Bite the Byte

tabletki.ua Стежите за історією, як за допомогою цілої постанови Кабміна їх намагаються вбити? Я трошки розібрався, що відбувається, і ситуація просто фантастика. Проєкт постанови (лінка на архів, бо авжеж державний сайт валяється) у пояснювальній записці каже:

Проєктом акту встановлюється, що розміщення пропозицій щодо продажу лікарських засобів за попереднім замовленням споживача може здійснювались виключно на вебсайті ліцензіата, що має право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами, а інформація про такий вебсайт внесена до Переліку суб’єктів господарювання, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Дуже розлого виражена думка, але суть така: окрім самої аптеки, більше ніхто публікувати ціни на ліки не може. Чому? Ну бо так “вдосконалюються вимоги” (це теж цитата з пояснювальної записки), ггг. Тобто регуляції, мета яких — обмежити картельні зговори і загалом трохи обмежити “руку ринку” в дуже чутливому сегменті, раптом перетворюється на “заборонимо розповсюдження інформації”. Дуже хотілося б зрозуміти причини, бо зараз здається, що хтось намагається почати більше грошей заробляти. Таблетки — вони ж як Хотлайн, це один зі стовпів комфортного життя по факту. 😁 І це ж не тільки про ціни загалом, а й про діскавері теж — я завдяки ним знаходив банальний парацетамол в момент істерики на початку ковіду, і всілякі інші дивні речі. І з іншого боку — чому якийсь чиновник може зранку своєю соплею знищити абсолютно адекватний бізнес? Без жодних пояснень (“вдосконалюються вимоги” my ass), більше того — без жодних наслідків! Якщо чесно, хочеться не тільки відкочування постанови, а ще й покарань для авторів. P.S. Петиція ось тут.

Новий інтерфейс Монобанку Увімкнув і користуюся вже кілька тижнів, і можу сказать, що він мені не подобається. Так, я терпів ці кілька тижнів і намагався звикнути. Я прекрасно знаю, що звичка — ворог змін, я в кожному новому редакторі дивуюся, коли C-a не переходить на початок рядку. 😁 Та дуже добре розумію їх аргументи — і краси хочеться, і оновлень, і місця додавати нові продукти та фічі немає (раніше дійсно іноді можна було заплутатися, коли шукав щось не дуже часте — а зараз під акаунтами наробили іконочек). Але! Всі ті дії, які я робив часто, стало робити гірше, іноді значно: • Відкриваєш глянуть виписку — натисни ще додатково на кнопку після відкриття • Або потяни праворуч, але там мікс з кількох аккаунтів — і це працює тільки у верхній частині екрану! • Хочеш докинуть грошей з ФОПа? Тягнися пальцем в самий верх екрану, туди, біля суми; так, треба перехопити пальцем • Тупиш в екран чекаєш поки побачиш результати і хоч оновити? Вгадав, схопитися і потягнути можна тільки за наявну транзакцію. І тільки на верхньому екрані, бо якщо зайти в транзакції — цей рух просто закриє їх. • Хоч подивитися, де скільки грошей (вибачте шо я такий мажор, що в мене більше 1 картки)? Скроль крізь кожну картку, більше нема екрана огляду всіх рахунків. • Ще краще, ти хочеш дізнатися, що там з грошима на валютній картці ФОПу? Ооо, пацан, давай: натисни у верхньому лівому куточку, потім вибери “ФОП” в самому низу екрану, а потім ще поскроль (тільки у верхній частині екрану) до необхідної валютної картки (тут я реально радію, що в мене немає єврової ще додатково хехе). Мені є з чим порівняти, це все ще краще, ніж інтерфейси інших банків, але вже не значно, вже починає рухатися в сторону того трешу, який царить у ПриватБанку: “як користувач, я бажаю бачити всі послуги банку на одному екрані та одночасно в дуже заплутаній ієрархії, щоби я міг втрачати свій час на розглядання інтерфейсу банку, а не на гнусні тіктоки”. Що мені цікаво — чому вони не збирають фідбек у користувачів? Якщо перемкнутися в старий інтерфейс, нема питань “що сподобалося/що ні”, тільки висить здоровезний задовбуючий напис “перемкнися в новий інтерфейс!” Це хуцпа чи підсвідомий страх, що фідбек не буде загально-позитивним? Якщо мене чому і навчило життя, так це тому, що екстремально рідко, навіть у дуже талановитих людей, повна зміна інтерфейсу виходить краще, аніж попередня версія. Значно більше шансів на успіх — хоч і важче, і довше — рухати інтерфейс частинами, мати кілька локальних революцій замість однієї глобальної. Локальну і прожувати легше, і виправити недоліки простіше, і відкотити можна без того, щоб всю команду загнати в депресію. Дуже надіюся, що Монобанк зможе прожувати цю революцію і виправити хоч частинку цих юзкейсів, бо зараз відчуття від інтерфейсу, що його зробили не для користувачів, а для самої компанії.

Wild podcast drops! До нас в подкаст завітав Рома Апостол, спів-засновник та CEO Mate Academy, а на дворі якраз майже обід і ви можете дивитися це взагалі без жодного докору сумління. Або з ними, яка різниця, випуск цікавіший навіть за розповіді Кацуріна та Птушкіна за їжу. 🤣

А давайте поговоримо за те, як Фейсбук продукує опенсорсні моделі, доки всілякі Опен-Ой-Веї беруть за них гроші? Є фантастична стаття Commoditize Your Complement, в якій з наочними прикладами добре пояснюється феномен комерційних компаній, які підтримують опенсорс. Це не альтруїзм в жодному разі, це спроба захистити себе від (майбутньої) конкуренції. Виходить, що коли в тебе рахунок за сервіси OpenAI стає прям великим, ти подумаєш і підеш візьмеш відкриту модельку від Фейсбуку (від Мети, whatever) — і вийде, що основні свої гроші ти будеш і далі витрачати на рекламу, бо рекламних маркетплейси великих аж два (гугл та фейсбук) і подітися тобі нікуди. А новий ринок не виріс. Додатковий плюс! Ти маєш змогу тримати в себе розробників, дослідників і науковців, які б в іншому випадку пішли покращувати OpenAI et al, або б взагалі заснували ще одну цікаву компанію. І для фейсбука це фактично копійки — в них 135 млрд ревеню (і 88 млрд витрат) в минулому році версус 1.6 млрд (або 2, шось складне репортять) в OpenAI. Вони на прибуток можуть два десятки OpenAI’їв фінансувати і ще гроші залишаться. Тож це не дурня, а стратегія!

Певен що ви чекали цього з нетерпінням, навіть якщо не знали. 😁 Новий випуск 1-2-3 Techno - з з Максом Іщенко! Дивіться, поки гаряче. 😁

Ви питали — ми писали. 😁 Чи не питали, але як би там не було, в нас новий випуск 1-2-3 Techno, на цей раз із Всеволодом Соловйовим (не співпадіння). Початок вийшов технічний, а продовження зовсім ні, тому цікаво повинно бути кожному. Ладно, ви й так знаєте, що я не по вступам, а по суті, тому просто йдіть та дивіться. :-)

Амазон у 2016 році відкрив свій перший магазин Amazon Go, де можна на вході відсканувати свій QR-код в апці Амазону, набрати, чого ти хочеш, а на виході з тебе зніме грошей автоматично. Нічого не треба сканувати, перекладати туди-сюди, короче, кайф. Можна було, тому що вони закривають “Just Walk Out” — власне оцю технологію. І це супер-смішна історія, тому що я добре пам’ятаю, з якими фанфарами все це відкривалося, розпізнавання відео, AI, ML, терміни летіли у всі боки, у них навіть є (поки ще працюючий) сайт з описом, justwalkout.com — де вони нічого не кажуть прямо, але “наші технології перевернуть життя ваших покупців”, і все таке. Але от стаття про закриття нам каже:

Though it seemed completely automated, Just Walk Out relied on more than 1,000 people in India watching and labeling videos to ensure accurate checkouts.

Шось я волаю як сич вночі. Десь пан Безос недодивився і на Амазон напали традиційні інновації аутсорсінга на дешевих працівників. 🤣

Не знаю, наскільки ви знаєте базу, на якій побудован увесь веб, але ASCII — це досі основа з основ. На щастя епоха кембрійського вибуху кодувань із latin1, koi8-u, cp1251 та всього іншого хламу вже пройшла і майже всі текстові дані (наприклад, веб-сторінки) сьогодні літають закодовані в UTF-8. UTF-8 дуже цікаве кодування, яке на відображення 1 символу може використовувати різну кількість байт — практично для нас це значить, що чим пізніше символ доданий, тим більше байт він займає. Тож на самому початку UTF-8 — це 1-в-1 американський стандарт кодування латинської абетки, цифр та символів ASCII. Це все працює дуже просто, кожен символ закодований якимось числом (вибачте, що пояснюю такі основи, але це важливо для подальшої думки). Наприклад, символ пробілу закодований числом 32, а перевод рядку — числом 10. Так от, історично склалося так, що великі латинські літери йдуть перед маленькими, тому літера A - це 65, а літера a - це 97. Це дуже легко перевіряється все в тому ж пайтоні, запустіть в його шелі ord('A') і побачите самі. Так от, зазвичай зараз сторінки віддаються з html-тегами, написаними маленькими літерами. А у 90-ті було навпаки, чому так? Ну бо тоді з модемами на 14400 бод (якщо пощастило) економили кожну краплю, тому менші числа авжеж були дуже в нагоді, а потім всі розлінилися і перестали економити. 😅 Тож якщо вам хочеться трошки зменшити розмір своїх сторінок, можна перевести всі теги у верхній регістр. Наскільки воно допоможе — залежить, авжеж, від вашої сторінки. Пишіть, що у вас виходить! А заодно поширюйте пост, бо нинішні тенденції не звертати увагу на перформанс самі себе не переборять. 👍

Програмісти неефективні Програмісти, тобто люди, мета яких програмувати. Візьмемо, наприклад, мене. Певен, що більшість людей, що зі мною працювали, можуть підтвердити, що я люблю та вмію знаходити прості і короткі рішення, особливо коли хочеться результату прям тут і зараз. Це я не заради похвалитися, а як сетап — я не схильний будувати мікросервіси, діаграми мережевих зв’язків і все інше, коли можна обійтися скриптом на авк. Я роблю в метабейзі інвалідацію кеша — і для спрощення не буду вам всі подробиці тут вигружать, але я вигадав many-to-many табличку для маркування кеша, перефігачив протокол спілкування з кешом, загалом, короч, 4 дні роботи і натрапив на edge case… розмовляю з продактом — він не програміст, але в минулому Head of data у великій компанії, тобто технічно непогано роздупляється — показав йому як все працює, і кажу: оцей юзкейс діч, реально ще тупо 2 дні на нього треба. А він мені каже — а чого ти не додаси якесь поле типу cache_invalidated_at прям на картку запиту у таблицю?.. Ну так, трохи low-tech рішення, якщо є картка з таким самим запитом, то для неї кеш не скинеться — але таке і не часто буває, і не дуже важливе… Дуже кльове рішення. Реалізується буквально за 2 години зі всіма тестами (зранку ж і перевірив естімейт), змін в 3 рази менше, складність в 10 разів менша. Тому що в продакта немає мети писати код, а в мене є. От коли в мене мета отримати якийсь результат — то раптово мозок починає генерувати прості солюшени. А коли треба написати код — так одразу все розвертається. Не розумію, як це виправляти. Робити програміста міні-продактом свого напрямку? Ну то наче в метабейзі намагаються, пишеш proposal’и різні, такий весь в темі, але ось мене не спасає. Короч, рецептів не знаю, але спостереження тримайте. Можете постежити за собою, або за своїми програмістами. 😁

‍В метабейза є здоровезний yaml-файл з міграціями. Він вже був за 15к рядків, його розділили на два, і тепер той, куди додаються нові міграції — всього 6 тисяч рядків. 🤦‍♂️ Це конфігурація liquibase, і поки ми обговорюємо рішення — бо воно всіх харить, хоч і працює — цього монстра треба якось редагувати. А воно змушує мій Emacs тормозити. Ну прям так що я друкую символи і воно нешвидко, а іноді який ентер як натиснеш і воно з півсекуди чехлить. Я вже спробував його редагувати у Саблаймі (неправильно робить відступи і приходиться руками дотикувать, що з ямлом прям стрьомно), в Зеді (те саме), перейти на tree-sitter щоби не тормозила підсвітка, відключати підсвітку… А потім мені прийшла світла ідея в голову. Ну не може ж так бути, щоби софт можна було самому в собі розробляти і не було профайлеру, правда? Таки є, і прям дуже простий у використанні. M-x profiler-start, шось поробив, M-x profiler-stop, і можна дивитися в M-x profiler-report результати. Ну й результати ось вони, на скріншоті — все очевидно. flycheck занадто часто намагається перевірити синтаксис і в нього занадто багато часу це займає. Ну ок, відключив його для yaml-файлів на idle, і все, тормозити перестало. Не знаю, чому раніше не навчився цієї діагностики. 😁