Анонімний автор 18 століття

А це гуцули з Українських Карпат. https://www.youtube.com/watch?v=Tbn_9GVkF_Q

Бела Барток в есеї «Чому і як ми збираємо народну музику» пише про вівчарські награвання на сопілках:

У 1912 році я виявив серед марамороських румунів певний вид щедро орнаментованої, східно-забарвленої та схожої на імпровізацію мелодії. В 1913 році в селі в Центральному Алжирі, що межує з пустелею Сахара, я почув подібний мелодичний стиль. Хоча ця подібність вразила мене з першого разу, я не наважився побачити в ній нічого, крім випадкового збігу. Хто б міг подумати, що відстань між двома явищами — понад 2000 кілометрів — можна обʼєднати причинно-наслідковим зв’язком! Пізніше виявилося, що такий самий тип мелодії добре відомий в Україні, Іраку, Персії та Старій Румунії; власне, тоді стало очевидно, що питання не випадкове: цей мелодичний стиль безсумнівно персько-арабського походження проник в Україну ще невизначеним шляхом (справді, ми досі навіть не знаємо, чи він існував серед турків-османів чи болгар).

Я не знаю, чи цей стиль безсумнівно можна вивести з персо-арабсської музики, але справді вражає, шо подібну гру можна почути на таких широких просторах, серед одної і тої самої верстви – вівчарів. От наприклад, коротке виконання сирійської мелодії: https://www.youtube.com/watch?v=P7WSpaXLdX4

Який висновок можна зробити з такої пісні? Правильно перепливати Тису так: - це має бути дівчина - вона має пливсти на український берег - її там мають чекати - в неї має бути човен - все одно треба пильнувати, шоб не впасти в воду і не втопитись

Хах, вона існує! Я ніколи не впевнений, чи в цих збірках реальні пісні) https://youtu.be/13AxjrQugPg?si=8v3pSgIZSe7me98b

Угорська народна пісня в перекладі Івана Петровція.

До речі, знаєте, який зв'язок між червцем і полуницями? І в принципі, шо в цій сцені роблять жінки?

Виходить, "очі виколювати" придумали давно. Це вірш на народну тему – про чабана, шо загубив вівці, 17 століття. (тут, правда, думаю, порвати=зловити)

А це фотографії з Дніпровського краєзнавчого музея. Судячи з усього, перед нами дві рогівні від кози, як описав Кухаренко. Може обидві українські, а може одна з них грецька – в старому каталозі є інструменти обидвох етносів. За фотографію дякую Євгенові Дмитриченку, який копає тему дуди в Україні давно і методично.

С: Юрам, а коли купуєш кавун, як довідатися, чи не товста в нього скоринка? Ю: Треба вирізати невеликий трикутничок і подивитися. С: А коли на затарці купуєш свиню, як дізнатися, чи не товсте у неї сало? Ю: Так само, Спірам! Так само! #Спіра_і_Юра

Рекомендую гарний блог про румейську мову і культуру в Україні. Автор сам з надазовської Ялти родом. От зараз він публікує цикл народних анекдотів про Юру і Спіру 🤌🏽