity, Equity, and Inclusion – Різноманітність, Рівність та Інклюзивність) – це вимірюваний фактор конкурентоспроможності, фінансової стійкості та ефективного управління ризиками (risk management). Сучасна управлінська наука виділяє три ключові причини, чому бізнес інвестує в створення безпечного середовища для ЛГБТКІ+: ✔️ Ефективність людського капіталу та «боротьба за мізки» У креативних, наукомістких та IT-індустріях головним активом є інтелектуальний капітал. Організаційна психологія доводить: якщо співробітник змушений перебувати у «шафі» (вдаватися до фасадингу – приховування своєї ідентичності на роботі), значна частина його когнітивного ресурсу витрачається на постійний самоконтроль, тривогу та стрес меншин. Створення атмосфери психологічної безпеки (Psychological Safety) вивільняє цей потенціал, підвищуючи рівень інноваційності команди на рівні патентів та нестандартних рішень. ✔️ Феномен Pink Pound (Рожевий фунт) та купівельна спроможність ЛГБТКІ+ спільнота та їхні свідомі союзники формують величезний і високомаржинальний споживчий ринок. За оцінками міжнародних фінансових інституцій, глобальна купівельна спроможність ЛГБТКІ+ спільноти (так званий LGBT+ GDP) перевищує 4.7 трильйона доларів США на рік. Бренди, які відкрито захищають права людини, отримують вищу лояльність клієнтів (LTV –  Lifetime Value) та краще залучають покоління міленіалів і зумерів. ✔️ Компенсація законодавчого вакууму в Україні В українському бізнес-середовищі корпоративна культура прогресивних компаній часто випереджає державне правове поле. Оскільки інститут цивільних партнерств в Україні досі на етапі адвокації, передові компанії (як міжнародні, так і вітчизняні) самостійно впроваджують внутрішні політики недискримінації. Вони юридично прописують у своїх внутрішніх бенефітах, що програми добровільного медичного страхування (ДМС), релокаційні пакети чи корпоративні бонуси поширюються не лише на офіційне подружжя, а й на цивільних (зокрема одностатевих) партнерів своїх співробітників. Персоналії та лідери думок у DEI: *️⃣Тім Кук: Генеральний директор Apple, який у 2014 році став першим керівником компанії зі списку Fortune 500, який здійснив публічний камінг-аут. Під його керівництвом Apple капіталізувала свої цінності інклюзивності, довівши, що відкритість топменеджменту посилює ринкові позиції бренду. *️⃣Річард Бренсон: Засновник Virgin Group, послідовний глобальний адвокат ЛГБТКІ+ прав у бізнесі, який активно просуває скасування гомофобних законів на міжнародному рівні, апелюючи до економічних втрат країн від дискримінації. *️⃣Тимур Левчук: один із найбільш впізнаваних українських експертів з DEI, співзасновник ГО «Точка опори ЮА», очолює напрямок DEI у Starlight Media, викладає та консультує бізнес щодо інклюзивних практик.

Численні емпіричні дослідження підтверджують пряму математичну кореляцію між рівнем різноманітності в компанії та її фінансовими показниками: Дані McKinsey & Company: Згідно з багаторічним глобальним звітом Diversity Wins, компанії з високим рівнем гендерного та соціокультурного різноманітності у виконавчих радах мають на 25–36% вищу ймовірність досягти надприбутковості порівняно з консервативними конкурентами. Водночас дослідження Світового банку (World Bank) наочно демонструють, що державна гомофобія та обмеження прав людини мають чітку ціну: кожна країна, яка дискримінує ЛГБТКІ+ громадян, втрачає до 1% свого річного ВВП через недоотриману продуктивність праці, проблеми зі здоров'ям населення та відтік мізків (human capital flight).

З погляду сучасної економічної теорії та теорії менеджменту, інклюзивність – це не бл

🏳️‍🌈 ЛГБТК+ спільнота і союзники: діалог про досвід, освіту та підтримку У межах Pride Month #КІСПП відкриває простір для діалогу, що об’єднує ЛГБТК+ спільноту та союзників. Запрошуємо вас на session, присвячений розмові про ЛГБТК+ у сучасному суспільстві – з позиції особистого досвіду, наукового знання та практики підтримки. Ми прагнемо створити безпечне й поважне середовище, де можна говорити про досвід, знання та суспільні процеси без стигматизації – з опорою на наукові підходи, професійну етику та принципи прав людини. Під час зустрічі плануємо обговорити: – досвід ЛГБТК+ людей у сучасному українському контексті – роль союзників і професіоналів у створенні підтримувального середовища – наукові підходи до розуміння різноманіття – стигму, дискримінацію та їхній вплив на психічне здоров’я – етичні принципи взаємодії та підтримки ▪️Запрошені спікери: Микита Карімов, психолог, психотерапевт та супервізор у гештальт-підході, травматерапевт; керівник психологічної служби ГО “Інсайт”; член НАГТУ, WPATH/EPATH Софія Рибальченко, психологиня ГО «Інсайт», практикує в екзистенційному підході; веде індивідуальну, групову та освітню роботу серед дорослих та підлітків; членкиня УАЕПП. ▪️ Модератор: Дар’я Трофімова, доцент, канд.психол.н, завідувачка кафедри соціальної психології КІСПП Мета заходу – не дискусія “за чи проти”, а обмін досвідом, знаннями та практиками, які допомагають формувати більш безпечне суспільство. А offline-зустрічі – це завжди про особливий вайб, живі очі та максимальну включеність. Долучайтеся особисто, щоб розділити цей безпечний простір з однодумцями! А приємним і корисним бонусом для всіх учасників стане «Гайд союзника» від КІСПП, який ви зможете забрати з собою. Чекаємо на вас 🏳‍🌈 🗓 26 червня о 15:00 📌 КІСПП, offline (попередня реєстрація обов’язкова) ⏩ Реєстрація

🤎 Цієї неділі завершилася група психологічної підтримки, яка тривала 16 зустрічей. Ця група стала ще одним важливим кроком у розвитку ініціатив КІСПП, спрямованих на створення безпечного простору для студентів - простору, де можна не лише здобувати знання, а й мати місце для власних переживань, пошуку опори та людського контакту. Група психологічної підтримки - це простір, у якому не потрібно відповідати чиїмось очікуванням, демонструвати «стійкість» або знати правильні відповіді. Тут можна було приходити з різними станами: з тривогою, розгубленістю, втомою, сумнівами, цікавістю чи натхненням - і бути почутими. Протягом 16 зустрічей учасники мали можливість: 🤎 говорити про власний досвід і отримувати підтримку без оцінювання 🤎 слухати інших і помічати, що багато переживань є спільними 🤎 ділитися думками про навчання, практику, професійне становлення та шлях майбутнього психолога 🤎 краще розуміти себе та свої потреби 🤎 вчитися бути поруч з іншими – підтримувати й приймати підтримку Особливість групового формату в тому, що зміни відбуваються не лише через слова, а й через сам досвід перебування серед людей: поступово з’являється більше довіри, відчуття приналежності та розуміння «я не один/одна у своїх переживаннях». Щиро дякуємо студентам, які стали частиною цієї групи 🤎 Дякуємо за вашу відкритість, довіру, уважність одне до одного та готовність бути справжніми. Саме завдяки вашій участі цей простір зміг стати живим, теплим. Окрема подяка Дар’ї Трофімовій за проведення групи, професійність, турботу та створення атмосфери, у якій кожен учасник міг бути почутим і прийнятим. Дякуємо всім, хто долучився до цього процесу. Нехай досвід цих зустрічей залишиться з вами як нагадування про важливість підтримки – себе та інших 🤎 До нових зустрічей у просторах КІСПП 🇺🇦

🎭 Команда КІСПП продовжує добру традицію спільних культурних заходів. Цього разу ми відвідали Театр на Подолі та переглянули виставу «Льовушка» за п’єсою Анатолія Крима у постановці Ігоря Славінського. Ця вистава вже багато років залишається в репертуарі театру, що свідчить про її особливе місце серед глядачів. Попри те, що постановка була створена понад десять років тому, вона й сьогодні викликає щирий відгук та спонукає до роздумів. Історія розгортається крізь призму спогадів головного героя, який повертається до подій свого дитинства та людей, що вплинули на його життя. На сцені оживає світ сімейних історій, теплих людських стосунків і важливих життєвих уроків. Вистава поєднує легкі гумористичні моменти з глибокими емоційними переживаннями, створюючи особливу атмосферу щирості та душевності. Перегляд став для нашого колективу нагодою не лише долучитися до театрального мистецтва, а й замислитися над цінністю родинної пам’яті, значенням людської підтримки та важливістю зберігати зв’язок між поколіннями. Саме такі культурні події нагадують про те, що справжні життєві цінності залишаються незмінними незалежно від часу.

🕯️ День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні Цей день нагадує нам про всіх, чиї життя забрали війни на українській землі упродовж усієї нашої історії: від світових воєн до сучасної російсько-української війни. Пам’ять про загиблих є важливою частиною суспільного зцілення. Психологи зазначають, що вшанування втрат допомагає проживати біль, зберігати зв’язок між поколіннями та підтримувати одне одного в складні часи. Сьогодні ми згадуємо військових і цивільних, дорослих і дітей – усіх, чиї життя обірвала війна. Світла пам’ять загиблим. Вічна шана та вдячність 🇺🇦🕯️