Ерготерапія в педіатрії

#самообслуговування 📌організуйте стійке положення для дитини, так, щоб вона гарно контролювала положення голови і тіла. Особливо, якщо дитина має рухові порушення; 📌використовуйте підставку, щоб дитина могла дотягнутися до умивальника; 📌спробуйте різні зубні щітки. Різні розміри та текстури, щоб підтримувати сенсорні уподобання вашої дитини. Спробуйте зубну щітку з товстішою ручкою, щоб допомогти її схопити; 📌 спробуйте електричну зубну щітку. Вібрація забезпечує тактильний та пропріоцептивний вхід, може діяти заспокійливо. Для дітей з руховими порушеннями буває простіше діяти такою щіткою ніж виконувати рухи звичайною. Електрична щітка масує ясна, в нормі масаж ясен відбувається при жуванні твердої їжі, але у дітей з труднощами жування він відсутній, часто ясна можуть набрякати і створюють дискомфортні відчуття; 📌 спробуйте різні види зубної пасти, щоб знайти ідеальну саме для вашої дитини. Використання зубної пасти без смаку та запаху може допомогти подолати сенсорну проблему, якщо вона існує; 📌 спробуйте різну температуру води; 📌 спробуйте почистити дитині зуби перед дзеркалом, щоб забезпечити їй візуальну підтримку; 📌 використовуйте візуальний розклад із покроковими фотографіями для чищення зубів, щоб підтримувати планування та послідовність. Це також може допомогти зменшити стрес і хвилювання під час рутини, забезпечуючи чітке очікування того, що буде далі; 📌 створіть розпорядок дня, який буде працювати для вашої родини! Наявність розпорядку допомагає зняти тривогу навколо невідомого та визначає, чого очікувати в цій ситуації. Також буде корисно виконувати процедуру чищення зубів щодня приблизно в один і той же час. Краще слідувати за певною подією, наприклад , після їжі або коли ви прокидаєтеся вранці. Послідовність і практика є ключовими! 📌 забезпечте дитині підтримку у вигляді соціальних історій або відео, які допоможуть зрозуміти та спланувати завдання; 📌 зробіть чистку зубів веселою – створіть гру на зразок «боротьба з мікробами» або рольову гру з ляльками, іграшками та зубними щітками. Можна використовувати ополіскувач, який допомагає побачити де знаходиться зубний наліт; 📌використовуйте таймер ,пісеньку або рахунок до 10 для кожної щелепи. Це допомагає позбутися страху перед невідомим та дозволяє дитині побачити, що діяльність має кінець; 📌 дітям, які мають проблеми з дрібною моторикою можна використовувати зубну пасту з дозатором та пластиковий стаканчик для полоскання рота. 📌 чистите зуби по черзі. Наприклад: один раз на день дитина, один раз мама; 📌 заохочуйте дитину купувати нову зубну пасту разом. ☝️🤓Формування навички чищення зубів вимагає часу та є процесом проб і помилок. Почніть з однієї рекомендації , яка, на вашу думку, підійде вашій дитині, дайте їй час, наприклад тиждень, якщо вона не спрацює, спробуйте іншу. Головне позбутися негативної поведінки чи емоцій , які можуть супроводжувати процес чищення зубів і сформувати нову рутину.

#самообслуговування 🤓☝️Поради щодо чищення зубів: 📌у будь-який можливий час дозвольте дитині виконувати завдання самостійно. Це важливо для самооцінки. Але, рекомендується контролювати чищення зубів приблизно до восьмирічного віку, щоб дотримуватися належного, ретельного догляду за ротовою порожниною; 📌нехай дитина змалечку тримає зубну щітку;

#самообслуговування ☝️Чищення зубів може бути проблемою для багатьох дітей, незалежно від того,чи це 📌проблеми з сенсорною обробкою, тобто труднощі з чутливістю, слабке відчуття рівноваги та свого тіла. Діти можуть мати гіперчутливість або гіпочутливість до орального введення. Гіперчутливі діти сприймають сенсорний вхід як біль і відмовляються чистити зуби. Навпаки, гіпочутливі діти можуть не помічати й вимагати більшої стимуляції. 📌труднощі з праксисом. Такі дітки можуть мати труднощі з плануванням і послідовністю чищення зубів; 📌складності з дрібною моторикою. Дітям може бути важко виконати завдання, оскільки воно вимагає від них правильного хапання зубної щітки та ізоляції рухів зап’ястя та передпліччя, щоб повертати зубну щітку та виконувати необхідні дії. Дитина також повинна володіти силою і спритністю, щоб відкривати і закривати кран, відкривати, витискати і наносити зубну пасту на зубну щітку; 📌проблеми з самою рутиною , наприклад, дитина не знає, які рітуали є в родині, не розуміє про що мова, не спостерігала, як це робить мама чи тато, їй не пояснювали, вона не копіює стереотип поведінки батьків або сіблінгів щодо чищення зубів; -📌поведінкові проблеми, наприклад, дитина звикла, що за неї робить мама і відмовляється робити це самостійно. ☝️🤓Існують загальні поради-втручання, які можуть допомогти подолати щоденні труднощі і полегшують засвоювання навички чистити зуби. Також існують стратегії, котрі допомагають із сенсорними проблемами, які впливають на чищення зубів.

#самообслуговування Нещодавно був запит : як навчити дитину чистити зуби? Спробуємо розібратися🤓 ☝️Запровадження щоденної звички чистити зуби з раннього дитинства є важливою навичкою. Ця навичка є складною, але не можна нехтувати нею, оскільки це є догляд за ротовоюї порожниною. Оволодіння цією навичкою безпосередньо впливає на здоров’я, харчування та, навіть, на мовлення.

Використовуйте ложку, яку легко тримати за широку та округлу ручку та з якої легко знімати їжу губами. Я сфотографувала для вас вам мої улюблені ложки для цього періоду. 👉Важливо переконатися, що ваша дитина голодна! Це значно може полегшити будь-які втручання. Почніть з густого і улюбленого за смаком пюре, це і буде мотивацією для дитини: голод та улюблений смак і аромат. 👉Наберіть не більше половини пюре на ложку і пропонуйте ложку, розвернувши в напрямку подачі до рота, щоб дитина схопила ручку, притримуйте і направляйте. Коли ця навичка буде засвоєна, спробуйте залишити ложку з пюре на таці, щоб дитина її підняла сама. 👉Під час годування можна зупинити рух ложки не перед ротом дитини, як завжди, а трохи далі щоб звичайного руху тілом назустріч ложці було недостатньо, хай це спонукає  дитину потягтися до вашої руки з ложкою. На фотографії ви можете побачити ще інструмент для жування ( граббер). Якщо дитина любить його жувати, то можна занурити його в пюре і це дасть нові відчуття дитині ("сама тягну до рота, а воно ще і смачне😉) 🤔Часто буває так, що дитина не бере ложку. Перше, що треба- це подумати, чому? Їй не цікаво, важко утримати ложку чи важко її підняти? А може це дуже велике сенсорне навантаження для дитячої долоні? І тільки спостерігаючи за кількома активностями дитини, можна висунути гіпотезу щодо причини. А можливо, вам потрібна буде допомога вашого ерготерапевта. І хоч їжа це їжа, а гра- це гра, але в ранньому дитинстві спробуйте використовувати ложку поза часом годування. Наприклад,  годуйте ляльку чи ведмедика, або нехай дитина нагодує вас. Бонусом такі активності розвивають ще гру та  взаємодію.

#годування Як навчити дитину їсти ложкою. Цей запит часто надходить від батьків, але, ці прості поради підійдуть не всім і будуть потребувати терпіння від вас, любі батьки. А якщо ви ще й не виносите безладдя, як і я, вам буде важко😉

🤓☝️Коли тактильна система повністю функціонує, діти мають змогу сприймати та реагувати на всю іншу сенсорну інформацію, з якою вони стикаються щодня. Вони не відволікаються на постійні тактильні стимули, які відчувають у будь-який момент. Наприклад: 🤔Чи є на комірці футболки бірка? 🤔На якому дивані сидіти: оббивка зі шкіри чи тканини? 🤔Яке воно відчуття вітерця, що «торкається» обличчя? Тому що вони здатні відфільтрувати, яка тактильна інформація є важливою, і що не так важливо. Дитина з добре розвиненим тактильним відчуттям легко включається в гру з однолітками. Без особливих зусиль бере участь у повсякденних активностях, пов’язаних із дотиками, включаючи купання, чищення зубів, миття рук, одягання та прийом їжі. ☝️Але є діти з тактильною дисфункцією. Деякі можуть бути надмірно чутливими до тактильного введення, що змушує їх відмовлятися від певних тактильних переживань або уникати їх. Для них найпростіший дотик може бути неприємним або навіть болючим. Ці діти можуть уникати бруду на руках або обличчі. Часто можно почути від батьків : моя дитина така чистюля. Вони можуть уникати таких занять, як малювання пальцями, грати з тістом, пластиліном і навіть їсти певну їжу. Їм може бути важко виконувати певні гігієнічні процедури, деякі мають негативні реакції або істерики під час чищення зубів, купання та стрижки нігтів чи волосся. Їм важко носити певний одяг. ☝️Інші діти можуть мати протилежний досвід, шукаючи більше тактильного введення, щоб дати своєму тілу те, що йому потрібно. Ці діти люблять самі торкатися до всього і якщо доторкаються до них. Вони жадають обіймів, хочуть знаходитись дуже близько до іншої людини,не усвідомлюючи, що порушують особисті границі, шукають різні текстури та відчуття дотику. Вони можуть постійно тримати різні предмети в руках, терти їх, перевертати, стискати. Вони можуть здаватися безстрашними, торкаючись усього, що бачать, навіть предметів, які можуть бути небезпечними. 🤓 Здатність людини обробляти тактильну інформацію безпосередньо пов’язана зі здатністю візуально розрізняти, рухово планувати та мати належне усвідомлення тіла. Тактильна система є неоціненною для розвитку мовлення, емоційної безпеки, соціальних навичок і академічного навчання, тому дисфункція тактильної системи буде негативно впливати на життя. ❓❓❓❓ Любі батьки, чи помічали ви у своїх діток , а можливо у себе, особливості , пов‘язані з тактильними відчуттями? Якщо так, то як вам вдається з цим справлятися?

#сенсорна_інтеграція #тактильна_система 🙂 До мене на заняття приходить хлопчик, який завжди просить колючий килимок, деякий час він гладить його руками, може прикладати до обличчя, потім відкладає і ми починаємо грати (працювати). Другий хлопчик в середині заняття бере коробку с каштанами і перебирає їх пальцями, долонями. До речі, я теж спробувала , вони такі гладенькі і прохолодні. Мені сподобалось. Був хлопчик, який ніколи не знімав шкарпетки, навіть у жару. Шкарпетки мали бути теплими і довгими. Є хлопчик, який заспокоюється занурюванням у квасолю. Прикладів можна привести дуже багато. 👧👶🏻Діти різні, але є щось спільне – труднощі з обробкою тактильної інформації, з якою вони стикаються в повсякденному житті, або дисфункцію тактильної системи. 🖐🦶🏻🤓Про що ж мова? Про здатність інтерпретувати навколишній світ через наші руки, ноги, шкіру та все тіло. ☝️Коли ми стикаємося з об’єктом у нашому оточенні, нервова система отримує цю інформацію та допомагає зрозуміти і розрізнити текстуру та інші тактильні якості об’єкта, дозволяє нам точно визначити, що саме ми відчуваємо: тиск, вібрації , розтягнення шкіри або свербіж. ☝️Наша тактильна система також допомагає розрізняти температуру та відчувати біль. ☝️Між дотиком і емоційними центрами в мозку існує зв’язок, який допомагає нам приймати рішення та запам’ятовувати деталі тактильних переживань, які ми вважаємо приємними, і ті, які не надто приємні. ☝️Усе у нашому світі залежить від того, як тактильна система інтерпретує те, що навколо: обійми, одяг, трава чи пісок під ногами, їжа, яку їмо, кава, яку п’ємо, душ чи ванна , які приймаємо, одяг, який вибираємо. ☝️Тактильна система дозволяє хлопчику простягнути руку в коробку з машинками й дістати свою улюблену, навіть не дивлячись. ☝️Тактильна система дає нам знати, коли морська вода є теплою або прохолодною, і допомагає вирішити, чи ми ненадовго поринемо у воду чи нас неможливо буде витягнути з води ( це мій досвід🙂🤗). ☝️Тактильна система про те, як ми впізнаємо те до чого торкаємося: гостре, гладке, грубе або нерівне. ☝️Тактильна система розвивається внутрішньоутробно майже самою першою. Вже у три місяці плід може обробляти відчуття. Амнеотична рідина, стінки матки, пуповина, яка пов’язує з мамою, дають можливість тактильно « спостерігати»середовище. Дитинка в утробі відчуває біль, тепло, холод. Сучасні дослідження можуть показати міміку дитинки, якщо їй щось не подобається. Після народження, ця величезна сенсорна система з’єднує малечу зі світом та пов’язує з іншими людьми, починаючи з прикладання до грудей мами.

Дорогі наші! Вітаємо кожного з вас з Великоднем! Хай завжди у ваших серцях живе Любов! Божого Благословення вам та вашим родинам! Христос Воскрес!!!🙏

Одним із запитів батьків у нашому каналі було " як навчити дитину використовувати руки". Для того, щоб дитина могла використовувати свої руки у заняттєвій активності, їй необхідно багато навичок та умінь: великої моторики, дрібної моторики, сенсорних і т.ін.. Про сенсорні навички ми пишемо досить часто, тому сьогодні поговоримо про розвиток однієї із базових навичок для функціонування рук- координації око-рука, тобто те, завдяки чому контролюються рухи та дії руками та завдяки чому дитина отримує зворотній зв'язок від своїх дій. Починається все тоді, коли дитина вже може бачити обличчя матусі чи тата, намагається фіксувати погляд та увагу на рідних обличчях. Тягне руки до рота і потім, з розвитком контролю голови та згасанням примітивних рефлексів, такі дії удосконалюються, дитина вчиться слідкувати за всім, що відбувається в межах доступності погляду та повороту голови. Коли в поле зору дитини нарешті потрапляє іграшка, тобто коли дитині вона стає цікавіше за обличчя дорослого, малеча може раптово торкнутись іграшки, вдарити по ній і це стає для неї "відкриттям", вона починає помічати зв'язок між торканням іграшки і звуком, що з'являється майже одночасно від іграшки або між дією своєї руки та тим, що іграшка починає рухатися. І це викликає задоволення, тому дитина це робить знов і знов. ☝️Доречі, саме тому новонародженим немає сенсу вішати в ліжку ті всі музикальні модулі з іграшок, дитина їх просто не помічає певний час. З подальшим зростанням та розвитком дитина вчиться контролювати голову, лежачі на животику, що вивільняє її руки і надає їм опорної функції, вчиться слідкувати за об'єктами, раптово падати з живота, коли дивиться на іграшку та тягнеться за нею, а потім вже контрольовано перевертатись. Все це відбувається з мотивацією, цікавістю, слідкуванням очима за предметом та дотягуванням до нього рукою. Інша рука виконує опорну функцію, щоб втримувати вагу тіла та положення на животі. Коли дитина опановує вертикальне положення сидячи, в неї вивільняються обидві руки для маніпуляції , то ж стає ще цікавіше! І чим краще дитина сидить, самостійно чи за допомогою допоміжних засобів, тим краще буде відбуватись задіяння рук для гри чи інших занять, бо не треба втрачати сили для підтримання положення, рівноваги, стабільності, працювати проти сили тяжіння і т.ін. Таким чином, координація око-рука постійно удосконалюється з всебічним розвитком малечі. Треба відзначити, що будь-які зорові розлади будуть обов'язково впливати на розвиток координації око- рука, як і рухові і сенсорні. І завдання ерготерапевта визначити, що саме заважає дитині виконувати ті чи інші дії та уможливити їх виконання.

#навчання_батьків Отже, повертаючись до «використання коробки».⬆️⬆️⬆️ ☝️Можна сказати про розвиток просторового сприйняття, уяви, абстрактного мислення. Наприклад , якщо дівчинка вирішила відтворити події гри на екрані або, просто зручніше та веселіше для себе, влаштувалася, щоб подивитися мультик. ☝️Також можна подумати про моторне планування та пропріоцептивний вплив. Якщо малеча сама принесла коробку та залізла до неї. ☝️Це може бути гарний спосіб утримувати положення сидячи та відчувати межі свого тіла . Наприклад, для дітей з руховими порушеннями або з порушеннями зору. Тут, в першу чергу, треба подбати про безпеку! І як зазначила Аня - це може бути елементом гри! Ми, звісно, не знаємо, що саме є на картинці. Але повинні завжди бачити та використовувати можливості навколо нас.🙂🤗

#харчування Останнім часом було підряд декілька майже однакових запитань від батьків дітей, які не вміють жувати, або ці навички тільки розвиваються. Як дитині не вдавитися або, як мінімізувати такі ризики? 📌Взагалі треба сказати, що маленькі діти можуть вдавитись їжею досить легко. Це відбувається, бо вони ще вчаться переміщувати їжу в роті, а їхні навички жування, кусання та подрібнення їжі в роті недосконалі. ☝️Щоб мінімізувати ризик вдавлення їжею, треба переконатися, що: 🔹 під час прийому їжі чи пиття рідини діти сидять в симетричному, зручному та безпечному положенні 🔹 дитину не залишена з їжею на самоті, поряд з дитиною є дорослий 🔹 текстура їжі відповідає можливостям дитини. 🔹 форма і розмір продуктів є безпечними, про що я вже писала за тегом #харчування Що можна зробити: 🔸змінити текстуру їжі: натерти на тертці, запекти, відварити, дрібно нарізати або розім'яти їжу 🔸не давати маленькі тверді продукти, такі як цілі горіхи, цілі ягоди винограду, ін. (весь перелік див. за тегом #харчування) 🔸прибрати те, що може спровокувати вдавлення - шкірку, кісточки (наприклад, у ягоді винограду), тверді довгі волокна.

#навчання_батьків Дорогі батьки! Сподіваємося всі у безпеці!💙💛 Дивлячись на картинку, що ви бачите?🤓 Як навколишнє середовище може впливати на діяльність дитини?🤔🧐

#сенсорна_інтеграція #пропріоцепція Існує багато видів дійяльності для пропріоцепривного вливу. 📌Важка робота! Ерготерапевти використовують як стратегію практично в будь-якій сенсорній дієті. Це може означати набагато більше, ніж просто носити щось важке. Це може бути стискання чогось у ваших руках, жування чогось особливо жорсткого, вживання густої рідини через трубочку, наприклад молочного коктейлю, йогурту, заварного крему або штовхання, потягування, піднімання, лазіння чи повзання всім тілом. 📌Глибокий тиск. 📌Проведення часу на дитячому майданчику. Дозволяйте дитині рухатися якомога частіше! Діти часто не мають можливостей бігати, стрибати та грати так часто, як того хоче їхній організм. 📌Допомога у таких справах, як прання, прибирання пилососом, миття вікон або столів, копання лопатою або згрібання граблями, перенесення продуктів тощо. 📌Розвиток усвідомлення тіла за допомогою дій, які вимагають визначення місцезнаходження частин тіла , наприклад покажи де носик, п’ятка, вушко. 📌Або розвиток імітації положення тіла чи послідовності рухів. Ці пропріоцептивні дії підійдуть для дітей будь-якого віку, але вам, можливо, доведеться налаштувати їх відповідно до розвитку вашої дитини. Наприклад, 7-річна дитина може штовхати візок, поки ви в продуктовому магазині, але ваша 2-річна дитина вдома може використовувати дитячий візок із парою важких мішечків. Малеча може витягувати речі з пральної машини, а більш доросла дитина допоможе донести ємність з білизною та розвісити її. Також слід пам’ятати: 📌Пропріоцептивний вплив може бути як заспокійливим так і збуджуючим. 📌Діяльність у який дитина бере активну участь, є більш ефективною, ніж пасивний внесок дорослого. 📌Пропріоцептивну діяльність краще забезпечувати через рівні проміжки часу протягом дня.

#сенсорна_інтеграція #пропріоцепція 🤓Подібно до вестибулярної системи , пропріоцепція необхідна для формування усвідомлення тіла та безпеки того, як ми вписуємося в навколишнє середовище. ☝️Пропріоцепція дуже важлива для людей, які мають сенсорні потреби, тому що це єдине відчуття, яке заспокоює та допомагає покращити концентрацію практично у всіх сферах , якщо використовується правильно. Переважній більшості дітей подобається пропріоцептивний вхід, і багато хто шукає його. Навіть, якщо ваша дитина не має особливих «сенсорних потреб», пропріоцептивні дії все одно можуть бути корисними, щоб допомогти їй заспокоїтися, коли вона засмучена, або розслабитися перед сном. 🤓☝️Короткочасні порушення пропріоцептивної обробки можуть статися, наприклад, після стрибка росту або коли людина втомлена. Однак для дитини, чия пропріоцептивна система не функціонує належним чином, сигнали, які повідомляють їй, де вона знаходиться, як рухатися та скільки зусиль докладати, просто не такі сильні і дитина не в змозі використовувати цю інформацію для адаптивної поведінки. ☝️Є діти, яких називають руйнівниками, гіперактивними або дикунами. Вони жадають активних дій, штовхають, тягнуть, падають. Такі діти часто можуть жувати все, ховатися в тісних місцях, навмисно врізатися в стіни, натикатися на столи та людей, завжди намагатися застрибнути на диван або ліжко, можуть дуже міцно тиснути на такі предмети , як ручки дверей, іграшки, олівці або столові прибори. Такі діти часто порушують особисті кордони . Можуть вести себе агресивно, кусатися, битися або обирають агресивну самостимуляцію, таку як биття головою об стіну чи підлогу або кусають себе за руки тощо. ☝️Інших дітей можуть називати незграбними, кажуть , що у них низька життєва енергія. Дитина може відчувати страх рухаючись у просторі, тому що їй не вистачає стабільності пози. Може не хотіти вставати з ліжка, натикатися на стіни і предмети, ніби не помічаючи їх. Дитина може погано утримувати важкі предмети , такі як бутилки з водою, або навпаки, легкі предмети, гребінець чи ложку. Такі діти можуть мати дуже високу толерантність до болю. ☝️Діти , яким важко відчувати своє тіло зазвичай намагаються контролювати його візуально. Такій дитині може бути складно зіставляти рухи однієї сторони тіла з іншою якщо вона не дивиться на них. ☝️Діти з пропріоцептивною дисфункцією можуть мати проблеми з їжею. Деякі харчові текстури потребують сильного, скоординованого жування, а м’язи рота не отримують необхідну сенсорну інформацію або навпаки, постійно щось жує бо шукає цих відчуттів.

#хвилинка_гумору Уява дорослих 🧐 про потреби дитини в кількості розвиваючих інструментів🤔 Скільки коробок з іграшками є у вас вдома? 🙂🤗😉

🤓До речі, є методи фізичного заземлення (дихання, розтяжка, вправи, відчуття) та методи когнітивного заземлення (послухати музику, подивитися улюблений фільм або помалювати; поговорити з другом або коханою людиною; погратися з домашнім улюбленцем, тощо) 🤔Добре,а до чого тут картинка?-спитаєте ви. Ми знаємо , що для деяких дітей обрізання нігтів – це величезний стрес.🤯 Ми бачимо , що пропріоцептивний вхід або «заземлення» на картинці згадується двічі. ☝️🤗Це глибокий тиск. Сильне натискання може швидко заспокоїти тривожну або надмірно збуджену дитину без зайвого планування та обладнання. До речі одна з заспокійливих сенсорних стратегій для немовлят - сповівання🤱. Стратегії можуть бути різні: 📌спуститися на рівень дитини, міцно тримати її за руки, застосовуючи глибокий тиск, і тихо розмовляти; 📌ведмежі обійма; 📌стискання тіла. Сидячи позаду дитини, обхопити її ногами. Покласти руки їй на коліна, притягнути їх до грудей і міцно стиснути. Можна трохи погойдати вперед-назад, надаючи ще й заспокійливий вестибулярний вхід; 📌 стискання або компресія суглобів; 📌масажувати або «вижимати» руками дитину; З використанням додаткових речей чи обладнання: 📌катання м’яча по тілу дитини ( уникаємо натискання на хребет, обережно з головою ); 📌загортання в ковдру, карімат або стискання між подушками; 📌різноманітні сенсорні мішки або панчохи для тіла; 📌обтяжувальна ковдра; 📌обтяжувальні жилети, іграшки, накладки на коліна- але їх дія приблизно хвилин 20, потім тіло звикає до ваги ; 📌сенсорні тунелі ; 📌 компресійний одяг; ☝️а також плавання та ігри у воді. ❗️Діяльність глибокого тиску часто пасивна і забезпечує багато заспокійливих відчуттів. Але для формування схеми тіла та участі в плануванні складних рухів дитині потрібна пропріоцептивна діяльність , яка виникає в результаті активних рухів.

#сенсорна_інтеграція #пропріоцепція 🤔😉Як гадаєте, що поєднує картинку з порадами для стрижки нігтів та коментар пана Ігора про «заземлення»? 🙂Такі собі роздуми вголос. Ми говоримо про пропріоцептивну систему. Є такий старий анекдот: Електрики кажуть, що ізоляція краще ніж заземлення. 😏 🧐Не дуже розбираюся в електриці, але мене зацікавили дві з трьох груп видів заземлення: 📌захисне заземлення … забезпечується зниженням напруги… 📌робоче або функціональне заземлення… призначене не для захисту, у першу чергу для забезпечення належної роботи … Повертаємося до сенсорних систем. ☝️Пропріоцептивна система відіграє важливу регуляторну роль у сенсорній обробці, оскільки пропріоцептивний вхід може допомогти в контролі відповідей на сенсорні стимули. 📌пропріоцептивний вхід може бути дуже заспокійливим для тих, хто легко перевантажується сенсорною стимуляцією. 📌пропріоцептивний вхід може бути збуджуючим для тих, кому потрібна посилена сенсорна стимуляція для концентрації уваги, викликання інтересу та полегшення навчання. Дещо схоже? 🤔😉 Коли маємо справу з електричним струмом, то можливо ізоляція і краще, а коли подивимося на ізоляцію з точки зору психології , то це стрес. А що є заземлення в психології: ☝️Заземлення — це набір технік, які можуть допомогти заспокоїти людину тут і зараз, в моменті. Вони корисні, коли ви відчуваєте сильні емоції, пригнічені або переживаєте панічні атаки, кошмари чи флешбеки (нав’язливі спогади). Техніки заземлення – це інструменти, які використовуються для саморегуляції в моменти стресу і тривоги. Вони служать м’яким нагадуванням про те, що потрібно залишатися зосередженим і заякорюють в теперішньому моменті, що допомагає зменшити відчуття тривоги та пригніченості. Техніка заземлення дозволяє тілу заспокоїтися і подати сигнал про відсутність реальної загрози. Іншими словами, методи заземлення спрямовані на те, щоб відключити частину мозку, яка включає червону кнопку «бий або біжи». Проприоцептивний вхід теж про це, вірно?😉

Хочу показати вам, як повинна виглядати допомога дітям. Як уможливити максимально самостійне виконання ❤️ Впевнена, що більшість з нас просто забрала б сулію з рук малечі)))) як вважаєте?😉

Доброго дня, друзі. Сподіваємось, усі в безпеці♥️ Раптово натрапила на чудові поради в картинках для тих, чиї діти уникають стрижки нігтів.