Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

✍"Я трохи здригнув, мимоволі очі потяглися ще більш на північ. По взгір’ю розкинулася Алупка… Вона ще спить… Куняє прехороша мечеть зі своїм високим мінаретом: мені здається, що він вип’явся вгору, аби зазирнути в очі Ай-Петрі, глянути на сніги білі в широких щілинах високої гори скелястої, але, побачивши, яка темна гнобительська хмара суне з півночі на Ай-Петрі, мінарет злякався, принишк, доки мулла, кличучи «правовірних» на молитву, не зрушить його спокою…". 📚З оповідання "Ранком в Алупці" (1895), Олександа Кониського (1836-1900), відомого українського літературного та громадського діяча. Мечеть в Алупці була збудована у 1834 р. за проєктом Філіппа Ельсона (1793-1867). У 1927 р. пам'ятка сильно постраждала від землетрусу й була розібрана на будівельні матеріали радянською владою. Її купол і мінатер, якы описуэ Кониський, можна побачити на літографії від видавництва Еміля Берндта (Verlag v. Emil Berndt). #Крим #Алупка #текст #мистецтво

Книга про османську кавʼярню в Камʼянці-Подільському зʼявилась у вільному доступі: https://www.academia.edu/125773223/%D0%9D%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%B2_%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D0%BC_%D1%8F%D0%BD%D1%86%D1%96_%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%A2%D0%BE%D0%BC_%D0%86_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4_%D0%BB%D1%8E%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D0%BC_%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_2022_296_%D1%81

⚡️Останнім часом мало дописів, але багато анонсів. Цієї неділі буде ще одна кураторська екскурсія виставкою. Приєднуйтесь! #Крим #кримські_татари #анонс https://facebook.com/events/s/%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D1%8E-miras-%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4/956119479690490/

21 листопада о 16.00 запрошуємо взяти участь у семінарі з історії гуманітаристики, присвяченому дослідженню та осмисленню спадщини кримських татар у музеї. В межах семінару відбудеться презентація видання «MİRAS. Спадщина. The Heritage», що демонструє світ живої спадщини корінного народу України. Обговоримо цікаві питання: 🔹 що таке «Спадщина» та які сенси куратори й автори видання вкладають у поняття деколонізація; 🔹що таке нематеріальна культурна спадщина, та як вона пов’язана з ідентичністю носіїв культури корінного народу; 🔹чому музейні колекції – це не лише набір предметів історичної, мистецької чи матеріальної цінності, але й щось набагато більше; 🔹 як через музейні артефакти можна говорити про людей та їхні долі? Деталі за посиланням: #анонс #Крим #кримські_татари https://facebook.com/events/s/%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-/957807839548082/

🎥"Як українці жили та воювали в Китаї?": Новий випуск на каналі "Історичної правди" про українців у північно-східному Китаї: історія переселення на Далекий Схід, суспільне й політичне життя громади в Харбіні в 1920-х роках та інші цікаві процеси: https://www.youtube.com/watch?v=KEIfPbk_aFs #Китай

Орієнталізм вихідного дня: 🖼«Автопортрет з люлькою», від Еміля Жана Горація (Ораса) Верне (1789-1863), знаменитого французького орієнталіста, мандрівника, дипломата, бонапартиста, а також автора картина «Іван Мазепа серед вовків», створеної на основі однойменної поеми Байрона. Горацій Верне також бував в Криму. Під час "Східної війни" у 1855 р. він супроводжував французьку армію на півострові й навіть намалював декілька картин з батальними сценами (Альма, Малахів Курган), менш відомих у його творчості. #мистецтво #настрій #Крим

Зараз примірники видання розіслали по різним бібліотекам в Україні. Невдовзі, коли матимемо друкований наклад, проведемо презентацію разом зі співавторами, партнерами, консультантами й усіма дотичними до проєкту учасниками. А поки, щоб нагадати основну ідею виставки, даю посилання на кілька цікавих інтерв'ю про її концепцію: 📌Інтерв'ю на «Громадському радіо»: «Битва під Хотином 1621 року: український вимір війни, яка відбулася 400 років тому»; https://hromadske.radio/podcasts/hromadska-hvylya/bytva-pid-khotynom-1621-roku-ukrains-kyy-vymir-viyny-iaka-vidbulasia-400-rokiv-tomu 📌Про різницю у поглядах на Хотинську війну 1621 року у Речі Посполитої та Османської імперії, а також про те, як наслідки цих подій сприймали різні її учасники у своїх писемних джерелах, у музейному блозі: https://old.nmiu.org/component/k2/item/41-viina-sliv-zbroi-ta-podarunkiv-shcho-novoho-pro-khotynsku-bytvu-vidkryvaie-vystavka-v-muzei?

📚Вийшло друком наше нове науково-популярне видання, надруковане в рамках конкурсу культурно-мистецьких проєктів Українського інституту книги: «Хотинська війна 1621 р. Козацька звитяга, османські амбіції та європейське майбутнє» («Кліо», 2024). Видання є своєрідним підсумком партнерської виставки «Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи», яку ми втілювали в #НМІУ у 2021 р. Розбирали цю виставку з колегами вже 24 лютого 2022 р., під час початку повномасштабного вторгнення Росії, тому виставка для нас ще й дуже особиста. Дякую усім, хто голосував за це видання. Там буде багато цікавих ілюстрацій, гравюр, текстів, рукописів, артефактів та реконструкцій, що розкривають події Хотинської кампанії, а також мілітарну, політичну, інтелектуальну культуру епохи. Цікава частина буде й про Кримський ханат та Османську імперію. #фото #книга #чтиво #Хотин_1621

✍️«Музейні колекції й артефакти нерозривно пов’язані людьми та їхніми долями. Як і «Спадщина» в цілому. Із тими, хто в різний час створював, використовував, досліджував та зберігав подібні речі. Ми намагались створювати видання й виставку так, щоб за речами історичної чи мистецької вартості завжди можна було побачити людей. Розказати про їхні долі. Саме цей контекст і відрізняє живу спадщину від, так би мовити, «археологічних культур», які залишились лише на сторінках історії…». 📝Дякую команді «Кримськотатарський ресурсний центр» за інтервʼю. Говорили про виставку, видання та їх концепцію. Читайте за посиланням: #інтервю #Крим #кримські_татари #музей #Miras https://ctrcenter.org/uk/vydannya-miras-spadshhyna-the-heritage?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR00UQ_NsI0Xq6fCF-cjpfjx4hMnpPpmissWJaJPgkqDKclkWn20Ns_LR8I_aem_EFX__4y15C75kRMV8ixbag

🖼"Еволюція котів", від Мацумото Рьохея, сучасного японського художника. Трохи більше робіт у його профілі в інстаграмі: https://www.instagram.com/r.matsumoto60?igsh=eHY5YTNldHI2aWtn #мистецтво #Японія #кіт

Вчора виповнилось два роки з відкриття виставки #miras_cпадщина, в #Скарбниця_НМІУ. Кілька "закулісних" фото процесу підготовки виставки, для історії роботи нашого музею у часи повномасштабного вторгнення. #фото #музей #виставка #Крим #кримські_татари

🖼️"Гість" (2011), від Мамута Чурлу, сучасного кримськотатарського художника й дослідника традиційного орнаменту орьнек. Частина триптиху "Доля. 1916 рік". #мистецтво #Крим #кримські_татари

🎥"Кримські татари в лавах османських козаків під час Східної Війни (1853-1856)". Запис лекції Володимира Полторака на семінарі з історії Криму. Раптом хтось пропустив у п'ятницю. https://www.youtube.com/watch?v=sSr3DXHJAIc

Марокканська кавова\чайна культура: 🍵Марокко більше асоціюється з чайною традицією. Тут своя унікальна культура споживання й подачі тонізуючого чаю в жаркий день, на сніданок і вечерю. Чай «по-марокканські» зазвичай подають у скляних прозорих склянках, з листям м’яти. Важливо, що м’яту не заварюють з чаєм, а саме заливають чаєм у стакані. До чаю подають «сафандж» - традиційні пончики, смажені в казанах з маслом, посипані цукровою пудрою. Ідеальний магибський сніданок, одним словом. ☕Кавова культура в Марокко також дуже давня, і сягає своїм корінням часів берберських та арабських купців, воїнів, мандрівників. По-при давнє знайомство, кава довго не мала такої популярності, як у країнах затоки чи Османській імперії. Лише з XVIII ст. в міській культурі поширюється мода на кав’ярні, які виникають у крупних містах типу Марракеша чи Касабланки. Але цей феномен поширюється під впливом європейців, зокрема французів. Після цього кава стає більш «народним» явищем. У міських кав’ярнях популярно пити два види кави «по-марокканські»: 📌«половина на половину», або «Nous Nous» (щось середнє між еспресо з молоком та капучіно); 📌«чорну каву», або «Café Noir» з прянощами (корицею, меленим імбиром, чорним перцем, анісом, мускатним горіхом). Цей варіант кави більш домашній\народний. Цікаво, що кава, як і чай, подаються у скляному посуді, а не порцеляновому (як прийнято у кримських татар, турків, арабів). Гадаю, саме тому чашечки з мого набору теж зі скла, що й привернуло першочергово мою увагу. Скляні філіжанки я зустрічав дуже рідко і більшість аналогій саме з Марокко. #кава #чай #Марокко #Африка #їжа

Трохи нового з моєї колекції «кавових девайсів»: 🫖Вінтажний кавник\чайник зі скляними чашечками й підстаканничками (зарфами). Марокко🇲🇦. ІІ пол. ХХ ст. Міг бути одночасно як для кави, так і чаю. Але наявність «зарфів» схиляє більше до кави. Корпус кавника з міді. Ручка приєднання з допомогою характерного кріплення «хвіст ластівки». Кришка згори прикрашена «рукою Фатіми» (ще відома як «хамса») – амулетом у вигляді розкритої долоні, що здавна був популярним на Близькому Сході, й зокрема в арабській та берберській культурі у найрізноманітніших варіаціях (цей символ є навіть є на сучасному гербі Алжиру). До кавника йде малий розкладний столик з металевим підносом і 7 чудових «зарфів» з міді. Розмір зарфів традиційний – як половинка курячого яйця. Більшість з них оздоблена геометричними візерунками, подібними до тих, що можна побачити на марокканському текстилі. Маленькі філіжанки з синього напівпрозорого скла, причому кожна має різні ступені прозорості й відтінки синього.

🖼Атмосфера прохолодного ранку, від Хірокадзу (Хіроші) Фукуди (1944-2004), японського художника й майстра деревориту, який оспівував природу та приємні миті повсякденної рутини. #мистецтво #Японія #настрій

Черговий семінар з історії Криму цієї п’ятниці. Захід проходитиме онлайн #Крим #онлайн #лекція https://us02web.zoom.us/j/73330657487?pwd=djFTREVPcHRwSCtEUkFqSjJLV1liU

🎥Поки адмін готує цікаві заходи найближчим часом, пропоную подивитись новий випуск «10 запитань історику», який також стосується спадщини Криму. Цього разу в ролі спікера – моя колега, яка розповідає про скіфську спадщину й виставку «Скарби Криму. Повернення» в #Скарбниця_НМІУ, де експонуються артефакти з кримських музеїв, що повернули в Україну з Нідерландів майже через 10 років суду з Росією (цю колекцію в ЗМІ ще помилково називають «Скіфське золото»). Значна частина випуску піднімає проблеми захисту історичних пам’яток і музейних колекцій на окупованих територіях; використання історико-культурної спадщини в ролі російського інструменту впливу й територіальних претензій; створення й закріплення політично-ангажованого знання про минуле через наукові й культурні інституції. Приємного перегляду! #відео #інтервю #Крим https://www.youtube.com/watch?v=syhpo_UrdHA&t=1642s

🎙️Чому музейні колекції – це не лише набір предметів історичної, мистецької чи матеріальної цінності, але щось набагато більше? Сьогоднішнє інтерв’ю на Радіо Культура, про видання «СПАДЩИНА. MİRAS. THE HERITAGE», присвячене культурі кримських татар. https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4044478&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2IHDi4kLYjEFxAS7SuPtkvAGglr40AtFlaTw9yh7Va-kDiHKChjfFIpNI_aem_PC8N2JGqhTAZifF3pw844Q #інтервю #радіо #Крим #кримські_татари #Miras_спадщина